"Тепле місто" провело дискусійну панель на тему "Як реалізувати план Б, де Б -- це безбар'єрність". На панелі обговорили рішення, напрацьовані п'ятьма фокус-групами за різними напрямками безбар'єрності. З групами працювала експертка з питань інклюзивності та безбар'єрності Ніна Мацюк.
Розроблені пропозиції увійдуть до стратегії міста Івано-Франківськ. Які теми піднімали доповідачі та які ініціативи щодо безбар'єрності були озвучені у Франківську, дізнайтеся з матеріалу Репортера.
В панельному обговоренні рішень взяли участь заступник директора департаменту благоустрою Ігор Сенчук, керівниця Promprylad Foundation Людмила Крижановська, перша проректорка ПНУ Валентина Якубів і фасилітаторка робочих груп Ніна Мацюк.
Модераторка панельної дискусії, керівниця платформи "Тепле місто" Оксана Бринзак зазначила, що "план Б" передбачає нову логістику та планування у різних сферах безбар'єрності, включаючи економічну та освітню.
План А – це швидка стратегія, яка може бути реалізована без зайвих труднощів. Проте швидкість не завжди гарантує інклюзивність чи доступність. Саме тому план Б вимагає нових підходів у логістиці та плануванні. Це стосується не лише фізичної безбар'єрності, а й охоплює ще п’ять важливих аспектів: економічний, освітній, інформаційний, соціальний та цифровий, – зазначає Оксана Бриндзак.
Перша проректорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Валентина Якубів, поділилася інформацією про створення безбар'єрного освітнього середовища в університеті. У навчальному закладі навчається близько 100 студентів з інвалідністю, тому особливу увагу приділяють фізичній доступності: встановлюються пандуси, ліфти та спеціально обладнані санітарні кімнати.
Ми усвідомлюємо, що потреба в безбар'єрному доступі буде лише зростати, тому активно працюємо над створенням фізичної безперешкодності та рівних можливостей для доступу до всіх навчальних приміщень і інших об'єктів, - зазначила Валентина Якубів. - Міністерство освіти і науки України також підтримує реалізацію концепції безбар'єрності, що призводить до встановлення ліцензійних вимог для закладів освіти. І ми вже впровадили це на практиці.
В університеті навчають професіоналів, які спеціалізуватимуться на роботі з дітьми з обмеженими можливостями, а також для всіх студентів запропоновані факультативні курси, присвячені безбар'єрному середовищу.
Освітня безбар'єрність є ключовим аспектом. "Виконуючи нашу освітню місію, ми готуємо спеціалістів, здатних працювати з дітьми з особливими потребами", - зазначає Якубів. "Сьогодні ми усвідомлюємо, що для всіх педагогів і спеціалістів, які планують працювати в школах, надзвичайно важливим є питання знання про безбар'єрність."
Також у ПНУ реалізують проєкти, спрямовані на доступ до мистецтва для людей з вадами зору. Зокрема, це створення книг зі стенограмами та аудіозаписами. Наразі університет працює над створенням навчально-реабілітаційного центру для ветеранів, де поєднуватимуть навчання (програмування, бухгалтерський облік, фінансування) з фізичною та психологічною реабілітацією.
Коли я вперше поїхала за кордон, мене вразила велика кількість людей з інвалідністю. Це стало для мене справжнім відкриттям. Я поділилася своїми враженнями з колегою, місцевим жителем, зазначивши, що в Україні їх не так багато. Він відповів: "Ваша країна має таку ж кількість людей з інвалідністю, але у вас немає умов, щоб вони могли вийти з дому". Ці слова мене сильно засмутили. Я розумію, що багато закладів і установ ще не готові надати необхідні умови для всіх. Проте я вірю, що зміни вже відбуваються.
Ігор Сенчук, перший заступник директора Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради, повідомив, що в 2024 році 80% ініціатив департаменту були спрямовані на забезпечення доступності та безбар'єрності. Було реалізовано 31 проект, серед яких перший безбар'єрний маршрут, що з'єднує обласну клінічну лікарню з центром міста.
Сенчук також звернув увагу на ініціативи, що включають підняття пішохідних переходів, а також створення тротуарів і пандусів поруч із соціальними установами та медичними закладами. Загальна сума витрат на ці проєкти, спрямовані на забезпечення доступності, становить 11 мільйонів гривень.
Він повідомляє, що в місті мають намір продовжити роботи з низьких бордюрів у центральній частині.
Ми усвідомлюємо умови та обставини, в яких нині змушені діяти, тому здійснення великих проектів, таких як реконструкції чи капітальні ремонти, наразі є недосяжним. Однак, я впевнений, що у нас з'являться можливості для реалізації менших об'єктів. Також варто зазначити, що нашою основною метою є розвиток центральної частини міста, - підкреслює Ігор Сенчук.
Катерина Лозовенко, представниця компанії "Оресунд", відповідаючи на коментарі Сенчука, підкреслила, що важливість комунікації між владою та суспільством стосується реалізованих проектів, оскільки багато людей не поінформовані про діяльність, що відбувається в їхньому місті.
Директорка інноваційного центру "Промприлад" Людмила Крижановська поділилася інформацією про ініціативи, які сприяють економічній безбар'єрності. Вона підкреслила можливості для жінок, ветеранів та молоді, які прагнуть повернутися до активного економічного життя, а також акцентувала на підготовці спеціалістів для ринку праці. Ці програми реалізуються безкоштовно завдяки підтримці міжнародних організацій.
Зокрема, у співпраці з університетом Берклі вони пропонують стипендії для ветеранів, які прагнуть повернутися до активного соціального та економічного життя. Ще один проект, над яким активно працює Промприлад, - це UpskillNow, що спрямований на підготовку фахівців для потреб ринку праці.
У цьому обговоренні ми зосередимося на темі безбар'єрності, особливо в контексті жінок, адже це велика цільова група. Важливо також залучити молодь до активної економічної діяльності. Ми орієнтуємося на людей з інвалідністю, які мають бажання та можливість працювати. Крім того, ми звертаємо увагу на людей похилого віку, які, хоча вже могли б насолоджуватися пенсією, все ще прагнуть залишатися економічно активними, – зазначає Людмила Крижановська. – Нам добре зрозуміло, що сучасні умови на ринку праці вимагають залучення більшої кількості людей для підтримки української економіки.
Ознайомитися з результатами роботи фокус-груп можна за цим посиланням, де також є можливість залишити свої зауваження та пропозиції.
На цю тему: Ніна Мацюк: "Вважати, що інклюзивність та безбар'єрність стосуються лише ветеранів, є небезпечним стереотипом."
#Українська гривня #Економіка #Логістика #Комунікація #Стратегія #Українська мова #Учитель #Ринок праці #Івано-Франківськ #Студент #Стипендія #Ліфт #Бухгалтерський облік #Міністерство освіти і науки України #Інвалідність #Вищий навчальний заклад #Пандус для інвалідних візків #Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника #Муніципалітет Івано-Франківська #Комп'ютерне програмування #Тротуар #Аудиторія
