Чи може угода про торгівлю між США та ЄС стати важливим етапом на шляху до енергетичної автономії від Росії?

#Бізнес

Вашингтон і Брюссель вийшли на новий рівень енергетичного співробітництва

27 липня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Дональд Трамп під час зустрічі у Шотландії досягли угоди щодо нового формату торговельних відносин між Європейським Союзом та Сполученими Штатами. Ця угода передбачає спільний тариф у розмірі 15% на широкий асортимент європейських товарів, а також зобов'язання Європи збільшити імпорт американських енергетичних ресурсів в процесі відмови від російського пального.

Цю угоду подають як важливий крок у напрямку зменшення енергетичної залежності Європейського Союзу від Росії, але деякі фахівці висловлюють сумніви щодо її реальної ефективності.

Чи є нова торговельна угода між Євросоюзом і Сполученими Штатами насправді успіхом, а не переговорним провалом, і чи допоможе вона Європі позбутися енергетичної залежності від Росії, яка так часто використовує енергоресурси як інструмент шантажу і, що найгірше для України, отримує величезні прибутки від продажу нафти і газу для підживлення своєї військової машини?

Укрінформ підготував для вас аналіз поглядів політиків, експертів, журналістів та європейських представників, які мають безпосередній стосунок до процесу переговорів зі Сполученими Штатами.

Сполучені Штати висловили своє задоволення.

На своєму офіційному вебсайті Білий дім оприлюднив важливі деталі угоди: до 2028 року Європейський Союз інвестує в американські енергоносії близько $750 мільярдів. Крім того, європейські інвестиції в інфраструктуру промисловості США досягнуть $600 мільярдів. Також було підтверджено, що "ЄС готовий придбати велику кількість військової техніки виробництва США".

Як зазначається у звіті, угода повинна "надійно зміцнити економіку та виробничі можливості Сполучених Штатів", а також встановити США в якості "ключового центру для інвестицій, інновацій та передових виробничих технологій".

Сам президент Дональд Трамп назвав документ "найбільшою" угодою, "яка коли-небудь укладалася".

З початку масштабного конфлікту в Україні Європейський Союз активно зменшує імпорт енергоресурсів з Росії. Участь російського газу в загальному імпорті Європи знизилася з 45% у 2021 році до менш ніж 20% у 2024 році. Ініціатива REPowerEU має на меті повну відмову від російських викопних палив до 2027 року. У цьому контексті угода зі Сполученими Штатами вважається надзвичайно важливою.

Сполучені Штати вже кілька років поспіль займають лідируючу позицію серед постачальників зрідженого природного газу (ЗПГ) для Європейського Союзу. Згідно з інформацією Єврокомісії, приблизно 46% імпорту ЗПГ в Європі у 2024 році буде зосереджено саме на США. Це нове партнерство має на меті забезпечити стабільні постачання газу, зменшити ризики, пов'язані з енергетичною інфраструктурою Європи, залучити інвестиції для будівництва нових терміналів ЗПГ, зокрема в Німеччині, Італії, Польщі та на Балканах, а також підтримати екологічну трансформацію через співпрацю у сферах водню, відновлювальної енергетики та критичних мінералів.

На думку деяких експертів, нова угода є важливим елементом економічної конкуренції між Заходом і Росією. Аналітик компанії Price Futures Group Філ Флінн у коментарі Reuters зауважив, що "Європі доведеться відмовитися від значної частини всього, що вона отримує з Росії". "Ця (торговельна угода) не тільки дає величезний поштовх американським виробникам, а й чинить більший тиск на Путіна, змушуючи його сісти за стіл переговорів", - зауважив експерт.

Фінансові оглядачі FT вважають, що енергетичне партнерство між США та ЄС сприяє зменшенню залежності Європи від російських енергоносіїв і формує нові енергетичні орієнтири.

Актуальна угода вважається найоптимальнішим вибором серед усіх можливих, згідно з думкою багатьох експертів у Європі.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час короткої спільної пресконференції з Дональдом Трампом 27 липня перед початком переговорів виглядала доволі напружено, і після годинних переговорів вона повідомила, що сторонам вдалося досягти угоди, яка "створює певність у непевні часи".

"Вона забезпечує стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесу по обидва боки Атлантики. Це угода між двома найбільшими економіками світу. Наш річний торговельний оборот сягає 1,7 трильйона євро. Разом ми є ринком з 800-мільйонним населенням. Ми становимо майже 44% світового ВВП", - підкреслила фон дер Ляєн.

Розкриваючи нюанси угоди, вона зазначила, що учасники досягли згоди щодо тарифу в 15%, який запроваджують США на "більшість експорту з Європи", включаючи автомобілі, напівпровідники та фармацевтичні товари.

Сторони домовилися про встановлення взаємних нульових мит на певні категорії стратегічних товарів, включаючи всі типи літаків і їх комплектуючі, окремі хімікати та медикаменти, напівпровідникову техніку, деякі агропродукти, природні ресурси, а також важливі сировинні матеріали.

Німеччина, яка є найбільшою економікою в Європі, найбільше за інших країн ЄС відчуває вплив угоди зі Сполученими Штатами. Тому не дивно, що ФРН спільно з Францією та Італією активно долучалась до переговорів із Вашингтоном.

Відкрита торгова війна зі США катастрофою для Німеччини, можливо, й не стала би, але великим потрясінням точно. Тому нинішню угоду тут оцінюють прагматично. "Я не задоволений цим результатом..., він не може нас задовольнити, але це було найкраще, чого можна було досягти в цій ситуації", - констатував канцлер ФРН Фрідріх Мерц.

Він усвідомлює, що ставки на рівні 15 відсотків (для окремих категорій товарів, зокрема німецьких автомобілів) стануть серйозним тягарем для економіки Федеративної Республіки, яка орієнтована на експорт. Канцлер підкреслив, що з самого початку передбачав, що угода, якщо її вдасться укласти (хоча впевненості в цьому не було), матиме "асиметричний" характер. Проте він також вважає, що Америка не отримає вигоди від такої ситуації.

Водночас сам факт того, що вдалося уникнути подальшої ескалації та великої торговельної війни, Мерц вважає позитивним розвитком подій. До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є німкенею, тож проблеми німецької економіки їй не байдужі. До того ж, як і канцлер Фрідріх Мерц, фон дер Ляєн - членкиня Християнсько-демократичного союзу.

У той же час, представники промисловості Німеччини все ще аналізують технічні аспекти нової угоди. За словами Гільдеґард Мюллер, президентки німецької асоціації автомобільної галузі, 15-відсотковий тариф, введений США, обійдеться німецьким виробникам автомобілів у "мільярди доларів щорічно і створить додаткові труднощі в період трансформації".

Водночас представники німецького уряду висловлюють оптимізм щодо укладеної угоди, яка, на їхню думку, дозволить Європі остаточно позбутися залежності від російських енергоносіїв. "Мета полягає в тому, щоб Німеччина та Європа стали ще більш автономними від постачань енергії з Росії. Це стане можливим завдяки угоді, досягнутій між ЄС та США. Ми підтримуємо поступовий відхід від імпорту енергоносіїв з Росії. Євросоюз планує диверсифікувати свої джерела енергозабезпечення", - зазначив заступник прес-секретаря уряду Себастьян Гілле.

У Нідерландах прем'єр-міністр Дік Схооф висловив свою думку щодо угоди, зазначивши в мережі X, що вона "є критично важливою для відкритої економіки, подібної до нашої", оскільки річний експорт голландських товарів до США перевищує 50 мільярдів євро.

Він підкреслив, що дуже цінує рішучі дії Європейської Комісії, які "направлені на досягнення оптимальних результатів для нашої компанії та споживачів", хоча, без сумніву, повна відміна тарифів була б найкращим рішенням.

Чеський аналітик Павел Гавлічек з "Асоціації міжнародних справ" висловив свою підтримку новому формату торговельних відносин із США, зазначивши його позитивний вплив на остаточне витіснення російських енергоресурсів з європейського ринку. Він поділився своїми думками з Укрінформом.

"Гавлічек зазначив, що ця угода є найсприятливішим варіантом для Європейського Союзу в контексті торговельних взаємин зі Сполученими Штатами."

"Купівля енергоресурсів у США - це насправді не нова ідея, адже фон дер Ляєн анонсувала її ще раніше, яка має на меті тримати Америку поруч та сприяти у процесі відмови від російського викопного палива. При цьому, звичайно, є певні вимоги, яких необхідно буде дотриматися в рамках програми декарбонізації, але в цілому обсяги закупівель, озвучені в угоді, на мою думку, є реалістичними", - заявив експерт.

Він додав, що за окремими підрахунками угода із США може допомогти ЄС повністю відмовитися від російських енергоресурсів вже у 2026 році, на рік раніше анонсованого Єврокомісією плану.

Угорський фахівець Андраш Раш, що представляє Німецьку раду закордонних справ (DGAP), висловив незгоду з думкою французької сторони. У коментарі для Укрінформу він зазначив, що Європейський Союз досяг "вельми позитивного результату" у переговорах зі Сполученими Штатами, при цьому його оцінка ґрунтується на двох ключових аспектах:

По-перше, спочатку в адміністрації США розглядали значно вищі митні ставки, проте фон дер Ляєн вдалося досягти більш вигідної угоди, ніж та, що була запропонована Трампом. По-друге, важливо зазначити, що ця угода, сподіваюся, покладе край етапу невизначеності: тепер, незалежно від того, які тарифи будуть введені, ми знатимемо про них заздалегідь. Бізнесмени з обох сторін Атлантики відчували тривогу в останні місяці через ймовірний розвиток тарифного конфлікту, але тепер вони можуть спокійно планувати свою діяльність, - підкреслив експерт. Він також додав, що в найближчі тижні технічні команди США та ЄС працюватимуть над узгодженням і формалізацією всіх технічних аспектів угоди, що ще більше зміцнить цю передбачуваність.

Критичні зауваження з боку Угорщини та Росії, проте не лише їх.

Напевно найжорсткіші критичні висловлення щодо нової торговельної угоди із США пролунали з Будапешта, де прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан традиційно атакував передусім президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, яку "важковаговик" Дональд Трамп, з його слів, фактично "з'їв на сніданок", і яка, на думку Орбана, не мала шансів домогтися більш привабливих умов для ЄС.

У свою чергу, заступник секретаря Ради безпеки Росії Дмитро Медвєдєв вчергове висловився у різкій формі, охарактеризувавши угоду як "елемент неонацистської ідеології" та "антипутінську" через фактичну заборону на імпорт російських газу і нафти. Крім того, він не проігнорував можливість зневажити Європейський Союз, зазначивши, що Трамп "зневажив Європу".

В цілому, тривога Росії цілком зрозуміла, оскільки цього місяця вона зазнала вже другого серйозного удару по своїй енергетичній сфері. У рамках останнього, 18-го пакету санкцій проти РФ, Європейський Союз знизив максимальну ціну на російську нафту, зосередив увагу на тіньовому флоті Росії та заблокував можливість відновлення роботи "Північних потоків" 1 і 2. Крім того, було заборонено імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської сирої нафти.

Проте угода із США також викликала хвилю менш емоційної та більш прагматичної критики. Німецький експерт з міжнародної торгівлі Кільського інституту світової економіки Джуліан Гінц заявив: "Угода не є гарною, це - замирення. Хоча ЄС може запобігти торговельній війні в короткостроковій перспективі, він платить високу ціну в довгостроковій перспективі, відмовляючись від принципів багатосторонньої, заснованої на правилах світової торговельної системи Світової організації торгівлі, яка досі відігравала важливу роль у гарантуванні процвітання Європи".

За його словами, ця угода встановлює небезпечний прецедент, оскільки може підштовхнути інші держави до впровадження довільних і політично мотивованих підвищень тарифів. Замість того, щоб приймати невигідні умови, ЄС міг би об'єднати зусилля з іншими країнами, які також постраждали, такими як Канада, Мексика, Бразилія та Південна Корея, що дозволило б створити ефективну відповідь на тарифні загрози з боку США. Проте, на думку професора, чинна угода лише підсилює стратегію президента Трампа, яка полягає в протиставленні різних економік одна одній.

Прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру висловив думку, що європейські представники не змогли відстояти інтереси своїх країн, поступившись під тиском Трампа. Він назвав дату досягнення фінальної угоди зі США "темним днем" для Європейського Союзу.

Деякі аналітики висловлюють думку, що повна реалізація угоди в енергетичному сегменті може виявитися досить складною задачею.

Reuters повідомляє, що в 2024 році обсяги імпорту американської нафти, зрідженого природного газу та коксівного вугілля до Європейського Союзу склали лише $64,55 мільярдів, що становить приблизно 26% від запланованої річної мети в $250 мільярдів на наступні три роки.

При цьому весь обсяг американського експорту енергоносіїв торік сягав $165,8 млрд, що значно менше від очікуваних поставок у ЄС.

Видання Wall Street Journal вважає, що угода має більш символічний, ніж зобов'язальний характер.

"Відсутність деталей підкреслює, що угода, яку уклали фон дер Ляєн і Трамп у Шотландії, є прагматичним, політичним договором, а не юридично зобов'язальним пактом", - ідеться в публікації.

Також висловлюються вагомі занепокоєння стосовно можливостей інфраструктури ЄС впоратися з такими великими обсягами закупівель.

ЄВРОКОМІСІЯ ВІРИТЬ У ДОСЯЖНІСТЬ ЦІЛЕЙ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СПІВПРАЦІ ЗІ США

Єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович заперечує закиди про недосяжність окреслених в угоді обсягів закупівлі і про саму доцільність переходу від російського викопного палива до американської енергетичної продукції.

Він стверджує, що обсяги закупівель є "реалістичними", враховуючи запланований вихід Європейського Союзу з російських енергетичних ресурсів. Водночас, за його даними, американська сторона "активно займається підготовкою для того, щоб забезпечити необхідні обсяги виробництва".

"Кількість енергії, яка нам знадобиться, особливо якщо ми поступово відійдемо від російських поставок в найближчі роки і якщо ми згадуємо про "атомний ренесанс" у Європі, а також бурхливий розвиток індустрії штучного інтелекту, в контексті якого нам знадобиться 40 мільярдів ШІ-чипів, то ми вважаємо, що цифри досяжні. І, звичайно, ми будемо співпрацювати з нашими компаніями на рівні членів єврокомісії для того, щоб налаштувати відповідний механізм", - заявив єврокомісар.

Щодо конкурентної ціни на американське викопне паливо, Шефчович закликав журналістів дивитися у майбутнє, за межі каденції Дональда Трампа, посилаючись на власний досвід роботи з виробниками енергоресурів: "Що треба експортерам скрапленого газу, щоб запропонувати гарну ціну? Їм потрібна передбачуваність. Їм потрібні довготермінові контракти, щоб вони могли інвестувати в інфраструктуру. Як тільки ця інфраструктура буде побудована, на ринку пожвавиться конкуренція і ціна стане кращою".

Коментуючи загальну картину торговельної угоди, Шефчович, чия команда активно співпрацювала з американськими партнерами протягом останніх кількох місяців, щоб домогтися "переговорного вирішення" питань торгівлі, зазначає, що у день зустрічі між фон дер Ляєн та Трампом 27 липня в Шотландії, американська сторона вийшла на переговори з вимогою встановлення 30-відсоткового тарифу на європейські товари. Він також підкреслює, що президент США оцінював ймовірність досягнення успіху на рівні не більше ніж "50 на 50", попереджаючи про можливість ескалації конфлікту в повноцінну торговельну війну.

Таким чином, він акцентував увагу на тому, що до самого кінця переговори були складними, і досягнутий результат можна вважати успішним, враховуючи обставини.

Цікаво, що вже в понеділок фондові ринки продемонстрували позитивну реакцію на укладену угоду. Європейські акції зросли до рівня, якого не спостерігали протягом останніх чотирьох місяців.

Тим часом чеський експерт з "Асоціації міжнародних відносин" Павел Гавлічек повідомив Укрінформу, що сприймає критику нової торговельної угоди, зокрема з боку представників певних чеських політиків, як частину ширшої кампанії, спрямованої проти Брюсселю і проєвропейських партій у країні в рамках внутрішньополітичного передвиборчого дискурсу, що може мати місце і в інших державах-членах ЄС, що, зосібна, проявилося в заяві Віктора Орбана.

Яке значення має торговельна угода між США та ЄС для України?

Уникнення торговельної війни між США та ЄС також позитивно позначиться на перспективах міжнародної підтримки України.

Під час зустрічі з представниками ЗМІ у Брюсселі Шефчович поділився важливим аспектом переговорів, зазначивши, що "обговорення охоплювало не лише питання торгівлі".

Єврокомісар підкреслив, що для Європейського Союзу укладення торговельної угоди зі Сполученими Штатами є питанням не лише економічних інтересів, але й безпеки, ситуації в Україні та сучасної геополітичної нестабільності.

Одним з найсуттєвіших аспектів для України в даній ситуації є те, що, за словами єврокомісара, який стежив за переговорами Урсули фон дер Ляєн і Дональда Трампа, Європейський Союз і Сполучені Штати "поділяють дуже схожі погляди на важливі геополітичні питання".

Це та сама трансатлантична єдність, на якій неодноразово наголошує очільниця Єврокомісії та збереження якої критично важливе в тому числі для України, адже міжнародна підтримка у відбитті російської агресії багато в чому залежить саме від стабільності й передбачуваності у відносинах між Європою і США.