Чому Трамп закликає Зеленського утриматися від ударів по Росії: це може мати серйозні наслідки.

Дональд Трамп закликає Україну утриматися від ударів по російській паливній інфраструктурі, пояснюючи це впливом на світовий енергетичний ринок. Водночас Росія продовжує завдавати ударів по українських містах та критичній інфраструктурі. На цьому тлі дедалі гостріше постає питання: чи справді американська адміністрація намагається зупинити війну, чи фактично дедалі сильніше тисне саме на Україну, обмежуючи її можливості завдавати Росії економічних збитків? Чи можна говорити, що заклики Трампа до поступок з боку України та його постійні спроби повернути сторони за стіл переговорів уже дають підстави говорити про реальний дипломатичний результат? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, забравши думки експертів.

Агресор повинен нести відповідальність за свої дії, а не жертва — за своє прагнення захистити себе.

Політичний аналітик Олександр Кондратенко підкреслив, що ситуація, пов'язана з вимогами Дональда Трампа до України, все більш очевидно свідчить про небезпечний дисбаланс в американській політиці. Трамп закликає Україну зупинити удари по російській нафтовій та паливній інфраструктурі, посилаючись на глобальну енергетичну ситуацію. Водночас Росія продовжує обстрілювати українські міста та критично важливі об’єкти.

"І виникає просте питання: чому обмеження знову пропонують саме Україні, а не агресору? Особливо показово, що аргумент про світовий енергетичний ринок звучить на тлі набагато масштабнішої кризи навколо Ірану та Ормузької протоки. Тому складається враження, що українські удари по російській енергетиці використовуються як зручне пояснення проблем, які мають значно ширше геополітичне походження. Не менш важлива загальна тональність Трампа щодо Путіна. Він постійно говорить про необхідність домовлятися, запевняє, що Путін нібито хоче миру, і дедалі частіше звертається із закликами до стриманості саме до Києва. При цьому Росія не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог і продовжує війну", - зазначив експерт.

Олександр Кондратенко підкреслює, що в результаті складається дуже невтішна ситуація: Сполучені Штати все більше тиснуть на країну, що обороняється, в той час як не забезпечують для агресора адекватної ціни за продовження конфлікту. Українські атаки на російську нафтову інфраструктуру стають одним із небагатьох способів, які здатні підвищити цю ціну.

"Тому говорити про "дипломатичний успіх Трампа" поки зарано. Є багато переговорів, телефонних розмов і заяв, але головного результату немає - Росія не припинила війну. І тут виникає вже значно ширше питання. Для багатьох людей у цивілізованому світі Трамп своєю нинішньою політикою дедалі більше виглядає не як посередник, який намагається змусити агресора припинити війну, а як політик, чия позиція об'єктивно починає працювати на користь Кремля. Саме тому сьогодні вже звучать значно жорсткіші оцінки - аж до припущень, що Трамп фактично виступає союзником Путіна у війні проти України та у ширшому протистоянні Росії із Заходом. Я не став би видавати такі припущення за доведений факт, хоч це в багатьох моментах саме так і виглядає. Але проблема в іншому: щоб у людей виникло таке враження, достатньо вже самої послідовності його політичних кроків", - зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".

На його думку, це, з великою вірогідністю, найнебезпечніше для Сполучених Штатів. Бо, коли президент США виглядає значно жорсткішим до України, ніж до Росії, питання вже не лише в тому, чию сторону він займає. Питання в тому, чи не руйнує така політика сам принцип, на якому тримався цивілізований світ: агресор має платити за агресію, а не жертва - за свій опір.

"Політика Трампа не є результативною дипломатією; скоріше, це небезпечна слабкість, що викликає обурення. Коли країну, яка зазнає щоденних атак, закликають до стриманості, а агресору надається можливість для шантажу, це створює подвійну мораль. Найважливіше, що за такої політики досягти реальних дипломатичних досягнень практично неможливо. Путін сприймає лише мову сили, і коли він бачить, що тиск здебільшого спрямовується на Україну, у нього не виникає жодної мотивації зупинятись. Тому говорити про швидке або близьке досягнення миру сьогодні просто немає сенсу," - зазначив Олександр Кондратенко.

Трамп сприяє Путіну в тому, щоб полегшити тягар його війни для Росії.

Екс-дипломат, політичний експерт Вадим Трюхан зазначив, судячи по всьому, у президента США Трампа проблема з російським дизелем. При цьому у глави Булого дому немає проблем з Путіним, з російськими ракетами та "шахедами", навіть з убитими українськими дітьми. Інша справа російські енергоресурси. Тому президент США закликає Зеленського припинити удари по російській паливній інфраструктурі: мовляв, "не бийте по дизельному паливу", бо це впливає на світовий ринок.

Трампу варто було б звернути увагу на кілька вражаючих статистичних даних. Лише в червні та липні 2026 року ООН зафіксувала в Україні не менше 730 загиблих цивільних осіб, серед яких 24 дитини. У червні загинуло 293 людей, зокрема 7 дітей, а в липні – 437, серед яких 17 дітей. Сімнадцять загиблих дітей за один місяць – це жахливий показник. У серпні Росія продовжила свої атаки. 21 серпня російські дрони вразили переповнений торговий центр у Кривому Розі: 16 загиблих і понад 140 поранених, з них 23 дитини. Того ж дня внаслідок удару по Миколаєву загинуло ще три дитини. Але сьогодні головною проблемою Трампа є російський дизель. Українські діти стали статистикою, тоді як російська солярка – це геополітична катастрофа. Росія може запускати сотні дронів по Україні, атакувати електростанції, житлові будинки та міста, залишаючи людей без електрики та забираючи життя дітей. Однак варто лише Україні почати цілеспрямовано атакувати російські НПЗ і завдавати ударів по економіці, що фінансує цю війну, як одразу звучить заклик: "Стоп! Зеленський, не атакуй!" Бо Путін відчуває біль, - підкреслив екс-дипломат.

За його словами, вже починає формуватися цілком логічна "доктрина Трампа". Якщо Путін завдає ударів по Україні, то потрібно шукати шляхи для переговорів. Коли Путін ставить ультиматуми, варто шукати компромісні рішення. Якщо Путін не має наміру зупиняти війни, тоді Зеленському слід стати "гнучкішим". Коли Україна успішно завдає ударів по російській нафтовій інфраструктурі, це слід терміново зупинити! Виходить, що агресора переконуємо, а жертву стримуємо. Російський дизель - рятуємо.

З кожним днем все складніше і складніше ігнорувати одне просте питання: чому Трамп так остерігається дійсно тиснути на Путіна? У випадку з Україною він демонструє свою рішучість. Зеленському можна ставити умови, вимагати поступок і навіть вказувати, як саме українці повинні боротися за своє виживання. Але коли справа доходить до Путіна, ця ковбойська впевненість кудись зникає. Складається враження, що Трамп знаходиться під контролем російського лідера. Можливо, це має сенс, якщо президент найсильнішої країни намагається знайти важелі впливу не на агресора, а на жертву. Вже стає смішним пояснювати це "тактикою великого переговорника". І ось тут виникає наша, українська проблема. Ми не в змозі змінити Трампа, але можемо перестати робити вигляд, що не бачимо, як проявляється його "миротворчість". Якщо після довгих місяців переговорів Трамп не підвищує тиск на Путіна, а натомість закликає Україну не завдавати ударів по тих об'єктах, які є болючими для Росії, то виникає логічне запитання: чому ми продовжуємо представляти кожну наступну розмову з Трампом як черговий крок до миру? Тому і питання до Зеленського. Можливо, настав час призупинити безкінечну "дипломатію Трампа" - принаймні в тому вигляді, в якому її подають українському суспільству.

За його словами, втрачають будь-який сенс телефонні розмови, "дуже хороші переговори", "важливі сигнали", "наближення миру", "вирішальні тижні". Адже все це не дає результату. Путін продовжує війну. Росія продовжує вбивати українців. А Трамп продовжує пояснювати Україні, як саме їй не слід завдавати Росії болю.

Можливо, настав час припинити створювати в суспільстві ілюзію, що чергова телефонна розмова може призвести до суттєвих дипломатичних зрушень? Переговори звісно необхідні, комунікаційні канали важливі, а стосунки зі США мають бути підтримані. Але не слід плутати дипломатичний процес з його результатами. Це вже не надихає суспільство, а лише формує завищені сподівання і вводить людей в оману. Нам не потрібно ще одне "мир уже близько", адже за цим слідує сувора реальність — нові російські ракети, нові "шахеди", нові втрати, а потім — нове болісне розчарування. Тому важливо говорити правду: поки Трамп намагається переконати Україну зменшити удари по Росії, це не є миротворчою діяльністю. Це, скоріше, допомога Путіну зробити його війну менш трагічною для Росії, — підсумував експерт.

Видання "Коментарі" також повідомило, що Трамп несподівано уточнив інформацію щодо системи Patriot для України.