Страхування від військових загроз може становити до 15% вартості судна, що змушує деяких власників кораблів уникати цього регіону.
Чорне море у 2026 році стало найнебезпечнішим морським маршрутом світу за кількістю загиблих моряків. Атаки на судна дедалі частіше трапляються й поблизу Румунії та Болгарії, країн НАТО. З початку року на Чорному морі атакували понад 570 суден, щонайменше 40 моряків загинули. Для порівняння, у районі Ормузької протоки підтверджено 24 смерті, повідомляє Financial Times.
Масштаб загрози різко зріс за останні місяці. За даними компанії з морської безпеки Ambrey і Міжнародної морської організації, у липні-вересні атакували близько 387 суден. Це більш як у п'ять разів перевищує показник попереднього кварталу. У середньому відбувалося понад чотири атаки на добу. Частина суден постраждала під час обстрілів портів, інші були прямою ціллю. Під ударом опиняються танкери, вантажні судна й кораблі, які перевозять зерно.
За даними Ambrey, приблизно 90% атак на судна, зафіксованих протягом останніх 45 днів, припадають на Росію. У відповідь Україна проводить власну операцію проти російських суден та портової інфраструктури. Спочатку її удари були зосереджені переважно на транспортних засобах, які постачали пальне до анексованого Криму. Однак з часом Україна розширила свої дії на судноплавство в районі Керченської протоки, що з'єднує Чорне та Азовське моря.
Тактика ударів також зазнає змін: все частіше об'єктами атак стають місця дислокації екіпажів. "Раніше Україна націлювалася на завантажувальні термінали або пошкоджувала машинні відділення та стерна. Наразі, подібно до Росії, вона атакує містки та житлові приміщення на судах, що може призвести до збільшення кількості жертв серед членів екіпажу", — зазначив старший аналітик Ambrey Томас Алекса.
Ризики б'ють і по українській економіці. Атаки на судна й порти порушують експорт українського зерна та перевезення російської нафти. У серпні морський експорт сільськогосподарської продукції впав до 1,4 млн тонн. Це приблизно на 75% менше за довоєнний рівень, свідчать дані аграрного відомства України. Україна намагається перенаправити частину експорту до менших портів на Дунаї, але Росія атакує й їх. До того ж вони не здатні повністю замінити чорноморську інфраструктуру.
Згідно з останніми даними Єврокомісії, лише приблизно 10% українського експорту зерна, олійних культур та супутніх товарів проходить через чорноморські порти. Інша частина продукції транспортується залізничними шляхами, автомобілями та ріками. Страхові внески для покриття ризиків, пов'язаних з війною, можуть досягати 15% від вартості судна, що змушує деяких судновласників відмовлятися від рейсів до Чорного моря. Унаслідок труднощів з експортом сільгоспвиробники отримують менше фінансування на пальне, насіння та добрива перед новим сезоном.
У середині жовтня шість торговельних суден зазнали атак за десять діб. Румунія й Болгарія попросили союзників по НАТО посилити протиповітряний захист і надати засоби протидії дронам. Бухарест тоді вказував, що удари, ймовірно, спрямовані на зернові експортні коридориУкраїни.
Україна і Росія спільно складають більше 25% світової торгівлі пшеницею. У статті ZN.UA "Туреччина прагне припинити війни в Чорному морі – чи має намір заробити на цьому ще більше?" президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар розглядає, чому Туреччина пропонує Києву та Москві призупинити напади на торгові судна і хто може отримати вигоду від цього.
#НАТО #зерно #порт #Росія #Україна #Київ #Москва #Європейська комісія #Експорт #Інфраструктура #Туреччина #Болгарія #Крим #Румунія #Військова тактика #Дзеркало тижня. Україна #Чорне море #Корабель #Екіпаж #Керченська протока #Географія #Азовське море #Морський транспорт #Міжнародна морська організація #Зернові #Судноплавний канал #Танкер (судно) #Торговельне судно #Сейлор #Вантажне судно
