17-18 жовтня українські збройні сили здійснили запуск понад тисячі дронів у глибину російських земель, наносячи удари по ключових об'єктах енергетичної та промислової інфраструктури в Санкт-Петербурзі та його околицях.
Основу цих сил склали ударні безпілотники дальнього радіуса дії FP-1, розроблені компанією Fire Point - одним із найбільших українських виробників дронів.
Компанія щоденно виготовляє від 200 до 260 дронів, при цьому 90% усіх комплектуючих походять з українських заводів, а решта постачаються з європейських країн та союзників. Fire Point свідомо відмовляється від використання компонентів з Китаю, який є найбільшим у світі виробником дронів.
Це свідчить про кардинальну зміну ситуації, порівняно з 2022 роком - першим роком повномасштабного вторгнення Росії, - коли Україна майже повністю покладалася на китайські комплектуючі.
Хоча Україна різко скоротила імпорт з Китаю (за даними української митниці, на кінець серпня на Китай припадало лише 28 відсотків прямого імпорту дронів), вона все ще залежить від Пекіна в питанні постачання критично важливих компонентів, які досі важко замінити в необхідних обсягах та за прийнятною ціною.
"Капітал та угоди" – це ключові фактори, що сприяють швидкому переходу України до підвищення власної самозабезпеченості безпілотниками, підкреслила Катарина Бучацька, співзасновниця та аналітикиня київського центру оборонних і безпекових досліджень Serpens Center for International Security (SCIS).
Внаслідок військових потреб та ініціатив уряду в галузі оборонних технологій, таких як Brave1, Україна швидко розвинула індустрію безпілотних літальних апаратів з нуля. Високий попит дозволив компаніям залучити значні інвестиції. Вони виявили, що в багатьох випадках "імпорт є менш ефективним", і змогли реінвестувати отримані доходи у вітчизняне виробництво, – зазначила Бучацька.
Оскільки Україна активно застосовує дрони щоденно, у неї є можливість оперативно вдосконалювати цю техніку, - підкреслив в інтерв'ю Алі Джавагері, старший аналітик з новітніх технологій компанії PitchBook, що базується в Нью-Йорку та спеціалізується на аналізі даних у сфері приватних ринків. - Вони тестують ці пристрої не на полігонах в Аризоні, а безпосередньо на реальних полях бою.
Китай ненавмисно прискорив реалізацію українського проекту з локалізації виробництва дронів, впровадивши у 2023 році експортні обмеження на безпілотники дальнього радіусу дії, а також у 2024 році на окремі комплектуючі. Хоча ці заходи контролю були націлені як на Україну, так і на Росію — Пекін заявляв, що не бажає, аби його дрони використовувалися у військових конфліктах — Москва майже не відчула негативного впливу завдяки своїй "безмежній" співпраці з Китаєм. Китайські компанії, які обходять ці обмеження для постачання комплектуючих до Росії, рідко стикаються з покаранням у своїй країні. У відповідь на ці експортні обмеження Київ активізував внутрішнє виробництво та почав орієнтуватися на постачання з більш надійних партнерських країн.
Балансування між ризиками та витратами.
Проте, Україна все ще має залежність від Китаю в контексті постачання деяких компонентів для безпілотників. До них належать сенсори і лінзи для тепловізорів, акумулятори, матеріали для електродвигунів і специфічні мікроелектронні елементи.
"Існують альтернативні рішення, проте на даний момент їхня кількість не є достатньою для постачання мільйонів дронів," - зазначила в інтерв'ю Радіо Свобода Олена Крижанівська, експертка з оборонних питань з Торонто та авторка інформаційного бюлетеня Ukraine Arms Monitor.
Щодо матеріалів, що використовуються для виготовлення цих компонентів, Китай займає унікальну позицію. Наприклад, країна відповідає за 60% світового виробництва германію — критично важливого мінералу, який застосовується в інфрачервоній оптиці та тепловізійних лінзах. Додатково, уряд Пекіна встановив суворі норми на експорт германію. Завдяки цьому Китай має можливість виробляти ці компоненти для камер значно дешевше, ніж їхні європейські конкуренти.
Китай активно використовує своє лідерство у виробництві рідкісноземельних магнітів як інструмент впливу, оскільки ці магніти є критично важливими для сучасних дронів. Україна, подібно до більшості європейських країн, поки що не має можливостей для масового виробництва таких компонентів. Як наслідок, українським виробникам дронів доводиться вдаватися до альтернативних методів для обходу китайських експортних заборон. Вони звертаються до посередників або ж організовують постачання через складні ланцюги, що включають декілька країн.
Очікується, що Європа вийде на промисловий рівень виробництва рідкісноземельних магнітів до початку 2030-х років. Однак аналітики все ще прогнозують, що європейські магніти будуть на 15-30 відсотків дорожчими за китайські.
"Можливість диверсифікації залежить від здатності закуповувати компоненти для дронів за межами Китаю за ціною, яка робить це економічно вигідним", - зазначив аналітик у сфері нових технологій Джавагері.
В українському оборонно-промисловому комплексі деякі джерела повідомляють, що країна може бути готова до тривалої залежності від Китаю, враховуючи свої нагальні потреби в безпеці. "Для українців не має значення, чи використовуються китайські компоненти. Головне, щоб техніка могла піднятися в повітря," - зазначив анонімний керівник одного з оборонних підприємств під час нещодавньої закритої конференції в США.
Спільна діяльність з Тайванем
З метою подальшого зменшення своєї залежності від Китаю в питанні постачання комплектуючих для дронів Україна розвиває партнерські відносини з демократичними країнами. Серед них Тайвань виділяється тим, що поєднує передові виробничі технології - це найбільший у світі виробник напівпровідників - зі спільною з Україною стратегічною потребою у створенні ланцюгів постачання, вільних від китайських комплектуючих.
Згідно з інформацією, наданою фінансованим урядом Тайваню Науково-дослідним інститутом демократії, суспільства та новітніх технологій (DSET), українські підприємства активно використовують тайванські бортові контролери, акумулятори, двигуни, камери та інші мікроелектронні елементи. Не так давно їхній інтерес до компонентів для дронів, вироблених у Тайвані, розширився, включивши сенсори, одномодове оптичне волокно та реактивні двигуни.
У травні делегація українського кластера оборонних технологій IRON на чолі з виконавчим директором Володимиром Чернюком відвідала Тайвань, щоб зустрітися з потенційними бізнес-партнерами.
Компанія Thunder Tiger, один з провідних виробників безпілотних літальних апаратів у Тайвані, вже надала Україні дронові системи для проведення польових тестів та оцінювання їхніх можливостей. Інша тайванська фірма, Kunway Technology, також активно постачає в Україну дві різні моделі дронів, організовуючи експорт через Польщу.
Існує значний потенціал для більш глибокої співпраці в виробничій сфері між Тайванем і Україною, проте спочатку потрібно вирішити кілька ключових питань. Як зазначив Майкл Каннінгем, старший науковий співробітник програми Китаю в Центрі Стімсона у Вашингтоні, "спільні виробничі проекти між Україною та Тайванем знаходяться на початковому етапі, оскільки безпілотна індустрія Тайваню ще перебуває в процесі становлення", у бесіді з Радіо Свобода.
Згідно з інформацією, наданою Міністерством економіки Тайваню, у першій половині 2026 року країна експортувала приблизно 242 тисячі безпілотників. У той же час українські військові структури виготовили та впровадили близько 2,5 мільйона дронів.
Політичні аспекти також впливають на співпрацю, враховуючи відсутність дипломатичних зв'язків між Києвом і Тайбеєм, а також надзвичайно чутливу реакцію Пекіна на питання, пов'язані з Тайванем. "Взаємини України з Китаєм є особливо складними не лише через те, що Китай є найбільшим торговим партнером України і може завдати їй значної економічної шкоди, але й через близьке партнерство Пекіна з Росією", - підкреслив Каннінгем. - "Це змушує Україну шукати способи зменшення залежності від Китаю, але вжити заходів у цьому напрямку потрібно дуже обережно".
Потреба в закулісному співробітництві в оборонній сфері між Києвом і Тайбеєм може пояснити, чому 93% експорту безпілотних літальних апаратів з Тайваню в першій половині року припало на Польщу та Чехію. При цьому варто зазначити, що жодна з цих країн не використовує безпілотники настільки активно, як це робить Україна.
Аналізуючи митні дані Тайваню, експерти DSET Кеті Фанг і Самара Дюрр вказують на те, що в документах зазначається тільки країна призначення експорту, а не кінцевий споживач. "Тому неможливо точно визначити, скільки з цих дронів врешті-решт було передано Україні. Наша оцінка, що частина цих товарних потоків пов'язана з попитом в Україні, базується переважно на бесідах з представниками галузі", - повідомили вони в інтерв'ю для Радіо Свобода.
Заглядаючи наперед, аналітики прогнозують, що Україна нарощуватиме співпрацю з Тайванем та іншими демократичними партнерами на тлі подальшого посилення Китаєм експортного контролю над БПЛА.
19 жовтня Пекін анонсував нові обмеження, які почнуть діяти з 18 листопада. Ці нові заходи суттєво посилять тиск на українську індустрію безпілотників, оскільки передбачають обмеження на експорт важливих компонентів, таких як спеціалізовані дронові двигуни, безщіткові електромotorи, контролери швидкості та лопаті з вуглецевих волокон.
У своїй заяві Міністерство торгівлі Китаю підкреслило, що нові заходи контролю за експортом "яскраво ілюструють рішучість Китаю протистояти незаконному використанню безпілотників у військових цілях" та спрямовані на "забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни".
#Європа #Росія #Імпорт #Україна #Київ #Українці #Радіо «Свобода» #Москва #Китай (регіон) #Експорт #Попит #Демократія #Вашингтон, округ Колумбія #Друга Польська Республіка #Пекін #Безпілотний літальний апарат #Нью-Йорк #Тайвань (острів) #Митниця #Тайбей #Українська народна армія #Санкт-Петербург #Арізона #Безпілотний бойовий літальний апарат #Двигун #Торонто #Володимир Великий #Германій #Оптика #Рідкоземельний елемент #Магніт #Електродвигун #Чехія #Акумулятор #Датчик #Ефективність #Капітал (економіка) #Ленс #Інфрачервоне випромінювання
