Ціни на продукти у 2026 році: як знеструмлення та нові тарифні ставки позначаться на вартості споживчого кошика.

Чи очікується підвищення цін на продукти в Україні в найближчому майбутньому? Нещодавно для промислового сектора були введені нові тарифи на електроенергію. Фокус спільно з експертами досліджує, які зміни можуть торкнутися цін на продукти харчування.

В Україні ціни на продукти харчування продовжують підвищуватися, особливо це стосується овочів та товарів, які вимагають тривалого зберігання. Ситуацію ускладнюють перебої в електропостачанні, що веде до значних витрат для підприємств на електрику та генераторні установки.

З 9 лютого ціни на електроенергію для промислових споживачів досягли небачених висот. Як зазначив у своїй заяві для Фокусу Олег Пендзин, голова Економічного дискусійного клубу, тепер вартість електрики становить 15 гривень за кіловат. Це виявляється майже в три рази більше за суму, яку сплачують домашні користувачі, яка складає 4,33 гривні.

Проте головного удару по собівартості завдають не мережеві тарифи, а відключення світла. Оскільки, коли зникає централізоване живлення, бізнес переходить на альтернативні джерела електроенергії.

"Головна проблема -- не в ціні з мережі, а в тому, скільки коштує кіловат-година з генератора", -- пояснив економіст.

Він навів приклад фінансових витрат підприємства через перебої з електропостачанням: типовий дизельний генератор споживає близько 2 літрів пального щогодини. Якщо компанія працює 8 годин, це становить приблизно 16 літрів дизельного пального на добу, що обертається майже в тисячу гривень. Варто відзначити, що витрати можуть збільшуватися в залежності від потужності генератора.

Крім того, генератор потребує не тільки заправки паливом, а й регулярного обслуговування. Тому варто врахувати витрати на масло, антифриз, а також на оплату праці спеціаліста, який займатиметься цими процесами.

"За місяць витрати на електрику з генератора для бізнесу складають приблизно 700-800 доларів," -- зазначив експерт.

Аналітик УКАБ Максим Гопка в інтерв'ю для Фокусу зазначив, що підняття максимальних цін на короткострокових ринках електроенергії до приблизно 15 гривень за кіловат без врахування податків призводить до зростання витрат для енергомістких галузей та «холодного ланцюга».

"Отже, існує ймовірність зростання витрат на переробку та зберігання," -- зазначив фахівець.

Він зазначив, що хліб та вироби з борошна є найбільш уразливими до підвищення тарифів. Це обумовлено залежністю млинів і пекарень від стабільності енергопостачання. Крім того, під ризик потрапила й молочна продукція, оскільки значна частина її собівартості складається з витрат на охолодження, пастеризацію та зберігання.

Спеціальна група — це заморожені та охолоджені товари, що пов'язано з логістичними викликами та організацією складів.

За словами Гопки, з початком весни на ринку традиційно зростає вартість овочів, які входять до складу "борщового набору". Це пов'язано з виснаженням запасів у сховищах та переходом на дорожчі імпортні постачання.

У звіті про інфляцію, підготовленому Національним банком України (НБУ), зазначається, що значні пошкодження енергетичної інфраструктури продовжать чинити тиск на ціни через як адміністративні, так і ринкові механізми. Компанії змушені вкладати кошти в забезпечення енергонезалежності, і ці витрати, у свою чергу, позначаться на цінах для споживачів.

На перший погляд, логіка формування цін проста: більші витрати -- вищі ціни на продукти в Україні. Проте, експерти заспокоюють, й кажуть, що вартість товарів не може постійно зростати.

Пендзин зазначив, що виробники орієнтуються на потреби споживачів, чия фінансова спроможність наразі є обмеженою. В кінцевому підсумку саме покупець робить вибір, "голосуючи гривнею" під час покупок. Якщо на полиці є український сир і імпортний варіант, наприклад, польський, який дешевший на 15%, більшість людей, скоріш за все, виберуть більш економний варіант. Це не означає, що підтримка вітчизняного виробництва відсутня, а лише вказує на те, що реальні доходи громадян залишаються на колишньому рівні.

"Ціна -- це співвідношення пропозиції та платоспроможного попиту. Якщо в людей немає більше грошей, вони не будуть купувати дорожче... Ви або будете міняти структуру свого споживання, шукати дешевші продукти, або будете просто фізично менше споживати", -- пояснив економіст.

На думку фахівця, якщо компанія вирішить збільшити ціни на 30-40%, а споживачі не погодяться з такими змінами, це може призвести до закриття бізнесу, оскільки не залишиться коштів для покриття витрат на електроенергію, виплату зарплат працівникам та інші необхідні платежі.

"Нам варто усвідомити: у цей складний період виробники та споживачі повинні шукати взаєморозуміння. Якщо ми перестанемо купувати українські товари, то ризикуємо залишитися без зарплати, адже ми самі є частиною цього бізнесу. Водночас підприємці мають усвідомлювати: якщо вони продовжуватимуть наполягати на довоєнних прибутках, їхній бізнес може зникнути. Необхідно ділитися прибутком для збереження конкурентоспроможності. Ціни не зростають лише через витрати на енергію — вони підвищуються лише до тих меж, на які споживачі готові погодитися. Якщо готовності платити немає, ціни не піднімуться — бізнес просто зникне", — зазначив Олег Пендзин.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в коментарі Media Center Ukraine розповів, що нині через масовані російські обстріли та низьку температуру агросектор відчуває тиск. Це позначається на логістиці, експорті, собівартості виробництва і в результаті на цінах продуктів.

Найбільші втрати відчули в експорті. Внаслідок атак на портову інфраструктуру Великої Одеси та дрібні порти Дунаю, обсяги вивезення української сільськогосподарської продукції значно зменшилися.

На початку року Україна відправила за кордон близько 16 мільйонів тонн товарів, що на приблизно 6 мільйонів тонн менше, ніж у той же період минулого року. Це призводить до зменшення валютних надходжень, що, в свою чергу, обмежує фінансові можливості виробників у підготовці до нового посівного сезону, зокрема для:

Денис Марчук зазначив, що у грудні 2025 року та січні цього року експорт дещо не досяг запланованих показників. Проте існує можливість надолужити втрачене, і це питання є пріоритетним для керівництва країни. Наразі активно тривають роботи з забезпечення безпеки портів Великої Одеси та малих портів на Дунаї, адже ворожі атаки впливають не лише на національну економіку, але й на глобальний ринок.

Щодо врожаю, за словами Марчука, показники залишаються відносно сильними. Загальний збір зернових перевищив 58 млн тонн, а олійних -- близько 17,7 млн тонн.

"Ці результати є вражаючими. Більше того, за показниками зернової групи ми маємо результати, що перевищують минулорічні," -- зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Проте, якщо державі не вдасться реалізувати заплановані 40 мільйонів тонн, це не означає, що виробники опиняться в ситуації, коли їм доведеться зберігати надлишки на складах, що, в свою чергу, призведе до додаткових витрат. У майбутньому це може ускладнити підготовку до весняної посівної кампанії ярих культур.

"Загалом, оцінюючи стан озимих, які займають приблизно 6,4 млн гектарів, можна констатувати, що ситуація є досить стабільною та під контролем. На даний момент в господарствах не спостерігається жодних надзвичайних ситуацій," – зазначив він.

Щодо експорту українських товарів, експерт зазначає, що наразі спостерігається повільне відновлення зв'язків після короткочасної перерви в листопаді та грудні. Зростання попиту на продукцію обумовлене, зокрема, нестачею врожаю в США.

В той же час логістика продовжує бути джерелом ризиків, що призводить до необхідності витрат на страхування та підвищення рівня безпеки в портах. Усе це безпосередньо впливає на фінальну вартість для виробника.

Денис Марчук підкреслив, що в春 2026 року витрати на посівну кампанію зростуть на 10-15% у порівнянні з попереднім роком. Це пов'язано зі збільшенням цін на техніку, насіння та обладнання, викликаним коливаннями валютного курсу.

На початку лютого 2026 року в Україні спостерігається постійне підвищення цін на харчові продукти, особливо на овочі. Це явище не є несподіваним. Найбільш очевидно це проявляється у категорії тепличних овочів.

Згідно з даними аналітиків проекту EastFruit, на ринку спостерігається нове зростання цін на тепличні помідори. Хоча з підвищенням цін попит на імпортні томати поступово знижується, імпортери продовжують піднімати ціни, що вони обґрунтовують високими витратами на закупівлю в Туреччині.

На початку лютого гуртові компанії продавали імпортні помідори за ціною 120-140 грн/кг, що на приблизно 10% вище в порівнянні з попереднім тижнем.

Водночас на ринку фактично відсутня українська альтернатива, адже вітчизняні тепличні комбінати вийдуть із новим оборотом не раніше середини березня.

Схожа ситуація спостерігається й з іншими овочами. Наприклад, ціна на моркву за тиждень зросла в середньому на 26%, досягнувши 8-14 грн за кілограм. Деякі фермери вирішують утримати продажі, сподіваючись реалізувати свою продукцію пізніше за вищими цінами. Також спостерігається підвищення вартості тепличних огірків: їхня ціна наразі коливається в межах 135-165 грн за кілограм, що на 12% більше, ніж тиждень тому.

Аналітик УКАБ Максим Гопка вважає, що овочі продовжать дорожчати. Оскільки цінова динаміка в цьому сегменті має хвилеподібний характер: коли закінчуються внутрішні запаси та зростає частка імпорту, ціна може стрибати, а з появою ранньої вітчизняної продукції -- стабілізуватися.

"Ризик дефіциту радше точковий і короткий. Йдеться по тепличні позиції та окремі охолоджені категорії, через перебої зі світлом, логістикою та небажання частини виробників працювати в мінус", -- пояснив експерт.

Як зазначив Олег Пендзин, ця проблема має системний характер.

"Приблизно 70% наших томатів постачаються з Туреччини. Помідори не зникнуть з ринку, однак вони будуть імпортними, а не локальними. Українські теплиці й так ледь трималися на плаву за нормальних умов електропостачання, а в теперішніх реаліях їм просто не вистачить сил", – підкреслив експерт.

Він підкреслив, що відключення електроенергії та високі витрати на енергію знижують конкурентоспроможність українських товарів, проте це не передбачає безмежного зростання цін.

"Вартість підвищується лише в межах, які споживач здатен прийняти. Якщо ви не готові викласти 120 гривень за літр олії, то вона не матиме такої ціни," — зауважив Пендзин.

Однак, підвищення цін торкнеться не лише овочевої продукції. В Україні передбачається зростання вартості хліба та виробів з борошна. Олександр Тараненко, перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів, у своєму інтерв'ю для Еспресо зазначив, що з початку року витрати на хлібопекарське виробництво зросли на 6-7%. Це зростання зумовлене підвищенням цін на електроенергію та збільшенням мінімальної заробітної плати.

"Саме тому в перші десять днів лютого спостерігається незначне зростання цін у більшості компаній — виробники підвищують вартість своїх товарів приблизно на 5%," — зазначив він.

Вартість соняшникової олії також піднялася. У розмові з LVIV.MEDIA, керівниця аналітичного підрозділу УКАБ Світлана Литвин зазначила, що близько третини компаній була змушена призупинити або повністю згорнути своє виробництво через російські обстріли та руйнування інфраструктури.

Вона зазначила, що основною причиною зростання цін є скорочення врожаю насіння соняшника, а також труднощі з експортом і пошкодженням інфраструктури. До початку повномасштабної війни Україна збирала приблизно 16 мільйонів тонн соняшника, тоді як цього року вдалося отримати лише 10 мільйонів тонн. Це значно зменшило наявність сировини та обсяги виробництва олії.

Хоча обсяги виробництва відповідають потребам внутрішнього ринку, експортні можливості значно знизилися. Україна частково відшкодовує ці втрати шляхом експорту соєвої та ріпакової олії, але цього не вистачає, щоб компенсувати зниження обсягів соняшникової олії.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук розповів, що в Україні зросла вартість молока, м'яса та круп через подорожчання електроенергії внаслідок ударів по критичній інфраструктурі.

Відповідно до його оцінок, у найближчому майбутньому вартість круп може зрости приблизно на 5%, в той час як ціни на яйця та певні види м'яса можуть змінюватися внаслідок збільшення витрат виробників.

Загалом, він зазначив, що продуктовий кошик продовжить поступово дорожчати щонайменше до появи нового врожаю відкритого ґрунту, коли збільшення пропозиції зменшить залежність від дорогого зберігання та імпорту.

*Таблицю складено на основі даних Держстату.

Раніше Фокус інформував, що в Україні в 2026 році прогнозується значне зростання вартості продуктів, зокрема круп, яєць, овочів та хліба. Експерти зазначають, що ключовими причинами підвищення цін є наслідки атак з боку РФ, ускладнення в експорті, а також зростання витрат на виробництво.