Ціни зростають, гривня втрачає вартість: що призводить до прискорення інфляції в Україні та які прогнози щодо курсу долара?

"Голова НБУ відзначив, що підвищення цін на паливо, послуги та сировину відбулося дещо швидше, ніж передбачалося, тоді як ціни на оброблені продукти зростали більш повільно."

Попри погіршення очікувань населення через ситуацію в енергетиці в НБУ бачать передумови для стабілізації.

"В останні тижні ситуація в енергетичному секторі покращилася, що повинно зменшити тиск на ціни. Національний банк України продовжить підтримувати стабільність валютного ринку та залученість гривневих фінансових інструментів," – підкреслив Андрій Пишний.

Тим часом українська гривня б'є антирекорди: лише за тиждень (від 9 до 13 березня) Національний банк України витратив понад мільярд доларів з резервів для стримування валютних коливань, не придбавши водночас на ринку жодного цента, пише Мінфін.

З початку 2026 року на валютні інтервенції було витрачено більше 8,3 мільярда доларів, проте національна валюта все ще демонструє тенденцію до ослаблення. Від початку року офіційний курс долара піднявся з 42,30 до 44,16 гривні, а євро впевнено перевищив психологічну межу, досягнувши 50,95 гривні.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак підкреслює, що з огляду на рекордно високі золотовалютні резерви, які досягають приблизно 57 мільярдів доларів, регулятор має в своєму розпорядженні достатні інструменти для стабілізації економічної ситуації. Експерт вважає, що нинішнє зниження національної валюти не можна пояснити лише зовнішніми впливами, оскільки на ринку також можуть діяти спекулятивні фактори.

Попри те, що в державному бюджеті на 2026 рік встановлено курс 45 гривень за долар, подальше знецінення національної валюти неминуче викличе підвищення вартості імпортних товарів і, відповідно, зростання цін для споживачів.

Аналітики вважають, що нещодавнє підвищення курсу валюти в Україні викликане зовнішніми чинниками, зокрема конфліктом на Близькому Сході, який став несподіваною загрозою для економіки країни. Економіст Андрій Забловський зазначає, що ця ситуація спонукала Національний банк України пришвидшити процес девальвації гривні, який планувався на пізніший термін.

Швидке підвищення валютного курсу, яке іноді перевищує 1% за тиждень, викликає сплеск спекулятивного попиту, на який регулятор вимушений реагувати збільшенням валютних інтервенцій. Втручання Національного банку України стало виправданим кроком для зменшення тиску на гривню та корекції курсу євро, що допомогло трохи стабілізувати ситуацію після досягнення критичних рівнів.

Станом на 20 березня Національний банк встановив офіційний курс долара на рівні 43,96 гривні, що на 7 копійок вище за попередній показник. Водночас євро продемонстрував незначне зниження до 50,50 гривні, а польський злотий зупинився на позначці 11,79 гривні.

В НБУ повідомляють, що підвищення цін на паливо, яке в березні вже досягло 12,5%, може збільшити річну інфляцію приблизно на 0,45 відсоткових пункта, як зазначає "Інтерфакс". Заступник голови НБУ Володимир Лепушинський підкреслює, що з урахуванням вторинних ефектів, коли витрати на логістику впливають на собівартість товарів, цей ефект може зрости вдвічі, що ставить під загрозу січневий прогноз інфляції на рівні 7,5%.

Він також зазначив, що одним із ризиків є підвищення цін на добрива, адже країни Близького Сходу займають важливу позицію на світовому ринку сечовини.

Водночас, в Національному банку підкреслюють, що експорт України залишається у відносній безпеці, оскільки основні обсяги постачань проходять через Чорне море та західні кордони. Часткові втрати можуть бути компенсовані зростанням світових цін на українське зерно та продукти харчування, тому суттєвих змін у динаміці ВВП поки що не очікується.

З початком 2026 року в Україні стрімко зростає вартість базового кошика продуктів, що створює значний тиск на гаманці споживачів, пише "24 Канал". За даними моніторингу, справжнім рекордсменом зі здорожчання стала гречка, ціна якої підскочила на 59% -- до 52,46 грн за кілограм.

Суттєво додали у вартості овочі та фрукти: яблука здорожчали на 46%, а помідори -- на 35%, досягнувши в середньому 167,42 грн. Висхідну динаміку демонструють також соняшникова олія (+31%), оселедець (+29%), курячі яйця (+23%) та м'ясна продукція, ціни на яку зросли в межах 19-22%.

Ключовим каталізатором інфляції залишається ринок нафтопродуктів. Через залежність від імпорту та напруженість на Близькому Сході ціни на АЗС помітно зросли: бензин марки А-95 додав 20%, а дизельне пальне -- одразу 35%, сягнувши 78,48 грн за літр.

У той же час у столиці активно купують недорогу гречку та рис. За інформацією журналістів, на полицях супермаркетів у місті вже не можна знайти жодної упаковки гречки за ціною 56,99-59,99 грн. Крім того, за останні кілька місяців ціни на крупи суттєво зросли.

Станом на березень, середня вартість гречки досягла 54,07 грн за кілограм, у той час як у січні вона була на рівні 47,87 грн/кг, а в минулому році навесні її ціна складала приблизно 33,02 грн/кг. Щодо рису, то його ціна за кілограм становила 59,99 грн.

В Україні спостерігається подальше підвищення цін на курячі яйця. Протягом останнього місяця споживчі ціни на цей продукт зросли на 3,1%. Згідно з офіційною статистикою, у лютому середня ціна десятка яєць становила 68,33 гривні, тоді як у січні вона була на рівні 66,27 гривні.

Річна динаміка видається ще відчутнішою, адже порівняно з лютим 2025 року продукт здорожчав на 33,6% з початкових 51,14 гривні за десяток. У Держстаті наголошують, що наведена статистика не охоплює дані з тимчасово окупованих територій та районів, де ведуться або тривали активні бойові дії.

В Україні спостерігається новий етап підвищення цін на паливо, що викликаний вичерпанням наявних запасів та зростанням глобальних цін на нафту, обумовленим напруженістю в регіоні Близького Сходу.

Найстрімкішу динаміку продемонструвало дизельне пальне, вартість якого у провідних мережах, як-от WOG та SOCAR, підскочила на 3-4 гривні, сягнувши позначок 84-87 гривень за літр. Бензин марки А-95 на заправках преміум сегмента здорожчав до 75-79 гривень, а автогаз синхронно додав у ціні одну гривню, встановившись у діапазоні 43-47 гривень.

Відносну стабільність наразі зберігає лише державна мережа "Укрнафта", де ціни на бензин навіть дещо знизилися.

Аналітики ринку, серед яких Сергій Куюн і Дмитро Льоушкін, очікують, що вартість енергоносіїв продовжить зростати в найближчому майбутньому. На елітних автозаправних станціях ціна бензину може досягти 85 гривень, а дизельного пального — 95 гривень за літр, оскільки гуртова вартість ресурсу на кордоні вже перевищила критично важливі межі.

Водночас фахівці рекомендують уникати панічних настроїв: з стабілізацією цін на нафту марки Brent в межах 105-110 доларів за барель, очікується, що роздрібні ціни також стабілізуються. За оптимістичними прогнозами, вартість дизельного пального може закріпитися на рівні 85 гривень, тоді як бензин може коштувати близько 78 гривень. Незважаючи на коливання цін, в країні не спостерігається дефіциту пального, і постачання залишаються на стабільному рівні.

Міністерство фінансів України розробило законопроєкт, який об'єднує податкові зобов'язання перед МВФ у єдиний документ. Реформа покликана залучити до держбюджету додаткові 60 млрд грн на рік та забезпечити стабільність надходжень військового збору.

З 1 січня 2027 року підприємці, які мають річний дохід, що перевищує чотири мільйони гривень, зобов'язані зареєструватися як платники ПДВ. Для таких фізичних осіб-підприємців буде встановлено квартальний звітний період, а також передбачені невеликі штрафи в розмірі однієї гривні за перші п’ять випадків порушень, пов'язаних із реєстрацією податкових накладних протягом року.

Проект закону передбачає встановлення діючих ставок військового збору до завершення реформи Збройних сил України. Зокрема, для фізичних осіб ставка залишиться на позначці 5%, тоді як для фізичних осіб-підприємців першої, другої та четвертої груп вона становитиме 10% від мінімальної заробітної плати (864,70 грн у 2026 році). Для підприємців третьої групи ставка складе 1% від доходу.

Для доходів, отриманих через цифрові платформи (Uklon, Bolt, Glovo тощо), ставку податку планують знизити від 18% до 5%. Зміни також торкнуться і міжнародних посилок: товари вартістю до 45 євро для особистого вжитку звільнять від ПДВ. Для відправлень до 150 євро діятиме спрощена схема оподаткування.

Проте, голова фінансового комітету Данило Гетманцев зазначив, що внутрішня криза в парламенті вже заважає прийняттю важливих рішень, необхідних для співпраці з Міжнародним валютним фондом та євроінтеграційних процесів. Він підкреслив, що труднощі не пов'язані з позицією міжнародних партнерів, а викликані політичною ситуацією в країні та відсутністю конструктивного діалогу у Верховній Раді.

Однак попри наявні труднощі, загрози зриву фінансування немає, а найближча зустріч парламентарів із представниками МВФ має прояснити подальші кроки.

Спроба лідерів Європейського Союзу домовитися про надання великого кредиту Україні в розмірі 90 мільярдів євро зазнала невдачі через вето з боку Угорщини та Словаччини. Як повідомляє Politico, під час саміту в Брюсселі тільки 25 країн підтримали підсумковий документ, тоді як Будапешт і Братислава заблокували рішення, використовуючи питання транзиту російської нафти як засіб тиску.

Причиною демаршу стала вимога негайного ремонту нафтопроводу "Дружба", який був пошкоджений внаслідок російського обстрілу ще в січні. Віктор Орбан і Роберт Фіцо висунули ультиматум Києву та Брюсселю, вимагаючи допуску своїх інспекторів до місця аварії.

Поки спеціальна місія Європейського Союзу чекає на отримання дозволу для перевірки трубопроводу, Словаччина та Угорщина продовжують перешкоджати важливому фінансуванню для України, намагаючись забезпечити стабільність постачання російських ресурсів.

Однак незважаючи на спроби Угорщини заблокувати фінансову допомогу, Євросоюз підтвердив намір надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026-2028 роки. Як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після саміту в Брюсселі, рішення буде реалізоване "так чи інакше", навіть без згоди окремих лідерів, які не дотримуються своїх обіцянок.

Голова Європейської комісії підкреслила, що незважаючи на складні обставини, рішучість ЄС у підтримці України стала ще більш потужною.

#бензин #зерно #Економіст #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Нафта #Європейський Союз #Росія #Імпорт #Україна #Київ #Товари #Європейська комісія #Брюссель #Міністерство фінансів (Україна) #Євро #Збройні сили України #Ціна #Міжнародний валютний фонд #Угорщина #Близький Схід #Словаччина #Девальвація #Споживач #Братислава #Віктор Орбан #Будапешт #Російська імперія #Заправна станція #Урсула фон дер Ляєн #Світовий ринок #Дизельне паливо #SOCAR #Гречка #Автомобільне паливо #Яйце #Райс #Даніель Галісійський #«Укрнафта»

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Флуктуації цін на нафту: чи є можливість отримати прибуток під час кризових моментів на паливному ринку?
Уряд запровадив нову систему для виявлення державного майна, яке не використовується за призначенням, з метою його приватизації.
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ №22/2026-рп -- Офіційний веб-ресурс Президента України
Теги