Київ готується до опалювального сезону в умовах, коли сумарні втрати ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 сягнули 1200 МВт електричної потужності. Це колосальний обсяг, який неможливо повністю замістити локальними станціями -- для цього знадобилося б будувати нові теплоелектроцентралі аналогічного масштабу.
Основний обсяг електроенергії столиця розраховує отримувати з Об'єднаної енергетичної системи України. Водночас міська влада реалізує план часткової компенсації дефіциту через мережу когенераційних установок загальною потужністю 170 МВт. Про це йдеться у статті директора аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександра Сергієнка для ZN.UA.
Як функціонуватимуть когенераційні установки
Кожна когенераційна установка являє собою комплекс, що складається з декількох газопоршневих або газотурбінних агрегатів, які одночасно генерують електричну енергію та тепло. За словами Сергієнка, принцип її функціонування заснований на максимально ефективному використанні енергії: всі елементи, що нагріваються під час роботи двигунів — олія, антифриз, вихлопні гази — направляються до теплообмінників, звідки тепло передається в систему централізованого опалення.
Одна така станція здатна видавати близько 20 МВт електричної та 17 МВт теплової енергії. Загальна вартість проєкту становить 3,5 млрд грн, які виділяються з міського бюджету. Майже всі об'єкти мають запрацювати до старту опалювального сезону, а останній -- до кінця року.
Звідки гроші: 11,1 млрд грн вже акумульовано
План стійкості Києва, затверджений Радою національної безпеки і оборони, вимагає значно більших фінансових ресурсів, ніж місто може забезпечити самостійно. Петро Пантелеєв, заступник голови Київської міської державної адміністрації, повідомив, що столиця вже зібрала 11,1 млрд грн. Додатково були досягнуті попередні угоди з "Ощадбанком" та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо отримання кредитів на суму 5,2 млрд грн. Компанія "Київтеплоенерго" має в своєму розпорядженні ще 1,7 млрд грн, а також отримала урядову субвенцію на 1,3 млрд грн.
Адміністративні труднощі
Будівництво супроводжується серйозними бюрократичними труднощами. Через воєнний стан і постійні зміни кошторису місто стикається з претензіями прокуратури щодо коригування бюджетів проєктів. Окрім того, попри доручення уряду, ні Міністерство економіки на чолі з Олексієм Соболевим, ні НКРЕКП під керівництвом Юрія Власенка не запровадили спрощених процедур для пришвидшення будівництва критично важливих енергооб'єктів.
Із приблизно 2000 МВт, які Київ споживає взимку, для функціонування критичної інфраструктури -- лікарень, насосних станцій, водоканалів -- необхідно щонайменше 200 МВт. Саме цей мінімум мають забезпечити нові когенераційні установки на випадок збоїв в об'єднаній енергосистемі.
Раніше портал Знай повідомляв, які ще виплати на опалення можуть отримати українці.
Наш портал також повідомив, хто несе відповідальність за фінансування нових теплових пунктів у багатоквартирних будинках.
#бюджет #газ #Електрична енергія #Київ #Дефіцит #Державний ощадний банк України #Енергетика #Місто #Прокуратура #Дзеркало тижня. Україна #Теплова енергія #Центральне опалення #Двигун #Європейський банк реконструкції та розвитку #Київська міська державна адміністрація #Когенерація #Електроенергія #Рада національної безпеки та оборони України #Національна комісія з державного регулювання енергетики та комунальних послуг #Кредит (значення) #Теплообмінник #Газова турбіна #Грант
