Як зміни у ритейлі вплинуть на логістику та в якому напрямку рухатиметься ринок після війни, дізнайтеся з матеріалу РБК-Україна.
В Україні спостерігається негативна демографічна тенденція: щорічно країна втрачає від 400 до 500 тисяч людей, які є економічно активними. Це призводить до зменшення обсягів національної економіки.
* Ймовірність перенасичення: в умовах безперервного зменшення числа споживачів, ринок складської нерухомості може досягти стадії насичення вже протягом півтора-два роки.
* Універсальність складів: логістичні комплекси класу А мають високу гнучкість, що дозволяє їм працювати як на імпорт, так і на експорт.
* Можливі експортні точки: Рівне та Луцьк (маршрут до Польщі), Чернівці (на Румунію), Одеська область (портова інфраструктура) та Дніпро (центр відновлення південних регіонів).
Демографічні виклики для роздрібної торгівлі
З огляду на значну залежність української економіки від імпорту, основний реальний попит у сегменті складської нерухомості наразі створюється переважно імпортерами. Це свідчить про те, що багато великих логістичних об'єктів проектується в першу чергу для обслуговування ввезення товарів з-за кордону.
Така ситуація може викликати дефіцит експортних складських потужностей, які знадобляться країні після відновлення національного виробництва. Проте головна проблема ринку криється не в можливому інфраструктурному дефіциті, а в постійному скороченні населення країни.
"На сьогоднішній день інфраструктурний дефіцит не є загрозою, оскільки, на жаль, економічні показники України скорочуються. Це пов'язано з негативною демографічною ситуацією: щороку країна втрачає близько 400-500 тисяч людей, які здатні працювати", - зазначає Олександр Бондаренко, СЕО Бюро інвестиційних програм та засновник платформи GreenInvest.
За словами експерта, внаслідок цього ритейлери та дистриб'ютори будуть змушені скорочувати обсяги товарних запасів на складах через зниження обсягів продажу. Це, у свою чергу, призведе до зниження попиту на нові складські приміщення та може спричинити насичення ринку вже через півтора-два роки.
Перспективний ухил у бік експорту
Сучасні логістичні центри здатні покращити ситуацію на українському ринку завдяки своїй прихованій універсальності. Зокрема, об'єкти класу "А" відрізняються високою технічною адаптивністю, що дозволяє їм ефективно обслуговувати як імпортні, так і експортні потоки.
"Обговорюючи формат складу класу 'А', слід зазначити, що він передбачає певний рівень гнучкості, висоту прольотів, навантаження на підлогу та доки. Це означає, що 'мінімальна універсальність' закладена у склади класу 'А' навіть у випадках, коли питання про майбутній експорт залишається поза увагою", - зазначила комерційний директор GDS Анна Анісімова.
Проте, додає експертка, повноцінна перебудова інфраструктури під експорт після завершення війни триватиме щонайменше 3-5 років. Це зумовлено тривалим циклом девелопменту логістичних об'єктів та складнощами із залученням додаткового фінансування.
Досліджуйте також: Падіння власника мереж "Домашній маркет" і Mashket: хто стане наступним на шляху до поглинання?
Головні експортні порти держави
Після відновлення експорту, за оцінками Анісімової, значний потенціал проявиться не тільки у Львові, а й у Рівному та Луцьку, які виступлять як ключові пункти на шляху до польського кордону з менш навантаженою інфраструктурою. Дніпро ж має всі шанси стати важливим центром переробки та реекспорту, сприяючи відновленню південних регіонів.
Серед інших потенційних експортних центрів експерти також називають Одеську область - після повноцінного відновлення портової логістики та Чернівецький напрямок, який наразі розглядається як найперспективніший сухопутний маршрут до Румунії.
#порт #Економіка #Імпорт #Україна #РБК-Україна #Одеська область #Дефіцит #Товари #Логістика #Експорт #Інфраструктура #Попит #Львів #Поляки #Демографія #Друга Польська Республіка #Економіка України #Споживач #Перебудова #Луцьк #Румунія #Дніпро #Чернівці #Роздрібна торгівля #Склад #Насправді #Рівне #Персонал
