Бізнес Цензор проаналізував ключові економічні аспекти проєкту бюджету на наступний рік, який Міністерство фінансів представило для обговорення в парламенті. Питання фінансування майже 25% запланованих витрат залишається відкритим. Частина доходів, закладених у бюджет 2027, ґрунтується на змінах до податкового законодавства, які ще навіть не були винесені на розгляд депутатів.
"Космічний" брак ресурсів
15 вересня уряд України передав для обговорення Верховній Раді проект Закону "Про державний бюджет на 2027 рік".
Уряд очікує, що доходи на наступний рік становитимуть 5,6 трлн грн ($120 млрд). Це на близько 10% менше, ніж заплановані надходження до бюджету на цей рік, які складають 6,2 трлн грн або $139 млрд.
Ситуація з витратами є абсолютно іншою: на 2027 рік передбачено видатки в розмірі 7,3 трлн грн ($155 млрд), що на 13% перевищує бюджетні витрати 2026 року, які становлять 6,4 трлн грн або $145 млрд.
Хто і яким чином компенсуватиме цю різницю, залишається невизначеним.
Бюджет передбачає, що конфлікт продовжиться протягом усього наступного року. Водночас, очікується, що реальний ВВП зросте на 1,3%, що є нижчим за прогнозовані 1,6% на 2026 рік і фактичний показник зростання в 1,8% у 2025 році.
Під час пресконференції саміту "Карпатської вісімки" Володимир Зеленський охарактеризував бюджетний дефіцит на наступний рік як "космічний". Це відбувається на тлі вже існуючих фінансових труднощів. Варто зазначити, що Міністерство фінансів раптово, без попередніх консультацій, зупинило фінансування капітальних витрат по всій території країни через нестачу фінансів. Більше деталей читайте за посиланням.
Журнал The Economist стверджує, що економічна ситуація в Україні є критичною. У свою чергу, українське видання "Дзеркало тижня", розглядаючи бюджет на наступний рік, зазначає, що економіка нашої країни фактично перебуває на межі виживання, "підключена до апарату штучної вентиляції легень" міжнародної фінансової допомоги.
"Україна на грані"
Щороку Міністерство фінансів формує проєкт закону про державний бюджет, спираючись на макропрогноз, підготовлений Міністерством економіки за кілька місяців до складання кошторису. Як правило, цей прогноз охоплює період з січня по липень поточного року. Однак, враховуючи обстріли у вересні, які завдали серйозних збитків численним галузям, дані прогнозу, використовувані урядом для розрахунків, явно не відображають актуального стану справ.
Таким чином, Україна фактично втратила одну з ключових галузей промисловості - металургію - всього за один день. Олександр Водовіз, керівник апарату генерального директора компанії "Метінвест", повідомив виданню Financial Times, що внаслідок російських атак були знищені три останні великі металургійні заводи, розташовані в Запорізькій та Дніпропетровській областях. Ці підприємства забезпечували 90% українського виробництва сталі.
На початку 2026 року вперше з першого кварталу 2023 року було зафіксовано негативне значення ВВП, що зазначається у супровідній записці до законопроєкту "Про державний бюджет на 2027 рік".
Автори документа пояснюють це економічне лихо "найскладнішою" зимою з початку збройної агресії РФ, що супроводжувалася аномально холодними погодними умовами, тимчасовим браком електроенергії, зниженням внутрішнього попиту (включаючи бюджетні витрати) та затримками у надходженні зовнішнього фінансування.
У другому кварталі 2026 року, відповідно до даних Державної служби статистики України, спостерігалося зростання реального ВВП на 0,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року.
Однак, збільшення було зосереджене в обмеженій кількості секторів, які в основному орієнтуються на внутрішній ринок, а також у галузях, пов'язаних із безпекою та обороною.
У 2026 році прогнозується, що номінальний валовий внутрішній продукт складе 10,10 трлн грн, що на 204 млрд грн нижче запланованого значення (близько 10,31 трлн грн) для поточного року, на основі якого формувався бюджет на наступний рік.
Торгівельний баланс
Згідно з попередніми звітами Національного банку України, експорт товарів у січні-липні 2026 року досяг $22,6 млрд, що на 2,8% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Експорт продовольчих товарів і сировини для їх виробництва (йдеться здебільшого про сільгосптовари) збільшився на 8,9% та становив 62,4% загального експорту товарів. Натомість експорт машин, устаткування, транспортних засобів і приладів скоротився на 25%.
За підсумками січня-липня 2026 року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції перевищив минулорічний рівень на 17,2%, зокрема продукції рослинництва - на 28,5%, що давало привід сподіватись на збільшення експорту продовольства.
Однак з липня глибоководні порти стали недоступними через обстріли з боку Росії, що фактично призвело до зупинки експорту пшениці на міжнародні ринки на невизначений час.
Водночас імпорт товарів зріс у січні-липні 2026 року до $59,6 млрд, або на 23% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Імпорт мінеральних товарів зріс на 44,1%, тоді як імпорт машин, обладнання, транспортних засобів та приладів збільшився на 40,7%. Частка цієї категорії в загальному обсязі товарного імпорту досягла 41,9%.
Збільшення обсягу імпорту в основному зумовлене вимогами у сфері оборони та забезпечення енергетичних потреб.
Ціни стрімко зростають.
Курсові та виробничі втрати впливають на ціни.
У серпні ціни на продукти харчування зросли на 5,9% у порівнянні з серпнем 2025 року. Одночасно вартість водопостачання збільшилася на 77,6%, а транспортні послуги подорожчали на 35,9%. Серед останніх, автодорожні пасажирські перевезення зросли на 39,1%, а ціна на пальне – на 38,7%.
Найшвидше зростання цін спостерігається, в основному, у сфері транспорту та в тарифах на житлово-комунальні послуги.
Прогноз на 2027 рік.
Для визначення показників державного бюджету на 2027 рік Міністерство фінансів спиралося на ключові прогнозні дані, отримані з песимістичного сценарію №2 Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2027-2029 роки, затвердженого урядом. Цей сценарій передбачає, що військові дії триватимуть протягом усього наступного року.
Згідно з цим прогнозом, у 2027 році очікується, що споживчі ціни підвищаться на 8%, тоді як вартість промислової продукції зросте на 16,2%.
Передбачається, що середній курс обміну досягне 47,1 гривні за долар США, а на кінець року складе 48,3 гривні.
У 2027 році планується, що дефіцит державного бюджету становитиме 15% від валового внутрішнього продукту, зокрема, за загальним фондом це буде 14,1% ВВП, а за спеціальним фондом - 0,9% ВВП.
У проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата з 1 січня 2027 року становитиме 9546 грн (це на 10,4% більше ніж у поточному році).
У січні 2027 року планується встановлення прожиткового мінімуму на рівні 3559 грн. Проте, згідно з офіційними даними Міністерства соціальної політики, реальний прожитковий мінімум, розрахований на основі цін липня 2026 року, для однієї особи становить 8876 грн на місяць.
У 2027 році передбачається, що фінансування загального фонду державного бюджету буде здійснено шляхом державних запозичень на загальну суму 2,275 трильйона гривень.
Фінансові надходження державного бюджету
Очікується, що у 2027 році доходи державного бюджету становитимуть 2,86 трильйона гривень.
Найбільші суми мають забезпечити ПДВ з імпорту - 859,3 млрд грн, ПДФО та військовий збір - 689 млрд грн, внутрішній ПДВ з урахуванням відшкодування - 384,9 млрд грн, податок на прибуток підприємств - 338,5 млрд грн.
Заплановані доходи забезпечують приблизно 78% витрат державного бюджету. Згідно з розрахунками Міністерства фінансів, для збалансування бюджету необхідно залучити більше 50 мільярдів євро міжнародних коштів. Однак на сьогоднішній день підтверджена сума від партнерів становить лише близько 20 мільярдів євро, що означає, що решту, близько 1,5 трильйона гривень, ще потрібно буде знайти.
Фінансування з боку Європейського Союзу залежить від реалізації структурних маяків, передбачених програмою Ukraine Facility. Основними вимогами є реформа Державного бюро розслідувань, а також впровадження прозорих конкурсів, зокрема на посаду генерального прокурора. Однак реалізація цих реформ в Україні зустрічає перешкоди.
Додаткові фінансові вливання
Слід зазначити, що бюджет на 2027 рік не ґрунтується на існуючій податковій базі, а враховує норми, які ще потребують схвалення парламентом. Тим не менш, автори проекту бюджету спираються на ці потенційні додаткові надходження. Очікується, що у 2027 році буде зібрано:
* З доходів, отриманих через цифрові платформи, має бути сплачено 14 мільярдів гривень податку на доходи фізичних осіб. Верховна Рада прийняла відповідний закон ще в червні, але президент досі не підписав його.
* 38,5 мільярдів гривень податку на прибуток підприємств, сплаченого банками за звітні (податкові) періоди першого, другого та третього кварталів 2027 року - за умови внесення змін до Податкового кодексу України, які передбачають продовження дії ставки податку на рівні 50% для банківських установ.
Згідно з пропозиціями щодо змін до Податкового кодексу України, оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях може принести 11,8 мільярда гривень податку на додану вартість. Однак, цей законопроєкт наразі пройшов лише перше читання.
У випадку підвищення ставки податку на додану вартість до 21% планується залучити 58,7 млрд грн, які мають бути спрямовані до спеціального фонду державного бюджету, зокрема на страхування ризиків, пов'язаних з війною. Проте, як зазначила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, "позитивне голосування в Раді щодо підвищення ПДВ є вкрай малоймовірним", про що вона повідомила в інтерв'ю Бізнес Цензору.
8,3 мільярда гривень акцизного збору може бути отримано у випадку подальшого збільшення ставок акцизів на бензин, дизель та зріджений газ.
64,9 мільярда гривень отримано завдяки вдосконаленню діяльності реформованої Державної митної служби, що стало можливим внаслідок зниження рівня ухилення від сплати митних зборів.
Варто зазначити, що у супровідних матеріалах до проєкту бюджету не наведено жодних розрахунків додаткових надходжень від покращеної роботи митниці. Раніше голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінював втрати бюджету через контрабанду, ухилення від сплати податків у близько 1 трлн грн.
Збройні сили
У проекті державного бюджету на 2027 рік заплановано витрати на національну безпеку та оборону в обсязі 4,884 трильйона гривень, що становить 43,8% від валового внутрішнього продукту. Ця сума є безпрецедентною та перевищує показник 2026 року в півтора рази.
Витрати будуть розподілені по наступних напрямках:
* розробка, придбання, оновлення та ремонту військового оснащення та спеціальної техніки - 2,393 трлн грн;
Фінансування та зарплата (разом з нарахуваннями) для військовослужбовців становлять 1,79 трильйона гривень.
* пально-мастильні матеріали, речове та інші види забезпечення - 122,24 млрд грн;
* Лікарські засоби та матеріали для перев'язок - 3,066 мільярда гривень;
* харчові продукти - 56,02 млрд грн;
* витрати на комунальні послуги та енергію - 23,40 млрд грн;
* інші видатки - 495,16 млрд гривень.
Стаття, що стосується заробітних плат військовослужбовців, у проєкті бюджету на наступний рік зросла на 173,5 мільярдів гривень в порівнянні з 2026 роком. Цього року уряд акцентував увагу на нестачі коштів для виплат військовим, яку депутати оцінювали в межах 100-190 мільярдів гривень. Заплановане збільшення на 173,5 мільярдів, ймовірно, покриє існуючий фінансовий дефіцит, проте навряд чи дозволить суттєво підвищити зарплати військовослужбовців. Це визнають навіть самі народні депутати.
Органи правопорядку
Фінансування силових структур буде збільшено. Найбільше зростання витрат на правоохоронні органи заплановано для Національної поліції, чий бюджет зросте на 30%, піднявшись з 122,7 млрд грн до 159,1 млрд грн, головним чином завдяки підвищенню зарплат для співробітників. У той же час, бюджет Національного антикорупційного бюро (НАБУ) зріс лише на 12% — з 2,55 млрд грн до 2,86 млрд грн.
Як підрахувала ГО "Антикорупційний центр "Межа" видатки на інші правоохоронні та органи контролю збільшились так:
* БЕБ зросло на 48% — з 2,19 млрд грн до 3,25 млрд грн.
* АРМА +45% - з 430 млн грн до 624 млн грн
Державна служба фінансового моніторингу збільшила свої показники на 44% — з 197 мільйонів гривень до 283 мільйонів гривень.
НАЗК збільшився на 27% — з 1,48 млрд грн до 1,89 млрд грн.
* СБУ +26% - з 45,8 млрд грн до 57,6 млрд грн
* САП +21% - з 369 млн грн до 446 млн грн
Державна митна служба продемонструвала зростання на 19% — з 8,87 млрд грн до 10,59 млрд грн.
ДБР збільшився на 17%, з 4,71 млрд грн до 5,51 млрд грн.
* Офіс Генпрокурора +13% - з 18,25 млрд грн до 20,7 млрд грн
* НАБУ зросло на 12% — з 2,55 млрд грн до 2,86 млрд грн.
Незважаючи на численні обговорення щодо необхідності суворої економії та зменшення витрат у всіх можливих сферах, проект Державного бюджету на 2027 рік передбачає збільшення фінансування Офісу Президента на 22% — з 878 млн грн до 1,072 млрд грн.
Медичні наукові дослідження та навчання
Наступного року пропонують збільшити зарплату лікарям спеціалізованої медичної допомоги на 11,9% - до 30 тис грн.
В цілому, відповідно до плану на 2027 рік, загальні витрати на охорону здоров'я складуть 292,5 мільярда гривень. З цієї суми 225 мільярдів гривень буде виділено на фінансування Програми медичних гарантій, що на 33,5 мільярда гривень або близько 15% перевищує обсяги фінансування цього року.
На реалізацію програми "Скринінг здоровʼя 40+" у бюджеті 2027 року планується спрямувати 10 млрд грн. Аналогічну суму на цю програму виділили в поточному році, проте через нижчий за прогнозований темп подачі заявок, кошти не використали, вирішили перерозподілити близько 2,5 млрд грн на інші потреби, зокрема на програму "Доступні ліки".
На "Доступні ліки" у 2027-му хочуть заложити рекордні 21,7 млрд грн, що на 60% або на 13 млрд грн більше, ніж у попередньому році. Це дозволить розширити перелік препаратів, які пацієнти зможуть отримувати безоплатно або з частковою доплатою.
В проєкті бюджету на 2027 рік на сферу освіти та науки заплановано 328,5 млрд грн, що на 18,3% перевищує обсяги, закладені у попередньому році.
Міністерство фінансів обіцяє, що досвідчені вчителі отримуватимуть заробітну плату в розмірі 27,3 тисячі гривень. Цього року педагогам вже підвищили зарплату, тому в 2027-му освітянам планують зберегти рівень оплати праці на рівні 2026 року.
У липні цього року уряд прийняв постанову про безкоштовне харчування для всіх учнів комунальних навчальних закладів. В результаті, у наступному році субвенція на харчування школярів збільшиться на 34,5%, досягнувши 19,4 мільярдів гривень.
У сучасний час харчування учнів займає провідну позицію серед усіх освітніх трансфертів, демонструючи найзначніший приріст.
Також уперше в Держбюджеті 2027 з'явилась субвенція на доступність дошкільної освіти - 768,7 млн грн. Із цієї суми 80% (614,9 млн грн) становлять видатки на інфраструктурні проєкти дошкілля.
Субвенції на НУШ - 3 млрд грн, шкільні автобуси - 2 млрд грн, обладнання харчоблоків - 1 млрд грн, залишено на рівні 2026 року. З урахуванням інфляції, як зазначається в аналізі Всеукраїнської асоціації ОТГ, йдеться радше про скорочення: за ті самі гроші громади куплять менше обладнання й автобусів.
Фінансування обладнання для майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти зменшується з 1 до 0,7 млрд грн, незважаючи на розпочату реформу старшої профільної школи, що потребує сучасної практичної бази.
Субвенція на підтримку дітей з особливими освітніми потребами зростає на 10,1% до 495,4 млн гривень.
Підтримка бізнесу: кешбек лишається?
Однією з нових ініціатив для підтримки підприємництва, що потребує істотних змін у податковому законодавстві, є програма, яка передбачає виділення 58,7 млрд грн на підтримку господарюючих суб'єктів. Ці кошти планується використати для страхування ризиків, пов'язаних з війною, що може стати джерелом формування спеціального фонду, за пропозицією Міністерства економіки, шляхом підвищення ставки ПДВ з 20% до 21%. Додатково, ще 8,3 млрд грн буде спрямовано на підтримку підприємств у паливному секторі, що може бути реалізовано через можливе підвищення акцизного збору на пальне.
У 2027 році уряд запланував виділити 9,415 мільярдів гривень з бюджету для підтримки розвитку промисловості та підприємницької діяльності.
Ці кошти мають спрямовуватись на:
* підтримка компаній у організації, вдосконаленні та відновленні виробничих процесів у сфері переробної промисловості;
* на компенсацію вартості вітчизняної техніки, сільгосптехніки й обладнання;
* на створення індустріальних парків;
* щодо "заохочення зростання виробництва українських товарів і послуг через надання державної грошової компенсації споживачам продукції та послуг місцевого виробництва". Як зазначила народна депутатка Ніна Южаніна, це фактично є офіційним визначенням програми "Національний кешбек", яка, незважаючи на публічні закиди, очевидно, залишилася в бюджетних витратах на наступний рік.
Від початку реалізації програми в 2024 році, витрати на "кешбек" склали близько 20 мільярдів гривень з державного бюджету. Ця ініціатива була запущена наприкінці 2024 року, без попереднього планування. Тому фінансування було здійснене з різних, не передбачених раніше законодавством, джерел. Частина коштів для "кешбеку" була виділена з Резервного фонду, який призначений переважно для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та військових конфліктів. Це означає, що ці ресурси мали б використовуватись на термінові заходи, а не на популярні ініціативи влади, спрямовані на розподіл грошей серед населення.
У наступному році у бюджеті вже заплановано видатки на програму, схожу на "Національний кешбек", яка буде фінансуватися з спеціального фонду як одна з ініціатив підтримки підприємництва.
Окрім цього, уряд має намір виділити 19 мільярдів гривень Національній установі розвитку, відповідальній за програми доступних кредитів "5-7-9" та лізингу "5-7-9", які в основному використовуються агровиробниками.
Житло
У проекті бюджету на 2027 рік на підтримку житлових програм та виплату компенсацій заплановано приблизно 85 мільярдів гривень.
Розподіл коштів на житлові програми виглядає наступним чином:
3,4 мільярда гривень виділено спеціально для виконання поточних і капітальних ремонтів пошкодженого майна в рамках програми "єВідновлення".
11,5 мільярда гривень виділено на відшкодування за повністю зруйноване майно у вигляді житлових сертифікатів.
5,5 мільярда гривень виділено на виплати компенсацій за знищене житло в рамках спільного проєкту "HOME" з міжнародними партнерами.
Енергетичний сектор
Для "Фонду енергоефективності", який відповідає за реалізацію програм у сфері житлового фонду, заплановано виділити 680,7 мільйона гривень. Цей фонд надає фінансові компенсації та гранти на встановлення приладів обліку енергоресурсів у житлових будинках, утеплення та термомодернізацію, оснащення тепловими котлами та впровадження альтернативних джерел енергії.
У цілому, передбачено, що державна підтримка енергетичного сектора становитиме 2,043 мільярда гривень. Ця сума буде розподілена на:
* забезпечення та матеріально-технічне забезпечення підрозділів, що відповідають за фізичний захист і охорону ядерних об'єктів, а також підтримка їхньої боєздатності за рахунок коштів загального фонду - 104,9 млн грн;
Гарантувати захист фінансового резерву, призначеного для виведення з експлуатації ядерних об'єктів, від інфляційних ризиків шляхом інвестування цих коштів у облігації внутрішньої державної позики, використовуючи видатки спеціального фонду в обсязі 792,1 млн грн.
Виплата премії у розмірі 16 млн грн Кабінету Міністрів України відзначає значний внесок 100 працівників енергетичного сектора у забезпечення енергетичної стійкості.
Виплата додаткової щомісячної державної допомоги в обсязі 20 тисяч гривень працівникам аварійно-рятувальних бригад підприємств паливно-енергетичного сектору становитиме 650 мільйонів гривень.
Виплата боргу на ринку балансування електроенергії становить 480 мільйонів гривень.
Фонд відновлення американсько-українських інвестицій
Уряд визначив окремий бюджет на програму створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення у розмірі 960,3 мільйона гривень. На даний момент у рамках цього співробітництва існує обмежена кількість конкретних деталей. Заплановані кошти будуть використані для "підготовки та супроводження інвестиційних проектів", а також для "впровадження механізмів залучення інвестицій у ключові сектори економіки".
Результати дослідження
Щороку зростає частка бюджету, яка фінансується за рахунок допомоги західних партнерів, в той час як доходи від української економіки неухильно зменшуються, немов шкіра шагрені.
"Майже 70 копійок кожної гривні - це ті ресурси, які нам дають наші партнери. Ми повинні це розуміти, цінувати, і робити все для того, щоб Україні вдалось", - зазначив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Голова парламенту охарактеризував проєкт бюджету на 2027 рік як ще один "бюджет війни", в якому значна частина фінансування буде виділена на підтримку Збройних сил України.
Водночас противники уряду висловлюють зауваження щодо цього проєкту через величезний дефіцит у розмірі півтора трильйона гривень, джерела покриття якого залишаються невідомими.
"Першочерговими кроками повинні стати ліквідація корупційних механізмів та зупинка безглуздого витрачання коштів на популістські ініціативи Офісу президента, з метою перенаправлення ресурсів на підтримку бізнесу. Проте, влада знову обирає легкі рішення, продовжуючи експлуатувати наявні можливості", - підкреслив народний депутат Дмитро Разумков, голова міжфракційного об’єднання "Розумна політика".
Дмитро Розумков висловив незгоду з урядовою ініціативою підвищити ПДВ для фінансування державного страхування бізнесу від ризиків, пов'язаних з війною. "Запровадження додаткового податку - це фактично перетворення фінансового тягаря на плечі звичайних громадян. Платитимуть саме українці, а не президент чи міністри", - зазначив він у своїх постах у соцмережах.
Проєкт Державного бюджету на 2027 рік у його поточному вигляді не може бути ухвалений. Як зазначає співголова фракції "Європейська Солідарність" Артур Герасимов, цей документ є по своїй суті антиукраїнським: він містить численні корупційні прогалини, а підтримка Збройних Сил України прописана дуже незначно. "Фактично витрати на закупівлю озброєння зростають лише на трохи більше ніж 1 мільярд гривень, у той час як на телемарафон, який є пропагандистським і про закриття якого вже неодноразово просив Європейський Союз, виділяють майже 2 мільярди гривень. На програму 'Тисячовесна' — понад 5 мільярдів гривень. А про кешбеки та інші нецільові витрати навіть не варто згадувати," — висловив своє обурення Герасимов.
В даний момент парламентарі займаються підготовкою та обговоренням змін до урядових ініціатив. Зокрема, деякі народні депутати виступають проти ліквідації податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, а також висловлюють занепокоєння щодо можливого підвищення ПДВ для мікробізнесу та фізичних осіб-підприємців. Вони зазначають, що такі кроки можуть негативно вплинути на економічну активність.
Усі пропозиції, подані депутатами, Бюджетний комітет Верховної Ради повинен проаналізувати та систематизувати в єдину таблицю до 15 жовтня. Лише після цього ми зможемо ознайомитися з остаточним списком поправок до проекту бюджету, які будуть винесені на голосування під час першого читання.
#бюджет #Руслан Стефанчук #Національний банк України #Українська гривня #Росія #Імпорт #Україна #Дефіцит #Володимир Зеленський #Товари #Бізнес #Міністерство фінансів (Україна) #Експорт #Євро #Збройні сили України #Валовий внутрішній продукт #Законодавство #Дніпропетровська область #Парламент #Податок на додану вартість #Державний бюджет #Транспортний засіб #Дмитро Разумков #Металургія #Європейська Солідарність #Чому #Заробітна плата #Європейський Союз #Долар США #«Метінвест» #Програма винагород у вигляді кешбеку #Герасимов Артур Володимирович
