Цієї неділі, 23 лютого, у Німеччині пройдуть дострокові парламентські вибори. Ці вибори повинні прояснити, який курс обере Берлін у зв'язку з російською агресією та тиском з боку Сполучених Штатів. Більше про це в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
ЗМІСТ може бути перефразовано як "СОДЕРЖАНИЕ" або "ОСНОВНІ РОЗДІЛИ".
Вибори в Німеччині відбуваються у неспокійний час. У країні в розпалі політична криза - три правлячі партії (соціал-демократи на чолі з канцлером Олафом Шольцом, "Зелені" та "Вільні демократи") не змогли ні втримати коаліцію, ні знайти відповідь на виклики, з якими стикається Німеччина та Європа. До російської агресії проти України тепер додається жорстка політика нового президента США Дональда Трампа з його прагненням ігнорувати європейські (та українські) інтереси в переговорах з Росією.
Усе це надає цьогорічним виборам безпрецедентного значення. Новий уряд Німеччини зіткнеться з необхідністю терміново реагувати на нові виклики, одночасно вирішуючи давні проблеми. Хоча існує бажання та наміри для досягнення цих цілей, реалізувати їх виявляється нелегко. Це пов'язано, зокрема, з тим, що ці вибори є одними з найменш прогнозованих у новітній історії Німеччини.
Після чотирирічного перебування в опозиції "християнські демократи" (ХДС/ХСС) мають значні шанси повернутися до влади. За результатами опитування ZDF-Politbarometer, їхні рейтинги наразі досягають 30%, що є найвищим показником. На другому місці знаходиться праворадикальна "Альтернатива для Німеччини", яку багато експертів вважають неофашистською, із 20%. Чинні партнери по коаліції - Соціал-демократична партія та "Зелені" - отримують 16% та 14% відповідно.
Одним з цікавих аспектів є те, що вперше за тривалий час три партії - Ліві, "Союз Сари Вагенкнехт", що відокремилася від "Лівих", а також Вільна демократична партія - борються за прохід до німецького парламенту.
Лідерка партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель під час дебатів, що відбулися 13 лютого (фото: Getty Images)
Найвищі шанси на збереження місць у парламенті мають "Ліві", які змогли скористатися хвилею невдоволення соціальною політикою уряду, особливо серед молодіжної аудиторії. Останнім часом їхні рейтинги демонструють постійний ріст. Тим часом інші дві партії стикаються з серйозними проблемами, зазначає політолог-міжнародник та аналітик Західного Інституту в Познані Віктор Савінок, коментуючи ситуацію для РБК-Україна.
"Вільні демократи зараз стикаються з наслідками своїх поточних рейтингів, які є результатом їхньої участі в уряді Олафа Шольца. З одного боку, виборці, можливо, прагнуть покарати їх за те, що вони стали причиною кризової ситуації в правлячій коаліції. З іншого боку, в умовах, коли більшість людей стурбовані своїм добробутом, 'вільні демократи' обіцяють знижки на податки, але головним чином для заможніших верств населення. Це, у свою чергу, не викликає схвалення у значної частини громадян", - зазначив Савінок у коментарі для видання.
"Союз Сари Вагенкнехт" намагався створити образ, подібний до "Альтернативи для Німеччини", але з більшим акцентом на соціальні питання. Частково їм це вдалося під час місцевих виборів у вересні минулого року в трьох східних федеральних землях Німеччини. Проте, наразі виборці схильні віддавати перевагу "оригіналу", а не його "сурогату". До того ж, у своїй передвиборчій кампанії Вагенкнехт акцентує увагу на зовнішньополітичних темах, які не викликають великого інтересу у населення.
Згідно з даними ZDF, 28% виборців досі не вирішили, кому віддати свій голос. Ситуацію ускладнює значний інтерес до виборів: 87% опитаних висловили високу зацікавленість у подіях, що відбуваються (порівняно з 76% на попередніх виборах). Це свідчить про ймовірність високої явки виборців.
Згідно з опитуванням YouGov від 18 лютого, 13% німців планують прийняти рішення в найближчі кілька днів, а 7% навіть - в день голосування.
Цьогорічні вибори в Німеччині зосереджені на трьох основних питаннях: міграції, економічних аспектах та безпеці, повідомив РБК-Україна колишній консул України в Мюнхені, а тепер канцлер Українського вільного університету Дмитро Шевченко.
Влада стверджує, що її дії були виправданими і не існувало інших варіантів. ХДС/ХСС, без сумніву, виступає з критикою на адресу уряду. Соціальні протестні настрої серед громадян помітно зросли, про що свідчать високі показники підтримки "Альтернативи для Німеччини", - підкреслив він.
Питання міграції в Німеччині є актуальним вже тривалий час. Після значної хвилі біженців із Сирії у 2015 році до неї приєдналися люди з різних країн Африки, Близького Сходу та Азії. Звичайно, після 2022 року ситуацію ускладнили біженці з України. Емоційний фон навколо проблеми мігрантів також загострився внаслідок ряду терористичних актів, які відбулися в Німеччині останнім часом.
Перед святом Різдва в Магдебурзі автомобіль, яким керував уродженець Саудівської Аравії, в'їхав у натовп на ярмарку, внаслідок чого загинуло п'ятеро осіб, а понад двісті отримали травми. 23 січня в Ашаффенбурзі сталося ще одне трагедія: двоє людей, серед яких дворічна дитина, загинули від ножових поранень, а троє інших постраждали. Нападником виявився громадянин Афганістану.
Ще до старту Мюнхенської конференції з безпеки ситуація в області безпеки залишалася напруженою. 13 лютого афганський шукач притулку в'їхав у натовп під час профспілкової демонстрації, внаслідок чого постраждало близько тридцяти осіб, а двоє, серед яких і дворічна дитина, загинули.
Традиційно на темі міграції та безпеки заробляла політичні бали ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Але цього разу за проблему взялися і християнські демократи. Після теракту в Ашаффенбурзі їх лідер Фрідріх Мерц вніс на розгляд парламенту законопроект, що передбачає низку жорстких кроків. Серед них дозвіл федеральній поліції висилати іноземців, яких влада Німеччини зобов'язала залишити країну.
Проблема в тому, що партія Мерца наразі перебуває в опозиції, а члени коаліції не захотіли голосувати за таку ініціативу з різних причин. Єдині, хто підтримав Мерца - "Альтернатива для Німеччини". Тим самим у країні мало не стався тектонічний зсув. Справа в тому, що досі серед німецьких політиків існував консенсус: ні в якому вигляді не співпрацювати з АдН. Погоджуючись на підтримку від "Альтернативи", Мерц де-факто порушив це табу.
Поки що причин для занепокоєння немає. Зрештою, законопроект було провалено. Мерц зіштовхнувся з критикою як всередині партії, так і від політичних опонентів та суспільства. 2 лютого в Берліні на вулиці вийшли 160 тисяч протестуючих проти зняття "брандмауера" проти АдН. Тож загалом консенсус проти ультраправих ще зберігається.
Протест у Берліні проти альянсу ХДС/ХСС з партією "Альтернатива для Німеччини" (зображення: Getty Images)
Звичайно, слід врахувати й вплив Трампа. Після його перемоги на президентських виборах у США нова адміністрація почала відкрито підтримувати партію АдН. Один із найближчих союзників Трампа, Ілон Маск, провів онлайн-інтерв'ю з лідеркою АдН Алісою Вайдель на своїй платформі X. В той же час, віце-президент США Джей Ді Венс на Мюнхенській конференції розкритикував німецькі політичні сили за небажання співпрацювати з АдН, після чого особисто зустрівся з Вайдель. Проте, здається, що такі дії більше сприяють мобілізації противників ультраправих, аніж підвищенню їхньої популярності.
Всі політичні сили усвідомлюють важливість питання міграції, і ця проблема виходить за межі лише безпекових аспектів. "Загалом зрозуміло, що міграційна політика, поєднана з досить щедрою соціальною системою Німеччини, спричинила складну ситуацію. Кількість біженців та 'соціальних мігрантів' (тих, хто отримує соціальні виплати) є дуже великою. Хоча економічних мігрантів також чимало, вони вважаються вигідними. Наразі держава ще витримує навантаження, але всі усвідомлюють, що така ситуація не може тривати вічно", - зазначив Дмитро Шевченко у коментарі для видання.
Це має велике значення, особливо з огляду на те, що в Німеччині проживає близько мільйона українських біженців. "Зменшення соціальних виплат для українців обговорюють представники ХДС та "Вільних демократів". Ідея додаткової мотивації, яка, якщо говорити відверто, передбачає спонукання до працевлаштування, звучить від усіх", - підкреслив співрозмовник РБК-Україна.
Очевидно, що християнські демократи мають найбільшу кількість мандатів. Це, по суті, забезпечить Фрідріху Мерцу можливість зайняти посаду канцлера. Проте для цього необхідно буде створити коаліцію, і на даний момент залишається незрозумілим, хто можуть бути можливими союзниками для ХДС/ХСС.
"Найбільше запитів, як серед цих політичних сил, так і в суспільстві, викликає коаліція ХДС/ХСС із Вільними демократами. На жаль, це здається неможливим. Навіть якщо "Вільні демократи" зможуть подолати п'ятивідсотковий бар'єр, навряд чи їм вдасться отримати необхідну кількість голосів", - зазначив Шевченко.
Іншим можливим варіантом є утворення широкої коаліції між ХДС/ХСС і соціал-демократами. Проте, судячи з нинішніх рейтингів, кількість мандатів, які можуть отримати ці дві партії, може виявитися недостатньою. Таким чином, є ймовірність, що для формування коаліції знадобиться залучити ще одну партію, що, в свою чергу, може призвести до нестабільності такого альянсу.
Навіть у межах двох основних політичних сил існує чимало розбіжностей щодо другого за значенням питання для німців — економіки. Протягом уже другого року поспіль Німеччина стикається з економічним спадом. Причини цього явища є різноманітними: від зростання цін на енергоресурси, які раніше закуповувалися в Росії за вигідними цінами, до посилення конкуренції з Китаєм на глобальних ринках та інших факторів. Це вже саме по собі є серйозною проблемою. Крім того, в майбутньому знадобиться знайти додаткові фінансові ресурси на оборону та безпеку, що вимагають як Єврокомісія, так і Трамп у контексті перегляду зобов'язань Німеччини в рамках НАТО.
Соціал-демократи пропонують соціальні видатки для стимулювання економіки. Приміром, за їх планом, держава компенсує 10% приватних інвестицій у розширення або модернізацію виробництва. Також вони обіцяють стабільні пенсії, зниження податкового навантаження для родин з дітьми, захист від звільнень, збільшення мінімальної зарплати. Кошти на це все партія Шольца хоче де-факто позичити. А для цього потрібно скасувати так зване "боргове гальмо". Це закріплене у Конституції Німеччини обмеження без нагальної потреби збільшувати державний борг..
Мерц та християнські демократи пропонують інший рецепт. У їх програмі - велика податкова реформа, яка має знизити відрахування із зарплат з 48% до 40%: менші податки для підприємців, підвищення верхньої шкали прибуткового податку та неоподатковуваної частки доходу та деякі інші кроки. Все це не дуже узгоджується із ідеями Шольца.
У зв'язку з цим, в ситуації, коли основні партії стикаються з обмеженим вибором, можливості для компромісів можуть бути значними. Особливо враховуючи те, що формування великих коаліцій є звичною практикою для Німеччини.
"Це явище спостерігалося під час канцлерства Меркель. Варто зазначити, що 12 з 16 років її правління припали на період великої коаліції. Тому не виключено, що, незважаючи на різницю в поглядах, сторони все ж зможуть знайти спільну мову. Одним із ключових питань, яке піднімуть під час можливих переговорів, стане майбутнє конституційних норм, що стосуються так званого боргового гальма", - підкреслив Савінок.
Агітаційні плакати. Зліва зображений Шольц із написом "Канцлер, який забезпечить мінімальну зарплату у 15 євро". Праворуч знаходиться Мерц, що проголошує "Сильний канцлер. Сильна Німеччина" (фото: Getty Images)
Якщо в парламенті з’являться представники вільних демократів, створення великої коаліції за їх участю стане легшим завданням. В іншому випадку, якщо їх не буде у наступному складанні, єдиним потенційним союзником залишаться "Зелені", які зазвичай мають більш ліві переконання. Проте, навіть така коаліція може бути реалізована.
"Існують успішні приклади подібних ініціатив. Найбільш яскравим із них є земельний регіон Баден-Вюртемберг, де партії ХДС і "Зелені" об'єднали свої зусилля для формування уряду та ефективно реалізували політику, - підкреслив Шевченко."
Однак все це робить партійні союзи вкрай неповороткими. Членам коаліції доводиться постійно шукати компроміси, а це означає відсутність радикальних реформ у внутрішній політиці та економіці. Як це може працювати - яскраво видно на прикладі нинішнього уряду Шольца.
Для столиці України є позитивні новини. Майже всі основні політичні партії усвідомлюють безпекові загрози, що виникли в Європі, а також важливість підтримки України.
"Що стосується політики безпеки, то Мюнхенська безпекова конференція стала холодним душем для Німеччини і для Європи: що їм треба більше замислюватися про власну архітектуру безпеки, інвестувати в оборонну і в безпекову складову, оборону. І це стосується також війни в Україні ", - зазначив виданню Шевченко.
Позиція Шольца щодо підтримки України відома. За його канцлерства Німеччина стала другим донором для Києва за розмірами фінансової допомоги. Водночас Шольц неохоче надає Україні озброєння, що можуть змінювати ситуацію на полі бою. Приміром, він так і не дав згоди надати далекобійні ракети Taurus.
Християнські демократи залишаються більш рішучими, щонайменше в своїх висловлюваннях. Мерц постійно обвинувачує Шольца в його нерішучості. 24 січня він оголосив, що зупинка російської агресії проти України стане одним з основних стратегічних завдань його майбутнього уряду. При цьому Мерц акцентував, що Україні необхідно "перемогти у війні".
"Перемога символізує відновлення територіальної цілісності з демократично легітимною владою, яка реалізує свій державний суверенітет", - зазначив Мерц.
На його думку, Україна повинна мати свободу вибору своїх політичних і військових партнерів, що, безсумнівно, включає в себе прагнення до інтеграції з ЄС та НАТО.
З цієї перспективи, вибори в Німеччині можуть стати каталізатором позитивних змін для України. Проте ці зміни повинні реалізовуватись швидко, адже Берлін не славиться швидкістю ухвалення рішень. У часи, коли міжнародна ситуація, зокрема через дії Путіна та Трампа, змінюється на щоденній основі, зволікання може призвести до небажаних наслідків. Особливо враховуючи, що вся Європа уважно спостерігає за позицією Німеччини, сценарій тривалих коаліційних переговорів в основній економіці континенту виглядає як найгірший варіант.
#НАТО #Дональд Трамп #Податок #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Мандат (політика) #Україна #Президент (державна посада) #РБК-Україна #Київ #Китай (регіон) #Європейська комісія #Німеччина #Біженець #Володимир Путін #Коаліція #Берлін #Познань #Міграція населення #Політика #Близький Схід #Суспільство #Зовнішня політика #Компроміс #Опозиція (політика) #Парламент #CSU #Канцлер #Альтернатива для Німеччини #Соціал-демократична партія Німеччини #Шведська соціал-демократична партія #Ультраправа політика #Вільнюс #Соціал-демократія #Християнство #Агресивна війна #Азія #Getty Images #ZDF #Християнсько-демократичний союз Німеччини #Вільна демократична партія (Німеччина) #Африка #Мюнхен #Афганістан #Сирія #Саудівська Аравія #Тарас Шевченко #Магдебург #Тероризм #Ліві (Німеччина) #Ашаффенбург #Баден-Вюртемберг
