У вересні Національний банк України вирішив підвищити облікову ставку на 0,5 процентних пункту, довівши її до 16%. Це вже стало другим підвищенням у 2026 році, оскільки попереднє коригування відбулося в липні, коли ставка була збільшена з 15% до 15,5%.
Національний банк зазначає, що основний ціновий тиск та зростаючі проінфляційні ризики вимагають коригування монетарної політики. Підвищення облікової ставки сприятиме не лише збільшенню привабливості гривневих активів і підтримці стабільності валютного ринку, але й допоможе поступово знизити рівень інфляції до цільового показника в 5%.
У той час, коли НБУ посилює монетарні умови, економіка показує вкрай низькі темпи розвитку (прогнозується, що зростання ВВП у 2026 році не перевищить 2%), вона також стикається з суттєвими викликами: збільшуються ризики безпеки та потреби бюджету, а зовнішнє фінансування залишається недостатнім.
Одночасно з підвищенням процентної ставки спостерігається зростання витрат на ресурси в економіці. Це створює замкнуте коло: інфляційні та валютні загрози вимагають більш дорогих позик, що, у свою чергу, може ще більше уповільнити процеси кредитування та економічного зростання.
Mind вивчав, яким чином жорстка монетарна політика відображається на цінах, обсягах кредитування та загальному стані економічної активності.
Ціни підвищуються швидше, ніж очікував Національний банк України.
Основний довід Національного банку на підтримку підвищення процентної ставки полягає в тому, що інфляція наразі не демонструє стійкого руху до цільового рівня в 5%. За прогнозами НБУ, досягти цього показника інфляція зможе лише в 2028 році. У серпні споживчі ціни зросли на 8,1% в річному вимірі, прискорившись від 7,7% у липні та 7,2% у червні.
Основним фактором прискорення темпів інфляції стало подорожчання пального: у серпні ціни на нього зросли на 38,7% рік до року. Це було пов'язано насамперед зі стрибком світових котирувань нафти (її вартість тримається близько $100 за барель) на тлі нестабільності на Близькому Сході. Додатковий внесок у зростання цін зробило підвищення окремих адміністративних тарифів, зокрема на водопостачання та водовідведення.
Ключовим індикатором залишається базова інфляція, яка не враховує сезонні коливання та регульовані ціни. Вона вже третій місяць поспіль утримується на позначці 8,1%, що свідчить про наявність стійкого внутрішнього тиску на ціни. Високі витрати бізнесу, зокрема на заробітну плату, електроенергію та логістичні послуги, продовжують впливати на цю ситуацію. Водночас попит з боку населення та ринок праці поки що демонструють певну стійкість.
Додаткові ризики створюють наслідки російських атак на енергетичну, виробничу та логістичну інфраструктуру. Вони одночасно обмежують пропозицію товарів і послуг та збільшують витрати бізнесу. НБУ також вказує на ризики, пов'язані з менш ритмічним надходженням міжнародного фінансування: його обсяги в липні - серпні виявилися нижчими за очікувані, а міжнародні резерви знизилися з $51,2 млрд у липні до $48,7 млрд у серпні.
Таким чином, з одного боку, на вартість товарів впливають зовнішні чинники та військові потрясіння, такі як збільшення цін на паливо та пошкодження виробничої й енергетичної інфраструктури. З іншого боку, зростання заробітних плат і інших витрат бізнесу, а також стабільний споживчий попит дозволяють компаніям переносити частину цих витрат на кінцеву ціну товарів.
Саме поєднання цих факторів Нацбанк розглядає як загрозу закріплення песимістичних інфляційних очікувань, відповіддю на яке стало чергове підвищення облікової ставки, що має повернути інфляцію на траєкторію зниження 2027 року.
Динаміка інфляції в Україні із серпня 2025 до серпня 2026 року
Джерело: Держстат
Економіка майже зупинилась, але держава нарощує витрати
Посилення монетарної політики Національного банку України відбувається в умовах, коли економіка країни демонструє ознаки застою. Згідно з макропрогнозом, закладеним у проект бюджету на 2027 рік, реальний валовий внутрішній продукт України в наступному році збільшиться всього на 1,3% після зростання на 1,6% у 2026-му. При цьому фактичні показники вже свідчать про досить низький рівень динаміки: у другому кварталі реальний ВВП виріс лише на 0,4% в річному вимірі, тоді як у 2025 році за аналогічний період зростання становило 0,8%.
Тенденції зростання валового внутрішнього продукту та бюджетні витрати України у 2026-2027 роках.
Джерело: Уряд України, проект державного бюджету на 2027 рік.
Державні витрати продовжують зростати, оскільки Кабінет Міністрів орієнтується на сценарій тривалої війни, що супроводжується знищенням енергетичної інфраструктури та зниженням ділової активності. Зокрема, для бюджету 2027 року заплановано витрати в розмірі 7,27 трлн грн, що на 13,5% перевищує бюджетний план на 2026 рік. Із цієї суми 4,89 трлн грн, або 43,8% від ВВП, буде виділено на потреби безпеки і оборони.
Тобто країна майже не збільшує обсяги виробництва, тоді як держава витрачає все більше. Це підтримує внутрішній попит, у тому числі через зарплати, закупівлі та державні замовлення, але водночас тисне на ціни.
У контексті війни більшість цього попиту стосується імпортних товарів, що підтверджують нерівномірності в зовнішній торгівлі. Протягом періоду з січня по серпень 2026 року Україна здійснила імпорт товарів на суму $66,3 млрд, тоді як експорт склав лише $26,6 млрд.
Таким чином, дефіцит зовнішньої торгівлі досягнув $39,7 млрд, що є майже на 52% більше, ніж у період з січня по серпень 2025 року. З цієї суми понад $27,6 млрд припало на імпорт машин, обладнання та транспортних засобів, тоді як $9,1 млрд витрачено на паливно-енергетичні ресурси. Це не споживчі товари, а необхідні матеріали для функціонування та відновлення економіки, що підвищує попит на іноземну валюту і водночас робить внутрішні ціни більш вразливими до коливань валютного курсу та світових цін.
Аналіз зовнішньої торгівлі товарами України за період січень-серпень 2025-2026 років.
Джерело: Державна митна служба
Отже, завдання НБУ полягає не лише в контролі за зростанням цін, але й у запобіганні значним коливанням курсу гривні. Це і є основна суперечність сучасної грошово-кредитної політики. З одного боку, висока інфляція, зростання витрат і великий попит на імпорт не дозволяють послабити монетарні умови. З іншого боку, процентна ставка на рівні 16% робить фінансові ресурси менш доступними для бізнесу та населення, що може обмежити кредитування, інвестиційні можливості і загальну економічну активність.
Кредитування не зупинилось, але дешеве фінансування залишається недоступним
Підвищення облікової ставки впливає на вартість гривневих ресурсів: після липневого перегляду ставки до 15,5% окремі банки змінили дохідність депозитів, а після вересневого рішення НБУ цей процес може продовжитися.
На думку Сергія Мамедова, голови правління Глобус Банку, восени середні відсоткові ставки за гривневими строковими депозитами можуть коливатися в межах 13,5-15% річних. Найбільш вигідні пропозиції з додатковими умовами можуть досягати 17,5-18% річних. Декілька банків можуть підвищити прибутковість депозитів ще на 0,3-0,5 відсоткових пунктів. Відповідно до Індексу ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD), в середині вересня середній рівень дохідності гривневих депозитів становив 13,8-14,5% річних.
Аналіз зміни рівня дохідності гривневих депозитів для фізичних осіб у період з січня по вересень 2026 року.
Джерело: Національний банк України (індекс UIRD)
Збільшення вартості депозитних ресурсів неминуче позначається і на умовах кредитування. Мамедов прогнозує, що тарифи на банківські кредити можуть піднятися ще приблизно на 0,5-1 відсоткових пункти.
"Проте це не свідчить про скорочення кредитних можливостей. Навпаки, фінансові установи будуть продовжувати змагатися за заможних клієнтів, пропонуючи адаптивні програми, спільні продукти та вигідні умови для специфічних груп позичальників", - зазначає банкір.
Отже, підвищення облікової ставки не означає, що кредитна активність зупиниться автоматично. Проте, це веде до зростання вартості позикових коштів та обмежує можливості для отримання фінансування.
Однак кредитний ринок поки що показує свою стійкість. Згідно з інформацією НБУ, на 1 вересня 2026 року чистий кредитний портфель підприємств досяг 931 млрд грн, у порівнянні з 704 млрд грн на 1 вересня 2025 року, що свідчить про зростання більш ніж на 32% за рік.
За інформацією Ольги Волкової, яка очолює департамент продажів для середніх і малих корпоративних клієнтів ОТП Банку, банківська система стартувала в 2026 році з істотними запасами ліквідності та капіталу. Це стало причиною для активного розширення кредитних портфелів без жодних обмежень з боку ресурсів.
Одночасно відбувається зміна в структурі попиту на кредити. За словами Волкової, частка інвестиційного фінансування серед нових позичальників зросла з 10% у 2025 році до 16% у 2026-му. Бізнес звертається за кредитами не лише для поповнення оборотного капіталу, але й для модернізації виробничих процесів, закупівлі нового обладнання та реалізації енергетичних проєктів. "Зростає інтерес до інвестиційних кредитів на енергоефективні рішення, такі як сонячні електростанції, газопоршневі та газотурбінні установки, системи накопичення енергії, генератори, біогазові установки, а також для придбання земель сільськогосподарського призначення", - додає Ольга Волкова.
Втім, подальша динаміка кредитування залежатиме не лише від ставки НБУ. Ще одним обмежувачем залишається низький попит на інвестиції. Банківська система має значний запас ресурсів для кредитування (на 1 вересня депозити клієнтів становили 3,32 трлн грн, а вкладення банків у депозитні сертифікати - 422 млрд грн), але це не означає автоматичного зростання обсягів видачі кредитів. Президент Асоціації українських банків (АУБ) Андрій Дубас зазначає, що банки зацікавлені в нових позичальниках, проте сам бізнес сьогодні далеко не завжди готовий брати на себе довгострокові зобов'язання.
В умовах війни підприємці змушені враховувати не тільки витрати на кредитування та можливу прибутковість своїх проектів, а також ризик пошкодження або знищення фінансованого обладнання. Як зазначає Дубас, ця невизначеність суттєво гальмує запуск нових ініціатив і залучення інвестицій у них.
Коригування цін на гривневі кредити для підприємств у період з липня 2025 року по липень 2026 року.
Джерело: НБУ
Невелике підвищення ВВП разом із значним рівнем інфляції - це явище, яке може тривати досить тривалий період.
Офіційні прогнози та аналітичні оцінки в цілому вказують на збереження ускладненої ситуації: економічне зростання лишається нестійким, очікування щодо інфляції погіршуються, а ризики для валютного ринку залишаються актуальними.
Зокрема, Національний банк України прогнозує "помірний" темп зростання валового внутрішнього продукту у другій половині 2026 року, з подальшим прискоренням до 2,8% у 2027 році. Крім того, очікується, що інфляція залишиться двозначною, досягнувши 10% за підсумками 2026 року, а в 2027 році знизиться до приблизно 6,9%.
Інвестиційна компанія Dragon Capital скоригувала свій прогноз щодо зростання реального ВВП України на 2026 рік, зменшивши його з 1,5% до 1%. Аналітики організації підкреслюють, що головним фактором економічного розвитку залишиться оборонно-промисловий сектор, в той час як цивільні індустрії все більше відчуватимуть негативні наслідки від ескалації конфлікту, руйнування інфраструктури та порушення логістичних ланцюгів.
Розширене опитування, проведене Центром економічної стратегії (ЦЕС) у співпраці з German Economic Team, демонструє загальне погіршення прогнозів. Медіанний прогноз незалежних експертів передбачає, що ВВП зросте лише на 1,1% у 2026 році, що є зниженням у порівнянні з попередньою оцінкою у 2,4% (з грудня 2025 року). Водночас прогноз інфляції на кінець року виріс до 9,6%. Щодо 2027 року, респонденти прогнозують трохи вищі темпи зростання ВВП — на рівні 2,2%, тоді як інфляція, згідно з їхніми оцінками, може досягти 9% наприкінці 2027 року.
Тож навіть за відсутності нового різкого погіршення ситуації економіка наразі не демонструє передумов для швидкого відновлення. Ба більше, висока інфляція за слабкого зростання означає, що перед НБУ залишається та сама проблема, яку він намагається розв'язати підвищенням ставки: необхідно одночасно стримувати цінові та валютні ризики, але не пригнічувати ділову активність.
Можливості НБУ обмежені, а потреба в зовнішній підтримці зростає
З огляду на наведені обставини, Національний банк України наразі не має наміру змінювати свою політику в бік її пом'якшення. Як повідомив голова НБУ Андрій Пишний, у випадку значного загострення ризиків, пов'язаних із ціновою динамікою та інфляційними прогнозами, Нацбанк готовий вжити додаткових заходів для контролю рівня інфляції.
"У разі, якщо в найближчі місяці погіршення безпекової ситуації спричинить значне зниження споживчого попиту та активності на ринку праці, НБУ розгляне варіант послаблення монетарних умов", - зазначив Пишний.
Аналітики інвестиційної компанії ICU вважають, що етап підвищення процентних ставок наближається до свого завершення. Якщо ж інфляційні чинники не стануть більш активними, то Національний банк України на засіданні 29 жовтня, ймовірно, залишить ставку на позначці 16%.
Валютий ринок продовжує залишатися окремим джерелом невизначеності, оскільки його баланс знаходиться під серйозною загрозою. Імпорт у 2,5 рази перевищує експорт, а ракетні та дронові атаки на порти, логістичні ланцюги та промислові об'єкти суттєво знижують обсяги експортних надходжень.
У світлі цих обставин, Національний банк, напевно, продовжить регулювати валютні коливання через інтервенції на ринку (у липні та серпні НБУ реалізував близько $9,6 млрд зі своїх резервів), одночасно прагнучи уникнути різкого знецінення гривні, що може призвести до інфляційних процесів.
Офіційний курс гривні до долара, UAH/USD
Джерело: НБУ
Наприклад, у короткостроковому прогнозі консалтингової компанії Ukraine Economic Outlook закладено збереження курсу в межах 44,5-45 грн/$. А в опитуванні ЦЕС зазначено, що аналітики очікують на кінець 2026 року курс на рівні 45,6-46,3 грн/$.
Але валютна стійкість зараз забезпечується не лише діями НБУ, а й закордонним фінансуванням, що дозволяє стримувати девальвацію та не переносити весь обсяг військових витрат на внутрішні ресурси.
Згідно з інформацією Міністерства фінансів, яке посилається на заяви міністра Сергія Марченка, до середини вересня Україна отримала $31,3 млрд від своїх міжнародних партнерів, в той час як прогноз на 2026 рік передбачає суму близько $52 млрд. У проекті державного бюджету на 2027 рік уряд оцінює потребу в зовнішній фінансовій підтримці на рівні $52,6 млрд. Станом на 19 вересня, Міністерство фінансів повідомляє, що приблизно $32,6 млрд цієї суми ще не підтверджені. Більш того, голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради, депутат Данило Гетманцев, застеріг, що невиконання Україною певних зобов'язань у сфері євроінтеграції (які включають низку законопроектів, що мають бути прийняті парламентом) може поставити під загрозу отримання необхідного зовнішнього фінансування.
Таким чином, Національний банк України опиняється в досить обмеженому діапазоні дій: зменшувати облікову ставку наразі передчасно, однак подальше її підвищення може призвести до збільшення вартості кредитів та інвестицій на фоні незначного зростання валового внутрішнього продукту. Водночас основні економічні ризики виходять за межі монетарного контролю. НБУ може регулювати вартість кредитних ресурсів та пом’якшувати тиск на національну валюту, але не в змозі зупинити військові дії, відновити експорт або забезпечити країну зовнішнім фінансуванням.
#
