Удари Росії по цивільних суднах та портовій інфраструктурі України в акваторії Чорного моря призвели до критичної ситуації для українських аграріїв. Експорт зерна практично зупинився в розпал жнив, і виробники зараз підраховують свої збитки.
Атаки російських сил на цивільні судна фактично паралізували роботу портів Великої Одеси, які були ключовими для українського аграрного експорту, забезпечуючи до 90% поставок. Уряд намагається знайти альтернативні маршрути через залізницю та Дунаєм, а також веде переговори про новий коридор через Молдову. Проте економісти попереджають, що ці варіанти не можуть компенсувати втрати від закриття глибоководних портів, тому існуюча блокада Чорного моря є ще більшою загрозою для української економіки, ніж у 2022 році.
Аграрії заявляють: неможливо забезпечити навіть покриття витрат на виробництво.
Ситуація з безпекою в Чорному морі безпосередньо впливає на внутрішній ринок України. Нездатність повноцінно експортувати продукцію призводить до зниження цін на зерно до таких рівнів, що для деяких агровиробників вони вже не покривають витрати на виробництво.
Згідно з інформацією, наданою Денисом Марчуком, який є заступником голови "Всеукраїнської Аграрної Ради", українські фермери вже зібрали більше 28 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур. Однак, реалізувати ці обсяги в повному обсязі виявляється складним завданням. Це призводить до серйозного дефіциту обігових коштів, які необхідні для завершення збору урожаю та підготовки до осінньої посівної кампанії озимих культур, що на півдні країни стартує вже наприкінці серпня. "Немає куди продавати, тому поки що просто складаємо. І це при умові, що є місця для зберігання. Постає важливе питання, що робити далі, адже восени потрібні кошти на посівну", - зазначив Марчук у коментарі для DW.
Він зазначив, що ситуація стане ще більш напруженою восени, коли до вже зібраного врожаю додадуться пізні зернові та олійні культури. Очікується, що врожай кукурудзи цього року може досягти приблизно 33 мільйонів тонн, а нестача потужностей для зберігання восени може перевищити 10 мільйонів тонн. Найбільше постраждають прифронтові області, де значна кількість елеваторів була знищена.
"Складнощі почнуться з вересня і триватимуть до грудня, коли розпочнеться етап збору пізніх зернових, олійних культур та кукурудзи. Вже зараз з розмов можна почути, що фермери планують залишати кукурудзу в полях до весни. Причина в тому, що через відсутність фінансів необхідно враховувати витрати на сушіння, що потребує значних енергетичних ресурсів. Оскільки немає реалізації і цінової визначеності, вигідніше залишити її на полі, оскільки це економічніше", - коментує ситуацію заступник голови "Всеукраїнської Аграрної Ради" Денис Марчук.
Внутрішній ринок страждає від проблем з експортом. Як повідомляє аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка, в липні Україна вивезла близько 3,7 мільйона тонн аграрної продукції, з яких 2,7 мільйона тонн становили зернові. Це на приблизно 25% менше, ніж у попередньому місяці. Гопка прогнозує, що в серпні експорт зерна може знизитися ще вдвічі. Одночасно з цим спостерігається падіння цін на внутрішньому ринку. За словами експерта, ціна на продовольчу пшеницю з середини липня знизилася з 9 тисяч гривень до 6,2-6,4 тисячі гривень за тонну, що становить близько 30-35% зниження. Ціна ячменю також зменшилася приблизно на 30%. Це ставить аграріїв у складні умови для ведення бізнесу.
Отже, деякі виробники вже функціонують на межі витрат або навіть нижче, що призводить до фінансових втрат. За оцінками Міністерства агрополітики та продовольства України, річні збитки аграрного сектора можуть досягати приблизно 20,5 мільярдів доларів через нереалізовану продукцію.
Ознайомтеся також: Порти Великої Одеси закриті: чи стане маршрут через Молдову рятівним для експорту зерна?
Наслідки блокування Чорного моря можуть виявитися ще більш серйозними, ніж у 2022 році.
Уряд запевняє, що докладає всіх зусиль для пошуку альтернативних маршрутів доставки української аграрної продукції, використовуючи залізничний транспорт, дунайські порти чи наземні шляхи через сусідні держави. Проте існують певні обмеження. Через посушливі умови на Дунаї, цей маршрут для українського експорту наразі має суттєві обмеження. Щодо залізничного та автомобільного транспорту, ситуація також не є простою: європейські залізничні лінії в період жнив зайняті європейськими трейдерами, а перевезення великих обсягів зерна автомобільним транспортом є складним і витратним процесом.
"Основний середньостроковий план полягає, перш за все, у зміцненні військових можливостей як наших, так і наших партнерів, щоб відновити безпечне судноплавство в портах Великої Одеси. Іншого альтернативного шляху в середньостроковій перспективі не існує. Інші розвинуті сухі порти та залізничні маршрути можуть використовуватися лише як тимчасова підтримка, поки не відкриються порти", - зазначив міністр агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький в коментарі для DW.
Професор Олег Нів'євський з Київської школи економіки зазначає, що сьогодні Україні стало важче компенсувати втрати від морського експорту, ніж на початку повномасштабної війни. Він підкреслив, що в 2022 році Європейський Союз активно підтримував Україну в розробці так званих шляхів солідарності. Також відбулося значне спрощення торговельних умов, зокрема, були скасовані численні тарифні обмеження. Наразі ситуація змінилася. "Якщо розглянути торговельний режим з ЄС, то ми фактично повернулися до довоєнних умов з обмеженнями та тарифними квотами, які раніше були скасовані", - зауважив Нів'євський.
Додатково слід звернути увагу на стан транспортної інфраструктури України. За словами експерта, обсяги залізничних перевезень "Укрзалізниці" нині приблизно на 30% менші у порівнянні з попередніми періодами. Постійні атаки з боку Росії на залізничну інфраструктуру ускладнюють її функціонування, що вимагає постійного ремонту. Крім того, автомобільні перевезення обмежені через брак водіїв, зокрема через мобілізацію. "У 2022 році блокування українських портів з боку Росії призвело до зниження ВВП приблизно на 6%. Якщо поточна криза триватиме до кінця осені, наслідки для економіки країни можуть бути значно серйознішими", - зазначив Нів'євський у бесіді з DW.
Максим Гопка прогнозує, що через заблокований морський експорт у серпні-жовтні Україна може не поставити на зовнішні ринки близько 9 млн тонн агропродукції. Відкладена або втрачена валютна виручка за цей період, за його словами, може становити близько 1,9 мільярдів доларів.
Україні необхідно розробити нову стратегію для розширення своїх експортних можливостей.
Водночас нинішня криза може стати приводом для перегляду самої експортної політики України. Нів'євський вважає, що країна мала б ще відразу після початку повномасштабної війни розробити довгострокову стратегію забезпечення доступу української продукції до світових ринків. Йдеться не лише про пошук тимчасової заміни морським портам, а про створення системи, за якої блокування одного маршруту не паралізує український експорт.
"Україні необхідно розробити ефективну політику чи стратегію для підвищення експортного потенціалу та забезпечення доступу до глобальних ринків," - зазначає Нів'євський. Він підкреслює, що в короткостроковій перспективі уряд має обмежені можливості. Проте, саме в цей момент є шанс одночасно створити довгострокову систему диверсифікації експортних маршрутів, яка зможе враховувати постійні загрози з боку Росії.
Що робить уряд України зараз, аби допомогти аграріям?
Проте аграрії вже відчувають необхідність у допомозі. Аграрні об'єднання надіслали уряду свої рекомендації щодо підтримки фермерів. Мова йде, перш за все, не про безпосередні фінансові вливання, а про можливість отримання кредитів.
Відповідаючи на звернення українських агровиробників, уряд вирішив продовжити та розширити програму державного кредитування "Доступні кредити 5-7-9%". Тепер ліміт кредитування для кожного підприємства становитиме до 90 мільйонів гривень, а процентні ставки зменшаться приблизно з 15 до 10 відсотків. Програму планують продовжити до березня 2027 року, зазначив Денис Марчук, заступник голови "Всеукраїнської Аграрної Ради". Він підкреслив, що аграріям потрібні кредити не стільки для нових інвестицій, скільки для підтримки своєї поточної діяльності. Ще однією важливою зміною стало розширення можливостей використання зерна, що зберігається на складах, як застави для отримання кредитів.
Крім того, комерційні банки готові реструктуризувати частину кредитів аграрних підприємств. За оцінкою Марчука, через банківську систему вже залучено близько 80 млрд гривень для перекриття відповідних кредитних потреб. Однак цього недостатньо. Він констатує, що лише на підготовку до посіву озимих та виплату орендної плати за землю аграріям потрібно щонайменше 200 млрд гривень.
Тому, як повідомило міністерство аграрної політики та продовольства, Україна звернулася до Європейської комісії з проханням виділити 220 млн євро безповоротної допомоги для компенсації відсотків за кредитами малим і середнім агровиробникам, які постраждали через блокаду морського експорту. Ці кошти міністерство планує спрямувати через державну програму "Доступні кредити 5-7-9%" для забезпечення ліквідності підприємств. Ця сума дозволить сформувати кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро для фінансування обігового капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше як 10% річних.
#Молдова #зерно #порт #Електрична енергія #Українська гривня #Росія #Економіка #Україна #Уряд України #Дефіцит #Європейська комісія #Експорт #Одеса #Ціна #Хліб #тонна #Залізниця #Торгівля #Чорне море #Корабель #Олійні культури #Дунай #Зернобобові культури #Зернові #Зимові зернові культури #«Дойче Велле» #Європейський Союз #Кредит (значення) #Hordeum
