"Ми стали віртуальними мільйонерами": історія Бориса Давиденка та його старт у Delo.ua -- Delo.ua

Чи пригадуєш, які теми були найпопулярнішими в твоїх публікаціях на Delo.ua?

У нас, окрім актуальних новин та щоденних аналітичних звітів, був віртуальний інвестиційний портфель газети, де ми мали можливість віртуально купувати й продавати акції, завдяки чому швидко перетворилися на віртуальних мільйонерів.

Я зібрала кілька твоїх написаних матеріалів. Ознайомся, можливо, щось викличе в тебе спогади.

Ого, я написав чимало матеріалу! Це були захоплюючі часи: фінансова криза, план Полсона, усе котиться вниз, а потім знову піднімається.

Що ти вважаєш найзначнішим аспектом у цій діяльності?

-- Це була моя перша журналістська робота. Там я навчився азів професії, розвинувся, багато чого дізнався. Це була класна школа. Я б сказав, що пройшов із першого по восьмий клас за три роки екстерном.

Що стало найзначнішим фактором впливу?

Журналістські норми. Моїми редакторами були чудові професіонали – Олександр Рубан та Володимир Вербяний. Вони не раз ставили мені під сумнів мої ідеї своїми принципами та настирливістю. Проте для успішного журналіста така риса є важливою.

Що змінилося в журналістиці тоді й тепер?

-- Конкуренція. Тоді було три щоденні газети, і це була реальна конкуренція за ексклюзиви: хто перший і хто глибше напише. А зараз мені, як головному редактору, доводиться вигадувати конкуренцію, підбурювати журналістів і редакторів конкурувати між собою. Повноцінних ділових редакцій не дуже багато, і це погано. Хотілося б, щоб конкуренти були сильніші, щоб конкуренції було більше.

Яким чином ти в даний момент отримуєш доходи? Чи займаєшся ти інвестуванням у фондовий ринок?

Я отримую дохід від своєї роботи та отримую заробітну плату. Інвестором у цінні папери України я не став. Коли у мене з'явилися кошти, український фондовий ринок фактично перестав існувати. Якщо з'являються зайві фінанси, я їх вкладаю в ОВДП. Однак для цього не потрібно мати глибокі знання про фондовий ринок.

А ти все-таки інвестував у акції українських підприємств?

Так, але це більше пов'язано з редакційними міркуваннями, ніж з інвестиційними. Коли ринок землі почав функціонувати, я придбав гектар або два, щоб зрозуміти механізми його роботи і написати статтю. У мене також є невеликі вклади в "Інжур", щоб краще усвідомити, як все організовано. Якби не всі ці труднощі з оформленням, я б інвестував у акції "Київстару", але це виявилося складнішим, ніж з "Інжуром".

Двадцять років тому Delo.ua зосереджувався переважно на українських корпораціях, процесах приватизації та великих угодах. Нині ж акцент змістився до малого бізнесу, стартапів і регіональних брендів. Як ти вважаєш, які теми будуть актуальні для ділових медіа через десять чи двадцять років?

Це питання сповнене оптимізму. Принаймні, Україна залишиться, а разом з нею й ділова журналістика — це вже позитивний момент. Загальна тенденція така: ми переходимо від індустріальної економіки, що зосереджена у руках декількох бізнес-груп, до більш сучасної та сервісної моделі. Цей процес неможливо зупинити. Повернення до економічної системи, яку представляли Ахметов, Коломойський та Пінчук, вже не відбудеться.

Буде більше середніх і, я сподіваюся, інноваційних компаній. Україна стане частиною європейського та світового ринків. Будемо більше писати про іноземні компанії, які заходять в Україну, і про українські компанії, що конкурують глобально. Це цікавіше, різноманітніше. Це журналістика про знання і таланти людей, а не про їх здатність добігати до високих кабінетів і "купувати" потрібні рішення.

Які події повинні відбутися, щоб в Україні відчувся економічний підйом і особистий розвиток?

Пріоритетною умовою є завершення конфлікту та забезпечення гарантій безпеки. Наступним кроком є зменшення ролі держави в економіці, яка під час війни значно зросла. Основними чинниками для цього є ринкові механізми та економічна свобода. Далі важливими стануть інвестиції, особливо в процес відновлення інфраструктури країни. Це залежить від наших міжнародних партнерів та від того, як ми виконаємо свої зобов’язання: потрібно створити проєкти, які стануть привабливими для інвесторів, а не лише ремонтувати те, що було зруйновано. Також важливо зменшити адміністративний тиск на бізнес і хоча б частково відновити справедливу судову систему, що є критично важливим для бізнес-середовища.

Отже, ти дійсно вважаєш, що це реально?

Отже, перша умова — це закінчення війни. Другою умовою є просування України до економічної свободи та зменшення впливу держави на економічні процеси. Є чимало обдарованих особистостей, які під час конфлікту змогли заснувати великі компанії. Чому ж вони не зможуть досягти подібних успіхів у мирний період?

І наостанок: що ти хотів би побажати Delo.ua на наступні 20 років?

-- По-перше, привітати. 20 років для ЗМІ в Україні -- це вже термін, у хорошому сенсі цього слова. Побажати знайти вдалу бізнес-модель, яка базуватиметься на журналістиці. І як мінімум ще 20 років існувати та стати школою для нових поколінь українських журналістів.