Наше цифрове існування стає все більш пов'язаним із дата-центрами. Які заходи ми вживаємо для їхнього захисту?

Напади на дата-центри в Європі та на Близькому Сході ставлять під сумнів способи захисту інфраструктури, на якій ґрунтується наше цифрове повсякденне життя, зазначає Крис Стокел-Вокер у статті під редакцією Клер Кемерон для Scientific American.

У вересні, коли Олександр Ольшанський отримав дзвінок, що його дата-центр у Києві знищено внаслідок російської агресії, він одразу ж вирушив на місце події. "Приближаючись до дата-центру, я побачив чорний дим, квартал оточений поліцією та пожежні автомобілі," - згадує Ольшанський, президент українського реєстратора доменів і хостинг-провайдера MiroHost. Хоча дата-центр зазнав серйозних пошкоджень, працівники компанії на момент нападу знаходились в укритті в іншому місці. Незважаючи на руйнування, які сталися 23 вересня, лише один з двадцяти клієнтів провайдера постраждав, адже MiroHost заздалегідь забезпечив резервування достатньої кількості обчислювальних ресурсів у Польщі, Чехії та Словаччині, щоб підстрахувати свою українську інфраструктуру на випадок атаки.

Не всім дата-центрам пощастило. У жовтні українські безпілотники завдали ударів по трьом дата-центрам, які належать російському технологічному гігантові "Яндекс". Це призвело до серйозних порушень у наданні послуг та пошкодження інфраструктури, що підтримує штучний інтелект. Раніше цього року іранські дрони атакували об'єкти Amazon Web Services в Об'єднаних Арабських Еміратах та Бахрейні, що спричинило перебої в інтернет-зв'язку по всьому регіону.

Чи хочемо ми цього, чи ні, дата-центри поступово перетворюються на невід'ємну складову нашого щоденного існування. У контексті війни їх все частіше вважають законними цілями. Таким чином, питання їхньої безпеки стає критично важливим не лише для національного, а й для міжнародного рівня.

"Я вважаю, що 2026 рік може стати початком ери, коли атаки дронів на дата-центри стануть звичним явищем, -- зазначає Даг Медорі, директор з міжнародного аналізу інтернету в компанії Infoblox, що спеціалізується на кібербезпеці. -- Справді, я сумніваюся, що хтось міг передбачити такий ризик для безперервності надання послуг."

Зважаючи на критично важливу роль дата-центрів у сучасній економіці, їх проектування включає багаторівневі системи безпеки. Це передбачає контрольований доступ до приміщення, цілодобове спостереження та надійні резервні джерела живлення. У випадку пожежі спеціалізовані системи пожежогасіння здатні ефективно гасити полум'я. Проте, більшість цих заходів спрямовані на запобігання проникненню зловмисників або забезпечення безперебійної роботи сервісів під час технічних збоїв, а не на захист від можливих авіаційних атак.

"Переважна більшість стандартів безпеки дата-центрів в цій індустрії акцентує увагу на обмеженні фізичного доступу", -- підкреслює Коннор Мартін, дослідник у галузі міжнародних відносин з акцентом на національну безпеку в Раді з міжнародних відносин (CFR). Однак захист інфраструктури від атак дронів або ракет є абсолютно новим викликом, і галузі необхідно почати приділяти цьому питання більше уваги.

Дата-центри можуть виглядати як "легка мета" з повітря, адже це великі, обширні споруди, що вміщують вартісне обладнання та зазвичай розташовані у малонаселених місцях. "Вони не можуть просто зникнути і змінити своє місцеперебування", - зазначає Мартін.

Проте певний рівень захисту можна забезпечити навіть без розміщення систем протиракетної оборони в критичних зонах дата-центрів. Пітер Джадж, старший аналітик з досліджень в Uptime Institute, зазначає, що оператори можуть створювати захисні бар'єри навколо вразливих компонентів, таких як генератори та системи вентиляції. Крім того, можливе використання навісних сіток або екранів для запобігання повітряному спостереженню. Більш складні системи можуть інтегрувати радари, камери та радіосенсори для виявлення дронів або інших повітряних об'єктів, що наближаються.

Утім, набагато складніше питання, як реально протидіяти у разі виявлення атаки, що дієвого можна зробити, щоб врятувати інфраструктуру. Авіаційне законодавство зазвичай забороняє глушити сигнали дронів (створювати перешкоди для їхніх радіосигналів) або збивати їх без офіційного дозволу. А деякі нові дрони взагалі не передають радіосигнали керування.

Зі свого боку, Ольшанський не впевнений, що план фізичного захисту дата-центрів у зоні бойових дій взагалі є життєздатним. "Жодна система пожежогасіння не розрахована на пряме влучання бомби, ракети чи дрона", -- говорить він. Справжній захист такого об'єкта міг би передбачати його розташування глибоко під землею, що є малореалістичним.

Замість цього найкращим підходом для індустрії може стати надлишковість структури -- розподіл сервісів між кількома об'єктами так, щоб у разі знищення одного, інший міг перехопити роботу. Як показав досвід MiroHost, це працює, але й коштує дорожче: Ольшанський каже, що його компанія фактично подвоїла свої доступні обчислювальні потужності, аби підготуватися до атаки.

Медорі говорить, що хмарні провайдери вже пропонують способи розподілу робочих навантажень між різними географічними регіонами. Проблема полягає в тому, що багато клієнтів ігнорують це через додаткову вартість і технічну складність. "В теорії ви можете бути стійкими [до атак], але на практиці багато речей такими не є", -- зазначає він.

Мартін зазначає, що недавні атаки можуть вплинути на вибір компаній щодо розташування їхніх дата-центрів. Держави Перської затоки інвестували значні ресурси в залучення таких інфраструктур, однак їхня близькість до регіональних конфліктів може ускладнити обґрунтування майбутніх проєктів. На відміну від цього, більші країни, зокрема США та Китай, мають більше можливостей для розміщення об'єктів в безпечніших районах, далеко від потенційних конфліктів.

Проте навіть у такому випадку жодні гарантії не можуть бути надані. Як зазначає Ольшанський: "Завжди доцільніше мати дві копії чогось, ніж одну, навіть якщо вона надійно захищена".