Межі бізнесу формуються не лише географічними факторами, а також доступом до ринків, капіталу, технологій і кваліфікованих кадрів. Способи розширення цих можливостей в умовах війни стали темою обговорення на Західноукраїнському бізнес-форумі 2026, що відбувся 9 жовтня в Промприладі в Івано-Франківську. У заході взяли участь близько 700 підприємців, керівників компаній, інвесторів та експертів, які разом із 24 спікерами проаналізували сценарії розвитку української економіки, а також практичні стратегії залучення фінансування, впровадження інновацій і виходу на нові ринки.
Кредитування в банках продовжує зростати, але для деяких підприємств довгострокове фінансування залишається важким викликом. Українські виробники знаходять нових клієнтів за межами країни, проте закріплення на нових ринках вимагає багаторічних інвестицій. Хоча штучний інтелект знижує витрати на розробку прототипів, це не усуває необхідності перевіряти існуючий попит. На форумі обговорювали, які зміни потрібно внести всередині компаній, щоб ефективно скористатися наданими можливостями.
Організатором заходу виступила Бізнес-асоціація Івано-Франківська, а цьогорічним співорганізатором став Фонд Промприлад. Програма включала п’ять панельних дискусій, експертні доповіді та практичні воркшопи, які проходили на головній сцені та в зоні Side Events.
Зростання витрат збільшує тягар на підприємства.
Зростання атак на цивільні та енергетичні об'єкти істотно ускладнює можливості для економічного розвитку, підкреслив Андрій Пишний, голова Національного банку України, під час панельної дискусії "Сценарії розвитку для українського бізнесу", що відкривала Форум. Він не озвучив остаточного значення оновленого прогнозу, оскільки НБУ на той час ще працював над його остаточним формулюванням.
Для підприємств наслідки атак поступово перетворюються на додатковий ціновий тиск. За словами Пишного, можливості покривати зростання витрат власною маржею звужуються, тому бізнес змушений переносити їх у ціни.
"Все, що ми робимо за останні чотири роки, спрямовано на те, щоб в умовах невизначеності дати вам навігацію. Ми не знаємо відповіді на усі запитання. [...] Чи виконаємо ми свої зобов'язання, чи отримаємо достатній обсяг допомоги, як розвиватиметься ситуація на полі бою? Але ми повинні бути максимально адаптивними, повинні бути максимально гнучкими. У нас є досвід", -- наголосив Пишний.
Голова Національного банку України закликав бізнесменів та фінансових керівників активно використовувати звіти про інфляцію, фінансову стабільність та стратегію валютної лібералізації. Ці матеріали сприяють кращому розумінню економічних тенденцій, стану банківської системи та основ для прийняття регуляторних рішень.
Юрій Гайдай, економіст і керівник аналітичного відділу Фундації "Множина", акцентував увагу на зростанні втрат через ланцюги постачання. Проблеми в металургійній галузі негативно впливають на підрядників та сервісні компанії, а обмеження в морській логістиці змушують аграріїв змінювати свої логістичні маршрути. Це створює для бізнесу потребу оцінювати не лише власні ризики, але й аналізувати стан своїх клієнтів, постачальників та шляхів транспортування.
У західних областях до існуючих ризиків додається зростаюча конкуренція. Як зазначає генеральна директорка Glovo в Україні Марина Павлюк, разом із переїждженими підприємцями в регіон приходять нові інвестиції, ідеї та інноваційні методи ведення бізнесу.
Дискусія, яку вів генеральний директор Київського міжнародного економічного форуму Юрій Пивоваров, зосередилася на питанні розподілу відповідальності між державою та бізнесом. Павлюк наголосила, що не слід покладати всю відповідальність на підприємців, адже їм необхідні ресурси для ведення діяльності та відновлення. Гайдай підкреслив важливість розширення податкової бази та створення рівних умов для сплати податків. Він вважає, що підвищення податкових ставок в умовах ослабленої економіки повинно бути крайнім заходом.
Підготовка підприємства до отримання інвестицій.
Згідно з інформацією, наданою першим заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком, чистий портфель гривневих кредитів для підприємств з кінця 2021 року зріс більш ніж удвічі. При цьому малий і середній бізнес становить 58% корпоративного кредитного портфеля. Протягом останнього року обсяг інвестиційних кредитів піднявся на 48%.
Водночас банки краще пристосовані до фінансування поточної діяльності й оборотного капіталу, визнав Ніколайчук. Проєктне фінансування потребує розвитку. Зростання загального портфеля не усуває труднощів конкретної компанії, якій потрібно відновити втрачені активи або профінансувати тривалий інвестиційний проєкт.
На панелі, присвяченій "Інвестиційній готовності бізнесу: джерела фінансування", представники Swedfund, Norfund та UMAEF розкрили, яким чином їхні інструменти можуть доповнювати традиційні банківські кредити. Обговорювалися питання довгострокового боргового фінансування, інвестицій у капітал та квазікапітал. Модератором бесіди виступив Олександр Почкун, співзасновник і керуючий партнер Baker Tilly в Україні.
Проте можливість отримати фінансування також залежить від здатності компанії співпрацювати з інвестором. Олена Смирнова, директорка та керівниця представництва Swedfund в Україні, наголосила на важливості розмежування між потенціалом бізнесу та його готовністю пройти необхідні перевірки й втілити проект у життя.
"Ми не даємо грант. Ми інвестуємо. Це може бути кредит на сім років, на десять років -- залежно від потреби. Через п'ять-сім років наш менеджмент, наші люди можуть змінитися, ваші люди можуть змінитися. Ми як інституція будемо продовжувати далі нормально взаємодіяти. [...] Ми намагаємося вибрати ті проєкти, які найбільш інвестиційно готові. Але це не означає, що кожна конкретна компанія не може розпочати діалог і себе підтягнути в процесі", -- пояснила Смирнова.
Для підприємства це специфічне управлінське завдання: встановити, хто буде здійснювати фінансовий аудит, контролювати дотримання екологічних, соціальних та управлінських стандартів, а також підтримувати співпрацю з партнером протягом тривалого часу.
Анастасія Андрієвська з Norfund назвала серед перешкод недостатньо опрацьований план розвитку та відсутність фінансової моделі. Невизначеність не звільняє компанію від необхідності пояснити припущення, на яких побудований проєкт. Представник UMAEF Ярослав Гончаренко наголосив на прозорості власності та узгодженості фінансової інформації. Офіційна звітність, управлінські дані й пояснення власника не мають суперечити одне одному.
Оптимальна структура корпоративного управління до першої зустрічі не є єдиним стандартом: деякі зміни можна реалізувати спільно з інвестором. Ключовим є готовність власника до цих змін та усвідомлення, як він планує використовувати капітал для розвитку.
Експорт потребує запасу часу і фінансування
Глобальний ринок має потенціал знизити ступінь залежності компанії від українських обставин. Однак, щоб розпочати діяльність на ньому, необхідні інвестиції ще до укладення значних угод.
На дискусійній панелі "Перегляд оптики: від регіону до глобальних можливостей" Юлія Ковалів, яка обіймала посаду посла України в Канаді в період 2022-2025 років, підкреслила, що північноамериканські споживачі мають консервативні погляди.
"З мого досвіду, перша порада українським компаніям -- запастися терпінням. Від того, що все йде не так швидко, як вам би хотілося, це не означає, що проблема у вас. Це та реальність західних ринків, яка створена роками", -- зазначила Ковалів.
Генеральний директор і засновник ELEKTROSVIT Сергій Биков підкреслив важливість експорту як засобу забезпечення стійкості бізнесу. На момент обговорення компанія реалізувала 15% своєї продукції за кордоном. Отримання валютних надходжень і присутність на різних ринках дозволяють знизити ризики, пов'язані з регуляторними змінами в окремих країнах. Однак для досягнення стабільності необхідна тривала діяльність: регулярна участь у виставках, зокрема, демонструє потенційним клієнтам, що виробник має намір залишитися на ринку надовго.
Модераторкою обговорення виступила заступник головного редактора NV Бізнес Олександра Некращук.
Тривалість цього шляху підтвердили й результати дослідження досвіду 41 української компанії, які представив перший заступник голови правління Кредобанку Ярослав Бельдовський. За наведеними висновками, шлях до операційної присутності в ЄС зазвичай займає 3-5 років.
Сертифікація -- лише частина підготовки. Компаніям потрібні канали продажу, локальні партнери, сервіс і ресурси для формування довіри. Представництво, склад чи підтримка місцевою мовою допомагають зменшити ризики для покупця. Тому фінансовий партнер потрібен уже на етапі підготовки до виходу на ринок.
Штучний інтелект здешевлює перевірку підприємницьких ідей
На панелі "Створення інновацій в Україні" говорили про перетворення інженерної експертизи на комерційний результат. Модерував дискусію виконавчий директор Центру підприємництва УКУ Іван Петренко.
Юлія Мирна, керівниця Brave1 Market, зазначила, що українські оборонні розробники мають перевагу у швидкому зворотному зв'язку від військових. Проте, потреби у цій сфері постійно еволюціонують. Компаніям необхідно створювати можливості для постійного вдосконалення своїх продуктів, а не сподіватися лише на одне рішення.
Для цивільних стартапів критичним є доступ до компаній, готових випробовувати розробки. Юля Койнак, яка представляла напрям нової економіки Промприладу, навела досвід цифрового реабілітаційного рішення для людей з ампутаціями. Навіть за очевидної потреби технологію необхідно адаптувати до ринку, визначити клієнта та знайти життєздатну бізнес-модель.
Генеральний директор компанії AI HOUSE Віталій Розман підкреслив, що завдяки штучному інтелекту змінилася вартість початкового експерименту.
Раніше засновникам доводилося залучати перші десятки тисяч доларів, щоб запустити свій проект, протестувати його на ринку, перевірити ефективність та внести покращення. Першим етапом було знаходження фінансування, що часто ставало серйозною перешкодою. Наразі ж, навіть без спеціальних технічних знань, можливо створити початковий продукт і проводити його тестування стільки разів, скільки потрібно, витративши лише кілька сотень або тисячу доларів, -- зазначив Віталій Розман.
Інша можливість пов'язана з використанням даних. Технолог та інженер-програміст Деніел Муні запропонував розрізняти продаж самих даних і продаж аналітики на їхній основі. Другий підхід дозволяє зберігати контроль над унікальним ресурсом і створювати власні продукти.
Мирна підкреслила, що компанії вже мають великі обсяги інформації, зокрема в системах CRM, але часто не реалізують їхній потенціал. Для таких бізнесів інтеграція штучного інтелекту може стартувати з детального аналізу своїх даних та визначення конкретних задач, які необхідно вирішити.
Люди і інфраструктурні об'єкти формують потенціал регіонів.
У Україні також спостерігається активна конкуренція за інвестиції. Юлія Ковалів, стратегічна радниця норвезької компанії Emergy AS в Україні, виокремила ключові умови, необхідні для залучення виробничих підприємств: готові земельні ділянки, забезпечення електропостачання, наявність кваліфікованих працівників та підтримка з боку місцевих органів влади.
Переміщення устаткування не вирішує проблему з кадрами. Деякі члени команди можуть відмовитися від переїзду, а місцеві спеціалісти можуть потребувати додаткового навчання. Тому професійно-технічна освіта стає важливим аспектом інвестиційної привабливості регіону.
Кадровий дефіцит був і серед довгострокових викликів, про які говорив у keynote-бесіді Вадим Денисенко. На його думку, обговорення залучення трудових мігрантів потрібно починати з визначення потреб розвитку: для яких проєктів, у якій кількості та на яких умовах потрібні працівники. Підготовку до післявоєнного періоду він закликав розпочинати вже зараз.
На панелі, присвяченій темі "Бізнес і енергетика: горизонт 2035", обговорювали енергетичні умови розвитку. Основними темами стали розподілена генерація, енергетичне накопичення, приватні інвестиції та стабільність регуляторних норм. У заході взяв участь Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, а модеруванням дискусії займалася Юлія Усенко. Для бізнесу обговорювали можливості впливу на свою стійкість через ефективне управління енергетичними активами та споживанням.
Співпраця сприяє подоланню втрат.
Ольга Тадай, представниця сімейного бізнесу "Агромат", а також підприємниця та інвесторка, поділилася важливістю зв'язків, які були налагоджені ще до настання кризи. Після втрати магазину та складу компанії вдалося домовитися з постачальниками про вигідні умови, продовження поставок і відстрочку платежів. Такі довгострокові партнерства стали ключовими для підтримки бізнесу в складний період.
За словами Тадай, наступний етап еволюції вимагає від власника не лише змін у своїй ролі, але й впровадження делегування, дотримання корпоративних принципів управління, а також готовності передати сімейний бізнес наступному поколінню.
Ці питання об'єднує необхідність готувати компанію до зростання заздалегідь. Фінансова прозорість потрібна до переговорів з інвестором, сервіс і надійність постачання -- до масштабування продажів, партнер для тестування -- до комерціалізації технології. Війна ускладнює цю роботу й одночасно підвищує її значення для стійкості бізнесу.
Обговорення на Західноукраїнському бізнес-форумі виявили, що окрім вирішення щоденних завдань із збереження бізнесу, підприємці активно займаються залученням інвестицій, освоєнням нових ринків та впровадженням інноваційних технологій. Для прийняття таких рішень критично важливо співставляти власний досвід із думками інвесторів, експертів та представників держави. Форум став платформою для цього діалогу — обговорення умов, які дозволяють компаніям відновлюватися, зміцнювати свої позиції та інвестувати в розвиток навіть у складний час війни. "Наша місія як бізнес-асоціації полягає в створенні сприятливих умов, де підприємці можуть вести відкриті бесіди один з одним і бути почутими владою", — підкреслив голова правління БАІФ Ігор Полич. Для Фонду Промприлад, як зазначила директорка Людмила Крижановська, співорганізація Форуму стала логічним продовженням їхньої підтримки підприємців, зокрема через освітні програми для жінок, ветеранів та їхніх родин.
Усі доходи від реалізації квитків на Форум будуть передані на підтримку ініціатив Save Ukraine Now та Ветеранського простору "ПЕТРОС".
#Канада #Кредобанк #Національний банк України #Економіка #Україна #Інвестор #Інвестиції #Бізнес #Енергетична галузь #Логістика #Експорт #Конкуренція (економіка) #Економіка України #Штучний інтелект #Норвегія #Інновації #Івано-Франківськ #Банківська система #Північна Америка #Діалог #Металургія #Аналітика #Український католицький університет #Навігація #Головний виконавчий директор #Грант (грошовий) #Європейський Союз #Кредит (значення) #Капітал (економіка)
