Після серії російських атак на склади, розподільчі центри та торгові точки в Києві та прилеглих районах, ситуація в ритейлі значно змінилася. У супермаркетах спостерігаються порожні полиці, а деякі товари доводиться шукати в різних магазинах. Крім того, для певних категорій товарів торгові мережі ввели обмеження на покупку. Водночас зростає попит на продукти тривалого зберігання, що створює додаткове навантаження на торгові заклади.
Пусті стелажі та підвищення вартості.
Ще кілька тижнів тому покупець міг зайти до супермаркету, взяти звичний набір продуктів і не замислюватися, звідки саме вони приїхали. Тепер ланцюг між виробником і полицями став для споживача більш видимим.
Російські атаки на логістичну інфраструктуру Києва та його околиць призвели до того, що деякі магазини опинилися без звичних товарних запасів. Відповідно, споживачі швидко помітили наслідки цих подій.
У серпні кияни почали масово публікувати фотографії напівпорожніх полиць. Найбільше проблем виникало з продукцією, яку складніше швидко замінити або доставити: зі свіжими овочами та фруктами, м'ясом, рибою, молочною та замороженою продукцією.
Асортимент магазинів дійсно суттєво зменшився, - зазначила експертка Світового Банку Оксана Руженкова в коментарі для Коротко. - Це безпосередньо вплинуло на вартість товарів. Наприклад, молочні продукти в багатьох торгових точках залишилися лише в найвищому ціновому сегменті: якщо на початку серпня сметану можна було придбати за 38 грн, то тепер її ціна стартує з 44 грн. Раніше куряче філе акційно продавалося за 180 грн, а зараз його ціна не опускається нижче 259 грн. Найбільше вражають зміни в цінах на спеції. Я звернула увагу на вартість сушеного часнику, яка зросла з 9 грн до 28 грн за упаковку.
Протягом останніх двох тижнів ціни на яйця підвищилися майже вдвічі. В Асоціації "Союз птахівників України" вже попередили, що зміни в логістиці можуть продовжувати впливати на їхню вартість. Виробники курячого м'яса та яєць прогнозують, що собівартість продукції може зрости на 10-15% через потребу в прямій доставці до торгових точок.
За словами Руженкової, обстановка виглядає вкрай невтішно, особливо на порозі зимового сезону. Люди не бажають ані здійснювати покупки, ані продавати продукцію просто з автомобілів, навіть при температурі -5 градусів, не кажучи вже про -20. Зараз єдиним варіантом виглядає закупівля овочів на зиму заздалегідь і зберігання картоплі та моркви на балконі, як це робили 40 років тому.
Черги та обмеження
Якщо проаналізувати повідомлення мешканців Києва в соціальних мережах, можна помітити, що ситуація з наявністю продуктів варіюється в залежності від конкретної локації та району. Наприклад, деякі стверджують, що в їхніх місцевих магазинах представлений великий вибір, і черг зазвичай немає. У той же час, інші, зокрема на лівому березі, висловлюють незадоволення щодо тривалих черг і нестачі товарів.
- У суботу-неділю (29-30 серпня. - Ред.) перерви між тривогами були десь 15 хвилин, - розповідає знайома. - За відчуттями, магазин біля дому загалом за цілий день працював не більше двох годин. Люди заходили, намагалися щось покласти у візок - і тут тривога, і всі знову виходять без покупок. А коли чоловік в черзі намагався купити 8 кіло цукру, а продавчиня сказала, що на один чек можна тільки 6 кілограмів, я ніби потрапила у минуле.
Введення обмежень на продаж певних товарів стало несподіванкою для багатьох споживачів. З 28 серпня 2026 року мережа АТБ запровадила ліміти на продаж низки соціально важливих товарів та продукції, що має тривалий термін зберігання. У список потрапили крупи, макаронні вироби, цукор, яйця, олія, консерви, сіль, оцет та інші продукти. Виявилось, що сама наявність таблички з написом "не більше шести упаковок" має потужний психологічний вплив на покупців. Ліміт сприймається як чіткий сигнал: товарів може скоро не вистачити! Це викликає тривогу, і люди готові витрачати години в чергах, щоб придбати якомога більше необхідного.
У той же час, представники АТБ повідомили, що в їхній мережі немає жодних проблем з дефіцитом товарів. Соціально значущих продуктів вистачає, а обмеження на кількість куплених товарів були введені у відповідь на активізацію оптових покупців. Вони закуповують товари за зниженими цінами з наміром перепродажу в майбутньому.
І знову паніка
Якщо людина приходить у магазин після роботи і бачить порожній холодильник, вона не знає, що вантажівка з товаром стоїть на іншому складі або що мережа вже змінила маршрут доставки. Вона просто бачить, що товару немає.
Додатковий вплив мають черги, які сприяють виникненню тривожності. Спостерігаючи за тим, як інші покупці заповнюють свої кошики водою, крупами, консервами і олією, людина може прийти до висновку, що у них є якась важлива інформація. У такій ситуації активується типова кризова поведінка: краще придбати все необхідне зараз, навіть якщо це не є терміновою потребою, ніж потім витрачати час на пошуки товарів у магазинах.
Тобто виникає нове правило: купуємо не те, що потрібно, а те, що є. І з запасом. Особливо нервують люди похилого віку. По-перше, вони пережили вже не одну кризу і знають, як це може бути. По-друге, подорожчання вдарить по ним найсильніше, тому на ті гроші, що є, вони хочуть купити по максимуму. По-третє, вони взагалі більш тривожні через вік.
І це замкнене коло. Покупці бояться дефіциту, купують більше, ніж зазвичай, відповідно, товар швидше зникає з полиць. Інші покупці бачать порожні полиці, починають скуповувати ще більше. За підсумком навіть тимчасовий логістичний збій може виглядати для людини як справжній дефіцит, і виникає панічний ажіотаж. А масові панічні закупівлі погіршують ситуацію для всіх.
Водночас економіст Олег Пендзин підкреслює, що в Україні наразі немає підстав говорити про загальний дефіцит продуктів. У бесіді з Коротко експерт пояснив, що дефіцит означає, що товар відсутній у всіх каналах продажу. Якщо певний продукт недоступний в одному супермаркеті, але його можна придбати в іншій мережі або в маленькому магазині, то це, перш за все, є питанням логістики, а не справжнього дефіциту.
Що буде далі?
Експерти вважають: порожні полиці не обов'язково свідчать про брак продуктів у країні. Часто товари доступні в інших мережах або наразі транспортуються до магазинів новими маршрутами. Однак проблема полягає в тому, що після знищення логістичних центрів звична система постачання функціонує значно повільніше.
Однак це не приносить покупцям особливого заспокоєння. Відновлення ситуації не відбудеться швидко, і ми продовжимо бачити наслідки ворожих атак. Це призведе до зменшення асортименту, появи нових брендів та введення тимчасових обмежень на певні товари. Залежність від логістичних обставин проявляється у тому, що в одному магазині може бути широкий вибір, тоді як в іншому, розташованому всього в кількох кілометрах, будуть відчуватися дефіцит тих же самих товарів.
Нещодавно ми обговорювали "вихід", який озвучив міністр аграрної політики Тарас Висоцький. Він фактично запропонував розподілити витрати на відновлення накопичувальних центрів між усіма учасниками - продавцями, виробниками і постачальниками. Однак експерти ринку вважають це справжнім грабунком. І причина цьому в тому, що торговельні мережі ніколи не планували ділитися своїми прибутками з виробниками, але чомусь готові розподілити витрати між усіма.
Оксана Руженкова вважає, що відповідальність за зберігання товарів на великих складах покладається на ритейлерів. Вона підкреслює, що їм давно слід було перейти до використання компактних, територіально розосереджених складів. Історія вже дала нам суворі уроки, які свідчать про те, що ера "гігантоманії" залишилася позаду. Неприпустимо, що великі склади під Києвом знову зазнають збитків – це просто абсурд.
- Така пропозиція, звісно, не сподобається жодному бізнесу, бо витрати у всіх зашкалюють, - зазначила Руженкова в розмові з Коротко про. - Наприклад, хліб вже подорожчав більш ніж на 10%, і не зовсім зрозуміло, що з цим робити далі. Мабуть, пекарі вже просто проб'ють дірку у своєму паркані і почнуть продавати хліб прямо з виробництва. Проти запропонованої "справедливості" виступили молочники. Вони цілком справедливо кажуть, що також зазнають чималих втрат, але чомусь їм ніхто нічого не компенсує.
У разі, якщо компромісу не буде досягнуто, ті ж виробники молочних продуктів почнуть реалізовувати свою продукцію "з коліс" і постачати її до місцевих ритейлерів, зазначає експертка Світового банку. Великі торгові мережі знайдуть вихід із ситуації, почавши імпортувати товари. Як завжди, за всі ці зміни в результаті заплатять споживачі, підсумувала експертка.
Для покупця все це означає не тільки зростання цін, але й зникнення звичного формату "зайшов у супермаркет - купив усе необхідне". І все ж таки говорити про наближення масштабного продуктового дефіциту зарано. Український ритейл вже доводив свою здатність швидко перебудовуватися, проблема в тому, що кожна нова атака робить цю перебудову дорожчою.
Поки торгові заклади борються з викликами, які виникли через порушену логістику, споживачам важливо утримувати спокій і не давати паніці перетворити короткочасні труднощі зі снабження на справжній бум попиту і нестачу товарів.
#зерно #молоко #Нафта #Київ #Дефіцит #Товари #Логістика #Світовий банк #Споживач #Перебудова #М'ясо #Роздрібний магазин #Супермаркет #Собівартість #Роздрібна торгівля #Цукор #Консервування #Сметана (молочний продукт) #Овочі #Без #ATB-Market #Яйця
