В Україні продовжується 15-й місяць з 24, виділених Кабінетом Міністрів для впровадження експериментального проєкту, що стосується функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в рамках Державної податкової служби. Цю ініціативу, відому як СУПР (Система управління податковими ризиками, Експеримент), було затверджено постановою КМУ від 25 липня 2024 року №854, що є частиною реалізації Національної стратегії доходів України до 2030 року.
Слід зазначити, що ініціатива ДПС щодо впровадження системного та автоматизованого підходу до управління податковими ризиками не є новою. Цей процес розпочався у 2020 році і є невід'ємною частиною роботи податкового органу.
Метою управління податковим комплаєнсом є управління ризиками за чотирма ключовими зобов'язаннями платників податків щодо реєстрації (взяття на облік), вчасного звітування, подання правильних показників звітності та своєчасної сплати податкових зобов'язань.
НСДУ очікує, що запровадження Системи дасть змогу:
Варто зазначити, що Державна податкова служба вже видала кілька наказів, пов'язаних із Системою, однак вони досі не були оприлюднені. По суті, залишається невідомим зміст щорічного оперативного плану ДПС на 2025 рік, який спрямований на покращення дотримання податкового законодавства, а також деталі секторних, галузевих та інших заходів, запланованих у рамках Експерименту. Таким чином, СУПР продовжує залишатися для платників податків чимось на кшталт «чорної скриньки» та джерелом занепокоєння.
Ми усвідомлюємо, що не всі деталі роботи Системи можуть бути відкритими для публіки, проте абсолютна непрозорість у процесах її впровадження, функціонування та експлуатації є неприпустимою. Така ситуація ускладнює навіть непряме оцінювання нормативно-правових актів, що регулюють Систему, зокрема щодо їх відповідності чинним положенням Податкового кодексу України.
Існує ймовірність, що деякі положення цих нормативно-правових актів безпідставно розширюють рамки чинного податкового законодавства. Додатково, відсутність прозорості у впровадженні Системи свідчить про те, що Державна податкова служба продовжує орієнтуватися на фіскально-каральні методи, що викликає сумніви стосовно її ефективності. Крім того, ця непрозорість може вказувати на намагання фіскальних органів уникнути в майбутньому прямої відповідальності за вибір платників податків для проведення перевірок.
Проте жодне з прогнозів НСДУ, зазначених раніше, на даний момент не справдилося.
Беззмістовні епізодичні повідомлення Державної податкової служби про впровадження нової Системи у 2024 році не є прикладом ефективної комунікації. Вони не дають платникам податків чіткого уявлення про те, як їм слід адаптувати свою діяльність для повного дотримання вимог податкового законодавства з точки зору податківців. Наразі комунікація ДПС щодо впровадження цієї Системи виглядає більше як елементарна PR-акція.
Система не є самостійною інформаційно-аналітичною структурою. У майбутньому вона повинна інтегрувати дедалі ширші та різноманітніші дані з інших міністерств і відомств, а також з компетентних іноземних організацій.
Приклад: у березні цього року ДПС, Держфінмоніторинг і БЕБ повідомили про активізацію боротьби з фінансовими злочинами, ухиленням від сплати податків, відмиванням грошей і фінансуванням тероризму та підписали тристоронній Меморандум про співробітництво. Співпраця відбуватиметься у питаннях обміну інформацією; створення робочих груп для підготовки та проведення спільних заходів; обміну досвідом і надання роз'яснень, що стосуються сфер діяльності.
У травні ці ж органи оголосили про утворення спільного Координаційного центру для боротьби з податковими шахрайствами, з можливим залученням Державної митної служби.
Після завершення першої половини терміну, призначеного для Експерименту, платники податків так і не змогли усвідомити, які саме наслідки насправді принесе впровадження Системи.
Недостатня комунікація з боку Державної податкової служби та брак інформації про реальні досягнення свідчать про те, що теперішні результати впровадження Системи, ймовірно, є мінімальними.
Застосуємо непряме оцінювання цієї ефективності.
За інформацією, оприлюдненою 11 липня 2025 року в.о. голови ДПС Лесею Карнаух, протягом першого півріччя 2025-го за результатами співпраці ДПС із правоохоронцями щодо протидії ухиленню від сплати податків та відмиванню коштів державі відшкодовано понад 156 млн грн збитків і зареєстровано 29 кримінальних проваджень.
Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, неодноразово заявляв, що тіньова економіка України оцінюється в 800-900 мільярдів гривень на рік, що становить 30-50% від загального обсягу економіки. Він підкреслював, що щорічні втрати лише в сферах виробництва та розподілу підакцизних товарів, побутової техніки та азартних ігор досягають десятків мільярдів гривень, наводячи конкретні приклади та схеми.
Порівняння даних про відшкодовані збитки та зареєстровані кримінальні справи з загальним обсягом тіньової економіки в Україні, хоч і є непрямим, але беззаперечно викликає серйозні сумніви щодо ефективності як аналітичних зусиль податкових органів, так і діяльності правоохоронних структур. Це стосується, зокрема, реального виявлення, запобігання і ліквідації податкових ризиків, які відомі вже протягом багатьох років. Рік проведення експерименту жодним чином не свідчить про те, що введення нової Системи справило позитивний вплив на цю негативну тенденцію.
Це може здаватися очевидним, але для ефективного зменшення та/або запобігання використанню відомих схем ухилення від сплати податків необхідна насамперед політична воля з боку влади в цілому, а також керівництва Державної податкової служби зокрема. Хоча система також має значення, без цього першого кроку вона ризикує залишитись лише засобом імітації діяльності та елементарного PR, що в основному орієнтований на зовнішніх донорів.
Також хочу підкреслити, що, підкреслюючи необхідність цифровізації всіх процесів податкового адміністрування та контролю, зокрема активного використання аналітичних ІТ-рішень і зведення до мінімуму впливу людського фактора через максимальну автоматизацію, керівництво ДПС водночас створює мережу консультаційних центрів для розв'язання питань, пов'язаних із зупиненням реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі та оцінкою ризиковості платників (до роботи в яких залучено сотні фахівців), а також мережу офісів податкових консультантів, до яких планується залучити півтори тисячі податківців. Де ж тут прояви ризикоорієнтованості, цифровізації обробки податкових ризиків та усунення людського фактора?
#Українська гривня #Податок #Економіка #Уряд України #Нормативно-правовий акт #Міністерство (державний департамент) #Ризик #Комунікація #Законодавство #Стратегія #Економіка України #Податковий кодекс України #Автоматизація #Правоохоронний орган #Державна податкова служба України #Експеримент #Меморандум #Гральний бізнес #Кримінальне судочинство #Зв'язки з громадськістю #Податкове зобов'язання
