Незважаючи на тендітне перемир'я, конфлікт в Ірані може призвести до серйозних наслідків для українських військових та інших учасників.

Іранська криза стала причиною глобального інфляційного сплеску, що призвело до подорожчання всіх видів виробництв, включно з текстильними. Фахівці в цій сфері вже заявляють про збільшення витрат, що може негативно вплинути на українських солдатів, залишивши їх без необхідного одягу.

Військова авантюра США та Ізраїлю та блокада Ормузу з боку Ірану "вилазить боком" всій планеті. І попри те, що сторони нібито досягли перемир'я (та чи остаточно?), наслідки цієї сумбурної та погано продуманої SMO (Special military operation - з англ.: спеціальна військова операція) досі відчуває кожен українець під час походу по магазинах.

Ця криза для нас, насамперед, має логістичний аспект, оскільки через цей регіон до нас надходили вантажі з Центральної Азії, зокрема бавовна та її вироби. Також важливим є транзит з Далекого Сходу, де одяг займає провідні позиції. Додатково, на логістичні процеси вплинули зростання цін на нафту, що безпосередньо позначилося на вартості пального, а також зростання цін на газ, що, в свою чергу, позначилося на виробничих витратах.

Серед "постраждалих" від SMO - всі, хто купує або виробляє одяг в Україні (а це все населення). Через це, як кажуть фахівці, опинилися під загрозою навіть закупівлі одягу для військових.

Як ці фактори безпосередньо впливають на українських споживачів, про яке підвищення цін і можливі наслідки йдеться, а також чи можуть військові залишитися без форму через війну в іншій країні - УНІАН розібрався в думках експертів і виробників.

Вплив іранської кризи на українську логістику виявляється як безпосередньо, так і опосередковано. Важливо почати з оцінки величини прямого впливу, оскільки саме він зазвичай справляє найбільше враження на різні сектори.

За словами експертів та представників галузі, прямий вплив від блокування Ормузької протоки є значно меншим, ніж це було, наприклад, коли хусити блокували інші близькосхідні протоки у минулі роки. Такої думки, зокрема, Юрій Шпірт, СЕО українського виробника одягу Arber Fashion Group.

"Через поточну війну в Ірані ситуація з логістикою наразі не зазнала змін. На відміну від минулого року, коли через дії хуситів було зупинено рух через Суецький канал. Ми отримуємо вантажі з Китаю без затримок станом на зараз. Середній термін доставки становить близько 1,5 місяця", - ділиться він власними спостереженнями з УНІАН.

Представник індустрії моди переконаний, що в Європі "навіть у теорії" не може виникнути нестача одягу чи текстильних матеріалів.

"Сучасний світ стикається з перевиробництвом, а боротьба на ринку одягу відбувається не стільки за сам товар, скільки за бренди, маркетингові стратегії та обслуговування клієнтів. Логістичні витрати в структурі ціни готового одягу складають всього 2-3%. Тому навіть якщо ці витрати подвояться, це не матиме значного впливу на ринок," - зазначає він.

Експерти Асоціації ритейлерів України (RAU) мають подібну точку зору: безпосередній вплив кризи на Близькому Сході на галузь наразі є незначним. Однак відчувається суттєвий опосередкований вплив.

"У Європі немає системного дефіциту бавовни або масового зриву постачання одягу, але є періодичні логістичні ускладнення, які впливають на строки поставки, обіговий капітал брендів і кінцеву собівартість. Для українського ринку логістика важлива, але її вплив на зростання цін на одяг не є критичним. У мас-маркеті транспорт є значущою, але не домінуючою частиною ціни", - зазначають у асоціації ритейлерів у відповіді на запит УНІАН.

Тетяна Ізовіт, голова правління Асоціації "Укрлегпром", не вважає, що криза в Ірані має безпосередній вплив на українське виробництво одягу. Однак, вона зазначає, що опосередковані наслідки можуть бути значними та навіть небезпечними. За її словами, вартість виробу залежить від матеріалів, а більше 90% сировини для їх виготовлення ми імпортуємо.

Ми здатні виготовляти будь-які вироби на ваш смак — від одягу і взуття до шкіргалантереї. У нас є все: від футболок до капців і берців. Проте, ми залежимо від імпорту сировини. Серед 2219 підприємств лише кілька десятків займаються виробництвом тканин, трикотажних полотен, нетканих матеріалів та обробкою шкіри. На жаль, вони не в змозі повністю задовольнити попит. Найважливішими складовими для таких виробництв є хімічні компоненти, які використовуються в оздобленні та фарбуванні. Всі ці матеріали імпортуються, — пояснює вона. — Щодо бавовни, то основним чинником, що впливає на цей ринок, є збір майбутнього врожаю. Після цього ми зможемо оцінити ціни та їх вплив на ринок. І, звісно, не варто забувати про логістику.

Проте ключовим елементом масового ринку одягу в наш час є саме синтетичні матеріали, а не бавовняні.

"Це поліефірні волокна, які представлені у вигляді ниток і пряжі. Всі ці матеріали є результатом нафтопереробки. Відповідно, їх вартість значною мірою залежить від цін на нафту та газ, що призводить до поступового зростання цін на синтетичні матеріали, які, в свою чергу, зростають через підвищення вартості нафтопродуктів. На фоні кризи на Близькому Сході у березні наші постачальники, зокрема з Китаю, Індії та Туреччини, почали підвищувати ціни. Вартість виробництва таких тканин лише за березень зросла на 15-20%", - додає вона.

Хоча Іран знаходиться далеко від України, його вплив на витрати виробництва та імпорту одягу відчувається досить суттєво. Тепер головне запитання - чи зможуть ціни повернутися до своїх попередніх рівнів. Досвід минулих підвищень свідчить, що це малоймовірно: ринок, можливо, "поверне" частину своїх позицій, але загалом ціни залишаться вищими, ніж до цієї безрезультатної війни, яка закінчилася перемир'ям, що не усуває першопричин конфлікту, а лише відсуває їх вирішення на невизначений термін.

Перш за все, це стосується синтетичних матеріалів, а не бавовняних. Проте це лише "верхня частина айсберга" у всій ціновій структурі ринку одягу. Логістика охоплює не тільки безпосередні поставки, але й витрати на паливо. До того ж, комунальні платежі, які цього зимового сезону зазнали удару з боку російських агресорів.

Незважаючи на черговий "фірмовий" вислів Трампа TACO (Trump Always Chickens Out - "Трамп завжди відступає"), ціни на паливо та нафтопродукти в Україні все ще зростають. Це відбувається через те, що технологічні зміни відбуваються значно повільніше, ніж змінюється думка американського президента.

Хоча зростання цін на пальне в Україні є результатом війни в Ірані, безпосередньо через Ормуз ми ані нафту, ані пальне не отримували. Тому це можна віднести до внутрішніх витрат українських виробників та ритейлерів, у одному ряду з витратами на газ, світло та інші комунальні видатки.

А також з коливаннями курсу гривні. Всі ці фактори в сукупності впливають на загальний рівень інфляції в Україні, що стосується як виробників, так і споживачів.

"Суттєво зросли витрати на енергетику - з урахуванням тарифів і частки використання генераторів - майже вдвічі. Спостерігається дефіцит робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат. А також зберігаються ризики збитків унаслідок обстрілів. Ці фактори впливають на собівартість більше, ніж коливання валютного курсу в межах 5-10%, - пояснює Юрій Шпірт, СЕО Arber Fashion Group. - На українському ринку компанії, що працюють з імпортом готового одягу, підвищують ціни пропорційно зміні курсу, враховуючи зростання витрат. Водночас українські виробники більше залежать від зазначених внутрішніх факторів організації виробництва, оскільки валютна складова їхньої собівартості у 3-5 разів нижча й стосується переважно сировини".

Шпірт зазначає, що Arber не переглядає ціни у відповідь на зміну валютного курсу "щонайменше протягом одного сезону".

Голова Асоціації "Укрлегпром" Тетяна Ізовіт зазначає, що не всі українські виробники здатні протягом тривалого часу підтримувати стабільні ціни.

З початку цього року спостерігається суттєве підвищення цін на електроенергію, газ, водопостачання, водовідведення, що є критично важливим для галузі, а також на інші комунальні послуги. Відомо, що існує дев'ять основних причин здорожчання, серед яких і вартість пального. Зокрема, ціна на електроенергію зросла на 30-40% з початку року. Витрати на паливно-мастильні матеріали також зросли на 44% до кінця березня в порівнянні з груднем 2025 року, - зазначає вона.

Експертка також зазначає, як коливання курсу гривні щодо долара і євро впливають на ситуацію.

"Імпорт сировини і матеріалів для виробництва з Азії до нас йде у доларі, а з ЄС - у євро. Лише зміна курсу євро додала 3,7% до ціни, а курсу долару - до 4%. В середньому це буде +3,8% до собівартості. І зростання зарплатні з початку року - це ще +8%, - продовжує Ізовіт. - Через ці всі чинники собівартість виробництва одягу на кінець березня зросла на щонайменше 15% для кінцевого виробу. І зараз ситуація у динаміці, бо хтось купує за новими цінами, хтось вичікує з огляду на запаси матеріалів".

Схожі тенденції можна спостерігати і в світі трикотажних виробів.

"Окремо по трикотажу, де використовується якраз бавовна - собівартість виробництва трикотажного полотна в Україні зросла більше ніж на 15% з початку року. Зауважу, що це ми говоримо саме про собівартість виробництва - не про рентабельність. Через ці стрибки цін та зобов'язання щодо виконання контрактів для ЗСУ рентабельність у деяких виробників взагалі у "мінус" виходить", - розводить руками пані Ізовіт.

Вона підкреслює, що це стосується не тільки текстильних матеріалів, а й шкіряних виробів, включаючи одяг, взуття та шкіргалантерею.

"З початку року ціни зросли на 14,6%, згідно з інформацією учасників нашої асоціації. В Україні спостерігається нестача шкірсировини, тому її доводиться імпортувати", - зазначила президентка "Укрлегпрому".

Однак створити продукт - це лише половина справи; його також необхідно ефективно реалізувати. Тому доцільно проаналізувати зміни цін у рітейлі.

Кінцевий споживач звертає увагу не на собівартість продукту, а на вражаючу цифру, зазначену на ціннику в магазині. Щоб дізнатися, як внутрішні та зовнішні фактори вплинули на мережі роздрібної торгівлі та, відповідно, на кінцевого споживача, УНІАН звернувся до Асоціації ритейлерів України (RAU) за коментарями.

Вони виявляють подібні тенденції до виробників, але акцентують увагу на інших аспектах. Якщо для виробників зміна валютного курсу не була найважливішим негативним чинником, то для ритейлерів ситуація зовсім інша.

У тексті йдеться про те, що український ринок моди сьогодні стикається з тиском з боку кількох внутрішніх факторів. На першому місці експерти виділяють валютний курс, адже імпорт має до нього значну чутливість. Другим важливим чинником є витрати на комунальні послуги, третім – рівень заробітних плат, а четвертим – обережність споживачів, які змушені дотримуватися економії.

У деяких торгово-розважальних центрах комунальні витрати вже наближаються до рівня основної орендної плати, що має значний вплив на фінансову ситуацію магазинів. Зростання зарплат та брак кадрів підвищують операційні витрати. Водночас загальна обережність споживачів примушує бізнес шукати баланс між реальним підвищенням витрат і небажанням покупців платити більше, - повідомляють в RAU. - Ціни на одяг в Україні підвищуються нерівномірно: під час міжсезонних розпродажів вони зростають, а під час очищення складів (розпродажів) - знижуються.

З початку року, згідно з їхніми даними, українські ціни на одяг не демонструють різкого зростання, проте спостерігається тенденція до поступового подорожчання, особливо в періоди, коли немає сезонних акцій.

"У разі відсутності нового сильного логістичного шоку або різких коливань валютного курсу, основний сценарій передбачає помірне зростання цін протягом року, а не різке підвищення вартості в один момент. Щодо різних сегментів ринку, то найбільший тиск, ймовірно, відчувають бюджетні та середні категорії, а не сегмент розкоші. У класі люкс ціни менш чутливі до змін, що дозволяє легше "всотувати" логістичні витрати або перекласти їх на кінцевого споживача. Тим часом, середній сегмент в Україні наразі зазнає найбільших втрат, оскільки споживачі переходять на знижені пропозиції або відкладають покупки", - зазначають у RAU.

Чому саме дешеві та середні сегменти ринку зазнають найбільшого підвищення цін? Представники Асоціації вказують на те, що масовий ринок одягу значно чутливіший до витрат на логістику, акційних стратегій і коливань споживчого попиту. Споживачі в цьому сегменті оперативно реагують на зміни цін, що змушує бренди та імпортерів шукати баланс між прибутковістю і обсягом продажів.

Проте, наразі великі торгові мережі не відчувають значного тиску на своїй сфері і продовжують реалізовувати тенденції минулого року щодо відкриття нових філій. Скоріше, йдеться не стільки про розширення мереж, скільки про відновлення діяльності до рівня, яким вона була до початку "повномасштабної війни".

У 2025 році модна індустрія продовжувала демонструвати зростання, що свідчить про відсутність серйозних проблем у постачанні, - зазначають у RAU, аналізуючи тренди минулого року, які все ще залишаються актуальними. Наприкінці 2025 року в секторі роздрібної торгівлі одягом, взуттям та аксесуарами функціонувало 946 магазинів (членів Асоціації), що на 262 точки більше в порівнянні з початком року, з урахуванням того, що на 297 нових магазинів припало 35 закритих.

За їхніми даними, найбільша концентрація fashion-ритейлерів спостерігається у Києві (288 точок), що втричі перевищує кількість роздрібних точок у Львові (101) та майже вчетверо - у Дніпрі (79), які займають, відповідно, другу та третю позицію у національному рейтингу.

До п'ятірки також потрапили Одеська область з показником 59 та Вінницька область з 39. Варто зазначити, що в більшості місць спостерігається лише поодиноке закриття магазинів, навіть у прилеглих до фронту районах.

Отже, можна стверджувати, що українська індустрія модного ритейлу, скоріше, переживає відновлення, а не занепад. Навіть у більшості регіонів, що знаходяться поблизу фронту, спостерігається позитивна динаміка. Принаймні, на кінець 2025 року – до моменту, коли Трамп ухвалив рішення про атаку на Іран, та до того, як Іран у відповідь почав використовувати "нафтогазовий шантаж", що мало вплив на глобальну інфляцію.

Зростання цін в Україні викликало ще одну серйозну негативну наслідок — під загрозою виявилося забезпечення військових уніформами.

Тетяна Ізовіт, президент-голова правління Асоціації "Укрлегпром", зазначає, що для виробника ринок одягу не ділиться на "цивільний" або "спеціальний", але більша частина власного виробництва одягу в Україні зараз працює саме на потребу Збройних сил України.

Розмова йде не лише про текстиль, а й про шкіряні вироби та супутні аксесуари. Наприклад, берці виготовляються з натуральної шкіри.

"Зараз головне питання для виробників - це виконання державного замовлення для ЗСУ. Контракти на поточний 2026 рік відбулись заздалегідь - у листопаді-грудні минулого року. Певні ризики у ці угоди були закладені, хоча на тендерах держава завжди хоче все дешевше. Але зима через обстріли виявилася дуже складною. Виробники пройшли її, свої зобов'язання виконали. Але тут почався березень і ця криза на Близькому Сході. Витрати ще більше зросли. Як тепер виконувати контракти на постачання обмундирування та спорядження на потреби наших захисників?", - питається пані Ізовіт.

Незважаючи на крихке перемир'я в регіоні Близького Сходу, яке навряд чи можна вважати тривалим, витрати для виробників залишаються на високому рівні. За словами представників Асоціації "Укрлегпром", організація вже звернулася до Кабінету Міністрів та Міністерства економіки з проханням розробити механізм для коригування цін у поточних контрактах. Це має відбуватися без зменшення обсягів закупівель та без примусу підприємств до зупинки виробництва. Ситуація поки що не є критичною, але безумовно викликає занепокоєння.

Безсумнівно, кожен виробник має певні запаси сировини, проте вони обмежені. Крім того, не кожен може дозволити собі закупити сировину на весь рік одразу через фінансові обмеження. Існують також ризики, пов'язані з бомбардуваннями та іншими обставинами. Отже, хоча певний запас міцності ще присутній, за підсумками року, якщо ситуація залишиться незмінною, ми можемо спостерігати зниження обсягів виробництва за державними замовленнями. Деякі виробники можуть просто не зможуть впоратися з їх виконанням, — наголошує керівниця "Укрлегпрому".

Чи усвідомлює Кабінет Міністрів суть проблеми? В "Укрелгпромі" повідомляють, що наразі рішень не ухвалено, але відповідне міністерство перебуває у взаємодії.

"Ми усвідомлюємо, наскільки важкою є ця ситуація, адже у держави немає коштів, і знаємо, що наразі у всіх панує тривога, а вирішення таких питань потребує часу. Проте ми сподіваємося на те, що знайдеться відповідне рішення, і його буде прийнято вчасно. Адже йдеться про забезпечення наших захисників," - підкреслює пані Ізовіт.

Як видно, неприємності нас спіткали з несподіваної сторони - Трамп залучений у конфлікт в Ірані, а затримки з постачанням спорядження (поки що лише ймовірні, якщо не буде вжито заходів) можуть стати проблемою для наших військових. Адже воювати без належного екіпірування, навіть влітку, дуже незручно, тому сподіваємось на швидке реагування з боку уряду.