51% українців, які проживають у Польщі, мають намір повернутися додому, але лише 8% з них планують зробити це в найближчий час. Інші ж відтерміновують свій повернення до завершення війни.
Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, результати опитування українських біженців у Польщі, проведеного Rating Group, вказують на це.
"Найближчим часом готові повернутися 8%, після війни - 43%. Не планують повернення 26%, а 23% не можуть дати визначеної відповіді", - ідеться у повідомленні.
Основною умовою, що посприяє поверненню, є забезпечення безпеки та стабільності в Україні, про що зазначили 71% опитаних.
Економічний розвиток оцінюється як важливий для 36% респондентів, тоді як 26% звертають увагу на перспективи працевлаштування. Відсутність внутрішніх конфліктів, пов'язаних із мовою, релігією та іншими питаннями, має значення для 21%. Розвиток соціальної інфраструктури та можливість впливати на суспільні зміни отримали підтримку від 12%, а участь у відновленні країни та погіршення життєвих умов за кордоном вважаються важливими для 11%.
"Опитування українських біженців, які проживають у Польщі, свідчить про доволі високий рівень мовної інтеграції", - зауважили соціологи.
60% опитаних володіють польською мовою на середньому або високому рівні, 26% мають базові знання, а 12% - початкові. Лише 2% респондентів не знають польської зовсім.
Своїм рівнем соціальної адаптації задоволені 57% респондентів, не задоволені - 37%.
Водночас, життя за кордоном супроводжується широким колом проблем. Найчастіше біженців турбує негативний вплив засобів масової інформації - його назвали 45%.
Проблеми з психічним здоров'ям виявилися у 29% опитаних, у той час як 28% зазначили труднощі з доступом до якісних медичних послуг. Загальні проблеми зі здоров'ям стосуються 24% людей, а 23% відчувають брак можливостей для самореалізації. Також 22% стурбовані недостатньою соціальною адаптацією, нестачею вільного часу та житловими труднощами, а 21% висловили занепокоєння щодо фізичної безпеки.
Високий рівень стресу та нестача фінансів вказали 19% респондентів, тоді як 17% зіткнулися з проблемами працевлаштування або втратою попиту на свої професії. Ще 14% відзначили втрату або руйнування житла внаслідок війни, а 12% вказали на труднощі з вибором майбутньої кар'єри.
Дослідження виявило, що психологічний стан продовжує бути значущою проблемою.
26% респондентів зазначили, що часто або дуже часто відчували сильну тривогу чи панічні атаки, з якими не могли впоратися. 31% опитаних переживали ці стани час від часу, тоді як 40% з ними стикалися рідко або взагалі ніколи.
Згідно з результатами опитування, українські біженці в основному мають нейтральне (44%) або позитивне (50%) ставлення до місцевих жителів. У свою чергу, біженці оцінюють ставлення поляків до себе дещо стриманіше: 30% вважають його теплим, 46% - нейтральним, а 22% - холодним.
У найближчому оточенні 45% людей здебільшого спілкуються з українцями, у 34% - з українцями та місцевими жителями одночасно. Лише 8% підтримують переважно зв'язки з поляками, тоді як 13% відповіли, що не мають жодного кола спілкування.
Впродовж останніх 12 місяців, 31% опитаних українських біженців стикалися з дискримінацією через національну або етнічну належність, 22% - зазнали упередженого ставлення через використання української мови.
Шість відсотків учасників опитування вказали на негативне ставлення до себе, пов'язане з російською мовою, п'ять відсотків - через вік, а три відсотки - через стать. У той же час, близько половини респондентів (49%) не зазнали дискримінації за згаданими критеріями.
Найкраще українські біженці оцінюють доступність якісного дозвілля у Польщі: позитивні оцінки становлять 57%, негативні - 10%.
Здатність жити в комфортних умовах позитивно оцінює 41% людей, тоді як 14% мають негативну думку з цього приводу. Щодо доступу до дошкільної та шкільної освіти, 39% людей висловили позитивну оцінку, 5% - негативну, проте 37% респондентів не змогли висловити свою думку.
29% респондентів висловили позитивну думку про можливості започаткування власного бізнесу, в той час як 13% мають негативні оцінки. 32% людей залишилися невизначеними у своїх поглядах.
Серед опитаних 29% вважають, що шанси на успіх є позитивними, тоді як 20% мають негативну думку. Щодо доступності вищої освіти, 28% висловили позитивну оцінку, 9% - негативну, а 40% не змогли визначитися з відповіддю.
В оцінках стану захисту прав і свобод позитивні та негативні настрої майже вирівнялися - 27% на підтримку і 28% проти. Схожа ситуація спостерігається і в питанні адекватного рівня оплати: 26% позитивних відгуків у порівнянні з 27% негативних.
Доступність якісної медицини добре оцінюють 26%, погано - 32%, оренди житла - відповідно 25% і 28%. Соціальну підтримку позитивно оцінює 20%, негативно - 29%, а 27% не мають визначеної думки.
Придбання власного житла залишається найбільш проблематичним питанням: лише 16% людей вважають його доступним, тоді як 44% мають негативну думку з цього приводу.
Згідно з опитуванням, 44% респондентів висловили бажання залишитися на постійне проживання за кордоном, тоді як 43% – проти цієї ідеї. Серед тих, хто прагне жити за межами України, 40% обирають Польщу, 17% надають перевагу іншим країнам Європи, а 6% – державам поза межами європейського континенту. При цьому, 37% опитаних не змогли визначити, в якій саме країні хотіли б жити.
Найбажанішою допомогою для полегшення життя у Польщі респонденти назвали отримання польського громадянства - 35%.
Потреби в навчанні польської мови становлять 17%, визнання українських дипломів - 16%, фінансова підтримка важлива для 14%, а допомога в соціальній адаптації - для 13%. Доступ до медичних послуг необхідний для 12%, психологічна підтримка - для 11%. Що стосується працевлаштування, то в допомозі потребують 9%, а безкоштовне навчання та допомога в пошуку житла є актуальними для 6%.
34% біженців, серед яких є й ті, хто вже подав свої документи, розглядають можливість отримання польського громадянства. 46% не мають наміру цього робити, а 20% ще не ухвалили рішення.
У Польщі працює 73% українських біженців, з яких 87% займають посади саме в цій країні.
"Матеріальне становище українських біженців протягом останнього року частіше покращувалося, ніж погіршувалося. Про позитивні зміни повідомили 36%, про негативні - 20%, ще 41% не відчули змін. У майбутнє респонденти дивляться дещо оптимістичніше: покращення протягом наступного року очікують 38%, погіршення - 12%, незмінної ситуації - 31%. Ще 20% не змогли спрогнозувати свій матеріальний стан", - зазначають соціологи.
Серед тих, хто знайшов роботу, 87% зайняті в Польщі, 4% - в Україні, а 5% - у різних країнах.
81% біженців орендують житло, тоді як лише 7% мають власну нерухомість. 3% отримують житло від своїх роботодавців, ще 2% проживають у польських сім'ях або у знайомих українців, а 1% користується соціальним житлом.
Rating Group — це одна з провідних дослідницьких організацій в Україні, що працює з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні і володіє значним досвідом у проведенні соціологічних досліджень як на українському, так і на міжнародному рівні. До складу групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, онлайн-платформа Rating Online та Центр телефонних опитувань Rating CATI.
Згідно з повідомленням Укрінформу, Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності реалізує проект "амбасадори повернення". Ці волонтери сприятимуть українцям за межами країни в отриманні інформації про життя та можливості, які пропонують конкретні українські громади.
Image credit: Jeremy Bishop via Unsplash
#Європа #Укрінформ #Економіка #Україна #Українці #Дефіцит #Соціологія #Польща #Біженець #Інфраструктура #Російська мова #Поляки #Українська мова #Міністерство соціальної політики України #Медицина #Громадянство #Вища освіта #Психологія #Дискримінація #Диплом #Польська мова #Будинок #Оцінка #Секс
