Які важливі теми обговорювали спеціалісти, розповідає РБК-Україна з посиланням на пресреліз.
Порушення традиційних систем і штучний інтелект
Основними акцентами конференції стали виклики сучасності: від моменту, коли старі системи перестають бути ефективними, до питання, чи готовий бізнес передати управління операціями штучному інтелекту.
У цьому році організатори вирішили відмовитися від традиційних панельних дискусій і замість цього провели інтенсив у стилі відкритого мікрофона, де учасники залу самостійно визначали теми обговорення.
Відкриття заходу відбулося за участі заступника Міністра економіки та екології Дениса Башлика. Він підкреслив, що уряд вживає всіх необхідних заходів для підтримки аграрного сектору в умовах фінансових труднощів, зокрема, базуючись на досвіді зберігання врожаю.
Незважаючи на необхідність отримання міжнародної підтримки, Україна поступово долає бюрократичні та фінасові бар'єри, що заважають відкриттю нових експортних маршрутів.
Як відбувся LMF 2026 (фото: пресслужба)
Генеральний директор CNH Industrial в Україні Микола Мазаний відзначив унікальну стійкість українських аграріїв у часи, коли поняття "завтра" стало розмитим.
Він вважає, що в теперішніх умовах успіх досягає той, хто здатний ефективно управляти хаосом і швидко пристосовуватися, використовуючи точне землеробство, автоматизацію та аналіз даних.
Експорт під тиском: пошук альтернативних рішень.
Сесія дискусій розпочалася з виступу президента УКАБ, Алекса Ліссітси, який представив доповідь про зламані бізнес-моделі. Внаслідок атак на інфраструктуру та бойових дій аграрії знову опинилися перед складним вибором: де знайти фінансування, як організувати логістику і чи варто взагалі розпочинати посіви.
На основі результатів голосування серед учасників та виступів фахівців було визначено основні тенденції:
* Сівозміна в умовах зменшення маржі. Незважаючи на зниження цін, приблизно 60% великих агровиробників продовжують вирощувати озиму пшеницю як попередник для ріпаку. Водночас інша частина ринку активно переходить на олійні культури (соняшник, соя) в пошуках швидкого прибутку.
* Запити фінансових установ. Різниця між глобальними та місцевими цінами змушує фермерів опинитися на межі виживання. Банківські організації готові переглядати умови погашення боргів та видавати нові позики, проте лише за умови наявності чітко сформульованого "Плану Б" для реалізації продукції.
* Маршрути та варіанти. Відсутність альтернатив для портів Одеси є фактом. Дунай продовжує бути резервним шляхом, проте після часткового розблокування глибоководних портів зниження обсягу вантажопотоку викликало сумніви щодо його економічної доцільності.
* Транспорт та логістичні процеси в Європейському Союзі. "Укрзалізниця" має потенціал для перевезення від 1,2 до 1,5 мільйона тонн аграрної продукції щомісяця на захід, однак європейська інфраструктура наразі стикається з перевантаженням. Зменшувати внутрішні тарифи немає можливості, оскільки фінансові ресурси необхідні для відновлення пошкоджених шляхів.
* Стратегія на тривалу блокаду. Компанії інвестують у власні склади в Європі, переходять на контейнери та жертвують маржею, аби зберегти частку на ринку ЄС (куди йде до 60% експорту з доданою вартістю).
Аграрна сингулярність: яким стане підприємництво в агрокультурі у 2036 році
Генеральний директор УКАБ Олег Хоменко представив прогноз, який передбачає поділ бізнесу на чотири моделі: Small, Smart, Scale та System. Основною перевагою, за його словами, стане не наявність земельних ресурсів, а рівень переробки продукції.
Найбільші екосистеми (System) замикатимуть увесь цикл: від власного поля і залізничної тяги до переробки на етанол, генеруючи понад 400 доларів/га EBITDA.
Зміни клімату спонукатимуть до вибору посухостійких рослин, тоді як нестача робочої сили та підвищення заробітних плат до 3500 євро призведуть до автоматизації рутинних завдань.
Як відбувся LMF 2026 (фото: пресслужба)
Штучний інтелект у сільському господарстві: мрія чи дійсний засіб?
Під час панелі про автоматизацію топменеджери агрохолдингів (HarvEast, ІМК, ТАС Агро, Галс Агро, Syngenta) розібрали практичне застосування штучного інтелекту:
* Штучний інтелект не може функціонувати без системності. Для алгоритмів необхідні точні та якісні дані. Перший етап полягає в забезпеченні прозорості в операційних процесах і усуненні безладу в межах організації.
* Зміна професійного ландшафту. Штучний інтелект усуває рутинні завдання, але водночас потребує набуття нових вмінь. Механіки переходять на рівень інженерів, озброюючись планшетами, агрономи співпрацюють з нейромережами, а дрони з аналітичними можливостями беруть на себе функції охорони.
* Людина завжди залишається в центрі уваги. У періоди конфлікту повна самостійність є недосяжною - необхідно мати альтернативні плани. Штучний інтелект не має юридичних прав для прийняття важливих рішень.
* За що будуть виплачувати 3500 євро. У 2036 році зарплату європейського рівня отримуватимуть ті, хто здатний нести відповідальність за прийняття рішень алгоритмів та забезпечувати фінансові результати.
Цифри 2025-2026 років та євроінтеграція як ліки для ЄС
Оксана Боброва з Agrohub підкреслила, що у першій половині 2026 року спостерігається стабілізація показників врожайності. Вона наголосила, що нині важливо не лише виростити урожай, а й забезпечити його своєчасний збір без втрат, а також зберегти людський капітал, підвищивши зарплати працівникам.
У політичному об'єднанні під керівництвом Олександра Авраменка (УКАБ) разом із Тарасом Качкою відбулася дискусія щодо інтеграції в Європейський Союз. Основні пункти обговорення:
* Україна є ключовим рішенням для Європейського Союзу. В умовах зниження конкурентоспроможності щодо США та Китаю, Європа має потребу в українських ресурсах, біометані та можливостях для розширення.
* Конкуренція та страх. ЄС побоюється українського агросектору через його силу. Подолати це можна лише прямою співпрацею та підтвердженням високих стандартів виробництва.
Як відбувся LMF 2026 (фото: пресслужба)
Перспективи та розвиток освіти в епоху алгоритмів.
Олена Бойченко (Deloitte Ukraine) зауважила, що понад 50% СЕО розуміють важливість синергії людини та ШІ, але лише 5% вміють це налаштувати. Поширення "тіньового ШІ" серед працівників вимагає термінових правил використання даних.
Фінальна дискусія з участю представників Міністерства освіти і науки, Київської школи економіки, бізнес-середовища та вищих навчальних закладів була присвячена питанням реформування освітньої системи.
* Зміна формату іспитів: тепер акцент буде не лише на самій відповіді, а й на процесі взаємодії студента з штучним інтелектом, що свідчитиме про розвиток критичного мислення.
* Запит від підприємств: вищі навчальні заклади повинні навчити студентів усвідомлювати відповідальність за рішення, прийняті на основі штучного інтелекту.
* Радикальні кроки: в умовах війни та демографічної кризи утримання понад 340 державних вишів є недоцільним. Ресурси варто перенаправляти на ЗСУ та підготовку критичних спеціалістів (інженерів, енергетиків).
Підтримка армії та результати.
На конференції було представлено стенд спеціального підрозділу БПЛА "Рокіт" (2-й корпус НГУ "Хартія"). Військові організували збір коштів у розмірі 485 000 грн для придбання квадроцикла, який буде використовуватися в бойових операціях та для евакуації.
Ця подія знову підтвердила своє місце як провідна платформа для обміну професійним досвідом у своїй сфері. Організатори висловили вдячність своїм партнерам за надану підтримку та оголосили про наступну зустріч, яка відбудеться в грудні під час конференції "DoAgro26".
#Європа #Україна #РБК-Україна #Дефіцит #Бізнес #Китай (регіон) #Логістика #Банк #Експорт #Збройні сили України #Одеса #Стратегія #Штучний інтелект #Бойові дії #Заклад вищої освіти #Автоматизація #Залізниця #Ріпак #Інтермодальний контейнер #Deloitte #Олійні культури #Соняшник #Генеральний директор #Сівозміна #Європейський Союз #Залізниці України #Український клуб агробізнесу #Кредит (значення) #Алекс Лісіца #Президент (урядова посада) #Syngenta
