Вже другий місяць поспіль росіяни тероризують Київ та область реактивними "Герань-4" та "Герань-5". Повітряна тривога в столиці стала значно довшою, ніж час без дронових загроз. Україна вже має перехоплювачі, які збивають такі дрони, але їхнє виробництво ще потрібно масштабувати.
Детальніше про те, чи можливий прорив у протидії реактивним "Шахедам" найближчим часом і що цьому заважає - у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
Прорив. Згідно з думкою Ради зброярів, широке впровадження перехоплювачів може стати реальністю в найближчі "кілька місяців", а фахівці прогнозують початок серійного виробництва в період між груднем і лютим.
* Обсяги. Кількість безпілотників-камікадзе, що беруть участь в атаках, зросла з приблизно 1500 у липні до більш ніж 2700 у вересні. Успішність їхнього перехоплення становить 55-60%, тоді як для звичайних "Шахедів" цей показник перевищує 90%.
* Перехоплювачі. Згідно з оцінкою Ради зброярів, найбільша кількість підтверджених бойових знищень належить Sting і Sting S, а також перехоплювачу СБУ та пристроям, придбаним Фондом Сергія Притули.
* Обмеження. Швидкість 400-600 км/год, висота польоту, бортова РЕБ, погода, нестача навчених екіпажів і складність виробництва двигунів заважають швидко збільшити частку збитих цілей.
Чому реактивні "Шахеди" складніше збивати і чим їм протидіє Україна
Протягом більше ніж місяця активного застосування безпілотників "Герань" російські сили змогли вразити кілька цивільних складів та приватних підприємств. Однією з цілей стала база з боєприпасами в Милі на Київщині, що призвело до численних жертв. Після цього ворог зосередив свою увагу на цифровій інфраструктурі, намагаючись атакувати дата-центри у Києві. А з початку жовтня, здається, знову почав завдавати удари по енергетичному сектору.
Основна проблема для систем протиповітряної оборони полягає в швидкості об'єктів. Ракетні "Шахеди" досягають швидкості понад 400-450 км/год, і більшість дронів-інтерсепторів не здатні впоратися з таким темпом польоту.
За словами керівника відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирила Люкова, класичні перехоплювачі з реактивними дронами справляються радше як виняток. Розігнати мультикоптерні апарати до понад 400 км/год можна, проте тоді суттєво зменшується їхній корисний час у повітрі, тож він бачить єдиний шлях у максимальній автоматизації та кращому виявленні й цілевказанні.
ПЗРК також можуть проявляти свою ефективність, оскільки реактивні дрони залишають за собою значний тепловий слід. Проте, існує недостатня кількість таких засобів протиповітряної оборони, і їхня вартість є досить високою.
В Україні вже почали з'являтися нові дрони-перехоплювачі. У серпні Міністерство оборони повідомило про перше надходження вітчизняного реактивного перехоплювача під назвою Alexa Spatium. Цей швидкісний безпілотник з турбореактивним двигуном має розміри приблизно 1,5 на 1,7 метра і може бути запущений з мобільної катапульти всього за кілька хвилин. Дрон призначений для боротьби з такими засобами, як "Герань-3", "Герань-4" та "Герань-5", і здатен нести різні бойові частини, включаючи уламково-фугасні, кумулятивні та термобаричні. Якщо ж завдання не було виконано, дрон повертається назад до місця запуску.
Серед інших інновацій виділяється перехоплювач STING, розроблений командою "Диких шершнів". Цей апарат здатен розвивати швидкість до 280 км/год та досягати висоти 7000 метрів. Пілоти ЦСО "Альфа" Служби безпеки України вже використовують його в своїх операціях.
У компанії "Дикі шершні" оголосили, що Sting S є вдосконаленим варіантом Sting: це швидкісний дрон мультикоптерного формату, який має бути ефективним, легким у використанні, доступним за ціною та орієнтованим на масове виробництво. Серійне виробництво намічено на початок місяця, що настане після успішного завершення бойових випробувань.
За їхніми словами, більшість реактивних цілей під час випробувань Sting S знищено за допомогою технології дистанційного керування Hornet Vision Ctrl. Компанія наголошує на перевазі наявної інфраструктури та навчених екіпажів, які вже працюють з дронами-перехоплювачами, і це має допомогти швидко масштабувати застосування після початку масового виробництва.
Компанія SkyFall оголошує, що швидкість P1-SUN Jetkiller досягає 370 км/год, а під час військових тестувань було знищено більше десяти реактивних цілей. У свою чергу, ZIRKA, розроблена NOCTIS за підтримки Vyriy Industries, здатна розвивати швидкість до 340 км/год і оснащена автоматизованою системою виявлення та наведення.
У вересні 1020-й зенітний ракетно-артилерійський полк оприлюднив відео, як новий STING S збив реактивну "Герань-5", хоча його характеристики офіційно не розкриті.
Компанія "Влучник" презентувала новий перехоплювач "Зореліт v5", який здатний розвивати швидкість до 416 км/год та має дальність дії до 47 км на одному заряді. Виробник стверджує, що апарат призначений для перехоплення безпілотників "Герань-3", які мають крейсерську швидкість 300 км/год, а також "Герань-4", які можуть літати зі швидкостями від 320 до 350 км/год. Наразі "Зореліт v5" доступний для замовлення через прямі контракти з військовими підрозділами, а після завершення кодифікації його можна буде придбати в рамках програми "єБали". Для порівняння, дрон "Герань-5" може розганятися до швидкості 450-600 км/год.
У компанії "Влучник 200" в інтерв'ю РБК-Україна зазначили, що максимальна швидкість "Зорельоту v5" досягає 416 км/год, але це не є остаточним показником, оскільки залишаються резерви потужності та міцності. Як пояснили представники компанії, вибір не використовувати максимальні характеристики пов'язаний з необхідністю реагувати на актуальні загрози, які стоять перед країною. Серед ключових переваг зазначається стабільна робота апарату під високими навантаженнями та використання більшості компонентів, вироблених в Україні.
На даний момент ключовим завданням є розширення виробництва. Міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що в Україні протестували чотири можливі типи перехоплювачів і мають намір збільшити їх випуск до тисячі одиниць. Президент Володимир Зеленський наголосив, що восени необхідно підвищити ефективність знищення реактивних "Шахедів" до понад 90%.
Проте, як зазначає Люков, реалізувати це завдання виявляється складніше: реактивні двигуни є менш поширеними у порівнянні з двигунами внутрішнього згоряння та електричними, а їхня вартість у кілька разів перевищує ціну інших варіантів.
Читайте також: Міністр оборони попросив ЄС профінансувати перехоплювачі реактивних дронів
Чи можна сподіватися на значний прогрес у збиванні реактивних безпілотників у найближчому майбутньому?
Багато співрозмовників РБК-Україна серед фахівців та галузевих асоціацій не прогнозують швидких і суттєвих змін у боротьбі з реактивними дронами. Винятком може бути лише виробник "Диких шершнів", який сподівається на певні досягнення в найближчому майбутньому.
Українська Рада зброярів вважає, що технічний бар'єр уже подолано, але масового збиття "Гераней-4" та "Гераней-5" протягом місяця не очікують. В асоціації виділяють три рівні прогресу: окреме збиття новим засобом, регулярні збиття різними екіпажами і масштаб, який змінює загальну статистику оборони. Перший рівень, за оцінкою Ради, уже досягнуто, другий формується зараз, а третій залежить від "місяців".
Асоціація вказує на кілька причин, чому ситуація залишиться незмінною впродовж наступного місяця. По-перше, контракти тільки підписуються, а екіпажі ще потребують навчання. Крім того, нові перехоплювачі необхідно інтегрувати в систему цілевказання. Жовтневі погодні умови ускладнюють роботу оптичних систем наведення, а Росія вже починає встановлювати на "Герані" засоби для глушіння перехоплювачів.
Реалістично, на думку Ради зброярів, у жовтні можна очікувати перших серійних поставок, успішних епізодів у різних підрозділах і відсіювання слабших рішень.
Співзасновник компанії Contra-Drone Тимофій Юрков очікує значне збільшення обсягів виробництва реактивних перехоплювачів у найближчі два-три місяці.
В обʼєднанні "Технологічні Сили України" (ТСУ) очікують прогресу по окремих напрямах: інтеграції турбореактивних двигунів, автоматичному наведенню та ініціації бойової частини.
"Проте, значним досягненням буде, якщо нам вдасться інтегрувати всі критично важливі компоненти та налагодити серійне виробництво до кінця четвертого кварталу," - підкреслюють у ТСУ.
Компанія "Влучник 200", що спеціалізується на виробництві дронів під брендом "Зореліт", має власне бачення терміна "прорив". Вони вважають, що миттєве усунення загрози реактивних безпілотників над Україною є малоймовірним, тоді як поступове поліпшення ситуації в повітряному просторі, на їхню думку, є цілком реальним.
Досліджуйте також: В Україні продемонстрували безпілотник для перехоплення реактивних "Шахедів": які подробиці про "Зореліт v5"?
У "Диких шершнів" основною проблемою вважають не тільки розробку ефективного та доступного засобу проти "Герані-4" і "Герані-5", а й організацію масштабного виробництва та використання його разом з іншими засобами протиповітряної оборони. Компанія сподівається, що після старту масового виробництва спеціалізованих перехоплювачів кількість знищених ракетних цілей значно збільшиться, в той час як загальна ефективність поступово зростатиме завдяки покращенню взаємодії різних елементів системи ППО.
Компанія нагадала, що для "Шахедів" з двигуном внутрішнього згоряння минуло близько року від появи ефективних дронів-перехоплювачів до знищення абсолютної більшості таких цілей.
"Є обґрунтовані підстави вважати, що у випадку з реактивними загрозами цей процес можна буде пройти набагато швидше", - підкреслили в компанії.
Які дані надає статистика нападів і знищення?
За даними Ради зброярів, кількість реактивних дронів в атаках зросла приблизно вдвічі: з близько 1500 у липні до понад 2700 у вересні. За різними офіційними оцінками, які наводить асоціація, збивають 55-60% таких дронів, тоді як звичайних "Шахедів" збивають понад 90%. Цей рівень тримають передусім авіація та зенітні ракети.
Згідно з оцінками радника президента у сфері оборонних технологій Сергія Бескрестнова, Росія щомісяця виготовляє приблизно 3000 таких безпілотників. Асоціація, в свою чергу, підрахувала, що для підвищення рівня знищення з 55% до хоча б 75% необхідно щомісяця перехоплювати близько 550 нових цілей. Це, на думку експертів, вимагатиме тисячі нових перехоплювачів і сотні підготовлених екіпажів.
На думку Ради зброярів, істинний прорив буде продемонстрований не через поодинокі відеоматеріали, а через стабільне збільшення частки знищених реактивних дронів, що перевищує 60% у звітах Повітряних сил.
Чому важко зловити реактивні дрони?
Дрони "Герані-4" і "Герані-5" здатні розвивати швидкість від 400 до 600 км/год, здійснюючи польоти на висотах декількох кілометрів. Це робить їх у два-три рази швидшими за стандартні "Шахеди".
Юрков з компанії Contra-Drone зазначає, що в деяких випадках їхні безпілотники піднімаються вище семи тисяч метрів, і на такій висоті їх важко вразити навіть за допомогою реактивних перехоплювачів. Він вважає, що найбільша ймовірність ураження виникає під час зниження або при наближенні до землі.
Ще одним напрямом він називає створення систем РЕБ для придушення навігації: втрата стабільного GNSS-сигналу може змінити висоту польоту дрона, часто у бік зниження. Крім того, за його словами, інерційна та оптична навігація ефективніше працюють, коли дрон летить нижче.
CEO NAUDI Сергій Гончаров нагадав, що питання нарощування росіянами кількості саме реактивних засобів поставало ще в листопаді-грудні минулого року. За його словами, протидію цій загрозі справді потрібно було розпочинати десь рік тому.
"На жаль, ми були вражені ілюзією, що достатньо лише незначно прискорити дрон, і все вирішиться, все буде в порядку, все буде знищувати та літати. Однак ці надії не справдилися," - зазначає Гончаров.
Співрозмовник зазначає, що спостерігається як збільшення кількості ворожих засобів ураження, так і підвищення їхньої ефективності, що пов'язано з обмеженими можливостями традиційних перехоплювачів, які активно закуповувались Міністерством оборони в першій та другій чверті поточного року.
Він зазначив, що з реактивними "Шахедами" перехоплювачі все ще мають шанси впоратися на деяких етапах польоту, проте з квазікрилатими ракетами, такими як "Бандероль", це практично нереально. За його словами, над цим викликом працює безліч команд, і вже помітні певні успіхи.
В організації "Технологічні Сили України" підкреслюють, що в попередній версії спеціалізовані перехоплювачі забезпечували лише 35-40% успішних перехоплень, тому не слід вважати їх універсальним рішенням. Крім того, акцентується увага на значенні розвитку ситуаційної обізнаності та радіолокаційного середовища.
Основні проблеми полягають у тому, що перехоплювач повинен досягати такої ж або вищої швидкості, ніж ворожий дрон, щоб успішно його наздогнати та знищити. Додатково, необхідна автоматизація процесу донаведення та активації бойової частини, оскільки людині важко адекватно реагувати на такі швидкі події.
Читайте також: Реактивні "Шахеди" та удари по енергетиці. Як Росія змінює атаки на Київ
Що ще обмежує роботу перехоплювачів
Анатолій Храпчинський, авіаційний фахівець і директор з розвитку оборонного підприємства, висловив думку, що реактивний перехоплювач функціонує "лише в межах певних можливостей". Він зазначив, що противник розміщує вежі-ретранслятори на кордоні з Білоруссю, а також на своїй території та в тимчасово окупованих регіонах, що значно підвищує ефективність їхніх засобів ураження.
"За словами Храпчинського, реактивний перехоплювач становить лише 30% від загального успіху в боротьбі з цією загрозою."
На його думку, оснащення реактивними перехоплювачами відкриє нові можливості, які дозволять зменшити ефективність спроб противника використовувати великі обсяги озброєння. Проте, ворог не залишається бездіяльним: він вже anticipує, що Україна зможе збивати дрони завдяки реактивній тягі, що призведе до прискорення часу реакції, і тому шукатиме шляхи для поліпшення своїх можливостей.
Храпчинський нагадав про одну з атак, що відбулася в вересні: вона стартувала з використання реактивних "Шахедів", продовжилася балістичними ударами вночі, а вранці до Києва вже дісталися "Шахеди" з ДВЗ. За його словами, це було викликано погодними умовами: в умовах несприятливої погоди Росія має можливість застосовувати й подібні дрони.
Експерт роз'яснює, чому погода має таке велике значення: перехоплювач функціонує в ручному режимі, що означає, що він повинен досягти зони попередження, де здатен захопити ціль за допомогою тепловізора. У випадку поганих погодних умов ці можливості значно зменшуються, оскільки пошук "Шахеда" здійснюється візуально, а радіолокаційних засобів недостатньо, до того ж системи автоматичного перехоплення на даний момент не розроблені.
Він вважає, що ключем до вирішення проблеми є автоматизація, яка повинна функціонувати незалежно від погодних умов і засобів радіоелектронної боротьби, які супротивник використовує на "Шахедах" для переривання відеозв'язку між оператором і перехоплювачем. Для цього необхідні більш досконалі радіолокаційні та тепловізійні системи наведення, а також збільшення фінансування оборонно-промислового сектору, оскільки китайські тепловізійні камери не відповідають вимогам для таких завдань.
За словами експерта, погодні умови можна обійти, використовуючи численні тактичні радари та радіозв'язок. Це стосується радіокомандного управління, при якому дроном керує не людина на землі, а спеціальна система, що виявляє ціль і розраховує балістичні траєкторії для її перехоплення.
Рада зброярів також вказує на бортову РЕБ, яка на частині "Гераней" глушить відеосигнал перехоплювача в останні секунди перед зустріччю. Дощ, туман і низька хмарність "осліплюють" оптичні системи наведення, а противник, за твердженням асоціації, свідомо атакує саме за такої погоди. До цього додається нестача навчених екіпажів. Звичайних перехоплювачів Україна виробляє багато, але для реактивних цілей їх масово ще не випускають.
За даними Ради зброярів, паспортні характеристики можуть бути оманливими: швидкість, тривалість польоту, висота та бойова частина змагаються за обмежений запас енергії. Наприклад, один з нових перехоплювачів демонструє заявлену максимальну швидкість 416 км/год, проте його крейсерська швидкість становить близько 200 км/год. Інший перехоплювач може розвивати 370 км/год, але здатний залишатися в повітрі лише 15 хвилин.
"Швидкість перехоплювача важлива, але це лише вхідний квиток. Вирішує інше: чи може звичайний екіпаж сотні разів на місяць, вдень і вночі, за будь-якої погоди вчасно отримати ціль, вивести перехоплювач у точку зустрічі та влучити", - наголошують у Раді зброярів.
Отже, згідно з оцінкою асоціації, ключовим фактором є не лише швидкість, а й стабільність досягнутого результату: ураження повинно стати звичним явищем для будь-якого екіпажу, незалежно від погодних умов і в необхідних обсягах. Крім того, підкреслюється важливість комплексної архітектури протидії безпілотним літальним апаратам, що включає злагоджену діяльність засобів радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та екіпажів перехоплювачів.
Читайте також: Україна планує придбати тисячі снарядів для F-16, щоб знищувати безпілотники, - повідомляє Bloomberg.
Що саме слід розвивати та яке значення мають авіація і ракети?
Рада зброярів вважає, що варто акцентувати увагу не на розширенні брендів, а на перевірених у практиці функціях. Перш за все, це стосується виробництва моделей, які продемонстрували стабільні результати у різних екіпажах, а також підготовки операторів, адже без належно навченого екіпажу жоден перехоплювач не зможе забезпечити ефективний результат.
Далі - автоматичне доведення на ціль і захищений від глушіння цифровий зв'язок, а також дистанційне керування, яке, за словами Ради, дозволяє досвідченим екіпажам працювати на кількох напрямках без переміщення. За даними Ради, Фонд Притули вже кілька місяців впроваджує дистанційне керування для кількох моделей перехоплювачів.
Гончаров зазначив, що компанії, які беруть участь у проекті NAUDI, займаються не лише розробкою перехоплювачів, але й традиційними засобами ураження, такими як ракети. Він вважає, що в майбутньому для знищення таких цілей варто використовувати ракетні системи, оскільки дослідження щодо реактивних перехоплювачів вказують на "надзвичайно високу вартість" їх виробництва. Крім того, він звернув увагу на проблему обсягів виробництва: навіть якщо вдасться створити якісний продукт, але з можливістю випуску лише 10 одиниць на місяць, це не матиме суттєвого впливу на ситуацію.
"Ворог використовує дрони у великих кількостях, тоді як ми плануємо виробляти їх лише десятками на всій території," - підкреслив Гончаров.
Юрков підкреслює, що розширення виробництва реактивних перехоплювачів є непростим завданням через технологічні вимоги та високу ціну комплектуючих, особливо двигунів. Він зауважує, що Україна в значній мірі імпортує ці компоненти з інших країн, а класифікація їх як військових або товарів подвійного призначення накладає додаткові обмеження на їх постачання.
Серед перспективних напрямків Юрков також зазначає системи, що базуються на ствольній артилерії та зенітних установках, які інтегровані з радарами і наразі проходять етапи випробувань. Деякі з цих засобів вже демонструють обнадійливі результати, проте повністю готового та універсального рішення поки що не існує. Основним обмеженням є висота, на якій вони можуть бути використані, адже на відносно невеликих висотах ствольна артилерія здатна стати ефективним засобом для ураження значної кількості швидкохідних цілей.
В "Технологічних Силах України" вважають, що застосування штучного інтелекту для коригування та запуску бойових частин є вельми перспективним підходом. Це пов'язано з тим, що традиційні інфрачервоні та радіокеровані системи наведення можуть значно підвищити вартість перехоплювачів, тоді як існує потреба в "масовому та ефективному рішенні".
Оскільки наразі немає масових систем перехоплення, за словами Гончарова, реактивні безпілотники успішно знищуються авіацією, адже ці об'єкти потрапляють у ту ж категорію, що й крилаті ракети. Проте, армійська авіація, зокрема гелікоптери, стикається з певними обмеженнями через швидкість цілей. Гончаров вважає, що найефективнішою протиповітряною обороною є знищення ворожої авіації на аеродромах, а в ідеальному випадку — також заводів і пускових установок на території супротивника.
Рада зброярів зазначає, що саме авіація та зенітні ракети тримають частку збитих на рівні 55-60%. Водночас ракет бракує, а вони потрібні і проти крилатих та балістичних ракет, а авіація не може бути всюди одночасно. Тому на найближчі місяці критичне стабільне постачання ракет і авіаційних боєприпасів. Мета, за словами Ради, полягає в багатошаровій обороні, де дешеві перехоплювачі беруть на себе масові цілі, а дефіцитні ракети залишаються для найскладніших загроз.
Асоціація також порівнює вартість: звичайний перехоплювач коштує 1-3 тисячі доларів, а реактивний, за оцінками аналітиків, до 10 тисяч. Але рахувати, як кажуть у Раді, треба ціну успішного збиття: навіть якщо перехоплювач влучає лише раз із трьох, одне збиття коштуватиме близько 30 тисяч доларів. Це порівнянно з ціною самого дрона і в рази дешевше за зенітну ракету, якої до того ж бракує.
Проте, представники Ради зброярів підкреслюють, що економіка визначається не тільки ціною дрона, а й тим, які саме об'єкти, економічні процеси та життя людей він здатен захистити.
Експерти й розробники сходяться на тому, що ефективні перехоплювачі проти реактивних "Шахедів" уже існують, але швидкого перелому в статистиці збиття очікувати не варто. Йдеться про перші серійні поставки й поступове відсіювання слабших рішень. Масове ж застосування залежить від контрактів, навчання екіпажів і виробництва двигунів, які Україна значною мірою закуповує за кордоном.
Згідно з висловленнями експертів, швидкість перехоплювача є лише однією з численних вимог. Ключовим є те, щоб досягнуті результати могли бути відтворені будь-яким екіпажем в умовах різноманітної погоди. Крім того, важливими аспектами є автоматизація процесу наведення, захист від радіоелектронної боротьби, а також багаторівнева оборона, в рамках якої перехоплювачі взаємодіють з авіаційними силами та ракетами.
Питання - відповіді (FAQ):
Чи можемо сподіватися на значний прогрес у знищенні реактивних "Шахедів" найближчим часом?
Багато експертів не рекомендують очікувати значних змін у короткостроковій перспективі, зокрема протягом місяця. Юрков прогнозує помітне збільшення виробництва перехоплювачів у найближчі два-три місяці. Тим часом, представники "Технологічних сил України" вважають досягненням успішну інтеграцію всіх компонентів та налагодження масового виробництва до четвертого кварталу.
У "Диких шершнів" очікують на значний прогрес у найближчий час, проте підкреслюють, що загальна результативність зростатиме поступово.
Чому знищувати реактивні "Шахеди" важче, ніж звичайні?
- За словами Ради зброярів, Дрони "Герані-4" і "Герані-5" здатні розвивати швидкість від 400 до 600 км/год, здійснюючи польоти на висотах декількох кілометрів. Це робить їх у два-три рази швидшими за стандартні "Шахеди". За словами Юркова, подекуди вони піднімаються вище сімох тисяч метрів.
Згідно з інформацією Ради зброярів, деякі дрони обладнані системами електронної боротьби, які блокують відеосигнал перехоплювачів. Храпчинський зазначає, що перехоплювачі функціонують в ручному режимі, і їх ефективність значно знижується в умовах поганої погоди.
Чим наразі знищують реактивні "Шахеди"?
- За даними Ради зброярів, рівень збиття 55-60% тримають передусім авіація та зенітні ракети. Гончаров також зазначає, що такі засоби перейшли в ту саму нішу, що й крилаті ракети, по яких ефективно працює авіація.
За оцінками асоціації, нові перехоплювачі наразі проходять стадію тестування: хоча їхні бойові досягнення підтверджені відеозаписами, інформації про кількість спроб та невдалі спроби поки що немає.
Які засоби необхідні для ефективного знищення реактивних "Шахедів"?
- Рада зброярів називає пріоритетами виробництво моделей із повторюваним результатом, підготовку операторів, автоматичне доведення на ціль, захищений від глушіння цифровий зв'язок і дистанційне керування.
Гончаров звертає увагу на обсяги: якщо виробляти лише 10 перехоплювачів на місяць, це не вплине на ситуацію, коли ворог використовує їх сотнями. Юрков наголошує на складності виробництва двигунів і обмеженнях у постачанні компонентів, що належать до товарів військового або подвійного призначення.
#
