Саміт на Алясці представляє собою можливість для президента США Дональда Трампа швидко продемонструвати свої зовнішньополітичні досягнення, водночас надаючи диктатору Росії Володимиру Путіну шанс укріпити свої зовнішньополітичні позиції та закріпити окупаційні "успіхи" в Україні. Найбільша небезпека полягає в можливій угоді, яка може змінити статус-кво територій без належної участі України.
Попри те, що Дональд Трамп заявив, що розмова буде попередньою і що "ймовірно, в перші кілька хвилин я точно зрозумію, чи можливо укласти угоду", сама поїздка Путіна до США вже є значним досягненням для Кремля. Перспектива цієї зустрічі на найвищому рівні викликає захоплення у прокремлівських коментаторів, які бачать у ній ознаку повернення Росії на світову сцену. Вони сприймають це як можливість для скасування санкцій, особливо в енергетичному секторі, а також як виправдання військових злочинів, скоєних російською армією в Україні, і, зрештою, як легітимізацію поділу нашої країни під патронатом президента США.
Путін, здавалося б, може святкувати. Не давши жодної гарантії щодо припинення вогню, він отримав запрошення на показову зустріч із Дональдом Трампом на Алясці, повідомляють західні медіа.
Чимало аналітиків та екс-чиновників адміністрації Трампа висловлюють занепокоєння, що Путін може знову використати зустріч із Трампом на свою користь і обійти його. При цьому головним страхом для України залишається можливість мирного врегулювання, яке буде фактичною капітуляцією — угода про територіальні поступки, в якій Україна не братиме участі. Саме таку угоду ці двоє можуть узгодити.
Останні українські пропозиції перед самітом містять одну ключову вимогу: повне припинення вогню повинно стати передумовою для будь-яких обговорень щодо передачі територій. У той же час видання Politico повідомляє, що американська влада напередодні запланованих переговорів між Путіним і Трампом закликала Київ до реалістичної оцінки бойових можливостей країни, попросивши українське керівництво проявити прагматизм.
В цілому, складається враження, що Трамп готовий йти на компроміси з Путіним, оскільки Росія має для нього більшу політичну та економічну значущість, ніж Україна. Реальне припинення вогню є для нього важливим завданням, і досягти цього за рахунок України видається більш уможливленим. Він не вважає такий крок поразкою, адже неодноразово підкреслював, що це війна не його, а Байдена. Проте відкрито і безцеремонно віддати всю Україну буде для нього складно. Європа, хоч і не викликає у нього симпатії, має свою позицію, на яку Трамп мусить зважати. Також існує питання іміджу, як внутрішнього, так і на міжнародній арені.
Детальний аналіз ситуації перед ключовим самітом на Алясці між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним можна знайти в статті OBOZ.UA.
Трамп: найважливіше — знайти будь-який спосіб зупинити війну, а наслідки та вартість не є пріоритетом.
Президент США оголосив про проведення саміту, який матиме формат двосторонньої зустрічі, метою якої є "оцінка" намірів Путіна стосовно мирного процесу в Україні. Трамп вважає ці переговори можливістю для завершення війни. Після нещодавнього успішного врегулювання конфлікту між Вірменією та Азербайджаном, він прагне закріпити за собою імідж "глобального миротворця".
Досягнення миру в Україні — це той дипломатичний тріумф, про який Трамп давно мріє. І, здається, для нього не має значення ціна вирішення цієї ситуації. Завершити конфлікт, чинячи тиск на Росію, виявляється дорогим, тривалим і малозахоплюючим процесом, що не відповідає його стилю. Натомість створити видимість миру, тиснучи на Україну, можна швидко і за менші кошти, що нагадує його улюблені угоди. Путін чудово розуміє цю гру і запропонував адміністрації Трампа значний план щодо припинення вогню в Україні, вимагаючи серйозних територіальних поступок та визнання своїх претензій в обмін на зупинку бойових дій.
Спеціальний посланець Віткофф представив спрощену стратегію, згідно з якою Україні доведеться вивести свої війська з територій, що знаходяться під контролем у Луганській та Донецькій областях. В обмін на це Росія, як стверджується, зупинить наступальні дії вздовж існуючих ліній фронту. Після цього відбудеться другий етап, в рамках якого Путін і Трамп узгодять фінальний варіант мирного плану, котрий згодом буде обговорено з Володимиром Зеленським.
Після висловлення цієї "пропозиції" у своїх публічних заявах Трамп заговорив про можливість "обміну територіями" між Україною та Росією як частини потенційної угоди, що одразу викликало різку реакцію з боку Києва та європейських столиць. Незалежно від обставин, президент США підкреслив, що питання обміну земель є "складним", але може принести вигоду обом сторонам конфлікту. Також Трамп зазначив, що Володимиру Зеленському слід "щось підписати".
"Відповідь на питання територіальної цілісності України вже закріплена в її Конституції. Від цього принципу ніхто не відступить і не матиме змоги це зробити. Українці не віддадуть свою землю агресору", - підкреслив Зеленський у своєму зверненні.
Спротив з боку України Трампа дратує. Він висловив невдоволення тим, що Зеленський не хоче займатися обміном територій з РФ без конституційного схвалення.
Трамп почув "червоні лінії" Європи та України, але чи згадає їх 15 серпня, велике питання
Кошмар України полягає в тому, що президент США Дональд Трамп використає п'ятничний саміт зі своїм "колегою" Володимиром Путіним, щоб видати себе за кандидата на Нобелівську премію миру, проштовхнувши врегулювання, яке продасть Україну.
Європейські лідери та Володимир Зеленський намагалися змінити світогляд лідера США на онлайн зустріч, яка відбулася 13 серпня. Чи було досягнуто необхідного результату, зрозуміти важко. Так, ми почули слова від президента Франції Макрона, що Дональд Трамп має намір домогтися припинення вогню, а також, що будь-які територіальні питання можуть вирішуватись лише за участю української сторони, а Володимир Зеленський сказав, що Трамп готовий надати Україні гарантії безпеки, правда, які саме не уточнив. Трамп повідомив, що погодив з європейськими лідерами, включаючи президента України, "червоні лінії" для майбутніх переговорів з Путіним та пригрозив Путіну "дуже серйозними наслідками", якщо той відмовиться від припинення вогню на майбутній зустрічі. Загалом, Трамп назвав розмову з європейськими лідерами конструктивною та дуже чудовою.
Все це звучить обнадійливо, проте, з високою ймовірністю, подібні оптимістичні висновки ми можемо почути від Трампа після його візиту на Аляску. І, власне, нинішній президент США славиться своєю непередбачуваністю. Як він обіцяє, так і змінює свої рішення. Наприклад, неодноразово він погрожував Путіну серйозними наслідками, якщо той не зупинить бойові дії, але в результаті отримав натомість особисту зустріч з президентом Росії.
Одним із найбільш показових моментів, про які згадують західні медіа в контексті останньої бесіди Європи з Трампом перед зустріччю з Путіним, є зауваження дипломата, який був присутній під час цієї розмови. Він зазначив, що президент США "традиційно багато говорив про свої наміри та плани, але так, що ніхто не міг точно зрозуміти, які конкретні дії він планує вжити". Дипломат висловив сумнів щодо того, чи матиме цей віртуальний саміт істотний вплив на рішення Трампа в майбутньому.
Путін: мені потрібно все, але я можу отримати це поступово.
Путін отримує свій бажаний саміт. Той факт, що диктатор відвідує США не в статусі ув'язненого, а як об'єкт уваги та вітання, а також те, що зустріч відбувається без участі українських чи європейських представників, свідчить про його дипломатичний успіх. Зустріч з Трампом підвищить репутацію Володимира Путіна на міжнародній арені, перетворивши його з ізоляціоніста на лідера великої держави, а не на диктатора, що веде агресивну війну. Востаннє він мав аудієнцію в США під час зустрічі з Бараком Обамою на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку у 2015 році. Фотографії рукостискання нададуть Путіну тимчасову легітимність друга лідера вільного світу.
Чого хоче Путін - фактичну легітимізацію контролю над окупованими частинами України.
Згідно з різними джерелами, Кремль вимагає підтвердження від західних країн, що вони визнали або, принаймні, легітимізували наслідки окупації, особливо щодо фактичного контролю над захопленими регіонами.
Вимоги Путіна для завершення війни озвучивши радник Кремля Суслов в Corriere della Sera:
▪️Виведення українських військових з території Донбасу.
▪️Відхід РФ із Сумської, Дніпропетровської та Харківської областей при збереженні лінії фронту на інших напрямках, крім Донбасу.
▪️Зобов'язання України не приєднуватися до НАТО.
▪️Демілітаризація України та конституційні зміни, що стосуються федеральної системи.
▪️Послаблення санкційного та дипломатичного тиску.
Путін прагне зменшити або скасувати санкції та частково відновити стосунки із західними країнами, що дозволить Кремлю отримати економічну підтримку. Аналітики на Заході вважають, що ця зустріч може стати платформою для висунення подібних вимог.
Україна: спершу необхідно досягти припинення вогню та отримати певні гарантії, а вже потім можна обговорювати інші питання.
Україна займає тверду позицію, відмовляючись робити будь-які компроміси стосовно своїх кордонів, які забезпечені міжнародними нормами та її власною конституцією.
"Ми підтримуємо те, чого хотів президент Трамп - припинення вогню, а потім сядемо за стіл переговорів і поговоримо про все інше", - сказав Зеленський. Наголосивши, що Україна не відступить з Донбасу.
В першу чергу, Україна прагне укласти угоду, яка забезпечить надійні гарантії безпеки та завадить повному поверненню Росії в світову економіку. Таке повернення лише надасть Путіну можливість зміцнити свої позиції для відновлення агресивних дій.
Основні вимоги України щодо врегулювання конфлікту з Росією:
▪️Україна має бути присутньою за столом будь-яких майбутніх зустрічей з Путіним
▪️Тривале припинення вогню перед будь-якими переговорами щодо територіальних аспектів.
▪️Юридичне визнання окупованих Росією територій не обговорюється
▪️Україна прагне, щоб Росія відшкодувала завдані збитки.
▪️Забезпечення безпечних гарантій
▪️ Збереження санкцій
▪️Повернення військовополонених та викрадених дітей
З гарантіями безпеки все дуже не просто
Україна не раз підкреслювала, що бачить своє членство в НАТО і Європейському Союзі як єдиний ефективний спосіб запобігти новим агресіям з боку Росії в майбутньому.
"Чи станемо ми частиною НАТО? Або Європейського Союзу? Я нічого не чув - жодних пропозицій, які б запевнили, що завтра не виникне новий конфлікт," - поділився Зеленський, підкресливши, що "нам необхідні гарантії безпеки, які, насамперед, захистять нашу державу, суверенітет і незалежність."
Після недавньої бесіди з Трампом та зустрічі "коаліції бажаючих" ситуація з гарантіями безпеки залишилася такою ж незрозумілою.
З одного боку, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підкреслив, що існує "реальна" можливість для встановлення миру та введення "безпекових сил" в Україні. Він додав, що "військовий план" буде підготовлено в момент досягнення угоди про припинення вогню. Стармер також зазначив, що "коаліція охочих" готова активувати "сили підтримки", коли це буде необхідно.
З іншого боку, вже канцлер Німеччини Мерц повідомив, що європейці та Зеленський не обговорювали з Трампом конкретні гарантії безпеки для України.
"Ми лише коротко торкнулися питання гарантій безпеки. Розуміємо, що Україні необхідні ці гарантії. Тому під час свого виступу я наголосив на важливості продовження підтримки Збройних Сил України. Як саме це буде реалізовано - не було темою нашої розмови сьогодні, але це питання слід буде обговорити, коли настане час для мирних переговорів", - зазначив Мерц.
Після проведеної зустрічі, видання The Times повідомляє, що британське командування відмовилось від планів щодо відправлення військових сил до України. Замість цього, у фокусі перебуває "реалістичніша місія", яка передбачає, що в разі встановлення перемир'я буде забезпечено повітряну безпеку над західними регионами України, згідно з інформацією джерел газети. Передбачається, що для патрулювання повітряного простору можуть бути залучені винищувачі Typhoon або F-35. Основною метою таких місій є "підтримка" цивільного населення та відновлення міжнародного авіасполучення. Загалом, пропозиції Лондона передбачають, що країни-учасниці коаліції забезпечать логістику, а також нададуть озброєння та фахівців для відновлення і реорганізації сухопутних сил України.
Що ще крім України?
Хоча питання про припинення вогню в Україні займає провідне місце в порядку денному саміту Путіна і Трампа, переговори не обмежаться лише цим аспектом. Однією з можливих тем стане поглиблення дипломатичних та економічних зв’язків між США і Росією, зокрема, питання зняття санкцій. Іншою важливою темою стане співпраця в Арктичному регіоні, зокрема в енергетичній сфері, яка, за повідомленнями, вже обговорювалася в лютому, коли російські представники намагалися залучити американські інвестиції.
Які теми можуть бути предметом обговорення:
▪️Секторальне скасування санкцій або пом'якшення певних обмежень: енергетичний сектор, авіаційна промисловість, космічна індустрія, високі технології, фінансові транзакції.
▪️Нові договори щодо Арктики, спільну розробку родовищ в Арктиці. Арктика та Північний морський шлях: регулювання доступу та інвестицій; для США це стратегічний регіон, для РФ - економічний та геополітичний козир.
▪️Скасування обмежень на експорт та імпорт певних технологій: обладнання з високою точністю, авіаційна промисловість, ІТ-компоненти.
Що прагне досягти Путін:
▪️Економічне "покровительство" для державного бюджету: відновлення експортних операцій, забезпечення доступу до фінансових ресурсів та інноваційних технологій.
▪️Використати відновлення торгівлі як сигнал усередині країни, що "Росія знову потрібна світу".
▪️Відновлення діяльності західних фірм або створення альтернативних каналів співпраці за допомогою легітимних механізмів.
▪️Легалізація російських проєктів в Арктиці з участю західного капіталу (це дає РФ довгострокові доходи).
Що може бажати Трамп:
▪️Представити часткове економічне розмороження як "угоду, що приносить вигоду американському бізнесу" – відкриття нових ринків та можливостей для контрактів американських підприємств.
▪️Довести, що він може об'єднати мир і економічний добробут.
▪️Використати економічний аргумент як "морквину" для Путіна в обмін на військові поступки.
▪️Забезпечити підтримку американським енергетичним компаніям в Арктиці та секторі зрідженого природного газу, навіть якщо це може частково відновити співпрацю з Російською Федерацією.
У свіжих новинах напередодні саміту повідомляється, що Трамп може запропонувати Путіну співпрацю у сфері розробки рідкісноземельних мінералів на Алясці, а також скасування заборони на постачання запчастин для російських літаків. Крім того, інвестори зі США виявили готовність повернутися на російський ринок. Зокрема, йдеться про компанії, що працюють в авіації, високих технологіях, енергетичному обладнанні та косметичній промисловості, - зазначив Роберт Ейджі, голова торгової палати США в РФ.
Саміт на Алясці може становити небезпеку для України.
Насамперед сам факт цієї зустрічі, на превеликий жаль, уже є певною перемогою для кремлівського диктатора. Бо досі Путін перебував в ізоляції, а тепер він може створити картинку, ніби її більше не існує: ось він - на найвищому рівні поруч із президентом демократичної країни, бере участь у вирішенні долі держави, яку хотів би повернути в орбіту власних інтересів і впливу. Це та медіакартинка, яку він прагне продемонструвати, і, на жаль, в інформаційному вимірі це вже можна назвати його перемогою. Друга перемога Путіна - підрив колись чіткої засади: "нічого про Україну без України". На жаль, зараз цього принципу просто не видно. Перед українською дипломатією, дипломатією наших союзників і друзів у Вашингтоні постає складне завдання: мінімізувати ризики від зустрічі Трампа й Путіна на території США, у штаті Аляска - таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
Олександр Мережко вважає, що поточний саміт проходить у доволі незрозумілій атмосфері. Зазвичай перед такими зустрічами відбувається ретельна підготовка, коли команди обох сторін працюють над досягненням угоди, контракту чи міжнародної домовленості, а лідери лише підписують готовий документ під час самого заходу. Наразі ж ми не маємо інформації про те, чи вдалося Путіну та Трампу досягти якихось узгоджень, і чи існує взагалі чітка мета цієї зустрічі.
В міжнародних новинах спостерігається розбіжність у думках: деякі джерела повідомляють, що Трамп може запропонувати Путіну співпрацю в сфері видобутку природних ресурсів на Алясці, тоді як інші стверджують, що обговорення стосується спільних проектів в Арктиці, на території Росії. Існує ймовірність, що ця ситуація нагадуватиме зустріч Трампа з північнокорейським лідером Кім Чен Ином під час його першого терміну: гучні заяви, компліменти, яскраві фотографії, але без жодних реальних досягнень. Можливо, і цього разу ми побачимо лише візуальну складову без суті, - підкреслює Мережко.
Олександр Мережко вважає, що ідеальним, хоч і малоймовірним, результатом саміту стало б те, якщо Трамп зможе примусити Путіна до негайного припинення вогню. Важливо, що мова йде саме про примус, а не про переконання. Мається на увазі беззаперечне та термінове зупинення військових дій. Однак, з огляду на незмінні максималістські вимоги Путіна, шанси на це виглядають вкрай низькими. Більш реалістичним, хоча й не надто оптимістичним, варіантом є відсутність конкретних результатів. Путін може знову використати відому тактику: формально погодитися, але при цьому висунути ті ж самі неприйнятні ультиматуми, що насправді призведуть до капітуляції України. Важливою залишається реакція Трампа на такі дії. Мережко окреслює кілька можливих сценаріїв розвитку подій.
Оптимістичний сценарій: Трамп залишається непохитним, відповідає рішуче, вводячи жорсткі санкції, у тому числі вторинні, підвищує митні збори на російські товари та намагається зупинити військову економіку Росії. Песимістичний сценарій: Путін переконує його, що "винна" Україна, а Росія нібито прагне миру. У такому випадку Трамп може розглядати Київ як основну перешкоду, "умити руки" від конфлікту і переключитися на інші питання міжнародної політики. Тоді постане ще одне важливе питання: чи буде Трамп постачати зброю європейським союзникам для подальшої передачі Україні?
Якщо чесно, коли я чую, як Трамп висловлюється про Україну, мене вражає його брак знань. Він то говорить про "океанічне узбережжя", то намагається пояснити невдачу російського наступу під Києвом "багнюкою на полях". Складається враження, що або його радники не надають йому всієї необхідної інформації, або ж він дуже швидко піддається впливу останніх висловлювань. Якби він хоча б раз відвідав Київ і побачив усе на власні очі, багато з цих помилок можна було б уникнути. Нещодавні коментарі після віртуальної зустрічі з європейськими лідерами виглядали відносно оптимістично, зокрема щодо українських територій. Однак використання терміна "territorial swaps" - "територіальний обмін" - абсолютно неприйнятне: це суперечить територіальній цілісності України, її Конституції та міжнародному праву. Деякі європейські політики пропонують інший підхід - поступове відведення військ, наприклад, на кілометр з обох боків фронту. Але навіть це не можна назвати "обміном територіями".
Щодо забезпечення безпеки, наразі немає чітких деталей. Спочатку йшлося про можливість розміщення іноземних військових сил в Україні, але тепер це питання викликає сумніви. На мою думку, необхідно мати комплексний підхід з різноманітними інструментами, які зможуть реально стримати агресію Путіна. Наприклад, у рамках НАТО можна було б запровадити умову: якщо Росія порушує режим тиші, Україна автоматично стає членом Альянсу», - зазначив Олександр Мережко.
#НАТО #Дональд Трамп #Азербайджан #Арктика #Лондон #Європейський Союз #Європа #Росія #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Українці #Володимир Зеленський #Північна та Південна Америка #Сполучене Королівство #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Кремль (фортифікаційна споруда) #Збройні сили України #Політик #Володимир Путін #Вашингтон, округ Колумбія #Прем'єр-міністр #Вірменія #Сполучені Штати #Нью-Йорк #Дипломат #Міжнародне право #Наступальні (військові) #Бойові дії #Барак Обама #Конституція України #Диктатор. #Донецька область #Нобелівська премія миру #Луганська область #Донецький вугільний басейн #Військова окупація #Воєнний злочин #Corriere della Sera #Припинення вогню #Ризький мирний договір #Аляска