Семеро супротивників Трампа: які перспективи для України на саміті G7 у Канаді?

Сьогодні, 15 червня, у Канаді розпочнеться саміт лідерів країн "Великої сімки", в якому візьме участь і український президент Володимир Зеленський. Про головні теми та очікування від саміту, зокрема від нової особистої зустрічі Зеленського з Дональдом Трампом - читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.

Саміт G7, що проходить у Канаді, відзначається важливими подіями для України. З одного боку, спроба президента США Дональда Трампа завершити конфлікт між Росією та Україною зазнала значних невдач, і дедалі більше стає очевидно, що він прагне уникнути обговорення цієї проблеми.

З іншого боку, інші країни "Великої сімки" – Велика Британія, Франція, Італія, Німеччина, Канада та Японія – висловлюють підтримку Україні, хоча їм не вистачає рішучості для реалізації активних кроків. Яскравим прикладом цього є ситуація з відправкою європейського контингенту в Україну. На початку року ця ініціатива була предметом жвавих обговорень і навіть розроблялися технічні аспекти, але зараз європейці здаються менш енергійними у своїх намірах.

"Європа досі не визначилась, якою буде її позиція щодо України без підтримки Америки," - зазначив президент Володимир Зеленський у розмові з журналістами напередодні саміту.

Водночас у світі тривають інші події, які можуть мати вплив на війну між Росією та Україною і, безумовно, стануть предметом обговорення на саміті.

Буквально напередодні зустрічі G7 різко загострилася ситуація на Близькому Сході - Ізраїль атакував ядерні та військові об'єкти Ірану. У відповідь Іран завдав удару по Ізраїлю - ескалація між ними тільки наростає. Це своєю чергою створює ризики для світової економіки через ціни на нафту. Не кажучи вже про пов'язаність для Трампа українського та іранського треків.

Торгова війна, ініційована Трампом, продовжує розгортатися. Хоча деякі країни вже досягли певних угод, переговори між США, Європейським Союзом та Японією щодо митних тарифів тривають. До 9 липня Сполучені Штати оголосили про "відстрочку" введення 50% тарифів на продукцію з ЄС. Як зазначає Financial Times, у Брюсселі зростає занепокоєння, що президент США може вимагати від Європи "привабливу торговельну угоду" в обмін на підтримку України.

На даний момент питання консенсусу з Трампом взагалі не піднімається. Відомості від Bloomberg свідчать, що за результатами саміту не планується випуск спільного комюніке. Натомість, лідери G7, ймовірно, оприлюднять окремі спільні заяви з різних питань.

Цей підхід має на меті зменшити напругу у стосунках з Трампом, чого прагне досягти організатор саміту - прем'єр Канади Марк Карні. Проте, це відповідає його стилю роботи, зазначила в інтерв'ю РБК-Україна Анна Лачихіна, партнерка компанії Good Politics, що спеціалізується на урядових зв'язках та комунікаціях, а також колишня радниця в канадському парламенті.

Стиль управління Карні має певні відмінності від підходу Джастіна Трюдо, його попередника на посаді прем'єр-міністра. Він активно займається питаннями України, і, окрім публічних заяв, прагне налагодити співпрацю та взаємодію з різними партнерами, сподіваючись знайти спільну мову під час зустрічі "Великої сімки", - зазначила Лачихіна.

Вона зазначила, що новообраний прем'єр-міністр Канади може стати ефективним посередником між Трампом і європейськими керівниками.

Ключову роль у формуванні порядку денного саміту відіграє головуюча в "Сімці" цього року - Канада. Карні включив до порядку денного "справедливий і міцний мир в Україні" та в інших зонах конфліктів.

"На даний момент ми не отримали жодних конкретних і ясних заяв. Проте, можна з упевненістю стверджувати, що, спілкуючись зі своїми однопартійцями, він підкреслює важливість України на міжнародній арені. Запрошення Зеленського на саміт G7 є яскравим підтвердженням цього факту", - зазначила Лачихіна.

Володимир Зеленський та Марк Карні (зображення: Getty Images)

Президент України виокремив кілька ключових питань для обговорення на саміті: процес мирних переговорів для закінчення війни, стратегію санкцій та продовження підтримки України.

"Ми дуже близько до важливих санкційних рішень. І тільки в діалозі ми можемо знайти розуміння всіх країн, від кого залежить впровадження сильного санкційного кроку щодо зупинки або зменшення можливості фінансування цієї війни Путіним", - сказав Зеленський.

Крім того, він зазначив, що в рамках саміту буде розглянуто питання відновлення України.

У контексті тиску на Російську Федерацію важливим аспектом залишається зменшення "цінової стелі" на російську нафту. У грудні 2022 року країни G7, Європейський Союз та Австралія встановили цю межу на рівні 60 доларів за барель. Основна мета полягає у тому, щоб примусити Росію реалізовувати свою нафту за цінами, що нижчі за ринкові, що, в свою чергу, має знизити її фінансові можливості для ведення війни. Одночасно, ця цінова межа повинна була запобігти різкому скороченню світових постачань нафти. Важливу роль у цьому процесі відіграє загальний тренд на зниження світових цін на нафту, внаслідок чого "цінова стеля" може втратити свою актуальність (хоча події на Близькому Сході можуть змінити цю динаміку).

Досвід свідчить, що встановлена стеля цін у 60 доларів виявилася недостатньою. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 20 травня звернувся до країн Великої сімки з проханням знизити цю цінову межу до 30 доларів за барель. Однак, малоймовірно, що "Сімка" погодиться на таке суттєве зниження.

19 травня Reuters повідомляло, що ЄС запропонує G7 знизити цінову межу до 50 доларів за баррель. Із закликом до зниження виступила і Велика Британія. Однак США не хочуть знижувати стелю, повідомляють джерела Bloomberg. Співрозмовники агентства зазначають, що рішення про зниження граничної ціни на російську нафту залишається за Трампом. Але поки що немає жодних змін у позиції, яку США виклали на зустрічі міністрів фінансів G7 на початку цього року.

Існує безліч причин, чому виникає цей опір – від економічних до політичних аспектів. Відомо, що Трамп виступав проти запровадження санкцій і тиску на Росію вже досить давно. В крайньому випадку, країни Європейського Союзу та Великобританія можуть самостійно встановити цінову стелю. Однак без участі США це матиме меншу ефективність. Тим більше, що Росія вже нав learnedся обходити обмеження за допомогою свого "тіньового флоту" танкерів. Важливо зазначити, що можливість накладати санкції на тих, хто порушує стелю цін, є вирішальною, і тільки Європа не зможе впоратися з цим викликом.

На саміті планується ряд зустрічей Володимира Зеленського з його закордонними партнерами, серед яких особливо виділяється зустріч із Дональдом Трампом. Зеленський вже окреслив деякі з тем, які він хотів би обговорити. Зокрема, важливо з’ясувати позицію Трампа щодо можливих нових санкцій проти Росії. Хоча сам президент США не має наміру їх запроваджувати, у Сенаті існує потужний законопроект про санкції від Грема і Блюменталя. Незважаючи на те, що для його ухвалення є необхідні голоси, конгресменам потрібна остаточна підтримка від Трампа.

"Сподіваюся, що навіть якщо до того моменту відповідне рішення (щодо санкцій - ред.) ще не буде ухвалене, мені вдасться досягти принаймні розуміння того, наскільки ми близькі до цього рішення", - заявив Зеленський 12 червня.

В умовах коли у Трампа різко впав інтерес до закінчення російсько-української війни, для Києва важливими залишаються дві речі.

Перша - збереження обміну розвіданими зі Сполученими Штатами. За оцінками Politico, близько 80% розвідданих України надходить від іноземних джерел, переважно від США, включаючи дані радарів, супутникові знімки та попередження про російські авіаційні чи ракетні атаки. У березні цього року США вже припиняли обмін даними на декілька днів, що мало вкрай негативні наслідки для України.

Ось вже з'явилися позитивні новини. Згідно з даними видання Foreign Policy, адміністрація Трампа може скоротити пряму військову допомогу Україні, проте обмін розвідувальною інформацією залишиться важливою складовою підтримки. Це не вимагає великих фінансових витрат і дозволяє США зберігати контроль над ситуацією, не втручаючись безпосередньо у конфлікт.

Інша тема для обговорення - це дозвіл Трампа на постачання американської зброї Україні. Київ не має змоги фінансувати такі закупівлі, але Європа може взяти на себе цю відповідальність.

Наразі Україна ще отримує зброю, яку США виділили в останні місяці президентства Джо Байдена. Останні надходження очікуються в другій половині липня. Надалі про безоплатне надання зброї серйозно мова не йде. При цьому у самої Європи досі не має можливості замінити США, хоч нарощування виробництва потроху відбувається. Перш за все, мова йде про ППО. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявляв, що його країна готова купити нові комплекси Patriot для України.

Лідери Великої сімки на саміті 2018 року (фото: Getty Images)

Серед іншого, цей варіант дозволяє зіграти на меркантильності Трампа. Але проти такого рішення - знов-таки небажання Трампа злити Путіна. Також свою роль може зіграти ситуація на Близькому Сході та необхідність постачати зброю Ізраїлю.

"На сьогодні у нас є пакет зброї, який ми би хотіли купити в американської сторони. Про цей пакет ми можемо домовитися тільки на рівні президентів", - сказав Зеленський напередодні саміту.

Безсумнівно, цей саміт стане однією з найважливіших спроб України та її партнерів (по суті, всіх країн G7, окрім США) переконати Трампа до активних дій щодо Росії. Нещодавня особиста зустріч президентів України та США у Ватикані дозволила остаточно залишити позаду скандал, що спіткнув Білий дім. Поточна зустріч може стати важливим етапом у правильному руслі — принаймні, так сподіваються в українських урядових колах.