Під тиском: чому у магазинах зникають молочні продукти та тютюнові вироби, і які зміни чекають на споживачів?

Удари по розподільчих центрах Fozzy Group та Novus, а також по окремих виробничих і розподільчих потужностях постачальників спричинили локальний дефіцит деяких товарів і змусили виробників та мережі шукати нову модель постачання.

РБК-Україна досліджує, яким чином постачальники пристосовуються до логістичних викликів і яку підтримку сподіваються отримати учасники ринку.

Серія останніх ударів по логістичній інфраструктурі оголила вразливість продуктового ритейлу, насамперед Fozzy Group та Novus, до втрати розподільчих центрів (РЦ) - вузлових складів, через які проходить основний товаропотік мереж.

Проблема має загальнонаціональний масштаб. За даними Expandia, з 24 лютого 2022 року в Україні було зруйновано 1,05 мільйона квадратних метрів складських приміщень, з яких близько 750 000 квадратних метрів знаходяться у Київському регіоні. Лише на початку серпня в Київській області було пошкоджено приблизно 100 000 квадратних метрів комерційної нерухомості.

Для продуктових мереж проблема проявилася передусім у перебоях із постачанням. Після 5 серпня в магазинах "Сільпо", "Фора" та Thrash спостерігається локальний та тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, включаючи молочну продукцію та тютюнові вироби.

У підсумку постраждали не лише самі ритейлери, а й постачальники, які втратили канали збуту або й власні потужності.

На рівні вітрин спостерігається локальний брак певних товарів і короткочасне обмеження асортименту, але відсутній дефіцит виробництва: підприємства продовжують функціонувати. Причина цих труднощів полягає в порушеній логістиці, що перешкоджає транспортуванню продукції від виробника до торгових точок.

Як виробники справляються з проблемами в логістиці

Цього літа атак РФ зазнали такі виробники, як Danone, Lactalis (ТМ Lactel, ТМ President) та Яготинський молокозавод дитячого харчування - у них були зруйновані або пошкоджені розподільчі потужності, нагадав виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур у коментарі РБК-Україна.

Удари, завдані логістичним центрам мережі Fozzy Group, призвели до суттєвого скорочення асортименту молочних товарів на полицях магазинів "Сільпо" та "Фора", де тепер представлені переважно обмежена кількість брендів.

Паралельно постраждало постачання тютюнових виробів. У пресслужбі Japan Tobacco International визнали: "Знищення розподільчих центрів стало серйозним викликом для торговельних мереж і потребує значної перебудови логістичних процесів". Компанія розраховує, що продукція поступово повертатиметься на полиці до кінця тижня 10-16 серпня.

Комерційний директор Philip Morris Ukraine, Михайло Муллер, повідомив РБК-Україна, що в деяких магазинах полиці вже укомплектовані, а для інших точок компанія шукає альтернативні рішення.

"Ми, як виробник та імпортер, не постачаємо продукцію напряму в кожен окремий магазин. Товар до мереж постачається або зусиллями самих мереж, або через дистриб'юторів", - зазначив Муллер.

Як альтернативу в умовах нестабільності, Philip Morris Ukraine обмірковує можливість доставки своєї продукції через дистриб'юторів до мереж, які раніше здійснювали постачання самостійно.

Спільною викликом для виробників молочних продуктів, дитячого харчування та тютюнової індустрії стало порушення централізованої системи логістики. При цьому механізми втрат варіюються: деякі компанії зіткнулися з ушкодженням своїх виробничих потужностей, в той час як інші зазнали труднощів із постачанням до роздрібних мереж.

Пряма доставка може виявитися корисною лише в деяких випадках.

Пропозиція тимчасово організувати частину поставок через пряму доставку до магазинів, обминаючи пошкоджені розподільчі центри, здається цілком раціональною. Проте, як виробники, так і ритейлери стикаються з нестачею інфраструктури, транспорту та робочої сили, що унеможливлює стабільне обслуговування великої кількості торгових точок.

Згідно з поясненнями комерційного директора Philip Morris Ukraine, компанія, виступаючи в ролі виробника та імпортера, не реалізує свою продукцію безпосередньо в кожен магазин. Товари потрапляють до торгових мереж або завдяки зусиллям самих мереж, або через посередників-дистриб'юторів.

У JTI також наголошують, що "знищення розподільчих центрів стало серйозним викликом для торговельних мереж і потребує значної перебудови логістичних процесів", а повний перехід на модель обслуговування окремих торговельних точок є для компанії нереалістичним.

Перехід на DSD призвів би до збільшення навантаження на самі магазини, які були б змушені обробляти більше автомобілів і взаємодіяти з більшою кількістю постачальників, що вимагало б залучення додаткового персоналу та розширення складських приміщень.

За словами Арсена Дідура, виконавчого директора Спілки молочних підприємств України, приблизно 75% виробників на даний момент не володіють необхідними ресурсами для повноцінного переходу на нову модель. Багато підприємств традиційно здійснювали свою діяльність через регіональні центри, не створюючи власний автопарк або штат для доставки невеличких партій продукції до тисячі торгових точок.

"Гарантувати повну доставку до всіх орієнтовно 1300 магазинів АТБ або 800-900 магазинів Fozzy Group переробні підприємства фізично не в змозі", - зазначив виконавчий директор СМПУ.

У даних обставинах прямі поставки можуть лише в деякій мірі зменшити перебої - на окремих маршрутах, в конкретних регіонах або для певних груп товарів. Однак вони не можуть повноцінно замінити розподільчі центри, відновлення або створення яких є основною умовою для стабілізації товарних потоків.

Зруйновані РЦ загострили питання розподілу ризиків

Перебудова логістики потребує додаткових витрат на транспортування, залучення дистриб'юторів і використання тимчасових складських потужностей. Учасники ринку поки не мають спільного бачення, як ці витрати мають розподілятися між мережами та постачальниками.

За інформацією Арсена Дідура, виконавчого директора Спілки молочних підприємств України, деякі роздрібні мережі вимагають від виробників повного покриття логістичних ризиків на рівні 100%.

Якщо ця тенденція стане більш поширеною, постачальники можуть змінити свої канали продажу, зокрема, звернутися до альтернативної дистрибуції, зосередитися на внутрішньому ринку або розширити експорт, підкреслює фахівець.

Для споживачів це може означати тимчасове скорочення асортименту, заміну окремих брендів і потенційне подорожчання товарів через вищу вартість доставки. Водночас йдеться передусім про перебої в ланцюгах постачання, а не про дефіцит виробництва.

РБК-Україна звернулося до відомих роздрібних мереж з проханням висловити свою думку з цього приводу, але вони вирішили утриматися від коментарів через питання безпеки.

Хто постраждав найбільше: переробники, курятина та тютюнові

Найбільш вразливими залишаються категорії з коротким терміном придатності. Голова Асоціації ритейлерів України (RAU) Андрій Жук наголошує, що саме молочні продукти, м'ясо, риба та охолоджені товари першими потрапляють під удар при збоях холодильної логістики. Якщо одночасно постраждають кілька вузлів однієї мережі та виникнуть проблеми у постачальників, локальне скорочення асортименту може затягнутися.

Максим Гопка, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), зазначає, що проблеми в логістиці серйозно позначилися на підприємствах харчової переробки: "Логістичні труднощі завдали значних збитків компаніям".

Зображення: експортерам довелося зіткнутися з підвищенням витрат на перевезення (інфографіка: РБК-Україна)

Ситуація для постачальників та експортерів молочних продуктів і охолодженого м'яса є надзвичайно складною. У зв'язку з обмеженнями на морський експорт, українські компанії змушені вдаватися до сухопутних маршрутів через Румунію та інші держави Європейського Союзу. Однак автомобільні перевезення до країн Центральної Азії стають економічно неефективними через високі витрати на логістику.

Імпортери тютюнових виробів опинилися перед складними викликами, пов'язаними не лише з логістикою, але й з фіскальними аспектами: деяка частина продукції була знищена до її виходу на ринок, проте акциз за неї вже був сплачений.

Згідно з оцінками фахівців галузі, сьогоднішня проблема не стільки в нестачі виробництва, скільки у збої в окремих ланцюгах постачання. Вирішення цієї ситуації залежить від того, наскільки швидко відновляться регіональні центри та наскільки гнучкими будуть регуляторні процеси.

Держава та підприємництво: альтернативи для порятунку та їх обговорення.

Представники ринку висловили низку конкретних запитів до уряду. У тютюновій компанії JTI рекомендують вжити два заходи:

* система коригування акцизу для товарів, які були знищені до їх виходу на ринок;

* Тимчасовий дозвіл на транспортування товарів з пошкоджених складів, навіть у випадку часткової несправності відеоспостереження, є критично важливим. Інакше компанії можуть зіткнутися з ризиком втрати ліцензії, намагаючись знайти нові приміщення в умовах війни.

Арсен Дідур пропонує доповнити список заходів логістичною субсидією, що дозволить компенсувати витрати на перевезення. Він також акцентує на необхідності диференціації транспортних маршрутів, зокрема, на більш активному використанні "Укрзалізниці" та сухопутних шляхів через Румунію та Польщу, оскільки морський експорт залишається заблокованим. Крім того, Дідур виступає за залучення міжнародних страхових компаній для покриття ризиків, пов'язаних з війною.

Андрій Жук у цьому ж контексті наголошує на пільговому кредитуванні, страхуванні воєнних ризиків, спрощенні дозвільних процедур і прискореному ввезенні холодильного обладнання - уряд уже почав опрацьовувати доступ бізнесу до державних складських площ.

Однак економіст Олег Устенко попереджає про надмірні очікування щодо державної підтримки: на його думку, пільгове фінансування є вкрай обмеженим і сильно бюрократизованим, тому не може виступати в ролі справжньої альтернативи ринковим механізмам.

Додатковою загрозою є підвищена інфляція та ймовірна девальвація гривні, що призведе до збільшення внутрішніх витрат на імпортовані товари та обладнання, навіть за наявності пільгових умов.

В умовах цієї критики сектор не сподівається на широкомасштабне фінансування з пільгами, натомість зосереджується на більш специфічних і практичних підходах. Це включає в себе диверсифікацію маршрутів, надання логістичних субсидій та фіскальні полегшення – інструменти, які мають менший зв'язок з бюрократичними процедурами і забезпечують швидші результати в ситуаціях, коли ключові морські шляхи обмежені, а рівень безпеки залишається непередбачуваним.

It seems that the text you provided consists of symbols rather than words. If you meant to share a specific piece of text for me to modify, please provide the actual content, and I'll gladly help you make it unique!

Наразі не існує швидкого вирішення для розподільчих центрів: прямі постачання та альтернативні шляхи можуть лише частково покрити перебої.

Ринок потребує модернізації складських потужностей, збалансованого підходу до управління ризиками та цілеспрямованої державної підтримки. Для споживачів головним наслідком залишаться короткочасні зміни у асортименті, а не систематичний брак товарів.

Питання та відповіді (Часті запитання)

- Що сталося з логістикою ритейлу?

Внаслідок агресивних дій супротивника в Україні було знищено більше 1,05 мільйона квадратних метрів складських приміщень. Під удар потрапили розподільчі центри мереж Fozzy Group і Novus, а також склади компаній Danone, Lactalis, JTI та Philip Morris.

Чи може Україні загрожувати системний брак продуктів?

Ні, виробництво не стикається з дефіцитом; існує лише короткочасний збій у ланцюгах постачання. Товари виготовляються, але їхня швидка доставка до магазинів ускладнена через втрати ключових складів.

Які продукти найшвидше розкуповують з магазинних вітрин?

Продукти з обмеженим терміном зберігання (молочні вироби, свіжоморожене м'ясо та риба, дитячі харчі), що потребують належних умов охолодження, а також тютюнові товари.

- Чому виробники не можуть возити товар напряму в кожен магазин (DSD)?

Це не відповідає реальності: приблизно 75% виробників не володіють достатньою кількістю транспорту та персоналу. До того ж, інфраструктура магазинів не в змозі обробити сотні різних автомобілів щодня.

Які непорозуміння склалися між мережами і постачальниками?

Деякі мережі ставлять вимогу до виробників забезпечити повну компенсацію ризиків, пов'язаних із логістикою. Внаслідок цього постачальники змінюють свої пріоритети, обираючи інших дистриб'юторів або орієнтуючись на експорт.

- Що таке "Логістична прірва" в експорті?

Внаслідок блокування портів, транспортування вантажів автомобільним способом з України до Центральної Азії обходиться у 15 000 євро за один автомобіль. У той же час, конкуренти з Росії та Білорусі можуть здійснювати доставку за ціною до 3 000 євро завдяки державним дотаціям. Це створює умови, які роблять український експорт економічно невигідним.

Які сподівання має бізнес щодо держави?

Підприємства очікують на спеціалізовані рішення, такі як перегляд акцизних ставок для знищених товарів, спрощення процесу транспортування продукції з уражених складів без загрози втрати ліцензій, впровадження субсидій для логістики та залучення страхування від військових ризиків.