З 5 червня перестав діяти один із основних механізмів торговельної підтримки України з боку Європейського Союзу — Регламент про автономні торговельні заходи. Цей регламент забезпечував майже безмитний доступ українських товарів на ринки ЄС від початку повномасштабної війни.
Цю інформацію наводить видання Zeit.
Це свідчить про те, що українським сільгоспвиробникам знову потрібно буде діяти в рамках існуючих обмежень — квот та тарифів, встановлених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, укладеною у 2014 році.
Відповідно до оцінок українського уряду, скасування пільг може призвести до втрат експортерів на рівні приблизно 3 мільярдів євро. Це стосується, в першу чергу, таких товарів, як кукурудза, соняшникова олія, м'ясо, яйця та цукор, які в 2023 році становили 60% загального обсягу експорту України. З цієї суми близько 13 мільярдів євро надходили на ринки Європейського Союзу.
До прикладу, безмитна квота на кукурудзу тепер обмежена 0,65 млн тонн -- тоді як торік Україна експортувала майже 14 млн тонн лише до країн ЄС.
Європейська комісія прогнозує, що український експорт може зазнати втрат на суму приблизно 1,5 мільярда євро, тоді як у Києві вважають, що ці збитки можуть бути удвічі більшими. Це, в свою чергу, може призвести до зменшення ВВП країни на близько 1%.
Єдина галузь, для якої пільги зберігаються -- металургія. Преференції на сталь та залізо продовжені до червня 2026 року.
Україна зіткнулася з цими обмеженнями у надзвичайно важкий період: на фоні нових нападів Росії на енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі, уповільнення економічного зростання та різкого підвищення інфляції до 15%. Прогнозований раніше ріст ВВП, який становив 6%, був переглянутий до 2%.
Крім того, країна стикається з бюджетним дефіцитом, який становить 20% від валового внутрішнього продукту, і цей розрив компенсується за рахунок фінансової підтримки з заходу. Згідно з інформацією, наданою Ярославом Железняком, заступником голови парламентського комітету з фінансів, військові витрати вже перевищили заплановані на 7 мільярдів євро.
ідмова Європейського Союзу від пільгового режиму торгівлі з Україною має не лише економічні, а й політичні причини. Важливу роль відіграли внутрішні інтереси держав-членів -- насамперед тих, що межують з Україною.
Польща, Угорщина, Словаччина та Румунія неодноразово висловлювали вимоги щодо відновлення митних обмежень, пояснюючи це негативним впливом на свої аграрні галузі. Місцеві аграрії навіть влаштовували акції протесту, блокуючи кордони, щоб висловити незадоволення конкуренцією з українською продукцією. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підкреслив, що "бореться за скасування преференцій і добився успіху". Він також зазначив, що "підтримка України є важливою, але не повинна здійснюватися за рахунок польських фермерів".
Українська сторона підкреслює не лише фінансові втрати, що сягають мільярдів євро, а й підрив політичної довіри. Міністр аграрної політики Віталій Коваль під час засідання Європейської ради зазначив: "А що з моральними втратами?" — говорячи про мільйони українців, котрі виступають за євроінтеграцію.
Ще три роки тому, у 2022-му, скасування торговельних бар'єрів ЄС подавав як "сигнал довіри" до України. Тоді президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголошувала на "критичній важливості" швидкої підтримки. А єврокомісар з торгівлі Валдіс Домбровскіс заявляв, що зняття обмежень -- це "чіткий сигнал, що ЄС зробить усе, аби допомогти Україні вистояти".
В українському парламенті висловлюють думку, що Європейська комісія затягнула з пошуком стабільного рішення. "Обіцянка не була реалізована", -- зазначив голова Комітету з економічних питань Дмитро Наталуха, підкресливши, що переговори стартували лише за три дні до закінчення терміну дії преференцій.
Тепер, коли східні країни Європейського Союзу насправді задоволені відновленням квот, пошук взаємоприйнятного рішення може зайняти більше часу.
Поки ЄС повертає обмеження, імпорт європейських товарів до України продовжує залишатися безмитним. Аграрний підприємець Євген Табалов зазначив, що українські фермери залишаються "беззахисними" навіть на власному ринку.
Наприклад, польський сир продовжує бути конкурентоспроможним на українському ринку завдяки підтримці з боку Європейського Союзу. "Необхідно відновити баланс інтересів між українськими та європейськими підприємствами", — зазначає Табалов.
#сталь #Інфляція #Європейський Союз #Росія #Економіка #Соняшникова олія #Україна #Уряд України #Київ #Товари #Європейська комісія #Логістика #Експорт #Євро #Польща #Валовий внутрішній продукт #Угорщина #Словаччина #Компроміс #Дефіцитні видатки #М'ясо #тонна #Дональд Туск #Європейська Рада #Торгівля #Фермер #Мораль #Металургія #Кукурудза. #Залізо #Урсула фон дер Ляєн #Валдіс Домбровскіс #Цукор
