Головуюча суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Олеся Радишевська оприлюднила окрему думку у справі про санкції проти п'ятого президента України Петра Порошенка. На її переконання, указ про запровадження санкцій мав бути скасований через недостатнє фактичне обґрунтування
Суддя зазначила, що ключовою підставою для запровадження санкцій став лист Державної служби фінансового моніторингу від 12 лютого 2025 року. За її оцінкою, Міністерство економіки, Кабінет Міністрів та РНБО не надали власної оцінки обставинам і фактично відтворили зміст цього документа.
У своїй окремій думці Радишевська також наголосила, що лист Держфінмоніторингу не містить аналізу, який би підтверджував прямий чи опосередкований зв'язок між діями Петра Порошенка та загрозами національній безпеці.
Згадуючи досвід Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу, суддя підкреслила, що введення санкцій повинно базуватися на чітких, достатніх і послідовних доказах. Вона також зазначила, що судовий нагляд за такими рішеннями не може зводитися лише до перевірки процедури їх прийняття.
Водночас більшість суддів колегії Касаційного адміністративного суду раніше відмовила у задоволенні позову Петра Порошенка щодо скасування указу Президента України про застосування санкцій.
У позовній заяві сторона Порошенка, зокрема, стверджувала, що рішення про санкції було ухвалене в один день, містило процедурні порушення, а також мало політичний характер. Окрема думка судді не змінює рішення суду, однак є офіційною частиною матеріалів справи та відображає правову позицію одного із членів судової колегії.
#Економіка #Президент України #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Політик #Національна безпека #Моніторинг #Верховний Суд України #Суддя #Європейський суд з прав людини #Петро Порошенко #Справедливість (чеснота) #Рішення суду #Касаційний адміністративний суд #Рада національної безпеки та оборони України #Європейський Союз
