Залишки російської балістичної ракети "Орешник" / AP nuotr.
28 листопада Росія провела вже одинадцятий масований напад на енергетичну інфраструктуру України за цей рік. У ході атаки було задіяно 188 повітряних засобів, серед яких 57 крилатих ракет Х-101, запущених зі стратегічних бомбардувальників ТУ-95МС, 28 ракет "Калібр" з Чорного моря, 3 зенітні керовані ракети С-300, що стартували з Бєлгородської області, 3 керовані авіаційні ракети Х-59 з акваторії Чорного моря, а також 97 ударних безпілотників, які були запущені з районів Курська, Орла, Брянська, Приморсько-Ахтарська та Міллерово.
Силами протиракетної та протиповітряної оборони України було збито 76 крилатих ракет Х-101 та "Калібр", 3 керовані авіаційні ракети Х-59, 35 ударних БПЛА. Ще 62 безпілотники були подавлені засобами радіо-електронної боротьби. Росія атакувала цивільну інфраструктуру України ракетами "Калібр" із касетними боєприпасами. Вибухи пролунали у Києві, Харкові, Луцьку, Миколаєві, Хмельницькому, Івано-Франківську, Кропивницькому, Рівному, Одесі, Сумській, Львівській та Волинській областях. Унаслідок обстрілів є постраждалі. Під ударом опинились українські об'єкти енергетики. Через це запроваджено екстрені відключення світла.
Після здійснення атак всі атомні електростанції в Україні зменшили виробництво електроенергії як запобіжний захід. Росія супроводжує свої удари по енергетичній інфраструктурі інформаційними кампаніями, прагнучи сеяти серед українців відчай та страх перед "найгіршою зимою". Москва використовує цинічну стратегію, поєднуючи авіаційний тероризм з неправдивими обіцянками щодо готовності до мирних переговорів. Найкращою відповіддю на шантаж агресора буде стійкість українського народу.
"Грецевий" терор
У той же час, під час засідання Ради колективної безпеки ОДКБ (до складу якої входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан) у столиці Казахстану, місті Астана, президент Росії Володимир Путін висловив загрозу продовжити обстріли України за допомогою балістичних ракет "Орешник". Він зазначив, що у світі немає жодного подібного озброєння, і їх поява не відбудеться найближчим часом. Водночас Путін стверджує, що в Росії є ще кілька систем, готових до бойового використання, схожих на "Орешник". "Можливо, ми продовжимо випробування "Орешника" в реальних бойових умовах, як це сталося 21 листопада. Це можуть бути військові об'єкти, оборонні та промислові підприємства, а також центри ухвалення рішень у Києві", -- заявив він.
"Орешник" - так називається науково-дослідна робота, в той час як сама система має ім'я "Кедр". Це засіб для доставки ядерної зброї. Однак під час атаки на Дніпро 21 листопада цього року російські війська використали її в "без'ядерному" режимі.
Згідно з інформацією, отриманою від українських розвідувальних служб, на жовтень російська сторона повинна була завершити виготовлення двох експериментальних зразків ракети "Орешник", і питання серійного виробництва ще не стояло на порядку денному. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що загрози, які висловив президент РФ Володимир Путін щодо можливих ударів ракетами "Орешник", мають на меті зірвати мирні ініціативи новообраного президента США Дональда Трампа, оскільки Путін не зацікавлений у завершенні конфлікту. За словами Зеленського, ескалація з боку Росії є формою тиску на США, щоб примусити їх погодитися на умови Москви. Він також підкреслив, що Україна усвідомлює всі існуючі ризики.
"На півночі від Кореї"
"Росія перетворюється на Північну Корею, а кремлівський диктатор своїми погрозами показує, що хоче продовжувати війну", - говориться в заяві Міністерства закордонних справ України. "Ці погрози непокоять союзників, адже агресія з боку Росії розширюється. Йдеться про руйнування глобальної безпеки загалом. Це почалося саме з України, повномасштабного вторгнення. І це ще одне нагадування, що цю агресію треба завершити через силу, справедливим способом і якнайшвидше, тому що вона масштабуватиметься та нестиме загрозу не тільки для України, і не тільки для Європи, а для всього Індо-тихоокеанського регіону через співпрацю з КНДР, а для Близького Сходу -- через співпрацю з Іраном".
На фоні актуальних подій Президент України провів телефонну бесіду з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Володимир Зеленський висловив вдячність за організацію позачергового засідання Ради Україна - НАТО на прохання України. Президент підкреслив, що Україна сподівається на рішучу та своєчасну реакцію Альянсу у відповідь на ескалацію конфлікту з боку Росії. Зокрема, 3 і 4 грудня в Брюсселі відбудеться зустріч Ради Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Україна розраховує на підтримку у забезпеченні системами протиповітряної оборони, здатними перехоплювати такі ракети. Глава держави також акцентував увагу на важливості отримання запрошення до НАТО та продовження оборонного співробітництва з країнами Альянсу. Окрему увагу під час розмови було приділено питанням постачання далекобійних озброєнь та критичній необхідності в отриманні зброї з оголошених пакетів допомоги.
Крім того, Володимир Зеленський і Марк Рютте обговорили глобальні ризики, які створює союз РФ, Ірану та КНДР. Зокрема те, що Росія в обмін на зброю передає свої сучасні військові технології.
"Мир посредством мощи"
Глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив, що Київ платить найвищу ціну за розв'язану Росією війну. Він закликав союзників переосмислити колективну стратегію оборони та перейти від політики реактивності та запізнілості до політики швидких рішучих кроків, спрямованих на досягнення миру через силу.
Ідея здобуття "миру через силу" охоплює визначені основні складові.
По-перше, важливо забезпечити територіальну цілісність і суверенітет України.
По-друге, важливо дотримуватись принципу "нічого про Україну без участі України".
Третім аспектом є пропозиція Україні приєднатися до НАТО.
По-четверте, необхідно повністю скасувати обмеження на постачання озброєнь Україні, а також на їхнє використання проти військових об'єктів на території агресора, тобто в Росії", - підкреслив міністр.
При цьому Європарламент ухвалив резолюцію із закликом збільшити військову допомогу Україні та посилити санкції Євросоюзу проти РФ. Європарламент просить ЄС і його держави-члени посилити військову підтримку України шляхом надання літаків, ракет великої дальності, зокрема ракет Taurus, сучасних систем протиповітряної оборони, включно з Patriot і SAMP/T, а також боєприпасів і ПЗРК, артилерії та навчальних програм для ЗСУ. Європарламент також привітав дозвіл США на удари американськими ракетами по РФ й закликав інші країни до прийняття аналогічних рішень. Депутати Європарламенту закликали посилити санкції проти металургійного, атомного, хімічного, сільськогосподарського і банківського секторів російської економіки.
Європарламент вкотре наголосив, що жодні переговори щодо України не можуть відбутися без України й необхідно працювати над пошуком мирного рішення та досягненням якнайширшої міжнародної підтримки Києва.
#НАТО #Дональд Трамп #Казахстан #Європейський Союз #Росія #Боєприпаси #Україна #Київ #Володимир Зеленський #Президент України #Москва #Європейський парламент #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Росіяни #Одеса #Володимир Путін #Крилата ракета #Львів #Терор (політика) #Озброєння #Безпілотний літальний апарат #Північна Корея #Ракета. #Марк Рютте #Миколаїв #Луцьк #Дніпро #Курськ #Міністерство закордонних справ (Україна) #Харків #Івано-Франківськ #Стратегічний бомбардувальник #Балістична ракета #Військова тактика #Військова розвідка #Чорне море #Протиповітряна оборона #Атака #Орешник #Калібр #Хмельницький #Кропивницький #Ракетний комплекс С-300 #Організація Договору про колективну безпеку #Рівне #Бєлгородська область #Брянськ
