"Ти не будеш грати з цим українським хлопчиком": як поступово втрачається підтримка Польщі в найкритичніший момент для України.

У Польщі згасає хороше ставлення і підтримка українців у найнебезпечніший для України час.

Цю інформацію повідомляє видання Bloomberg.

Коли поляк почув, як Олександра Іванюк розмовляє українською з подругою в переповненому варшавському трамваї, він влаштував тираду словесних образ. Лисий та у військовому камуфляжі, він звертався зі своїми образами польською мовою до всього вагона, навіть не дивлячись у очі двом українкам.

"Всі його чули, але мене найбільше вразило те, що ніхто не відреагував", -- згадує 39-річна Іванюк, вчена, яка прожила у польській столиці 15 років, задовго до вторгнення Росії в Україну. "Я зрозуміла, що в мене не вистачить сміливості звернутися до нього особисто, тому що мені здавалося, що може наслідувати фізичне насильство".

На думку цього медіа, даний інцидент відображає трансформації в Польщі, економіка якої розвивалася завдяки українським працівникам і яка залишається ключовим джерелом західної підтримки для Києва.

Тріщини солідарності Варшави з Києвом тепер стають все очевиднішими, і опір підтримці України став центральним елементом боротьби за владу у вищих ешелонах польської політики.

Місяць після початку повномасштабної агресії, дослідження, проведене варшавською соціологічною компанією CBOS, виявило, що 94% польського населення висловили бажання прийняти українських біженців. Однак нещодавнє опитування CBOS показало, що підтримка цього рішення знизилася до 48%, і тепер половина поляків вважає, що державні виплати, які надаються українським біженцям, є занадто щедрими.

Президент Кароль Навроцький, який здобув несподівану перемогу на виборах на початку року, обійшов чинного прем'єр-міністра Дональда Туска у боротьбі за пост глави держави. Він висловив сумнів щодо амбіцій України приєднатися до НАТО та Європейського Союзу.

Він і його партнери з "Право і справедливість" звинуватили біженців у тому, що вони "вистоюють у черзі" за соціальними виплатами. У серпні Навроцький застосував вето до законопроєкту, що передбачав розширення їхньої допомоги.

"Це велике питання, як Навроцький зможе примирити інтереси польської національної безпеки з антиукраїнськими настроями, що зростають, серед правого електорату", -- каже Петро Бурас, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин у Варшаві.

Міграційні потоки до Польщі значно зросли в 2015 році, коли Україна зіткнулася з економічною кризою. Багато українців почали шукати тимчасову зайнятість на виробництвах, у будівництві та в сфері обслуговування. Після вторгнення Путіна ситуація ще більше ускладнилася, викликавши нову хвилю мігрантів. За даними Єврокомісії, приблизно мільйон українців досі користуються тимчасовим захистом у Польщі.

Після агресії Росії Польща надала Україні значну військову та фінансову допомогу, що перевищує мільярди злотих. З огляду на стратегічні та економічні фактори, постачання озброєння були замінені політичною підтримкою та активним використанням польської території для логістики.

Бренди, відомі кожному українцю, відкрили свої філії в Польщі. У закладі "П'яна вишня", що розташований під величним Палацом культури — знаменитою сталінською висоткою Варшави, можна скуштувати українські алкогольні напої. Усього за кілька кроків знаходиться пекарня "Львівські круасани".

Економісти наголошують на внеску українських іммігрантів. Польський банк розвитку у березні підрахував, що українські працівники, включаючи тих, хто іммігрував до 2022 року, вносять до 2,4% валового внутрішнього продукту Польщі, який нещодавно перевищив 1 трильйон доларів.

У доповіді за 2024 рік зазначено, що 78% українців, які знайшли притулок у Польщі, змогли знайти роботу.

"Завдяки українським мігрантам ми могли б заповнити дефіцит робочої сили на фоні значного демографічного зниження," -- зазначив Ян Бжозовський, економіст з Ягеллонського університету в Кракові.

Він попередив, що поляками не слід ставитися до українців негативно.

"Вони не зобов'язані залишатися в Польщі, тому можуть розглянути можливість переїзду до Німеччини, Франції чи інших європейських країн. Негативне ставлення до них також має своє значення," -- відзначає польський економіст.

Статистичні дані про злочини, пов'язані з ненавистю та дискримінацією, є складними для аналізу, оскільки багато постраждалих не звертаються із заявами про інциденти. Навіть у випадках, коли вони вирішують повідомити про це, інформація про національність чи етнічну приналежність жертв не завжди надається. Згідно з повідомленням польської поліції, у 2024 році в Польщі було зафіксовано 651 випадок, пов'язаний із громадянами України, а за перші дев'ять місяців поточного року – 477 випадків.

Польський уповноважений з прав людини відзначив "зростаючу кількість актів дискримінації та розпалювання ненависті щодо громадян України, які проживають у Польщі".

Асоціація "Ніколи більше", неурядова організація з Варшави, яка займається збором інформації про расизм та ксенофобію, повідомила про зростання кількості фізичних атак на українців у період з 2024 по 2025 рік.

За словами Олени Бабакової, дослідника та аналітика міграційних процесів, образ "невдячного українця" посідає важливе місце в антиукраїнських наративах. За її словами, коли поляки зустрічали українців, які не погоджувалися на будь-яку роботу та могли скласти їм конкуренцію, це порушувало негласний суспільний договір.

Бабакова — українка, яка провела 17 років у Польщі, стала безпосереднім свідком цього гніву. Вона пригадує випадок на дитячому майданчику у Варшаві, що ілюструє, як для деяких поляків українці, здається, не мають можливості зберегти свою культурну ідентичність.

"Моя дитина розважалася в пісочниці на дитячому майданчику з маленькою дівчинкою, і коли її батько почув український акцент, він відвів її вбік і сказав: 'Ти не гратимеш із цим українським хлопчиком', -- розповіла Бабакова. 'Моя дитина є громадянином Польщі і вільно говорить польською'."

Війна Росії змусила Київ та Варшаву тимчасово відкласти у бік такі суперечки, як Волинська трагедія. Проте трагедія, яку Польща вважає геноцидом, -- це благодатний ґрунт для спроб Росії підірвати єдність між Польщею та Україною.

У серпні на концерті Макса Коржа відбулися зіткнення між фанатами та охороною, після того як один із глядачів показав червоно-чорний прапор ОУН-УПА. На тлі громадського обурення цим символом прем'єр Туск оголосив про висилку 63 людей, зокрема 57 українців.

Згідно з інформацією, що надходить від місцевих медіа, у вересні у передмісті Варшави сталася інцидент, коли польська група напала на групу молодих українців, вимагаючи від них повернення на фронт.

За інформацією соціологів, бажання Польщі підтримувати Україну проходить через фази зростання та зниження, і, ймовірно, зниження стане ще більш суттєвим. Початкова хвиля допомоги, що виникла після подій 2022 року, вже "вичерпала себе", а польський ентузіазм щодо України після Революції Гідності 2014 року зазнав аналогічної долі.

Для Олександри Іванюк подія в трамваї цього літа зруйнувала роки досягнень. Реакція на агресію Путіна змусила її усвідомити, що тепер не варто соромитися говорити українською мовою публічно в Польщі.

"Я нарешті усвідомила, що мені більше не слід переживати, як мене будуть оцінювати оточуючі," -- поділилася вона. "Не хочу стверджувати, що підтримка зменшилася, адже багато людей (поляків -- ред.) і далі активно допомагають українським біженцям, однак загальна атмосфера помітно стає більш ворожою та агресивною."

Раніше Генштаб Польщі попередив, що Росія хоче розпалити антиукраїнські настрої серед поляків.