Точка вирішення: Європейський Союз не стане залежним від російського газу у зв'язку з конфліктом в Ірані.

Світова енергетика стикається з безпрецедентними викликами внаслідок загострення конфлікту на Близькому Сході. Як повідомляє Financial Times, існує ризик, що глобальний ринок може зазнати значних труднощів через можливе припинення поставок скрапленого природного газу з країн Перської затоки.

Однією з причин глобальної енергетичної кризи, викликаної конфліктом в Ірані, є нестача скрапленого природного газу (СПГ).

Основною причиною кризи є не раптове припинення поставок, а поступове згасання інерційних процесів: деякі танкери з зрідженим газом вже в русі до споживачів, але нові відвантаження майже зупинилися. Коли останні судна досягнуть своїх пунктів призначення, ринок може опинитися без істотної частини постачання. За даними FT, це може статися приблизно через десять днів.

Ситуація обумовлена рядом чинників. Перш за все, це перекриття Ормузької протоки Іраном, через яку проходить приблизно 20% світових постачань нафти та газу. Також варто зазначити іранські атаки на енергетичну інфраструктуру, зокрема на катарський комплекс Ras Laffan, який є одним із найбільших у світі центрів з виробництва зрідженого природного газу.

Сьогодні, внаслідок атак, близько 17% потужностей Катару зазнали ушкоджень, і їх відновлення може зайняти кілька років. Генеральний директор QatarEnergy Саад аль-Каабі повідомив агентству Reuters, що постраждали дві з чотирнадцяти ліній виробництва зрідженого природного газу, а також один з двох заводів, що займаються переробкою газу в рідкі вуглеводні. Відновлювальні роботи призведуть до зупинки виробництва 12,8 мільйона тонн СПГ на рік на термін від трьох до п’яти років.

Після цієї атаки ціни на природний газ у Європі стрімко піднялися, повідомляє агентство Bloomberg. Ф'ючерси на газ злетіли на 35% у четвер, 19 березня.

Чому це настільки критично для світу? СПГ є ключовим джерелом енергії для багатьох країн, особливо в Азії та Європі. А через різке скорочення постачань ціни на газ стрімко зростають, країни змушені переходити на вугілля або нафту, можливе й нормування енергії для промисловості та населення.

Найбільш вразливими при цьому є держави, що майже повністю залежать від імпорту. Наприклад, Пакистан отримував до 99% СПГ із Катару і може залишитися без газу вже найближчими днями.

Аналітики зазначають, що ми спостерігаємо явище, яке можна охарактеризувати як "ідеальний шторм": дефіцит пропозиції, викликаний фізичними перешкодами у постачанні, та відсутність швидких рішень, оскільки нові джерела не можуть оперативно компенсувати обсяги з Перської затоки. У той же час, триваюча геополітична нестабільність гальмує інвестиції та процеси логістики.

На думку фахівців, нинішнє порушення енергопостачання є найзначнішим у новітній історії і може перевершити навіть кризи, що трапилися в 1970-х роках.

Яким є можливий найгірший сценарій? Видання Financial Times попереджає: якщо експорт із регіону не відновиться швидко, світ може зіткнутися з тривалим дефіцитом газу. Це означатиме зростання цін на енергію та інфляцію, уповільнення економіки, а також посилення енергетичної нерівності між країнами.

Однак навіть у разі швидкої деескалації, відновлення інфраструктури та логістичних ланцюгів може зайняти місяці, а частина потужностей залишиться недоступною на роки. Тому сценарій, описаний FT, слід сприймати не як гіпотетичну загрозу, а як реальний розвиток кризи. Поєднання військових дій, блокування стратегічних маршрутів і пошкодження важливих об'єктів створює умови, за яких глобальний енергетичний ринок може втратити значну частину своїх постачань всього за кілька днів.

Тому фахівці вважають, що енергетична катастрофа є не просто перебільшенням, а цілком реальним і тривожним сценарієм, який може стати реальністю.

У той же час, ескалація обстановки в Ірані має суттєві економічні наслідки для європейських країн. Одним з основних наслідків стало значне зростання цін на природний газ, що безпосередньо пов'язане з ризиками, які виникають для постачання енергетичних ресурсів з цього регіону.

Відповідно до інформації виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, на сьогоднішній день вартість газу в європейських країнах становить близько 750-800 євро за тисячу кубометрів. Якщо ці дані перерахувати у звичну для України валюту, то це приблизно 40 гривень за кубометр, підкреслив експерт у своєму коментарі для 24 каналу.

Чому ж саме Європа опинилася під ударом? Ключовим джерелом постачання скрапленого газу для європейського ринку є країни Перської затоки, насамперед Катар. Й окрім того, що Іран обстріляв один із ключових заводів у Катарі, він розширює географію військової активності, завдаючи ударів по країнах, які формально не є учасниками конфлікту.

"Цікавий момент: Іран почав активно обстрілювати ті країни, які формально не беруть участь у війні. Мовиться про Кувейт, Катар, Саудівську Аравію, Арабські Емірати", - зауважив Пендзин.

Така стратегія, ймовірно, спрямована на розбалансування всього енергетичного ринку, зауважив він. Й через перебої з постачанням СПГ країни-покупці газу почали активніше шукати альтернативні джерела енергії. Це вже призвело до зростання попиту і, відповідно, росту цін на вугілля.

Тож, на думку експерта, дії Тегерану фактично досягли своєї мети: газовий ринок (у тому числі й європейський) дестабілізований, а ситуація залишається напруженою. За кілька тижнів ціни на газ у Європі зросли майже на 90%.

Як повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, протягом перших десяти днів ескалації конфлікту Європейський Союз витратив приблизно 3 мільярди євро внаслідок стрімкого зростання цін на енергетичні ресурси.

Ще однією серйозною проблемою є зменшення запасів газу. На даний момент рівень заповненості європейських газосховищ складає близько 30%, що суттєво підвищує ймовірність виникнення дефіциту в разі тривалого конфлікту. Якщо ситуація на Близькому Сході не нормалізується найближчим часом, Європа може опинитися перед загрозою не лише подальшого зростання цін, але й реальними перебоями в постачанні енергії.

Безумовно, агресивна Росія прагне відновити свою "газову залежність", якою вона контролювала європейські країни протягом багатьох років; не можна не згадати про фінансові труднощі російського Газпрому.

Цікаво, що ще в лютому Європейський Союз займав четверту позицію за імпортом викопних вуглеводнів з Росії, що принесло російському бюджету 12% (1,3 млрд євро) від експортних доходів. Найбільшу частку імпорту з РФ становив зріджений природний газ (LNG), на який припадало 55% загального імпорту, що еквівалентно 734 млн євро. Інша частина імпорту з ЄС включала трубопровідний газ (355 млн євро) та сиру нафту (240 млн євро).

Проте, 26 січня 2026 року Рада ЄС затвердила регламент, що передбачає поетапне повне припинення імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу (СПГ) починаючи з 2027 року. Від цього рішення, найімовірніше, не планують відмовлятися, про що нещодавно заявила голова Єврокомісії.

"Ми маємо ясні цілі і суворо дотримуємося їх... Наш шлях веде в правильному напрямку, як у середньостроковій, так і в довгостроковій перспективах," - підкреслила фон дер Ляєн, повідомляє Financial Times.

За її словами, європейські лідери на саміті 19 березня погодили "тимчасові, спеціалізовані та цілеспрямовані" заходи для пом'якшення безпосереднього впливу зростання цін на енергоносії на континенті.