Чи здатні влада та бізнес знайти спільну мову під час війни? Як зупинити падіння доходів бюджету, подолати тіньовий ринок тютюну, залучити інвестиції та відновити кредитування? Ключові тези другої дискусійної панелі заходу NV.
У панелі "Нові виклики: що необхідно бізнесу для успішної діяльності в умовах кризи" взяли участь: колишній заступник міністра економіки Єгор Перелигін; голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев; заступник голови правління з управління ризиками ПриватБанку Олексій Філіпов; генеральний директор JTI Україна Олександр Фаркош.
Модератором даного заходу виступить Сергій Фурса, спеціаліст у сфері інвестиційного банкінгу.
Єгор Перелигін, нині ексзаступник міністра економіки України
Тема страхування військових ризиків перетворилася на важливий аспект професійних обговорень на державному рівні. Усі учасники — від бізнесу до державних чиновників та спеціалізованих асоціацій — усвідомлюють, що створення універсальної моделі страхування є критично важливим. Це стало незмінною істинною.
Головна проблема та найскладніший момент зараз -- переконати суспільство й бізнес у тому, що джерелом фінансування універсальної програми страхування воєнних ризиків за принципом першого збитку має бути саме підвищення податків, зокрема додавання 1% до ПДВ. Більшість підприємців виступають категорично проти. Якщо ми запропонуємо альтернативні компенсатори, то зможемо знайти консенсус, хоча від ідеї з 1% ПДВ остаточно не відмовляємося.
Незважаючи на ускладненість внутрішніх обговорень стосовно залучення міжнародних партнерів, існує обнадійливий сигнал. Вони готові інвестувати кошти, але для них важливо, щоб Україна також мала свій внесок у ризик. Нам потрібно внести свій вклад у програму, щоб привернути зовнішнє фінансування.
Олексій Філіпов, віце-президент з управління ризиками в ПриватБанку.
Основна зміна полягає в тому, що ми більше не можемо покладатися тільки на звичну фінансову модель, як це було до початку повномасштабного вторгнення. Тепер головним викликом стало визначення операційної стійкості нашого бізнесу.
Ми аналізуємо низку нових параметрів: наскільки підприємство залежить від одного виробничого майданчика, від конкретних постачальників комплектуючих, чи є альтернативні джерела електроенергії. Чим меншу залежність за цими факторами бачимо, тим краще оцінюємо бізнес з точки зору фінансування. Всім підприємцям варто вже зараз оцінити власну залежність від критичних працівників, ланцюгів постачання, телекомунікаційних послуг і послуг обробки даних -- і негайно впроваджувати заходи зі зниження концентрації ризиків.
У той же час, банк повинен підтримувати підприємства в складних ситуаціях. Яскравим прикладом є аграрний сектор. Раніше кредитування фермерів здійснювалося на основі обсягу реалізованої продукції. Однак ми трансформували наші підходи і тепер орієнтуємося виключно на зібраний врожай: фактично, ми створюємо прогнозну фінансову модель клієнта і, виходячи з неї, приймаємо рішення щодо надання кредитів.
Це дає результати. Лише за червень-серпень цього року на поповнення оборотного капіталу аграріїв ми видали 1,5 млрд грн, що понад удвічі більше, ніж торік. Наш загальний агропортфель сягнув близько 25 млрд грн, і майже 80% із цих коштів -- це кредити малому та мікробізнесу, який зараз потерпає найбільше.
Олександр Фаркош займає посаду генерального директора в JTI Україна.
Згідно з останніми результатами дослідження Kantar, частка нелегального ринку тютюну досягла рекордного рівня у 21,6%, і, на жаль, ця тенденція продовжує наростати. Це не нова проблема — вона існує вже досить довго і обходиться державі у 36-40 мільярдів гривень недоотриманих податкових надходжень. Якщо також врахувати нелегальні вейпи та кальяни, втрати бюджету можуть сягати вражаючих $700-$900 мільйонів.
Вводити нові нормативи або закони не має жодного сенсу, оскільки уряд вже ухвалив безліч регуляторних рішень. Серед них — цілодобові податкові пости, відеоспостереження 24/7 і заборона на виробництво тютюнових виробів для безмитної торгівлі (Duty Free). Усі необхідні положення вже закріплені в законодавстві. Найголовніше питання полягає в тому, хто і яким чином контролює їх виконання.
Ми не бачимо сенсу боротися з дрібними точками торгівлі. По-перше, держава не має для цього ресурсу. По-друге, це боротьба з наслідками. Закриється один кіоск -- на його місці одразу відкриються три нові. Потрібно ліквідовувати причини. Вони відомі і бізнесу, і уряду -- це конкретні великі локальні виробники, які продовжують нарощувати частку нелегальної продукції.
Багато говориться про підвищення ПДВ на 1% для покриття воєнних ризиків. Проте якщо просто детінізувати тютюновий ринок, бюджет отримає ті самі 36-40 млрд грн додаткових надходжень -- без жодного податкового тиску на чесний бізнес.
Нелегальний ринок можна приборкати, якщо на це буде політична воля. Показовий приклад -- коли посли країн G7 чітко висловили свою позицію щодо необхідності боротьби з тіньовим ринком, його частка миттєво впала з 21% до 12%.
Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики
Тема підтримки бізнесу потребує щирості. Програми страхування від воєнних ризиків не зможуть бути реалізовані через нестачу фінансування. Міністерство економіки створило ефективний механізм, але без належних фінансових ресурсів він залишається бездіяльним.
Наші власні податки покривають лише третину витрат: ми збираємо трохи більше 60 мільярдів доларів, тоді як на оборону витрачаємо близько 155 мільярдів. Держава не в змозі самостійно забезпечити фінансування таких масштабних проєктів. Підвищення ПДВ на 1% стало єдиною умовою для отримання співфінансування від міжнародних партнерів, але бізнес рішуче відмовився від цієї пропозиції. В таких умовах перспективи виглядають туманно, так само як і можливості для альтернативних рішень, таких як імпортне мито.
Іншою важливою проблемою є детінізація, зокрема у контексті тютюнового ринку. У 2024 році нам вдалося знизити рівень тіньової економіки вдвічі — з 25% до 12,6%, відповідно до даних дослідження Kantar. Проте наразі спостерігається повернення до показника 21,6%.
Внаслідок неефективної роботи Податкової служби, Митниці та БЕБ, ми можемо зіткнутися з недовиконанням бюджету на рівні близько 90 мільярдів гривень (більше ніж 2 мільярди доларів). Це кардинально змінює ситуацію, адже протягом трьох років ми спостерігали перевиконання: у 2022 році отримали додаткові 80 мільярдів гривень, у 2023-му – 1,5 мільярда доларів, а у 2024-му – 2,5 мільярда. Виникнення нинішньої кризи безпосередньо пов'язане із призупиненням процесів детінізації.
Існує політична воля, ухвалені необхідні закони, а БЕБ і Митницю оновлено. Тепер відповідальність лежить на силових структурах. Закрити діяльність двох з половиною тютюнових фабрик - досить просто, як показав випадок зі Львовом. Однак правоохоронці знову створюють ілюзію дій. У часи війни питання тіні стає питанням справедливості: неприпустимо, щоб одні жертвували своїм життям, тоді як інші наживаються на ухиленні від податків.
Яка ймовірність того, що Рада підтримуватиме законопроєкти, що мають велике значення для бюджету?
Данило Гетманцев: Бізнесу не відшкодовують ПДВ з 15 вересня, а видатки місцевого самоврядування не фінансують близько місяця. Дійшло до того, що аби виділити Харківському зоопарку 2 млн грн і не допустити відключення світла, ухвалювали окреме розпорядження Кабміну.
Проблема полягала не лише в агресії Російської Федерації, а й у "вірусі поверхневого мислення" у парламенті. Частина депутатів занурилася у гонитву за популярністю в соціальних мережах, таких як Facebook і TikTok. Вони подають тисячі спам-змін — наприклад, замінюючи "чи" на "або", — щоб використовувати ці правки для створення коротких відео. Законопроєкт щодо оподаткування посилок з трудом здобув підтримку і був ухвалений лише з третьої спроби.
Прогноз є непростим. Процес прийняття державного бюджету завжди супроводжується торгами, оскільки коштів не вистачає на всі потреби. Очікується, що наступне загострення ситуації відбудеться в другій половині листопада під час голосування за пакет програми Ukraine Facility. Знову знадобиться об'єднати зусилля депутатів.
Рада відображає настрої всього суспільства. На жаль, зараз у повітрі витає дух 1919 року. І мені б дуже не хотілося, щоб ми завершили так само, як це сталося понад століття тому.
Олександр Фаркош: Напади на тютюнову промисловість не припиняються, як і на інші сектори українського бізнесу. В Україні зупинено три з чотирьох великих тютюнових заводів, і ми разом із конкурентами змушені були призупинити роботу своїх підприємств, оскільки безпека наших співробітників є пріоритетом.
Кожен гравець на ринку стикається з серйозними фінансовими втратами. Зокрема, виробники, дистриб'ютори та ритейлери в 2026 році витратять більше ніж $100 млн на переобладнання своїх процесів. Усі ми прагнемо знайти нові логістичні шляхи та склади. Одним із можливих рішень є тимчасове переключення на імпорт.
Хочеться подякувати владі за ухвалення закону про відтермінування запровадження е-акцизу до середини 2027 року. Це дає підприємствам змогу перегрупувати сили. Також ми вдячні Данилу Гетманцеву за ініціативу із законопроєктом про послаблення обмежень на імпорт тютюнової продукції. Документ уже ухвалено в першому читанні. Сподіваємося на його швидке ухвалення в цілому -- це дасть змогу державі не ризикувати 15-18 млрд грн надходжень до бюджету від сплати податків.
Тютюнова галузь -- це бізнес, який сплачує акциз та ПДВ наперед. Держава отримує податки ще до того, як вироблена продукція залишає території наших складів. Але в умовах війни ми регулярно втрачаємо склади і величезні обсяги вже оподаткованого тютюну внаслідок ворожих влучань. Ми не просимо в держави компенсацій за втрачене майно. Ми просимо дозволити виробити нову продукцію і отримати акцизні марки під той акциз, який уже сплатили за знищений на складах тютюн. Сподіваємося на конструктивний діалог із державою у цьому питанні.
Данило Гетманцев: Запит бізнесу на зарахування сплаченого акцизу за знищену продукцію є цілком обґрунтованим. Однак існує проблема з відсутністю ефективного механізму адміністрування, що може призвести до різкого збільшення тіньового сектору.
Якщо запровадити повернення акцизу у випадках форс-мажору, це може призвести до втрат з боку недобросовісних виробників. Я пам'ятаю матеріали Тимчасової слідчої комісії, де одна з тютюнових фабрик стверджувала, що дрон влучив у їхній склад на Рівненщині, поранив охоронця і призвів до знищення всієї сировини. Вони розпочали юридичний процес, зафіксували збитки і під цим приводом списали тютюн, з якого потім виготовляли цигарки для "чорного" ринку. Без чітко визначеного механізму нам не вдасться відрізнити добросовісний бізнес від шахраїв. Проте, якщо бізнес запропонує прозоре рішення, ми готові його підтримати.
Які способи дозволять активізувати фінансову систему на користь реального сектора економіки і які інструменти можна використовувати для досягнення цієї мети?
Олексій Філіпов: Ми фактично втілили спільний проект з Європейським банком реконструкції та розвитку. Клієнти, які користуються інвестиційними кредитами, автоматично отримують страхування, що покриває ризики, пов'язані з війною. Максимальна сума відшкодування складає €2,5 млн. Це ефективний інструмент для мікро- та малого бізнесу, який працює без навантаження на бюджет держави.
Традиційне банківське кредитування завжди базувалося на аналізі минулого. Проте в умовах сучасності цього вже недостатньо. Тому ПриватБанк розвиває концепцію "кредитування майбутнього", підтримуючи бізнеси, які прагнуть до інновацій та диверсифікації своїх виробничих потужностей.
Показовий кейс -- великий виробник обладнання, який ще у 2014 році релокував устаткування з окупованої території на Харківщину та відновив бізнес. У 2022 році їхній новий майданчик зазнав важкого російського удару. Вони евакували обладнання в центральну Україну, знайшли майданчик колишнього радянського заводу та звернулися за коштами на перезапуск. Ми профінансували проєкт, і зараз там спостерігається дуже позитивна динаміка.
Окрім цього, виникають абсолютно нові сфери, про які ще кілька років тому ми навіть не здогадувалися — наприклад, промислові майданчики для зберігання енергії. У нашому списку інвестиційних проєктів це є одним з головних напрямків. Існують цікаві приклади, реалізація яких здатна повністю забезпечити електроенергією цілий районний центр. Оскільки тут немає історичних даних, ми аналізуємо життєздатність бізнес-моделі. Наша стратегічна мета полягає в активному розвитку проєктного фінансування, щоб підтримувати бізнес на ранніх етапах.
Данило Гетманцев зазначив, що в Україні існує суттєва проблема з кредитуванням реального сектора економіки. Хоча банківська система на сьогоднішній день демонструє рекордні прибутки, а нормативи ліквідності перевищують встановлені межі вдвічі, підприємствам все ще важко отримати кредити під прийнятні процентні ставки.
Коли маркетплейс Rozetka втрачає майно на суму 70 млн доларів внаслідок ворожого ракетного удару, у них немає ресурсів, щоб компенсувати ці втрати та продовжити свою діяльність. Це не є поодиноким інцидентом. Кредитування реального сектора економіки є одним з небагатьох способів, якими держава може ефективно підтримати економіку в складних умовах. Проте, Національний банк та Кабінет Міністрів недостатньо активні у вирішенні цієї проблеми.
Єгор Перелигін: Ще одним інструментом підтримки є американсько-український інвестиційний фонд. Він фокусується на п'яти пріоритетах: енергетика, критичні мінерали та видобуток, інфраструктура й логістика, High-Tech і телекомунікації, а також технології подвійного призначення. Загалом ми отримали понад 300 заявок різними мовами та різної якості. На останньому засіданні борду вже погоджено перші чотири проєкти, зокрема у сферах подвійного призначення, енергетики та критичних мінералів. Розраховую, що наступні схвалені заявки стосуватимуться збільшення власного газовидобутку.
Діяльність фонду тісно пов’язана з інвестиціями американської корпорації DFC, що відображає їхні пріоритети в Україні. Найважливіше те, що природні ресурси країни продовжують належати державі, а всі процеси проходять у звичному робочому ритмі.
#
