Атаки на дата-центри "Яндекса" призвели до зупинки роботи деяких цифрових сервісів в Росії, повідомляє FT.

Збої також вплинули на деякі сервіси в Казахстані, Узбекистані та Білорусі.

Проблеми, що виникли в дата-центрах російського "Яндекса", мають значно ширші наслідки, ніж лише для самої компанії. Внаслідок пошкоджень інфраструктури, користувачі зіткнулися з труднощами у використанні електронної пошти, замовленні таксі, доступі до робочих документів, а також не змогли потрапити у двори своїх будинків.

Про масштаб наслідків українських атак на російські центри обробки даних пише The Financial Times.

За даними видання, протягом тижня серйозних пошкоджень зазнали три з шести дата-центрів "Яндекса". Два об'єкти повністю вийшли з ладу, а на третьому перестали працювати кілька модулів. Компанія поки не назвала термінів повного відновлення інфраструктури. Співрозмовник, наближений до її керівництва, заявив, що повернення до роботи на повну потужність може тривати кілька місяців.

Вплив відчули не тільки ті, хто користується продуктами "Яндекса". Завдяки залежності багатьох сторонніх компаній від його інфраструктури, сотні веб-сайтів, включаючи сервіс знайомств "Твінбі" та мережу ресторанів "Вкусно и точка", зазнали перебоїв у роботі.

В деяких містах електронні екрани на зупинках автобусів перестали показувати розклади. У Москві жителі певних багатоквартирних будинків стикнулися з проблемою потрапляння у двори через несправність шлагбаумів, які обслуговувала компанія, що залежала від систем "Яндекса". Користувачі платіжного сервісу "Яндекс.Пей" також повідомляли про відсутність інформації про залишки на своїх рахунках. У компанії запевнили, що фінанси знаходяться у повній безпеці.

Проблеми вийшли за межі Росії. У Казахстані, Узбекистані та Білорусі спостерігалися збої в роботі електронної пошти, "Яндекс.Пей" та інших ресурсів, які залежать від інфраструктури компанії. Найбільш серйозні наслідки були в Казахстані, де, за даними FT, "Яндекс" займає більше 90% ринку в двох найбільших містах.

Величезний вплив компанії пояснюється її значущістю у сфері цифрової економіки Росії. Започаткований у 1997 році, пошуковий сервіс еволюціонував у потужну технологічну екосистему, що включає різноманітні сервіси та підтримує діяльність багатьох сторонніх бізнесів. Як результат, ушкодження декількох важливих об'єктів вплинуло на значно більшу аудиторію, ніж просто на клієнтів компанії.

На думку Олени Єпіфанової, наукової співробітниці Німецької ради з міжнародних відносин, ця ситуація виявила слабкі місця російської системи централізованого управління цифровою інфраструктурою.

Після атак на дата-центри міністр цифрового розвитку Росії оголосив, що уряд вживатиме заходів для захисту цих об'єктів. Раніше Володимир Путін зазначав, що відповідальність за охорону підприємств від дронів лягає на самі компанії, закликаючи їх не очікувати допомоги від держави.