Росія все частіше націлюється на торгово-розважальні центри, магазини та склади в Україні. Фахівці вважають, що це є не лише економічною атакою, але й психологічною стратегією. Які дії можуть вжити бізнеси та їхні клієнти в цій ситуації?
Росія інтенсифікувала удари по українських цивільних об'єктах, зокрематорговельно-розважальних центрах (ТРЦ) та торговельних мережах та складах.
28 серпня, у п'ятницю, російський безпілотник вразив будівельний гіпермаркет "Епіцентр" у Запоріжжі, внаслідок чого виникла пожежа, що охопила приблизно 2000 квадратних метрів. Четверо осіб отримали травми. Напередодні було атаковано останній з діючих "Епіцентрів" у Харкові, а також об'єкт у Борисполі. Загалом, вже постраждало не менше 17 об'єктів цієї мережі.
21 серпня в Кривому Розі Росія атакувала торговельний центр "Сонячна галерея" за допомогою безпілотників, що призвело до загибелі 16 осіб та поранення 140, серед яких 25 дітей. Троє людей вважаються зниклими безвісти. Раніше під Києвом спалахнули пожежі на складах продуктів мереж "Фора", NOVUS, "Сільпо", а також у магазині побутової техніки "Аврора", Comfy та Будинку іграшок.
Які цілі переслідує Росія, атакуючи українські торгові центри?
Удари по торгівлі мають одразу кілька цілей, пояснює політолог, голова київського Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко. Перший вимір - економічний, адже росіяни б'ють по системоутворювальних бізнесах, до яких прив'язані сотні виробників. Другий - когнітивний, тобто вплив на настрої суспільства. Третій - політичний, бо накладається на внутрішні суперечки. Економічний розрахунок на те, що тим менше українська економіка генерує податків, тим швидше знижується спроможність фінансувати оборону.
Сприяючи дестабілізації суспільних настроїв в Україні, Росія намагається досягти перемоги не на полі бою, де її просування є обмеженим. "Атакують на все, що оточує українських громадян, з метою посіяти відчай. Знищуючи склади з дитячими іграшками, вони демонструють відсутність будь-якої військової потреби", - зазначив Ігор Чаленко в інтерв'ю DW.
Він згадує про результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на початку серпня цього року, яке показало, що 61% українців готові витримувати війну стільки, скільки буде потрібно. Саме цю готовність намагаються підірвати, атакуючи цивільні об'єкти, що, за його словами, сприяє створенню "тривалого депресивного стану", аби більше людей почали прагнути якнайшвидшого закінчення конфлікту на будь-яких умовах.
Тривожна ситуація в шопінг-молі: які кроки вжити?
Найактуальніше питання, з яким щодня зіштовхуються і споживачі, і підприємства: як діяти під час повітряної тривоги, якщо вона триває кілька годин. Формально сигнал вказує на необхідність евакуації з приміщення. Однак коли тривоги тривають по 20 годин на добу, торгівля фактично зупиняється, і противник досягає своїх цілей без жодних влучень.
"Вибачте, але тривога, ми змушені закритися," - каже продавець магазину JYSK, звертаючись до покупців після того, як пролунав сигнал повітряної тривоги, яка вже третя за ранок у Києві. Деякі з відвідувачів швидко покидають магазин, але більшість залишаються в замішанні біля каси. "Вибачте, я усвідомлюю, що це тривога. Але я вже втретє намагаюся купити стіл для дитини до школи і більше не можу терпіти. Це мій останній візит. Я більше не повернуся," - висловлює своє невдоволення жінка з дитиною, які завітали до одного з київських торгових центрів, де розташований меблевий магазин. Продавець з безвиході зводить руки і закриває двері магазину. "Ми також не в захваті від такого розвитку подій. Але дотримання протоколів безпеки є нашим пріоритетом."
Деяка частина споживачів поступово переходить до магазинів, що залишаються відкритими під час тривоги. Це явище спостерігається не лише в київських торговельно-розважальних центрах, але й у всіх регіонах України. Як знайти оптимальне співвідношення між економічною стабільністю підприємств і забезпеченням безпеки?
Чи варто закривати торгово-розважальні центри під час тривоги?
На рівні законодавства відсутня чітка заборона або обов'язок для підприємств закриватися, тому рішення приймається адміністрацією конкретного торгового центру або менеджером магазину. Однак, у разі ураження об'єкта, часто відкривають кримінальні справи проти керівників підприємств, які, на думку слідства, "не створили належних умов для евакуації".
Після трагічної загибелі працівників супермаркету "Сільпо" в ТРЦ "Сонячна галерея" у Кривому Розі, мережа прийняла рішення зосередитися на безпеці. У Києві та прилеглих районах почали закриватися магазини "Сільпо" під час оголошення повітряної тривоги. У закладах розміщені відповідні оголошення. "Зазвичай під час повітряних тривог супермаркети "Сільпо" закриваються. Проте остаточне рішення про режим роботи ухвалює керівник конкретного магазину. Якщо супермаркет розташований у торговому центрі, його робота регулюється відповідно до вказівок адміністрації ТЦ," – зазначили у службі підтримки ритейлера в інтерв’ю для видання Telegraf.
Ігор Чаленко пропонує прагматичне рішення: залишити загальну тривогу рекомендацією, але на великих об'єктах, де перебуває понад тисячу осіб, мати представника війська з планшетом, який бачить реальну картину в повітрі. "Ця людина, знаючи ситуацію в повітряному просторі, може дати конкретну команду: покидати чи не покидати. Схожий принцип застосовується на "Укрзалізниці" - машиністам повідомляють, що саме в конкретному секторі є дрони. Цей принцип можна застосовувати і для ТРЦ, адже бізнес має працювати, платити податки, а люди відчувати, що їхні базові потреби забезпечені", - вважає експерт.
Відповідь у дзеркальному відображенні не може бути здійснена.
Після атак Росії на українські торговельні центри в соціальних мережах з'явилися пости користувачів, які закликають Збройні сили України відповісти дзеркально. Однак військовий експерт та військовослужбовець ЗСУ Антон Міхненко підкреслює, що Україні не слід вдаватися до подібних дій. Причини цього не тільки в цінностях, а й у браку ресурсів - Україні просто не вистачить можливостей, щоб "стріляти по всьому, що завгодно", зазначає він. "Нашим завданням є завдавати ударів по тим цілям, які можуть справити серйозний вплив на військові можливості Росії. Перш за все, це оборонні об'єкти, а далі - структури, які підтримують їх функціонування", - додав Міхненко в інтерв'ю DW.
На думку експерта, саме з цієї причини в загальну стратегію вписуються атаки на російські платформи Wildberries та Ozon, які, за його словами, слугують каналами для імпорту обладнання та компонентів, необхідних для російської оборонної промисловості. Однією з основних цілей залишається нафтопереробна галузь: удари по нафтопереробним заводам викликають логістичний хаос, що ускладнює ворогові заправку техніки та доставку боєприпасів на передову. Експерт характеризує цю тактику як "тисячу порізів" — систематичні, точкові удари, які поступово підривають економічну стабільність.
Він вважає, що не варто розраховувати на повстання росіян через побутові негаразди, хоч публічно вони скаржаться на брак пального, але провину адресують не Кремлю. Міхненко переконаний, що ефективніше тиснути на великий російський бізнес, який щодня втрачає гроші й уже сам почне тиснути на Путіна.
Чи виникне нестача товарів?
Тотального дефіциту товарів після обстрілів торговельних центрів та їхніх логістичних складів не буде, переконаний Ігор Чаленко, однак товари подорожчають, а асортимент помітно звузиться. Базові потреби громадян при цьому задовольнятимуться.
Він зазначає, що в даний момент уряд діє з тактичним підходом: державні банки підвищують кредитні ліміти для великих мереж, а уряд надає бізнесу доступ до державних складських приміщень. Проте Чаленко вважає, що стратегічним рішенням є децентралізація.
Мова йде про більш активне залучення невеликих крамниць замість великих мереж, оптимізацію складських приміщень, а також розширення практики ярмарків, коли виробник адаптує шлях доставки продукції до кінцевого споживача.
#Росія #Економіка #Україна #Київ #Українці #Дефіцит #Товари #Бізнес #Московський Кремль #Збройні сили України #Політолог #Росіяни #Володимир Путін #Політика #Українська мова #Суспільство #Крим #Роздрібний магазин #Запоріжжя #Харків #Психологія #Торгівля #Київський міжнародний інститут соціології #Бориспіль #Гіпермаркет #Торговий центр #Чаленко Ігор В'ячеславович #Чому #Слабшав #Зниклий безвісти #Компаній #«Дойче Велле» #Комфорт
