Угода щодо природних ресурсів: які основні аспекти домовленостей між Україною та США?

Що відомо про угоду між Україною та США

30 квітня 2025 у Вашингтоні перший віце-прем'єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент підписали угоду, яка передбачає створення спільного Інвестиційного фонду відбудови, кошти якого будуть інвестуватися в українські надра та інфраструктуру.

Основні умови:

Суверенітет над ресурсами. Україна зберігає повну власність та контроль над усіма своїми надрами, територіальними водами та природними ресурсами. Лише українська держава визначатиме умови та місця видобутку.

Державна власність. Угода не впливає на статус державних компаній, таких як "Укрнафта" чи "Енергоатом", які залишаються у власності України. Приватизаційні процеси також не зазнають змін.

Законодавча відповідність. Угода не суперечить Конституції України та її євроінтеграційному курсу. Для запуску її механізмів потрібні лише точкові зміни до Бюджетного кодексу, але спершу документ має пройти ратифікацію у Верховній Раді.

У той же час, у тексті угоди підкреслено, що вона має вищу юридичну силу щодо законодавства України. "Уряд України визнає, що не може використовувати положення свого національного законодавства для виправдання будь-якого невиконання зобов'язань відповідно до цієї угоди", – зазначено в документі.

Відсутність боргових зобов'язань. У документі немає жодної згадки про необхідність компенсації Україні військової допомоги, наданої США раніше. Хоча лідер Білого дому Дональд Трамп до цього неодноразово заявляв, що Україна має відшкодувати американську допомогу, називаючи у різний час суми 100, 350 і навіть 500 млрд доларів.

Податкові пільги. Доходи та внески фонду не оподатковуватимуться ні в Україні, ні в США. Гривневі доходи будуть вільно конвертуватися у долари та не будуть підпадати під валютні обмеження НБУ при їх перерахуванні на рахунки фонду, які можуть бути відкриті як в Україні, так і за її межами.

Варто зазначити, що кінцевий термін дії угоди про надра не прописаний.

"Ця угода не має терміну дії. Однак через десять років сторони матимуть можливість поділити прибутки та підняти питання про можливе припинення угоди," - зазначив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Угода охоплює широкий спектр корисних копалин. Загалом 57 видів мінералів та вуглеводнів, серед яких:

Зображення: угода включає 57 типів корисних копалин (Getty Images)

В документі йдеться, що перелік копалин може бути розширений за згодою сторін.

Американсько-український фонд відновлення інвестицій працюватиме на принципах паритетного співробітництва.

Отже, управління фондом здійснюватимуть представники України та Сполучених Штатів на паритетних умовах, без можливості накладення вето з боку будь-якої з країн.

"Фонд буде сформований у співвідношенні 50 на 50. Жодна зі сторін не отримає більшості голосів, що підкреслює рівноправність партнерства між Україною та Сполученими Штатами", - зазначила Юлія Свириденко.

Заповнення цього фонду здійснюватиметься двома сторонами за таким порядком:

Внески можуть здійснюватися як у фінансовій формі, так і через надання нової військової допомоги (системи протиповітряної оборони, озброєння, навчальні програми тощо), вартість яких буде зарахована як внесок. Однак конкретні обсяги фінансових зобов'язань Вашингтону в угоді не детально прописані.

Спрямовуватиме до фонду 50% майбутніх доходів від ренти за новими ліцензіями на видобуток корисних копалин та вуглеводнів на нових ділянках. Доходи від вже існуючих проєктів до фонду не включаються. Україна також може робити додаткові внески за необхідності.

Кошти фонду інвестуватимуться виключно в Україні. Зокрема, у проєкти з видобутку корисних копалин, розвиток інфраструктури та переробку. Конкретні проєкти визначатимуться спільно Україною та США.

Американські партнери отримають пріоритетний доступ до інформації про ці проекти та можливість інвестувати в них. Крім того, Сполучені Штати матимуть ексклюзивне право на викуп видобутої сировини від українських компаній.

Перші 10 років прибутки фонду не розподілятимуться, а повністю реінвестуватимуться в українську економіку. Подальший розподіл прибутку між партнерами обговорюватиметься окремо.

Крім того, Сполучені Штати через DFC (Агентство міжнародної фінансової корпорації розвитку) підтримуватимуть залучення нових інвестицій та інноваційних технологій до фонду від приватних і державних інвесторів з США, Європейського Союзу та інших країн.

В Україні цю угоду вважають ключовим засобом для відновлення економіки та залучення стратегічних інвестицій.

Перший віце-прем'єр-міністр та міністр економіки України Юлія Свириденко підкреслила, що ця угода гарантує Україні повний контроль над її ресурсами та є підтвердженням стійкого партнерства зі Сполученими Штатами.

Зображення: церемонія підписання угоди щодо надр у Вашингтоні (facebook.com/yulia.svyrydenko)

Як зазначила Свириденко, угода щодо використання надр забезпечує вигідні умови для обох країн.

"Ця угода демонструє прагнення США підтримувати досягнення тривалого миру в Україні та визнає внесок країни у глобальну безпеку через відмову від ядерної зброї. У документі підкреслюється відданість США питанням безпеки України, а також відновлення та реконструкції, - зазначила віце-прем'єр."

В представництві українського уряду підкреслюють, що ця угода є взаємовигідною для обох країн, оскільки відкриває можливості для залучення нових інвестицій, підтримує інноваційний розвиток і сприяє впровадженню сучасних технологій.

"США допомагають залучати до відновлення України приватних і публічних інвесторів - іноземні фонди, компанії, уряди держав, які підтримують боротьбу України проти російської агресії", - йдеться на сайті Кабміну.

У США також підкреслюють стратегічне значення цієї угоди. Міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент зазначив, що вона відкриває можливості для обох країн у спільній роботі над забезпеченням сталого економічного відновлення України.

"Це справжнє економічне співробітництво. Йдеться не лише про рідкісноземельні ресурси, а також про інфраструктурні проекти та енергетичний сектор. Таким чином, обидві сторони мають реальний шанс отримати вигоду", - зазначив Бессент.

Він також акцентував увагу на тому, що ця угода є ясним повідомленням для Росії щодо намірів адміністрації Трампа просувати мирний процес в Україні, яка є вільною та суверенною.

Сам президент США Дональд Трамп висловив переконання, що угода "забезпечить" охорону американських інвестицій та підтримки для України.

"Сьогодні ми підписали угоду, яка, як відзначив Трамп, обіцяє значно більше, ніж просто 350 мільярдів доларів, хоч я і прагнув до максимальної безпеки в цій справі."

Ратифікація угоди Верховною Радою запланована на четвер, 8 травня 2025 року. Кабінет Міністрів подав до парламенту відповідний законопроєкт 2 травня.

Профільні комітети з питань міжнародної політики та з питань економічної політики напередодні підтримали ратифікацію, рекомендувавши її парламенту.

Одночасно Комітет з міжнародних відносин запропонував ряд змін до документа:

Ці "технічні" угоди стануть основою для ефективної роботи фонду. Їх підписуватимуть американська корпорація DFC та українська Агенція з підтримки державно-приватного партнерства.

За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, лише одна угода про інвестиційний фонд підлягає ратифікації в парламенті, тоді як інші дві не вимагають затвердження народними обранцями.

"Так. Тільки перша. Наступні мають імплементаційний характер і не потребують голосування", - сказав прем'єр.

Зображення: угода повинна бути затверджена в парламенті, проте без технічних додатків (Getty Images)

Таким чином, підписана 30 квітня представниками України та США угода є політичною - міжурядовою, в якій окреслені загальні формулювання.

Наступні два документи складають угоду між DFC і українським Агентством, а також технічну угоду, що регламентує функціонування фонду. Підписання цих угод відбудеться після того, як Рада ратифікує першу угоду. Таку інформацію про порядок ухвалення документів надав народний депутат Ярослав Желєзняк.

Обговорення співробітництва в галузі корисних копалин між Україною та США проходили протягом кількох місяців.

Концепція угоди щодо надр вперше була озвучена під час виступу президента Володимира Зеленського, коли він представляв "план перемоги" України в жовтні 2024 року.

У лютому 2025 року міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент відвідав Київ з початковим варіантом угоди, який був відкинутий українською стороною через неоднозначні умови та брак гарантій безпеки.

Публічний конфлікт між президентами Зеленським та Трампом у Вашингтоні 28 лютого призвів до затримки в підписанні угоди. Однак у квітні процес переговорів набрав нових обертів. В результаті, сторони уклали Меморандум, який став основою для подальших переговорів про майбутню угоду. Документ включав загальні принципи, на яких повинна базуватися їхня співпраця.