Україна в SAFE: інвестиції безпосередньо в оборонно-промисловий комплекс України

SAFE - це не просто програма. Створення єдиного оборонно-промислового екосистеми у Європі є відповіддю на нові виклики війни. Україна виступає в цій кооперації на рівноправних засадах, отримуючи можливість залучати прямі інвестиції для підприємств оборонного сектору.

З моменту початку масштабного вторгнення Росії в Україну, Європа нарешті усвідомила, що стара парадигма безпеки, яка ґрунтувалася на політичних заявах, миротворчих ініціативах та повільних інституційних процесах, більше не є ефективною. Відтепер ми живемо в нову епоху — епоху екзистенційної оборонної мобілізації, де безпека вже не є наслідком економічного зростання, а, навпаки, здатність до оборони стає вирішальним фактором стабільності країн та їх союзів.

Нев preparedness for war in 2022 compelled European capitals to reassess not only their defense financing strategies but also the very concept of the defense industry. Nations like France, Germany, Poland, and the Baltic states encountered challenges such as limited production capacities, ammunition shortages, and slow modernization of their military equipment. Meanwhile, Ukraine, engaged in a conflict against an empire that allocates billions of dollars to warfare annually, has showcased its ability to not only maintain its defensive positions but also to modernize its military almost in real time. Consequently, the integration of Ukraine into the European defense industrial framework has evolved from a mere political slogan into an urgent security imperative.

Європа має потребу не лише в "інвестиціях в Україну", але й в створенні індустріального партнерства з цією країною. Саме в Україні розробляється новий підхід до ведення війни: дрони (БПЛА, наземні, морські), автономні системи, адаптивна логістика та модульне виробництво. І вперше в історії ця концепція стає частиною колективної оборони Європейського Союзу завдяки реалізації стратегічної ініціативи, відомої як SAFE.

Програма Security Action for Europe (SAFE), яка була офіційно представлена Європейською комісією наприкінці травня цього року, є першим у своїй категорії фінансово-інституційним інструментом для оборонної інтеграції в історії Європейського Союзу. Вона об'єднує спільне планування, індустріальну співпрацю, значне фінансування та орієнтацію на стратегічну довгостроковість. SAFE надає можливість державам-членам ЄС отримати до 150 мільярдів євро пільгових кредитів до 2030 року для розвитку оборонного виробництва.

Регламент програми (EU Regulation 2025/1106) визначає перелік напрямів, які отримують пріоритетне фінансування. В цей список входять такі сфери, як боєприпаси, артилерійські системи, ракетні комплекси, наземні бойові платформи, дрони всіх класів (від тактичних FPV до оперативно-стратегічних), засоби протидії безпілотникам, системи протиповітряної оборони, військова мобільність, стратегічна інфраструктура, штучний інтелект, радіоелектронна боротьба, C4ISTAR, а також морські елементи.

Програма SAFE стала логічним етапом розвитку двох попередніх ініціатив — EDIRPA (спільні закупівлі) та ASAP (масштабування виробництва боєприпасів). Однак SAFE перевершила їх за масштабом, охопленням та політичним значенням. Ця програма вже не є лише тимчасовою реакцією на війну, а має на меті створення єдиної європейської оборонно-промислової екосистеми, підкріпленої підтримкою з Брюсселя. Вона також намагається зміцнити стратегічну автономію Європи на фоні змін у політиці США.

SAFE пропонує концепцію "європейських замовлень для європейських виробників", акцентуючи увагу не на протекціонізмі, а на спроможності. Це означає, що країни-члени мають можливість швидко фінансувати, масштабувати та координувати виробництво важливих систем озброєння, враховуючи потреби як своїх національних армій, так і Сил оборони України.

Унікальність програми SAFE полягає в тому, що Україну вперше не просто "згадали" в рамках європейської ініціативи, а визнали її повноправним інституційним партнером. Хоча наша країна, не будучи членом ЄС, не має права на самостійне отримання кредитів, українські виробники офіційно потрапили до списку допустимих учасників проєктів, що фінансуються державами Євросоюзу. Це відкриває можливості для українських компаній виступати в ролі підрядників, субпідрядників, постачальників або кооперантів, за умови дотримання стандартів SAFE, таких як вимоги до власності, локалізації та уникнення втручання з боку третіх країн.

Це революційна зміна підходу. Якщо раніше Україна була реципієнтом гуманітарної допомоги чи одержувачем надлишкових озброєнь, то тепер вона -- учасник кооперації на рівних. Саме на цьому рівні відкривається доступ до довгострокових замовлень, спільного R&D, індустріальних альянсів, розгортання виробничих потужностей за стандартами НАТО та ЄС.

У червні та липні 2025 року Міністерство оборони України разом з українськими асоціаціями у сфері оборонної промисловості провели опитування серед виробників, зосередившись на трьох ключових напрямках: безпілотні літальні апарати, боєприпаси та ракетні системи. Зібрана інформація буде використана під час переговорів з країнами-членами Європейського Союзу, які подають заявки в рамках програми SAFE, щоб включити українські компанії до національних інвестиційних стратегій. Це стане першим кроком до реальної інтеграції оборонного комплексу України в нову оборонну екосистему Європи.

Цифри свідчать про те, наскільки серйозно Європа поставилася до SAFE. Станом на початок серпня 2025 року вже 18 держав ЄС подали заявки на отримання фінансування, загальна сума яких перевищує 127 мільярдів євро - тобто понад 80% від доступного кредитного ліміту.

Найбільшу заявку подала Польща, яка офіційно попросила 45 млрд євро — це становить третину від загальної суми. На другому місці опинилася Італія, за нею йдуть Іспанія, Румунія, Латвія, Франція, Естонія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Португалія, Литва, Болгарія, Греція, Бельгія, Кіпр, Хорватія та Фінляндія. Таким чином, практично всі країни східного та південного флангу НАТО і ЄС подали свої заявки.

Заявки, які надходять, в основному стосуються збільшення виробництва боєприпасів, систем протиповітряної оборони, безпілотників, артилерії та покращення військової мобільності. Деякі уряди прямо вказують на можливість залучення українських підприємств до своїх інвестиційних програм як виконавців або постачальників. Саме на цьому етапі, коли укладаються остаточні контракти, формується нова реальність. Чи зможе Україна скористатися цим унікальним шансом? SAFE виступає не лише як фінансовий інструмент, але й як платформа для інституційної співпраці: виявлення потреб, налагодження кооперації, створення спільних виробництв. Якщо українські компанії зможуть інтегруватися в ці бізнес-ланцюги, вони не лише отримають контракти, а й стануть важливими елементами оборонного механізму Європи.

Разом з тим, можливості не є автоматичними. SAFE несе в собі певні ризики для України. По-перше, відсутність єдиного механізму закупівель надає країнам-членам надмірну свободу дій, що дозволяє їм віддавати перевагу національним виробникам без конкуренції. Крім того, існує загроза ізоляції українських компаній через недостатню адвокацію, брак інформації або упередженість з боку європейських замовників.

Окрім цього, юридичні перешкоди, пов'язані з контролем компаній з боку сторонніх держав, локалізацією інфраструктури та обмеженнями на інтелектуальну власність, вимагають професійної юридичної та дипломатичної підтримки. SAFE передбачає, що компанія не повинна бути під контролем іноземних структур, має мати необхідну виробничу базу на території ЄС або в Україні, а також здатність самостійно змінювати конфігурацію своїх продуктів без зовнішнього втручання. Хоча це створює певні обмеження, воно також стимулює розвиток українського оборонно-промислового комплексу.

Загалом, SAFE - це більше, ніж програма. Це відповідь Європи на нову реальність війни. Це - основа, на якій будується не лише нова оборонна економіка, але й нова логіка союзництва.

Насправді, це є основою нової архітектури європейської безпеки. Ця програма формує інституційні умови для стійкої індустріальної співпраці, що ґрунтується на реальних потребах у бойових можливостях, технологічному потенціалі та стратегічному підході. Залучення українських підприємств до цієї ініціативи може і повинно стати інструментом перетворення не лише оборонно-промислового комплексу, а й загалом моделі інтеграції України в Європейський Союз.

Якщо Україна активно долучиться до цього процесу в аспектах продуктів, виробництв, наукових досліджень та управлінських систем, це свідчитиме про те, що інтеграція України в ЄС стане не лише методологічним етапом, а й новою європейською нормою у сфері безпеки.

Сьогодні SAFE відкриває нові горизонти як для України, так і для Європи, сприяючи створенню справжнього рівноправного партнерства. Це важливий крок до формування єдиного європейського оборонно-промислового простору, що включає європейські інвестиції, промислові можливості, а також українські технології та бойовий досвід.