Впродовж останніх п'яти років українські сталеві виробники внесли до бюджету 190 мільярдів гривень податкових надходжень, згідно з проведеним дослідженням.

У 2020-2024 роках найбільші металургійні підприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд.

Зокрема, за підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох найбільших металургійних компаній забезпечила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів, свідчить дослідження порталу GMK Center.

У 2024 році компанія "Метінвест" забезпечила 61% від загальної суми податків, сплачених металургійною галуззю.

"Згідно з результатами минулого року, внески компаній сталевої індустрії до бюджетів різних рівнів збільшилися на 36%, досягнувши 32,4 млрд грн. Однак через повномасштабну війну ця сфера економіки зазнала найбільших втрат у порівнянні з іншими секторами української економіки, і вже третій рік поспіль функціонує в умовах виживання", - зазначено у дослідженні.

Отже, українські металургійні компанії втратили два ключові комбінати та більше 40% виробництва сталі внаслідок окупації Маріуполя, а витрати на логістику на початковому етапі конфлікту зросли в 4-5 разів. Наприкінці 2024 року видобуток високоякісного коксівного вугілля на "Шахтоуправлінні "Покровське" було зупинено, і це підприємство забезпечувало 66% внутрішнього ринку у 2024 році. Додатково, експерти зазначають, що підприємства в цій галузі практично не мають шансів на залучення зовнішнього фінансування через високі військові ризики.

Вони вказують, що у разі підвищення тарифів державних монополій виробники почнуть закривати металургійні підприємства, тому бюджет ризикує втратити джерело прибутку.

"Металургійна галузь уже три роки зазнає збитків і цього року планує скромне зростання. Однак ці плани можуть бути під загрозою через підвищення тарифів на передачу електроенергії на 30% з початку року, а також можливу індексацію тарифів на залізничні вантажоперевезення, яка може сягнути 37%", - йдеться у дослідженні.

Зростання тарифів призводить до зростання витрат металургійних підприємств, проте вони не мають можливості автоматично включити ці витрати у вартість продукції, оскільки реалізація відбувається на експортних ринках за міжнародними цінами. Внаслідок цього, підприємства можуть скоротити обсяги виробництва або навіть зупинити його зовсім. У періоди простою державний бюджет втрачає податкові надходження, а природні монополії, які прагнуть підвищити тарифи, також залишаються без доходу, - зазначили аналітики.

Дослідники зазначають, що підвищення тарифів не здатне стимулювати економічну активність або покращити конкурентоспроможність українських товарів на міжнародних ринках. Це пояснюється тим, що сталева продукція українських виробників змагається з аналогічними товарами від інших компаній, які не зазнають негативного впливу війни.

"У разі зупинки металургійних підприємств країна ризикує втратити не тільки джерело сировини для промисловості та оборонного сектору, а й надходження до державного та місцевих бюджетів, а також джерело власних ресурсів для відновлення країни після війни та подальшого розвитку економіки", - підсумували аналітики GMK Center.

Згідно з інформацією, Україна у 2022 році зайняла 20-ту позицію серед 71 країни, які є найбільшими виробниками сталі. Виробництво сталі в Україні в минулому році збільшилося на 21,64% і досягло 7,58 мільйона тонн.