Українські підприємства вже активно впроваджують штучний інтелект у свої бізнес-процеси. Деякі з них використовують його для покращення офісних операцій, в той час як інші інтегрують технології у свої продукти, застосовують для взаємодії з клієнтами, аналізу даних та розробки нових рішень. У контексті повномасштабної війни така оптимізація надає бізнесам можливість хоча б частково впоратися з вимогою підвищення ефективності та адаптації до зростаючого дефіциту робочої сили.
OBOZ.UA вивчив останні дослідження Світового економічного форуму (World Economic Forum, WEF), Світового банку, а також поспілкувався з українськими експертами та з'ясував, до яких змін варто готуватися та які навички не втратять своєї актуальності на ринку праці.
Ми перебуваємо на етапі суттєвих трансформацій у сфері трудових відносин: хто під загрозою?
Штучний інтелект разом із розвитком робототехніки можуть призвести до змін в економіці та на ринку праці, які можна порівняти з промисловою революцією (перехід від ручної праці до фабричного виробництва). Світовий економічний форум (WEF), який об'єднує понад 1000 великих компаній та урядових організацій із різних країн, у своєму дослідженні про майбутнє робочих місць спрогнозував:
На інфографіці лавандовим кольором зображено кількість робочих місць, які можуть зникнути, а зеленим - ті, які мають з'явитися (кожна клітинка - один мільйон робочих місць).
Слід підкреслити, що на ринок праці вплине не лише розвиток технологій. Зростання витрат на життя, прагнення зменшити викиди вуглецю, уповільнення економічного зростання, старіння населення та посилення геополітичних напружень також відіграватимуть важливу роль у формуванні ринку праці протягом принаймні наступних п'яти років.
На даний момент роботодавці в основному використовують генеративний штучний інтелект, такий як ChatGPT, для покращення ефективності роботи своїх співробітників. Питання про повну заміну людської праці поки що не стоїть на порядку денному. Навпаки, генеративний штучний інтелект може суттєво розширити знання та навички працівників, а за умови належного застосування – збільшити обсяг завдань, які вони здатні виконувати.
Заглядаючи в майбутнє, деякі аналітики вважають, що генеративний штучний інтелект може дати можливість працівникам, які не мають вузької спеціалізації, виконувати різноманітні "експертні" завдання, що розширить функціонал таких професій, як бухгалтери, медсестри та асистенти вчителів. Подібним чином, ця технологія може забезпечити кваліфікованих спеціалістів, таких як лікарі та інженери, передовими знаннями, що дозволить їм більш ефективно справлятися зі складними викликами, як зазначено в дослідженні.
Проте значною мірою результат буде залежати від того, на які аспекти розвитку генеративного штучного інтелекту буде покладено акцент. Якщо нові технології будуть сфокусовані на створенні спеціалізованих засобів, які здатні повністю витіснити людей з певних професій, це може призвести до серйозних соціальних проблем, таких як зменшення кількості робочих місць.
У зоні ризику (спеціальності, які найшвидше втрачають актуальність):
Передусім, ризик залишитися без роботи стосується тих, хто займається рутинними механічними завданнями і не готовий або не в змозі адаптувати свої обов'язки. Нещодавно Світовий банк провів дослідження ситуації в Індонезії, Малайзії, Філіппінах, Таїланді та В'єтнамі. Результати показали, що в період з 2018 по 2022 рік автоматизація призвела до втрати приблизно 1,4 мільйона (3,3%) робочих місць серед низькокваліфікованих працівників, які виконували стандартні фізичні завдання.
Разом із тим, зростання продуктивності дало поштовх до розвитку - масштаби виробництва місцевих компаній збільшилися, і вони створили 2 млн додаткових робочих місць (що компенсувало втрату 1,4 млн працівників).
"Працівники старшого віку отримують менше користі від впровадження роботів у сфері зайнятості й доходів. Емпіричні дані з В'єтнаму показують, що зростання зайнятості є позитивним серед усіх вікових груп, але менш значним серед працівників старшого віку", - йдеться у звіті Світового банку.
Кому належить майбутнє та які вміння слід удосконалювати?
Згідно з даними Всесвітнього економічного форуму (WEF), найбільш стрімко зростає попит на такі професії:
За даними Всесвітнього економічного форуму, аналітичне мислення залишається найважливішою навичкою, яку шукають роботодавці. На другому місці перебувають такі якості, як стійкість, адаптивність і спритність, а також лідерські здібності й соціальний вплив.
"Дослідження показує, що креативність та мотивація займають четверту і п’яту позиції відповідно. Це поєднання когнітивних, самоефективних і міжособистісних навичок у топ-п’ятірці підкреслює значення, яке респонденти надають адаптивній, інноваційній та командній робочій силі."
У звіті Світового банку йдеться про необхідність володіти цифровими навичками (у Японії, Сінгапурі вчителі постійно проходять навчання для покращення цифрових умінь). Не менш важливими є також соціальні та емоційні навички. Важливо вміти працювати в колективі.
"Соціальні та емоційні компетенції нададуть людям конкурентну перевагу перед технологіями в сферах, які вимагають міжособистісної взаємодії, таких як освіта та охорона здоров'я. Дослідження свідчать, що ці навички є адаптивними та можуть бути вдосконалені," - підкреслюють експерти Світового банку.
Засновниця та CEO консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько розповідає OBOZ.UA: українським компаніям важливо впроваджувати технологічні досягнення якнайшвидше. Українському бізнесу доводиться протистояти значно більшій кількості викликів.
Вже сьогодні, за словами Слинька, штучний інтелект активно інтегрується в українські підприємства для виконання звичних офісних завдань, таких як підготовка звітів і презентацій. Крім того, він використовується для автоматизації внутрішніх процесів, зокрема в HR, бухгалтерії, фінансовій звітності та інших сферах.
"Мова йде про можливість алгоритмізації таких процесів, як збір даних, їх аналіз та формування рішень. Проте багато професій не зникають так швидко, як можна було б очікувати. Наприклад, популярний міф про те, що всі копірайтери зникнуть, насправді виявився перебільшенням – вони просто адаптувалися до нових умов. У сферах, де потрібні масові тексти, штучний інтелект дійсно знаходить своє застосування. Однак у випадках, коли потрібен якісний контент для людей та продажів, штучний інтелект поки що не може повністю замінити людину", - зазначає Слинько.
Експерт підкреслює, що штучний інтелект слід сприймати як помічника, а не як заміну людині. Якщо спеціаліст освоїть цей інструмент і зможе автоматизувати певні аспекти своєї роботи, він отримує істотну перевагу. Найбільш складна ситуація спостерігається у молодих спеціалістів, або джуніорів. Раніше їх часто приймали на позиції для виконання базових завдань, що давало можливість навчатися та глибше розуміти робочий контекст. Проте зараз ці прості завдання автоматизуються, і молодим професіоналам доводиться починати зі складніших проєктів та приходити на роботу з вищим рівнем підготовки.
#Економіка #Дефіцит #Економічне зростання #Бізнес #Світовий банк #Комунікація #Японія #Лікар #Ринок праці #Штучний інтелект #Індонезія #Філіппіни #Малайзія #Автоматизація #Працевлаштування #Інженер #В'єтнам #Сінгапур #Вуглець #Таїланд #Всесвітній економічний форум #Емоції #Бухгалтер. #Робототехніка #Старіння населення #Спектр #Промислова революція