В Європейському Союзі розпочалася "революція упаковки". Чи готова до цього Україна?

Майбутній закон "Про упаковку та відходи упаковки" має відповідати актуальним європейським нормам.

Наприкінці 2024 року після тривалих політичних дебатів та консультацій між Єврокомісією, бізнесом та екологічними організаціями Рада ЄС ухвалила документ, який став найбільш радикальним переглядом правил регулювання індустрії паковання - галузі, що пронизує всі сфери сучасної економіки.

Для України Регламент ЄС 2025/40 про паковання та відходи упаковки (PPWR) важливий не лише тому, що, згідно з Угодою про асоціацію, ми зобов'язалися гармонізувати власне національне законодавство з європейським. Ситуація має нагальний практичний вимір: українська продукція в упаковці вже сьогодні присутня на ринку ЄС. А отже - має відповідати європейським вимогам.

PPWR вступає в силу в Європейському Союзі 11 лютого 2025 року. Ключові аспекти цього регламенту почнуть діяти з 12 серпня 2026 року. Однак обсяг нових норм і вимог є настільки великим, що повна реалізація Регламенту запланована на багато років вперед, з поетапним впровадженням окремих положень до 2030, 2035 і 2040 років тощо.

Експерти називають три ключові цілі нового документа. По-перше, це зменшення обсягів утворення відходів паковання. По-друге - стимулювання розвитку циркулярної економіки через ширше використання вторинної сировини. І, по-третє, - створення рівних умов для бізнесу на всій території ЄС завдяки уніфікованим правилам і вимогам.

Регламент є документом, що має безпосередню силу і є обов'язковим для всіх 27 держав-учасниць Європейського Союзу. Це перший випадок, коли запроваджується така висока ступінь уніфікації: раніше законодавство в сфері управління відходами могло суттєво варіюватися в різних країнах. Хоча багато важливих аспектів ще будуть визначені підзаконними актами, які належить ухвалити Єврокомісії та урядам країн-учасниць, основні принципи, термінологія та методи управління відходами упаковки тепер стали однаковими для всього Європейського Союзу.

Незважаючи на значні зміни, основна концепція регулювання галузі залишилася незмінною: виробники упаковки та продуктів в упаковці відповідають за весь життєвий цикл товару — від добування сировини і виробництва до процесів переробки або повторного використання. Таким чином, принцип розширеної відповідальності виробника (РВВ) залишається ключовим аспектом нової європейської політики в сфері утилізації упаковки.

Сучасні норми дійсно є дуже амбітними, навіть якщо їх порівнювати з попередніми положеннями законодавства Європейського Союзу. Цей регламент встановлює ясні часові рамки для поетапної відмови від неекологічних видів упаковки та переходу до циркулярних рішень, зокрема:

Прийняття PPWR матиме значний вплив не тільки на виробників упаковки та товарів у упаковці, а й на імпортерів, дистриб'юторів, постачальників дистанційних послуг та інших учасників ринку. Для того щоб врахувати всі ці категорії суб'єктів, які зобов'язані дотримуватись вимог Регламенту, документ запроваджує новий термін - "економічний оператор".

Експерти та бізнес-лідери в усіх країнах Європейського Союзу наразі активно обговорюють та розробляють стратегії для ефективного впровадження нових норм у практику. В Україні глибокий і структурований аналіз Регламенту та його впливу на підприємницьке середовище проводить Українська Паковально-Екологічна Коаліція.

Новий Регламент став для України як викликом, так і можливістю.

Проблема полягає в тому, що наша система управління відходами упаковки не лише застаріла, а й фактично відсутня як єдине ціле. Директива PPWR не виникла на порожньому місці - перед її прийняттям в ЄС вже функціонувало понад 70 нормативних актів, які стали основою для цього нового документа. Натомість в Україні, окрім рамкового закону "Про управління відходами", практично немає жодної законодавчої бази.

Законопроєкт "Про упаковку та відходи упаковки" перебуває на розгляді парламенту вже півтора року. На сьогодні він фактично втратив актуальність, адже ґрунтувався на Директиві про паковання та відходи упаковки, яка діяла в ЄС ще з 1994 року, а тепер, після ухвалення PPWR, втрачає чинність.

Попри це голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко вважає, що ухвалення закону "Про упаковку та відходи упаковки" в першому читанні можливе вже до завершення поточної парламентської сесії - тобто до вересня 2025 року. Таку заяву він зробив нещодавно у своєму виступі під час Українського Полімерного Форуму.

Проте новий Регламент також відкриває нові можливості для України. Він створює реальний стимул для всебічної реформи в цій ключовій сфері. Виробники упаковки та продукції в упаковці з України вже змушені дотримуватися вимог PPWR для експорту до ЄС. Багато з них готові до змін, але стикаються з нестачею сертифікованих лабораторій та інших необхідних умов, які повинна забезпечити держава. Це, перш за все, стосується відповідного законодавства.

На сьогоднішній день Україна володіє потужними потужностями для переробки відходів скла, металу, паперу та деяких видів пластику. Наші підприємства готові до активної діяльності, проте через брак сировини використовують лише частину своїх ресурсів. Часто їм доводиться імпортувати відходи з інших країн, що є абсурдною ситуацією, викликаною відсутністю ефективної системи роздільного збору упаковки на ринку.

Змінити цю ситуацію неможливо без впровадження закону "Про упаковку та відходи упаковки", який відповідатиме сучасним європейським стандартам. Відсутність такого законодавства ускладнює формування чітких правил для бізнесу та створює невизначеність для інвесторів. Без нього не зможе запрацювати система розширеної відповідальності виробника (РВВ), що є ключовою для фінансування розбудови ефективної інфраструктури для роздільного збору та сортування відходів.

Успішно працювати на європейському ринку зможуть лише ті виробники, які зуміють адаптуватися до принципів циркулярної економіки. Щоб це стало реальністю для українського бізнесу, необхідна скоординована державна стратегія.

Бізнесмени можуть очікувати, що законодавство буде сприяти їх адаптації до нових викликів, а не заважати їй. Вони мають право на чітко сформульовані норми, які визначать обов'язки й ролі всіх гравців на ринку, а також запровадять ефективні та справедливі механізми контролю.