В Україні спостерігається дефіцит фінансування: видання Politico повідомляє про можливі затримки у виплатах зарплат та пенсій.

Європейська комісія посилює зусилля щодо використання заморожених російських активів для фінансування кредиту Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У випадку, якщо Європейський Союз не ухвалить це рішення, вже з квітня Київ може змушений буде почати економити: затримуючи виплати пенсій, зарплат державним службовцям, медикам та військовим. Прийняття рішення ЄС ускладнюється побоюваннями з боку Бельгії та загрозою вето з боку Угорщини та Словаччини.

Цю інформацію можна знайти в матеріалах видання Politico.

Єврокомісія активізує зусилля, щоб задіяти заморожені російські активи для фінансування репараційного кредиту Україні на 140 млр євро. Таке рішення отримало підтримку більшості міністрів фінансів ЄС, які віддають перевагу цьому варіанту замість виділення коштів із власних бюджетів.

Незважаючи на це, Бельгія продовжує утримуватися від підтримки цієї ініціативи. Брюссель висловлює занепокоєння, що використання активів, які знаходяться під контролем депозитарію Euroclear, може викликати реакцію з боку Росії, як усередині країни, так і за її межами.

На фоні різкого скорочення фінансових ресурсів Києва для продовження війни, єврокомісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс під час зустрічі міністрів 13 листопада висловив попередження: зволікання з ухваленням рішень обійдеться дорожче, ніж швидке затвердження механізму кредитування.

Данія, яка нині головує в ЄС і керує законодавчими переговорами, закликала Комісію просуватися вперед після останньої міністерської зустрічі в Брюсселі. Це дозволить підготувати матеріали для обговорення радниками лідерів на зустрічі у п'ятницю, напередодні саміту в середині грудня, де питання знову буде винесено на порядок денний.

Проте, існує безліч перешкод на шляху до фактичного надходження виплат в Україну. Можливі затримки свідчать про те, що Європейському Союзу, ймовірно, буде потрібно надати Києву тимчасові кредити, поки основні фінансові ресурси не стануть доступними.

Уже від квітня Києву доведеться значно скорочувати витрати, якщо не надійде новий транш підтримки від ЄС або МВФ -- глобального кредитора останньої інстанції.

На початку уряд скористається попередньо запланованими фінансами на наступний рік, зокрема дивідендами державних банків. Після цього він спробує випустити боргові цінні папери для залучення інвестицій, враховуючи вимоги інвесторів щодо прибутковості.

Коли й ці ресурси буде використано, уряд почне урізати фінансування для органів місцевого самоврядування та програми відбудови після російських обстрілів. Крайнім заходом стане відкладення виплат працівникам бюджетної сфери, лікарям, пенсіонерам і військовим. Подібного не відбувалося від початку повномасштабної війни.

Міжнародний валютний фонд планує запровадити новий пакет фінансової допомоги для України обсягом близько 8 мільярдів доларів, проте його реалізація залежить від рішення Європейського Союзу щодо можливості використання російських активів для покриття більшого кредиту. Якщо Росія завершить збройний конфлікт та виплатить репарації, Україна не буде зобов'язана повертати ці кошти, що фактично забезпечує гарантії для Фонду.

Офіційна пропозиція Єврокомісії до Європарламенту та Ради Європи може переконати МВФ у здатності України нести додаткове боргове навантаження.

Роль Бельгії є надзвичайно важливою, оскільки без її участі неможливо активізувати ресурси. Однак, додаткову небезпеку представляють Угорщина та Словаччина — держави, які мають міцні зв’язки з Москвою і не прагнуть надавати Бельгії необхідні гарантії на випадок, якщо Росія зажадає повернення активів. Їхні коментарі можуть суттєво уповільнити весь процес.

Будапешт і Братислава отримують можливість накласти вето на санкції, включаючи ті, що стосуються заморожених активів, і це вето може відкрити Москві шлях до доступу до цих коштів, якщо воно триватиме пів року. Європейська комісія намагається знайти юридичні рішення, щоб зменшити ризики, пов'язані з можливістю вето, проте деякі чиновники висловлюють сумніви щодо ефективності таких заходів.

Отже, Європейський парламент буде залучений до розробки законодавства щодо кредитування. Це породжує нові політичні ризики, оскільки парламентарі можуть ініціювати зміни до запропонованого тексту. Конфлікти між євродепутатами та урядовими чиновниками не є чимось незвичайним, і в даному випадку затримки можуть негативно позначитися на обстановці на лінії фронту.

Ні. Декілька країн, серед яких і Німеччина, повинні будуть отримати згоду своїх національних парламентів на гарантії, що їх вимагає Бельгія. Це може призвести до затримки процесу на кілька місяців.

В Україні спалахнув корупційний скандал, пов'язаний із нібито розкраданням 100 млн євро в енергетичній галузі. Антикорупційні органи заявили про діяльність групи посадовців і бізнесменів, які, за даними слідства, маніпулювали контрактами "Енергоатому", отримуючи "відкати" у 10-15%. Розслідування стосується й осіб із найближчого оточення президента Володимира Зеленського.

Угорщина і Словаччина можуть скористатися цим скандалом, щоб виступити проти кредитної програми, в той час як інші держави підкреслюватимуть необхідність жорсткого нагляду за витратами.

Попри це, майже ніхто не пропонує повністю відмовитися від кредиту, враховуючи загрози, які стоять перед Європою.

"Які ще у нас можливості? Україна — це наш беззаперечний вибір. Вона веде боротьбу не лише за свою незалежність і право на самовизначення, а й за свободу всього європейського континенту. Отже, попри всі суперечки, інших шляхів у нас немає", — підкреслив міністр фінансів Литви Кріступас Вайтекунац.

Єврокомісія активно діє в умовах термінових дедлайнів, аби якомога швидше підготувати пропозицію стосовно кредиту на репарації та розпочати технічні переговори про механізм його впровадження. Відстрочувати це до саміту ЄС, запланованого на 18 грудня, є неприйнятним варіантом, якщо Європа прагне уникнути кризової ситуації в Україні.

Нагадаємо, що в останніх числах жовтня журнал The Economist попереджав про можливу жорстку фінансову кризу в Україні, яка може призвести до нестачі коштів вже наприкінці лютого 2026 року. З огляду на те, що військові витрати України до кінця року можуть досягти приблизно 360 мільярдів доларів, Європа повинна терміново знайти ресурси для надання допомоги. Аналітики закликають Європейський Союз "усвідомити власну силу", перестати уникати фінансового суперництва з Росією та "виграти цю війну", адже його економіка в десять разів перевищує російську.