Вартість конфлікту: як ескалація напруженості на Близькому Сході впливає на економічну ситуацію в Ізраїлі.

Як конфлікти в Газі та з Іраном впливають на економічну ситуацію в Ізраїлі, чому уряд обирає часткове збільшення податкових ставок і акцентує увагу на високих технологіях, а також які можливості може принести ймовірне мирне угоду з Тегераном?

Напад ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року запустив хвилю ескалації на Близькому Сході та частково відтягнув увагу світу від війни в Україні.

У відповідь на напад, уряд Беньяміна Нетаньягу ініціював наземну операцію в Газі та здійснив ряд цілеспрямованих атак, спрямованих на нейтралізацію керівництва угруповання ХАМАС. Пізніше Ізраїль влаштував операцію проти проіранської "Хезболли" на ліванському кордоні, а 13 червня, за підтримки США, розпочав бомбардування ядерних об'єктів в Ірані.

Війна коштує дорого. Окрім руйнувань, трагедій і смертей, вона вимагає великих людських ресурсів та витрат на зброю, особливо в разі війни на кількох фронтах.

Економіка Ізраїлю зазнає значного тиску внаслідок нападів ХАМАСу та військових дій у Газі та Лівані, а також атак з боку Ірану. У відповідь на ці виклики уряд мобілізував більше 300 тисяч резервістів, які змушені були тимчасово залишити свої робочі місця. Цей дефіцит робочої сили ускладнюється також скасуванням дозволів на трудову діяльність для 140 тисяч палестинців, що ще більше ускладнює ситуацію з працевлаштуванням.

Уряд вживає заходів для заповнення дефіциту робочої сили шляхом залучення мігрантів з Індії, Бангладеш та африканських країн. Загальний рівень безробіття не зазнав суттєвих змін: з урахуванням сезонних коливань він становить 3,6%, що трохи більше, ніж 3,4% у 2023 році.

Одночасно спостерігається зростання військових витрат Ізраїлю. За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у 2024 році ці витрати збільшилися на 65%, досягнувши 46,5 мільярда доларів. В результаті військові витрати Ізраїлю становлять 8,8% від валового внутрішнього продукту, що є другим найвищим показником у світі після України.

Бюджет Ізраїлю на 2025 рік передбачає 215 млрд дол. видатків - на 21% більше, ніж у 2024-му. Це найбільший бюджет в історії держави. "Економіка несе тягар найдовшої і найдорожчої війни в історії країни. Економіка сильна і навіть залучає інвестиції", - говорив у 2024 році міністр фінансів Бецалель Смотрич.

Професор економіки з Школи менеджменту Тель-Авівського університету Ітаї Атер зазначає, що війна є надзвичайно витратною, а також існує значна невизначеність щодо найближчих і віддалених перспектив. "Витрати на військові операції, як наступальні, так і оборонні, дуже великі. Це, безсумнівно, матиме вплив на бюджет, дефіцит, ВВП та державний борг Ізраїлю", - підкреслив він.

Війна в Газі призвела до подвоєння дефіциту бюджету Ізраїлю: з 4% до 8% ВВП. Державні запозичення різко зросли і стали дорожчими, оскільки інвестори вимагають вищої прибутковості в умовах невизначеності.

Низка понижень кредитного рейтингу Ізраїлю, проведених трьома провідними агентствами, ймовірно, ще більше зростить витрати на запозичення. Агентство S&P вказало на можливу вразливість економічної ситуації в разі тривалої конфліктної ситуації з Іраном.

Згідно з оцінками експертів агентства, тривалість військових дій Ізраїлю, особливо в разі серйозного протистояння з боку Ірану, може спричинити зниження кредитного рейтингу з A до A-. Це, в свою чергу, може негативно вплинути на довіру інвесторів.

Співвідношення зовнішнього боргу до ВВП може зрости майже до 70% порівняно з 60% в останні роки. За даними Інституту Аарона, це найвищий відсоток, якого Ізраїль може досягти, не шкодячи своєму міжнародному кредитному рейтингу.

У травні 2024 року Банк Ізраїлю оцінював, що воєнні витрати до кінця 2025-го становитимуть 66 млрд дол. Це еквівалентно 12% ВВП. З огляду на операцію проти "Хезболли" в Лівані та удари по Ірану ці витрати відтоді значно зросли.

Операція Ізраїлю проти Ірану коштує країні сотні мільйонів доларів щодня, перевищуючи витрати на конфлікти в Газі та з "Хезболлою". Основні витрати пов'язані з перехопленням ракет: для захисту від атак витрачається близько 200 мільйонів доларів щодня. Додатково ще 400 мільйонів доларів йдуть на боєприпаси, авіаційні операції та відновлення інфраструктури.

Атаки з боку Ірану призвели до серйозних наслідків для економіки. Аеропорт Бен-Гуріон кілька днів не здійснював рейси, а наразі функціонує лише в обмеженому форматі. Внаслідок пошкоджень будинків більше 5 тисяч людей були змушені евакуюватися і наразі розміщені в готелях за рахунок держави. Найбільший нафтопереробний завод країни призупинив роботу через обстріли, а частина навчальних закладів досі залишається закритою.

Один місяць війни з Іраном може обійтися Ізраїлю в 12 млрд дол., підрахував Інститут економічної політики ім. Аарона при Університеті Райхмана.

Ізраїльські чиновники заявили про намір продовжувати військову операцію до тих пір, поки іранська ядерна програма не буде повністю знищена, плануючи затриматися на цьому процесі щонайменше два тижні. Проте високі витрати можуть змусити Тель-Авів шукати способи швидшого завершення конфлікту.

Цей сценарій найбільш імовірний: 23 червня ЗМІ почали писати про сигнали від уряду Нетаньягу щодо намірів закінчити кампанію в Ірані. Згодом президент США Дональд Трамп оголосив про припинення вогню, що підтвердили обидві сторони. Прем'єр Нетаньягу заявив про усунення ядерної загрози з боку Тегерана, а в Ірані підтвердили готовність зупинити бої в разі припинення ізраїльських ударів.

Дійсно, пізніше ізраїльські військові звинуватили Іран у випробуванні нових ракет, обіцявши "могутню відповідь". Тегеран категорично відкинув ці звинувачення, стверджуючи, що не порушував угоду про перемир'я. Ситуація залишається в тумані, проте ціни на нафту і газ знизилися.

Внаслідок військових дій будівельні та аграрні підприємства зазнали значних втрат, намагаючись компенсувати нестачу кадрів через скасування дозволів на працевлаштування для палестинців. Це призвело до дефіциту робочої сили, що, в свою чергу, викликало зростання цін на овочі та зниження темпів будівництва житлових об'єктів. Туризм також постраждав: за рік конфлікту в Газі ця сфера втратила близько 5 мільярдів доларів.

Проте фахівці підкреслюють стабільність ізраїльської економіки. У 2023 році країна почала військові дії, маючи порівняно невеликий державний борг та валютні резерви, які становлять близько 40% річного ВВП. Крім того, населення Ізраїлю є молодим і продовжує зростати.

До того ж, країна вже перевищувала поточний рівень військових витрат. У 1967-1972 роках вони становили 20,3% ВВП, у наступні два роки зросли до 28,7%, а протягом наступних девʼяти років стабілізувалися на рівні 20,8%.

"Ізраїль витримав ці складні часи з гідністю. Суть питання полягає не в тому, чи здолає країна нинішні труднощі, а в тому, яким чином підвищені витрати будуть компенсовані шляхом зменшення бюджетних витрат в інших секторах, щоб забезпечити відновлення економічного розвитку та повернення державного боргу на стабільний шлях," - зазначає The Conversation.

Нетаньягу та його коаліційні партнери тривалий час ігнорували рекомендації щодо коригування витрат, щоб уникнути незадоволення дрібних, але впливових виборчих округів, голоси яких забезпечують їхнє перебування при владі. Ситуація ускладнюється тим, що новий уряд, сформований після повторного обрання Нетаньягу на пост прем'єра в 2022 році, складався з рекордних 34 міністерств.

На цей крок "Бібі" вирішив піти, щоб задовольнити інтереси своїх коаліційних партнерів. З метою отримання підтримки ультраортодоксальних партій він пообіцяв небачене фінансування для релігійних навчальних закладів і семінарій. Незважаючи на нагальну потребу в коштах для війни, Нетаньягу практично ігнорував всі пропозиції щодо зменшення витрат у цих сферах бюджету.

Крім того, партія "Лікуд", яку очолює Нетаньягу, раніше виступала на захист незалежності судової системи. Проте після недавніх виборів уряд ініціював судову реформу, що наділяє парламент можливістю скасовувати рішення Верховного суду простим більшістю голосів. Це рішення спричинило політичну кризу, масові протести та відкладання реалізації реформи.

Зрештою, уряд скоротив асигнування для всіх міністерств, але резервні фонди, відповідно до коаліційних угод, зокрема для ультраортодоксальних груп, зберіг.

Аби компенсувати частину витрат, уряд вдався до часткового підвищення податків. Податок на додану вартість на більшість товарів та послуг на початку 2025 року зріс із 17% до 18%. Також підвищилися податки на охорону здоров'я, що вираховуються із зарплат працівників, і внески до національного страхового фонду.

Уряд ухвалив рішення реагувати на економічні зміни, викликані війною, використовуючи звичні економічні механізми. Він зменшує бюджет та збільшує дефіцит, проте не вводить нових суттєвих податків на доходи, зокрема для заможних груп населення або бізнесу.

Нетаньягу продовжує виконувати зобов'язання перед своєю коаліцією, виділяючи спеціальні фонди для її учасників. Такі дії спричиняють нові виклики для економіки, підвищуючи рівень економічної невизначеності, - зазначили фахівці Arab Center Washington DC.

На їхню думку, економічна ситуація в Ізраїлі залишається стабільною і не зазнала серйозних потрясінь: потік іноземних інвестицій триває, валовий внутрішній продукт залишається на високому рівні, а надходження податків показують позитивну динаміку. Міністр фінансів Ізраїлю, Бецалель Смотрич, вважає, що після завершення конфлікту економіка зможе швидко відновитися, проте фахівці висловлюють занепокоєння щодо можливих значних втрат.

За оцінками ізраїльського Institute for National Security Studies, навіть часткове виведення військ з Гази та покращення ситуації на кордоні з Ліваном залишають економіку Ізраїлю в гіршому становищі, ніж до війни.

"У найближчі кілька років економіка Ізраїлю буде на 5% нижчою, ніж у випадку відсутності конфлікту. Це суттєвий вплив. Незважаючи на те, що Ізраїль продемонстрував стійкість і деякі галузі вже почали відновлюватися, наслідки війни будуть тривалими і негативно позначаться на економічній ситуації", - зазначив аналітик Capital Economics Ліам Піч.

Незважаючи на фінансові втрати, експерти вважають, що ізраїльська економіка має шанси на відновлення. "Це можливо за рахунок значної підтримки з боку США, зосередження на ключових секторах економіки, таких як високі технології, а також істотного зростання експорту зброї, що сприятиме надходженню іноземної валюти, податкових надходжень і створенню нових робочих місць", - зазначають у Arab Center Washington DC.

Ізраїль славиться своєю розвиненою високотехнологічною індустрією. Згідно з інформацією від американського інвестбанку Jefferies, у секторі високих технологій, який, завдяки високим заробіткам, забезпечує 25% усіх податкових надходжень з доходів, працює 12% населення країни. Крім того, технологічні продукти та послуги складають 64% експорту та близько 20% загального валового внутрішнього продукту.

Проте звіт Ізраїльського агентства з інновацій свідчить про негативну тенденцію: у 2024 році кількість працівників у цій сфері вперше за десятиліття зменшилася. При цьому зросла кількість фахівців, які виїжджають з країни на тривалий термін.

На сьогоднішній день технологічні компанії в Ізраїлі налічують приблизно 390 тисяч працівників, а ще 440 тисяч працюють за кордоном. Існують тривоги, що подальше підвищення податкових ставок та нестабільність ситуації можуть змусити фахівців шукати роботу в інших країнах.

Головною проблемою, з якою стикається аналітика, є невизначеність стосовно дат завершення конфлікту. Це має значний вплив як на співробітників, так і на роботодавців та інвесторів.

"Якщо подивитися на фондовий ринок та курс валют, виглядає, що інвестори налаштовані оптимістично. Вони очікують, що війна скоро закінчиться, ядерна загроза з боку Ірану буде усунена, а економіка відновиться. Проте ймовірний альтернативний сценарій, за якого ми вступимо в тривалу виснажливу війну з Іраном. У такому випадку економіка навряд чи буде процвітати", - заявив Атер.

Він вважає, що питання безпеки є одним з найбільш тривалих економічних викликів для держави. На його думку, особливо важливо звертати увагу на соціальні нерівності, реформування судової системи та те, як ці процеси впливають на демократичні інституції.

"Невизначеність чинить негативний вплив на економіку та інвестиційні процеси", - зазначає Аві Хассон, керівник Startup Nation Central, який працює над популяризацією ізраїльської технологічної індустрії на міжнародній арені. Він підкреслює, що надзвичайна стійкість сектора високих технологій "не може бути гарантованою" в умовах тривалої нестабільності.

Він звернув увагу, що ще до нападу ХАМАСу на Ізраїль плани уряду щодо послаблення судової влади спонукали деякі технологічні компанії реєструватися в США. Небезпека, спричинена війною, посилила цю тенденцію: дедалі більше нових технологічних фірм реєструються за кордоном попри податкові пільги в Ізраїлі, а значна частина з них хоче перенести частину діяльності за межі країни.

У Startup Nation Central оптимістично дивляться на майбутнє high-tech, вказуючи на активне залучення інвестицій, але застерігають: зростання галузі залежить від стабільності в регіоні та відповідальної політики уряду, зокрема щодо судів.