Конфлікт в Ірані здатний викликати глобальну цінову катастрофу.

Чим довше триватиме війна з Іраном, тим гірше це буде для світової економіки. Як це відібивається на цінах в Україні, Німеччині чи Африці?

Короткими повідомленнями на своєму каналі Truth Social президент США Дональд Трамп нині має значний вплив на міжнародні фондові та енергетичні ринки. Після його заяви про нібито переговори з Іраном та намір відкласти на п’ять днів ультиматум щодо знищення іранських енергетичних об'єктів, фондові ринки відреагували позитивно, зупинивши падіння та розпочавши зростання. Нафтова ціна ненадовго знизилася нижче 100 доларів за барель. Проте ситуація різко змінилася, коли Іран спростував інформацію про будь-які переговори - біржові індекси знову почали падати, а ціни на нафтові ф'ючерси зросли.

В останні дні минулого тижня Трамп, погрожуючи завдати удару по іранських електростанціях у разі, якщо аятолли не забезпечать відкриття Ормузької протоки, викликав суттєве підвищення цін на нафту.

Якщо порівняти нинішню ситуацію з тією, що була місяць тому, то різке зростання цін торкнулося не лише нафти та природного газу, а й 15 інших категорій товарів, як зазначає німецьке економічне видання Handelsblatt. Вартість сировини для хімічної промисловості, добрив, пластмас, благородних газів та деяких металів зросла на 10-50 відсотків. "Цей підвищення цін вплине на всі етапи виробничого процесу в промисловості", - заявив Матіас Захерт, керівник хімічної компанії Lanxess.

У регіоні Перської затоки активно виготовляли складові для добрив, такі як сірка, аміак і сечовина. Передбачуваний дефіцит цих матеріалів призводить до підвищення цін на міжнародних ринках. Наприклад, компанія Qatar Energy зупинила випуск сечовини. У країнах, таких як Індія, Пакистан і Бразилія, підприємства з виробництва добрив змушені знижувати обсяги виробництва. У США сечовина вже відсутня на оптовому ринку.

Досліджуйте також: Конфлікт між США та Ізраїлем щодо Ірану: які події розгортаються і до яких наслідків це може призвести?

Те саме стосується благородного газу гелію. 40 відсотків світового виробництва цього газу, який використовується у виробництві напівпровідників, отримують із природного газу в Перській затоці. Якщо його не буде, виробництво мікросхем в Азії зупиниться.

"Гелій стає серйозною проблемою," - зазначив Юліан Гінц (Julian Hinz), фахівець з торгівлі з Кільського інституту світової економіки. "Якщо ситуація затягнеться, це може перетворитися на серйозну кризу. Але що ми розуміємо під 'затягуванням'?" Професор Гінц упевнений, що наразі немає фізичного дефіциту цього ресурсу, принаймні поки що. Однак, за його словами, вже сама ймовірність нестачі викликає підвищення цін: "Існує невизначеність щодо можливих подій. Важливо не те, що сталося насправді." Суперечливі заяви з боку Білого дому лише ускладнюють ситуацію.

Гінц наразі не передбачає суттєвих труднощів для німецької торгівлі. Важливо зазначити, що 90% торгових обсягів здійснюється з державами Європейського Союзу. Взаємодія з країнами Перської затоки залишається досить обмеженою.

Однак у Німеччині може відбутися підвищення цін на продукти харчування внаслідок зростання витрат на транспортування та здорожчання добрив. Про це попереджає президент Спілки фермерів Йоахім Руквід. Багато галузей прогнозують збільшення витрат, що може призвести до підвищення цін для кінцевих споживачів. Це, в свою чергу, може сприяти зростанню нинішнього низького рівня інфляції та уповільненню вже й так скромного економічного розвитку.

Ознайомтеся також з темою: Конфлікт на Близькому Сході: вплив на світову продовольчу безпеку.

Подорожчання мінеральних добрив внаслідок війни на Близькому Сході не залишиться без наслідків і для України, яка вимушена закуповувати добрива за кордоном. Передусім це торкнеться різних груп сільгосптоварів та різних груп фермерів, пояснює DW Ігор Бураковський, голова правління українського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Цикл визрівання озимих культур нині практично завершений, а основні добрива були внесені восени минулого і на початку цього року. "Тобто можна сказати, що цикл з озимими є більш-менш незалежним від світових коливань цін на мінеральні добрива", - каже Бураковський. Водночас різні ярові культури потребують різних мінеральних добрив, тож очевидно, попереджає експерт, фермери "не догодовуватимуть" свої культури і певним чином порушуватимуть технології вирощування.

"У зоні ризику цін на мінеральні добрива сьогодні є кукурудза. То ж ті, хто плануватиме весняну сівбу, дивитимуться у бік олійних чи інших культур, щоб мінімізувати в тому числі вплив зростання цін на міндобрива", - зазначив Бураковський. Він додав, що зараз переглядатимуть посівні плани малі та середні агрокомпанії, а агрохолдинги, зважаючи на запаси добрив, поки що критичність коливання цін не відчувають.

Війна з Іраном має значний вплив і на африканський континент. Гуманітарна організація євангелічної церкви Brot für die Welt ("Хліб для світу") вже почала бити на сполох. Експерти застерігають, що внаслідок нестачі добрив у ряді африканських країн врожаї можуть суттєво погіршитися, що, в свою чергу, поставить під загрозу продовольчу безпеку населення. Представники організації, які вирішили залишитися анонімними, висловлюють свої занепокоєння з цього приводу.

Хоча африканські країни мають певні запаси нафти та природного газу, вони все ж відчувають серйозний негативний вплив через зростання цін на паливні продукти. Відсутність нафтопереробних заводів на континенті змушує їх купувати бензин, дизель та гас на міжнародних ринках. Країни, які намагаються утримувати ціни на пальне через субсидії, стикаються з необхідністю значно збільшувати бюджетні витрати для покриття зростаючих витрат, що, в свою чергу, призводить до зростання державного боргу та інфляційних процесів. Як зазначає гуманітарна організація Brot für die Welt, найбільше постраждають від останньої енергетичної кризи такі держави, як Сенегал, Бенін, Еритрея, Буркіна-Фасо та Замбія.

Очільник Міжнародного енергетичного агентства (IEА) Фатіх Бірол у дуже драматичних виразах застеріг від "великої загрози" для світової економіки. Жодна країна, чи то в Африці, Азії чи Європі, не уникне наслідків кризи, якщо вона й надалі розвиватиметься в цьому напрямку. Цей сценарій гірший, ніж обидві нафтові кризи 1970-х років разом узяті.

З огляду на те, що США також відчули істотний підвищення цін на паливо для автомобілів і в сфері логістики, чиновники Міжнародного енергетичного агентства, які побажали залишитися анонімними, висловлюють припущення, що військові дії можуть незабаром закінчитися. МЕА є міжурядовою організацією, що об'єднує 32 розвинені індустріальні держави північної півкулі.

Проблема заторів в авіаційних вузлах Дубая та Досі стала серйозним викликом для численних міжнародних авіаперевізників. Графіки польотів як для пасажирських, так і для вантажних літаків зазнали значних змін. За словами представника Lufthansa, спостерігається зростаючий попит на прямих рейсах з Європи до Азії, які не передбачають пересадок у країнах Перської затоки. Відповідно, ціни на такі рейси також зростають.

Зростання цін на авіапальне може призвести до подорожчання квитків у всьому світі в довгостроковій перспективі. Наразі в Перській затоці застрягло близько 2000 кораблів. Транспортні ланцюги перервані. Страхування морських перевезень дорожчає.

Німецька міністерка економіки Катерина Райхе (Katherina Reiche) зазначає, що наразі країна стикається з кризою цін, але не з кризою постачання. Вона підкреслює, що ресурси нафти та природного газу в достатній кількості, хоча їх вартість зростає. Як повідомив прес-секретар міністра в інтерв'ю DW, в інших секторах економіки також фіксується підвищення цін. Проте, поки що не прийнято конкретних рішень для боротьби з потенційною інфляцією в Німеччині. Юліан Гінц з Кільського інституту світової економіки виступає проти введення державних субсидій на знижки цін, застерігаючи, що це стане значним фінансовим тягарем для держави, і зрештою буде оплачуватись всіма платниками податків. "Ми не можемо ігнорувати ситуацію. Маніпуляції з цінами можуть призвести до серйозних наслідків", - резюмує експерт.