"Збройні Сили представляють собою елітну частину України, а ветерани — це наш потужний соціальний фронт": розмова з ректором ІФНТУНГ Ігорем Чудиком.

25 вересня в Івано-Франківську відбудеться масштабний Ветеранський форум, який організовує обласна профспілка військових, учасників бойових дій та працівників правоохоронних органів. Захід збере ветеранів, представників бізнесу, народних і місцевих депутатів, представників влади та уряду. Серед іншого, на форумі презентують прикарпатські Центри ветеранського розвитку -- один із найпотужніших діє в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Напередодні форуму ми поговорили з ректором ІФНТУНГ Ігорем Чудиком про ветеранську політику університету, реабілітацію, освіту для захисників і місце ветеранів в еліті майбутнього.

Пане Ігорю, доповніть, будь ласка, речення: "Ветерани — це..."

Це особи, які заслуговують на особливу повагу та увагу. У майбутньому вони стануть важливим соціальним фронтом, у якому навчальні заклади, університети та інші організації мають активно долучатися. Йдеться про працевлаштування, підтримку та створення унікальної екосистеми для ветеранів, що враховує їхні потреби та потреби їхніх родин у процесі подальшого розвитку.

-- Ваша діяльність у сфері взаємодії з ветеранською спільнотою системна і послідовна. Чому ви виокремили це як безумовний пріоритет?

-- Фактично з перших днів повномасштабного вторгнення, коли наші захисники і захисниці масово мобілізувалися і воювали за нашу Незалежність, я прийняв для себе доволі амбітну, але особисту місію: як громадянин України і громадянин Івано-Франківська, чия сім'я і близькі не покинули державу, -- підтримувати її й брати відповідальність за те, щоб максимально допомагати.

Зайнявши посаду ректора, я відразу почав розмірковувати над тим, як ми можемо впливати на ситуацію. В результаті з'явилася концепція заснування Центру розвитку ветеранів. Поступово ми реалізували ряд ініціатив, спрямованих на реабілітацію ветеранів — це охоплювало фізичне, психологічне та освітнє відновлення, а також перенавчання і сертифікацію ветеранів для їх подальшої роботи в різних сферах.

Ми реалізували можливість навчання водінню автомобілів з ручною трансмісією, завдяки підтримці Національної поліції, та отримали ліцензії для функціонування автошколи, орієнтуючися на людей з особливими потребами. Це, можливо, єдиний випадок такої ініціативи в регіоні.

Які ще ініціативи функціонують в університеті на сьогодні?

-- З перших чисел вересня у нас працює особа, уповноважена з питань ветеранської політики університету -- окремий напрямок в інституті післядипломної освіти. Щоб ветерани, які звертаються до нас, могли пройти курси, отримати підтримку в логістиці навчання, знали, як отримати ваучер, яку освітню програму обрати і куди згодом піти працювати.

Разом з містом ми маємо нову ініціативу, яку підтримав Руслан Марцінків: на території університету розташована стара котельня, яка давно не використовується, проте знаходиться у доброму стані. Виникла ідея перетворити її на ветеранський хаб під назвою "Енергія життя". Концепція вже розроблена, і ми активно шукаємо меценатів та донорів для реалізації цього проекту.

Ми також підтримуємо активну комунікацію з "Нафтогазом України". Це підприємство налічує приблизно 100 тисяч співробітників, серед яких 12% складають військовослужбовці, які захищають нашу країну. Сьогодні багато молодих людей перебувають на фронті, але мають бажання повернутися до своєї професії. Ми готові надати їм необхідну підготовку.

Фізична реабілітація функціонує окремо. Після ракетної атаки ми відновили всю спортивну інфраструктуру: ветерани мають можливість тренуватися, плавати та займатися настільним тенісом. Це одна з наших унікальних місій, спрямованих не тільки на освіту, але й на психічне здоров'я. Ми також підтримуємо дітей та родини ветеранів.

Люди повернуться з передової і запитають: друже, а що ти робив ці роки? Я щодня стараюся зробити щось, щоб мати відповіді на ці питання -- і не соромлячись дивитися в очі тим, завдяки кому я живий.

Які з ваших методів варто було б впровадити в державне управління?

По-перше, Міністерству, яке відповідає за цю сферу, необхідно удосконалити комунікаційні канали та забезпечити більш чітке інформування про вимоги військових стосовно нових освітніх навичок. Слід спростити процедуру інтеграції в освітнє середовище, впровадивши систему іспитів та проєктів, що реалізуються протягом цілого року.

По-друге, навчальні заклади, такі як університети, коледжі та училища, виконують специфічну місію відповідно до своїх географічних розташувань. Цю місію слід підкреслити через окремі приклади, включаючи автошколи, і розширити їхню реалізацію. Освітні установи, здатні забезпечувати практичне навчання з видачі необхідних документів та сертифікатів, мають активніше впроваджувати ці програми.

Ви формуєте економічну еліту України на майбутнє. Яку роль у цій еліті відіграє ветеранська спільнота?

Хлопці та дівчата, які сьогодні служать у Збройних Силах, є справжньою елітою нашої нації. Вони показали світу, що таке Україна, і довели агресору, що наша країна не піддається. Їхнє місце, безумовно, у майбутньому — у всіх сферах економіки. Відповідно до їхнього рівня освіти, прагнень та кваліфікації, ці люди повинні займати відповідні позиції в державних та приватних компаніях, а також працювати з молодим поколінням.

Ось чому важливо, щоб Центр підтримки ветеранів був розташований в університеті: це створює можливість для студентів взаємодіяти з ветеранами, а також для ветеранів - з молоддю, сприяючи їхній реінтеграції в мирне життя та майбутню вільну Україну.

І ще: будь-яка зупинка бойових дій -- це не зупинка нарощування агресії з боку ворога. Тому в університетах, школах, коледжах повинні бути осередки, де відбуватиметься передача досвіду від військових до цивільних, окремих компетенцій із реагування на мілітарні виклики. Для молодого покоління це мусить бути обов'язковим. Якщо ми допоможемо нашій еліті стати професійною елітою, то матимемо мільйон людей, які з великої букви називатимуться Кіборгами у всьому. Збройні Сили України -- найвищий людський капітал нашої держави.

-- П'ять років широкомасштабного вторгнення ви працюєте з молоддю. Як вона змінилася?

Зміни в українському суспільстві стали очевидними. Сучасна молодь демонструє значно більшу патріотичність, активно досліджує теми війни, геополітики та можливостей, які відкриваються в майбутньому. Мотивація стати студентом для 18-19-річних сьогодні майже вдвічі перевищує показники 2022 року. Випускники бачать своє місце в Україні і не акцентують уваги на навчанні з метою виїзду за кордон.

Я щовечора стараюся відвідати міське озеро -- там багато молоді. Вони збираються, співають гарних українських пісень, і найважливіше -- я бачу тверезу молодь. Спортзали ввечері просто забиті. Молодь обирає здоровий спосіб життя.

Ви уклали угоду про співпрацю з профспілкою ветеранів, яка організовує значний Ветеранський форум у Франківську 25 вересня. Які у вас сподівання щодо цієї події?

Я впевнений, що меморандум буде ефективним. Спільний меморандум символізує наше спільне бачення і цілі. Наша університетська команда сьогодні реалізує безліч змін — як візуальних, так і організаційних, у системі управління та навчальному процесі. Всі ці трансформації базуються на співпраці: це можливість обмінюватись досвідом, отримувати поради, підтримку та доступ до ресурсів. Ми плануємо активно і результативно впроваджувати політику покращення простору для ветеранів, щоб створити сприятливі умови якомога швидше.

Інформаційне повідомлення. Ветеранський форум заплановано на 25 вересня в Івано-Франківську. Основною метою заходу є представлення оновленої обласної профспілки, а також створення платформи для взаємодії між ветеранами, владою та бізнесом, що дозволить вести чесний діалог та сприяти спільному сталому розвитку. У рамках форуму буде презентовано проєкт, що стосується формування політики забезпечення ветеранів житлом, а також прикарпатські Центри розвитку ветеранів, які вже здобули позитивний досвід у переосвіті ветеранів на сучасні затребувані професії.