Зимові години: який режим життя найбільше відповідає потребам українців?

Переводити годинники - шкодити біоритмам, залишити стабільний час, як зараз - терпіти збитки, а встановити літній - з Москвою співпадати

У ніч на 27 жовтня Україна перейшла на зимовий час, проте невідомо, чи це рішення буде остаточним. Законопроєкт №4201 "Про обчислення часу в Україні", який мав на меті остаточно скасувати сезонне переведення годинників, так і не отримав підпису Президента. Обговорення цієї теми, ймовірно, триватимуть, адже у суспільстві дискусії активно тривають. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначалося, що "перехід на зимовий час" негативно впливає на біологічні ритми людини, що, в свою чергу, позначається на її фізичному та психологічному стані. Після зміни часу багато людей відзначають погіршення самопочуття, зниження продуктивності праці та загострення хронічних захворювань. Цю проблему неодноразово обговорювали медики, і хоча ЗМІ регулярно підіймають її вже багато років, конкретні статистичні дані та наукові дослідження так і не з'явилися. Свої аргументи за і проти переведення часу висловлюють не лише астрономи, енергетики та політики, а й прості українці.

"Доброї ранку" о третій годині ночі.

У жовтні 2021 року компанія Research & Branding Group провела соціологічне опитування, присвячене питанню зміни часу. Результати показали, що 42% українців висловили бажання скасувати переведення годинників: 17% з них виступили за відмову від літнього часу, тоді як 25% прагнули позбутися зимового. При цьому близько третини респондентів вважали за краще залишити все без змін, а 26% не змогли визначитися зі своєю позицією.

Однак науковці мають чіткі та обґрунтовані аргументи. Після ухвалення парламентом законопроєкту 16 липня, Академія наук вищої школи України відразу звернулася до Президента. Вчені з всеукраїнської громадської наукової організації, що об'єднує більше 450 провідних фахівців з різних галузей, наголосили, що наразі немає "визнаних у світовій науковій спільноті досліджень, які б підтверджували суттєвий негативний вплив сезонних змін часу на фізіологічний і психологічний стан людини". Вони зауважили, що десятки мільйонів людей постійно подорожують по світу, часто змінюючи часові пояси, але це викликає лише тимчасовий дискомфорт, без тривалих негативних наслідків. Ніхто не відмовляється подорожувати за межі своєї годинної зони з цієї причини.

Літній час запроваджували вже понад 100 років тому - на території УНР його встановили з 14 квітня по 14 вересня 1919 року, щоб повніше використовувати для потреб людини світловий час у літні місяці. І навіть попри запровадження нині енергоощадних ламп зменшення енергетичних витрат на освітлення досі актуальне - це зафіксовано, зокрема, й рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН, йдеться у тому листі до Президента. Тому провідні держави світу далі практикують переведення годинникових стрілок на годину в літні місяці.

Користь від законопроєкту неможливо пояснити і з точки зору астрономії, вважають автори звернення. Якщо так і житимемо за зимовим часом, наприкінці червня в Києві світатиме вже о 3-й ранку, а сутенітиме о 20-й вечора (зараз - о 4-й і о 21-й відповідно). Тобто ввечері на освітлення витрачатимемо більше, а в ранкові години сонячне світло буде витрачатися марно. Щоб боротися з цим ефектом, владі доведеться запровадити гнучкий графік початку робочого дня в різних регіонах держави, а значить, ніякої часової "стабільності", на яку розраховували автори закону, не вийде.

У березні, напередодні переходу на літній час, на сайті Мінекономіки писалося, що "час, чинний в Україні взимку, є природним для території нашої держави, і відповідає її географічному положенню". А літній потрібен для ефективного використання світлої частини доби. Лишилося розібратися, що важливіше - природність чи ефективність. А ще ж є таке віднині принципове для багатьох українців питання (не)співпадіння київського часу з московським...

Представники Академії наук вищої школи просили Президента доручити уряду утворити робочу групу з фахівців-науковців - опрацювати пропозиції щодо вдосконалення системи обчислення часу в Україні.

Чим яскравіший вечір, тим менша його вартість.

"Точно підрахувати тонкощі економії електроенергії непросто і за 30 років на це ніхто в Україні не наважився, але міняти порядок з європейського на російський - незручно і політично некоректно", - насамперед зауважує експерт з енергетики Віктор Відзігоський. Отже, літній час не влаштовує політично, а зимовий - економічно. Це спробував днями довести директор з комерційного обліку у НЕК "Укренерго" Олександр Карпенко. На своїй сторінці у Фейсбуці він виклав власні підрахунки обсягів збитків від запровадження зимового часу хоча б лише на витратах на освітлення.

"Загальні ефект для економіки країни ми навряд чи визначимо, а от просту задачу щодо кількості годин роботи вуличного освітлення протягом року, наприклад, для Київської області можна порахувати", - писав він. Одразу після заходу сонця освітлення ще достатньо, тому, як правило, ліхтарі включають на межі сутінків. Сутінки як явище бувають цивільні, навігаційні та астрономічні, нас цікавлять цивільні, за яких діяльність людини зазвичай не потребує додаткового освітлення. Тому приймається за основу, що вуличне освітлення має працювати з 6 ранку до початку ранкових цивільних сутінків, і після закінчення вечірніх цивільних сутінків - до 23 години. Далі Карпенко відшукує інформацію про час початку та закінчення цивільних сутінок у Київській області й будує таблицю в Exсel, де жовтим кольором позначено ранковий час роботи вуличного освітлення, а блакитним - вечірній. І виходить, що сумарний час роботи освітлення коливається разом з довжиною дня від однієї години влітку до семи з половиною годин взимку. На початку березня через збільшення світлого періоду доби потреба в ранковому вуличному освітленні відпадає і при переході на літній час у кінці березня добова тривалість роботи вуличного освітлення очікувано зменшується на годину. В кінці вересня скорочення світлового дня повертає ранкове освітлення. А в кінці жовтня, при переході на стандартний (зимовий) час, лічильник тривалості ранкового освітлення "обнулюється", при цьому загальна тривалість роботи освітлення протягом доби не міняється, оскільки світловий день вже доволі короткий і зекономлена зранку година переноситься на вечір.

"Тепер розглянемо, як зміна часу настання сутінок, відповідно до законопроєкту 4201, вплине на графік роботи освітлення. Це призведе до появи червоної "усмішки" на діаграмі, що відобразить додатковий час роботи ліхтарів у вечірній період, - зазначає Олександр Карпенко. - В результаті ми отримаємо приріст у 12% від поточного річного використання освітлення, що еквівалентно майже восьми додатковим дням безперервного функціонування вуличних ліхтарів. Це стане мінімальними витратами від недообміркованого законопроєкту, якщо його затвердить Президент". Експерт також наголошує, що скасування переходу на літній час вимагатиме значного часу для перепрограмування лічильників, які вже встановлені у споживачів.

Суть проблеми полягає в тому, що на побутовому рівні ми втратили усвідомлення важливості зміни годинникових стрілок. Це також стосується країн Європейського Союзу, де вживається поняття "літній час", - зазначає пан Карпенко. - Ідея цього заходу збереглася в американському варіанті терміна, який називається Daylight Saving Time (DST), що в перекладі означає "економія денного світла".

Віктор Відзіговський підкреслює важливість врахування додаткових аспектів. Він зазначає, що крім часу сходу сонця, необхідно також звернути увагу на щільність населення в різних регіонах. "У Києві нині спостерігається значна концентрація населення, а також в західних областях, де кількість мешканців зросла, - зауважує він. - Тут, в основному, більше освітлення, реклами та інших елементів. Водночас, світлові джерела споживають дедалі менше енергії, і частка освітлення в загальному споживанні енергії щороку зменшується".

Важливо також обчислювати час так, щоб розвести пік споживання з піком освітлення, бо інакше зростають втрати в мережах і потреба в максимальній потужності обладнання. "Але наші науковці не бажають напружуватись і реально рахувати. А все це можливо вирішити керуванням попиту (встановленням різних тарифів за годинами, - говорить експерт з енергетики. - Та ми викинули шалені гроші на електронні лічильники і навіть не робимо аналізу: скільки їх? що вони вміють? чи користуються ними люди?".

Астрономія - у літній період

Ярослав Яцків, президент Української астрономічної асоціації та директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, темою займається багато років і на сайті обсерваторії є окремий розділ з опублікованими листами, що академік адресував різним державним діячам свого часу.

Територія України входить до трьох годинних поясів (більше 90% - до 2-го годинного поясу), пояснює вчений. В державі використовується Київський час, оскільки м. Київ знаходиться майже в центрі другого часового поясу. Але сонце сходить та заходить у різних регіонах неодночасно - в Ужгороді на годину дванадцять хвилин пізніше, ніж у Луганську, наприклад. "Земна куля розбита на часові пояси формально, і кожна країна повинна обирати для себе таке обчислення часу, щоб максимально використовувати світлову частину дня", - говорить він. В будь-якій часовій зоні тривалість світлового дня змінюється протягом року і людям просто лишається підганяти під ці зміни свої життєві ритми. Те, що Україна знаходиться здебільшого в часовому поясі UTC +2, не відміняє потреби враховувати ще й географічне її розташування, говорить вчений.

У цьому ж регіоні знаходиться безліч країн, і сьогодні, наприклад, у Гельсінкі сходи сонця відбулося о 07:36, у Києві – о 06:44, в Афінах – на чотири хвилини пізніше, а в Хараре (Зімбабве) – о 05:18. У країнах, розташованих ближче до екватора, тривалість дня протягом року змінюється менше, в той час як у районах, що знаходяться далі від нього, коливання значно більші. Таким чином, кожен прагне максимально використати світлі години по-своєму.

"Українці звикли розпочинати робочий день о 9-й годині ранку. Однак, якщо б ми починали о 8-й, це виглядало б більш розумно," - зазначає академік Яцків. Він згадує, що ще за часів Леоніда Кучми було ухвалено відповідну постанову, але вона проіснувала лише кілька тижнів через протести чиновників. "Зважаючи на те, що територія України є досить протяжною, а також беручи до уваги час сходу та заходу сонця, варто було б або ж впровадити постійний літній час, або, відповідно до міжнародного поділу часового поясу, скасувати літній час і запровадити регіональні графіки роботи," - пояснює вчений. У Києві робочий день міг би починатися о 8-й ранку, на Сході - о 7-7:30, а на Заході - о 8:30-9. Таким чином, усі мали б можливість максимально ефективно використовувати світловий день.

Отже, просто ухвалення закону щодо обчислення часу не буде достатньо; необхідні також обґрунтовані рішення на рівні Кабінету Міністрів, щоб знайти гармонію між графіками та природним світлом.

Як попасти "в ногу" з Європою

Ярослав Степанович Яцків послідовно рекомендував координуватися в цьому питанні з Радою Європи, але Європарламент ще у 2019-му підтримав скасування обов'язкового переведення годинників на літній та зимовий час і з 2021 року кожна країна, що є членом Євросоюзу, сама обирала, залишити чинну систему переведення годинників чи відмовитися від неї. Провідні держави світу й далі практикують переведення годинникових стрілок на годину в літні місяці, говорилося у листі Наукової академії вищої школи. Так роблять у майже всіх штатах США, провінціях Канади, Великій Британії й усіх без винятку державах ЄС (попри те, що в ЄС це вже є компетенцією не Брюсселю, а національних урядів). Натомість відмовилися від використання літнього часу такі недемократичні держави, як Росія, Білорусь і Китай. Тому автори називають законопроєкт "суто популістський, шкідливий для економіки й антиєвропейський". "Рішення ВР відриває Україну від європейського та євроатлантичного простору, розсинхронізовує наш час із часом усіх держав-членів ЄС. Більше того, такі дії з боку України як кандидата в члени ЄС виглядають відверто недружньо. І як на мене, цей закон мав би бути ветованим. Хоча б через невідповідність конституційним нормам про європейську інтеграцію", - так коментував тоді голосування у ВР народний депутат Володимир В'ятрович.

Та днями стало відомо, що депутати Європарламенту направили голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн вимогу виконати обіцянку скасувати переведення годинників, повідомив Bild. "Дослідження показали, що зміна часу негативно впливає на режим сну, підвищує ризик інфарктів та інсультів і може призвести до збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод. Розрахунок на економію енергії абсолютно не виправдався", - йдеться в листі 66 депутатів. У 2018 році опитування показало, що 84% громадян ЄС втомилися від переведення часу, і тоді Європарламент проголосував "за" його скасування, починаючи з 2021 року. - Зробити це завадили пандемія і неповороткість бюрократів на рівні національних урядів. Тепер про переведення часу згадали знову. За справу мають взятися міністри транспорту", - пише Bild. Виходить, антиєвропейськи - це якраз продовжувати переводити годинники, тренди - на користь стабільного часу.

Якщо перейдемо на літній час, то житимемо знову синхронно з Москвою, де зараз на годину більше, ніж у Києві. І цього теж не хотілося б. "У своїй пропозиції Верховній Раді залишити літній час, я пропонував назвати його Київський координований час (стандарт UTC +3). Але депутати почали кричати, що це співпадатиме з московським часом, - пригадує Ярослав Яцків. - Та хай співпадає! Ухвалюємо рішення запровадити такий час - і хай Росія живе за Київським координованим часом, якщо захоче".