У 2024 році безпрецедентна кількість осіб отримала статус виборця, адже близько половини світового населення брала участь у виборах нової влади в 64 країнах.
Серед них є і вибори, результати яких особливо важливі для України. І не лише з позиції того, з ким і в який спосіб співпрацювати у протистоянні російській агресії, але і що та на яких умовах український бізнес зможе експортувати свої товари.
На початку листопада увага була прикута до виборів у Сполучених Штатах, за результатами яких наступним президентом країни у січні 2025 року стане Дональд Трамп. Прихильник протекціонізму, який за свій попередній термін у Білому домі запровадив низку мит та обмежень на торгівлю, у передвиборчій кампанії обіцяв зробити те саме тільки відносно всіх товарів, які імпортуються в Америку.
Однією з ключових змін стало введення 25% мита на імпорт сталі, зокрема з України, яке було реалізовано в 2018 році. Лише після початку масштабного конфлікту нинішня адміністрація президента Джо Байдена ухвалила рішення скасувати це мито для українських постачальників.
Повернення Трампа до влади наразі означає лише невідомість, вважає генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC) Джон Дентон. Він констатує, що, хоч наступний президент США і не є найбільшим прихильником Світової організації торгівлі, Україні зарано закладати песимістичні очікування.
Дентон регулярно відвідує Україну з початку повномасштабного конфлікту, зокрема, він активно сприяв розблокуванню чорноморських портів для експорту зерна у 2022 році. Економічна правда мала можливість поспілкуватися з генеральним секретарем ІСС під час його візиту до Києва, обговоривши, що українському бізнесу слід очікувати від Євросоюзу та Сполучених Штатів, які аспекти української торговельної дипломатії потребують вдосконалення, а також як налагоджувати повернення контейнерів до українських портів.
Сьогодні ми перебуваємо на етапі європейської інтеграції, тому як ви вважаєте, які зміни відбулися та чи є ці зміни достатніми в торговій політиці України за останні роки в процесі адаптації до європейських стандартів?
На мою думку, процес інтеграції України в європейський ринок триває. Ви намагаєтеся впровадити країну, що переживає війну, у вже налагоджені структури і стандарти, які діють в розвинених економіках. Проте українська економіка не лише страждає від наслідків конфлікту, а й стикається з викликом скорочення відставання від економічних показників європейських країн.
У політичних колах відзначається вражаюча еволюція в усвідомленні цього розриву та в конкретних кроках, що вживаються для покращення стандартів і їх адаптації до європейських вимог.
Україна може багато чого запропонувати глобальному світу в технологіях, агробізнесі. Ми спостерігаємо зростаючий інтерес до співпраці, наприклад, з Міжнародною торговою палатою щодо оцифрування низки процесів, які спрощують транскордонну торгівлю.
В даний момент ми співпрацюємо з урядом України над розробкою електронних фітосанітарних сертифікатів eFITO. Ці документи підтверджують безпеку рослинної продукції та є важливими для її експорту до країн Європи.
Чи могли б ви поділитися декількома прикладами успіхів у сфері торговельної політики? А також, чи є якісь значні недоліки, на яких Україні слід зосередити свою увагу?
Торгівля також охоплює аспекти інвестування. Саме тому ми звертаємо увагу на процеси, що відбуваються в області інвестиційної політики. Для досягнення економічного зростання необхідні інвестиції, які не обмежуються лише державними або донорськими фондами.
Вам необхідно створити атмосферу, яка привабить іноземних приватних інвесторів для інвестування своїх ресурсів. Основним викликом є ризик. Також існують побоювання щодо дотримання правових норм, корупції та інших подібних питань.
Ми бачимо, особливо в інвестиційній сфері, що український уряд робить багато кроків, аби вирішити занепокоєння інвесторів у цих питаннях. У цьому допомагає прозорість, і в цій частині насправді я бачу досить значні зміни за останні кілька років. Ми також помічаємо відкритість у питаннях верховенства права.
Однією з основних проблем, які турбують іноземних інвесторів, є питання доступності правової системи та її ефективності. У зв'язку з цим, ми вирішили залучити Арбітражний суд ICC як стратегічного партнера для сприяння розвитку інвестицій в Україні. Це дозволить іноземним інвесторам отримати доступ до нашого арбітражного суду, що значно спростить процес інвестування в країну.
Щодо торговельної політики, то ми бачимо, що українська торгова палата розуміє стратегічну важливість відкриття нових ринків, і уряд це також зараз розуміє.
-- Розкажіть, будь ласка, трохи детальніше про те, як цей арбітражний суд ICC працюватиме в Україні?
-- Доступ до арбітражного суду ICC забезпечується на основі угод про надання послуг. Процес виглядає наступним чином: у контракті, укладеному компанією з інвестором, міститься окремий пункт, що підтверджує право інвестора на арбітраж як метод вирішення можливих конфліктів. Це є одним з важливих аспектів, які інвестори прагнуть бачити в угодах.
Цікаво, що в Аргентині, яка переживає, як ви могли бачити, досить значні економічні перетворення, законодавчо закріплений доступ до арбітражу як ключовий елемент для інвестування.
Ви стверджуєте, що існує безліч обнадійливих міжнародних ринків. Які саме з них ви маєте на увазі?
-- Я думаю, що багато ринків стають доступними для українського бізнесу завдяки вашим конкурентним перевагам. Але потрібно з'ясувати для себе, де є найбільший інтерес та потенційне споживання.
Якось ми привезли делегацію українського бізнесу до Колумбії на найбільше зібрання бізнесу з Латинської Америки, і дали їм можливість не тільки поспілкуватися, але й виступити. Тоді вони з'ясували, що найбільшою проблемою була не якість того, що вони пропонували, а те, що ніхто не знав, що вони це пропонують.
Україна повинна стати впізнаваною. І частина бізнесу - це видимість, побудова стосунків. На це потрібно витратити певний час.
Очевидно, сільське господарство є дуже важливим сектором. Україна неймовірно конкурентоспроможна в аграрному секторі, не тільки в товарі, а й у технологіях, які його підтримують. Такі технології будуть цікавими не лише в Латинській Америці, але й в інших країнах, що розвиваються, зокрема, в Африці та деяких частинах Азії.
Однак брак інформації робить це питання більш складним. Наразі ми формуємо ще одну значну делегацію і запросили міністра аграрної політики приєднатися до нас, щоб виступити на найбільшому заході африканського бізнесу, який ми плануємо провести в Найробі, Кенія, у квітні 2025 року. Це також є методом розвитку можливостей у цьому регіоні.
Ми спостерігаємо відновлення торговельних бар'єрів. Дональд Трамп незабаром знову займе пост президента США, і його схильність до протекціоністської політики та обмежень у торгівлі добре відома. Які наслідки це може мати? Як ви вважаєте, яким чином це вплине на експортні можливості України?
-- В національних інтересах України є збереження сильної багатосторонньої торговельної системи, тому що доступ до неї дозволить диверсифікувати свої експортні канали та можливості.
Сьогодні ризик не стосується раптових і кардинальних змін в перші години президентства обраного Трампа. Він полягає в невизначеності щодо того, які події насправді можуть розгорнутися.
Відомо, що заплановано збільшення мит для Китаю, і це питання обговорювалося також у контексті інших галузей. У такій ситуації важливо з'ясувати, які саме товари ви експортуєте, і чи підпадають вони під нові митні ставки.
В даний момент говорити з точністю ще занадто рано. Ми можемо з певністю стверджувати лише те, що виникла невизначеність щодо подальших подій.
Ми можемо поглянути на останню адміністрацію Трампа. Так, відбулося перенаправлення деяких ланцюжків доданої вартості, але меншою мірою, ніж всі очікували. Цього разу може бути інакше. На даний момент ринки налаштовані позитивно, і фактично є позитивні зміни на тлі виборів адміністрації Трампа.
Навряд нова адміністрація Трампа буде "вболівати" за Світову організацію торгівлі, але це не означає, що вони не будуть зацікавлені в ефективній та робочій багатосторонній торговельній системі. СОТ - це лише місце, в якому ви можете керувати такою системою.
Як ІСС ми зможемо зберегти багатосторонню торговельну систему в робочому стані. Наприклад, шляхом приєднання до регіональних угод, забезпечення угод про доступ до ринків. Але така країна, як Україна, повинна мати сильну та робочу багатосторонню торговельну систему.
Щодо Європейського Союзу, чи передбачаєте ви, що в майбутньому можуть виникнути нові торгові обмеження?
Я не впевнений. Остаточна структура нової Європейської комісії ще не визначена, оскільки це питання досі активно обговорюється і викликає численні дебати в парламенті.
З розвитком торгівлі виникають нові труднощі. У ряді країн спостерігається зростання напруження стосовно української сільськогосподарської продукції, і це питання потребує уваги. Важливо забезпечити прозорість у відношенні до фактів: який вплив має ця продукція на ринок та яка її реальна вартість. Ми прагнемо, щоб у процесі розгляду цього питання Європейським Союзом, не виникало лише реакцій на місцеві політичні виклики.
Існує тенденція до підтримки потужної України. Безумовно, для того, щоб Україна була сильною, їй необхідна міцна економіка. Будь-які спроби ускладнити економічні процеси суперечать їхнім інтересам у сфері безпеки.
Це питання потребує узгодження. Безсумнівно, його можна вирішити лише з огляду на те, що забезпечення безпеки України є важливим для самої Європи. Для досягнення цієї мети необхідна потужна економіка, яка зрештою стане частиною Європейського Союзу.
То навіщо ж створювати бар'єри на цьому шляху? Це питання ми прагнемо обговорити з Європейською комісією.
Завершуючи тему морської торгівлі, хочу зазначити, що минулого року ми запустили власний морський маршрут, але регулярні контейнерні перевезення поки не відновилися. Як вважаєте, чи є ймовірність, що ситуація зміниться в найближчому майбутньому?
-- Багатостороння угода може бути одним із вирішень цього питання. Як ви знаєте, ми були частиною групи початкової Чорноморської угоди, де працювали з Організацією Об'єднаних Націй і Туреччиною. Зараз ми також ми працюємо над тим, щоб знизити вартість транспортування товарів через Чорне море.
Морська комерція стала більш складною через високі витрати, зокрема на страхування, що знижує її привабливість та стримує зростання обсягів. Безсумнівно, деякі труднощі виникли внаслідок недавнього пошкодження шести кораблів.
#Дональд Трамп #порт #Європейський Союз #Європа #Економіка #Імпорт #Україна #Президент (державна посада) #Уряд України #Київ #Товари #Інвестор #Інвестиції #Бізнес #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Європейська комісія #Експорт #Організація Об'єднаних Націй #Російська мова #Туреччина #Корупція #Джо Байден #Латинська Америка #Країна, що розвивається #Протекціонізм #Азія #Мито (економіка) #Африка #Технічний стандарт #Світова організація торгівлі #Верховенство права #Торгівля #Правова система #Європейська інтеграція #Війна #Найробі #Кенія #Колумбія #Аргентина
