Українська важка промисловість, яка після початку повномасштабної війни зазнала одних із найбільших втрат серед усіх секторів економіки, потребує системної державної підтримки та активної адвокації на міжнародному рівні, інакше є ризик втратити один із головних драйверів експорту, валютної виручки та післявоєнного відновлення.
Цю інформацію висвітлено у спеціальному проєкті Liga.net.
Зменшення обсягу виробництва
За даними видання, у першій половині 2022 року промислове виробництво в Україні скоротилося на 37%, а економіка загалом втратила майже 30%.
Уже до кінця 2024 року частка всього промислового сектору у ВВП зменшилася до 19%, валютна виручка країни скоротилася на 35%, а податкові надходження від галузі - на 20%.
Важка промисловість зазнала значних втрат: до початку великої війни металургійний сектор та суміжні індустрії становили більше половини від загального обсягу промислової продукції. Проте, за результатами дев'яти місяців 2025 року, їхня частка знизилася з 55% до 41%. Металургія та металообробка зменшилися з 18% до 11%, тоді як добувна промисловість скоротилася з 16% до 9%.
Базис економічної системи
Незважаючи на це, важка промисловість продовжує бути ключовим елементом експортної економіки України. Вона підтримує функціонування транспортної, енергетичної та логістичної інфраструктури, формує значну частину валютних надходжень і забезпечує робочі місця для сотень тисяч українців.
Сьогодні промисловий сектор відіграє ключову роль у забезпеченні обороноздатності.
Машинобудівні та ремонтні підприємства зазнали суттєвих змін: акцент змістився з виробництва цивільної продукції на виготовлення оборонних товарів та продукції подвійного призначення, а також на ремонт і модернізацію військової техніки.
Металургійний сектор, своєю чергою, частково сфокусувався на потребах внутрішнього фронту й виробляє продукцію для термінового відновлення об'єктів критичної інфраструктури, армування фортифікаційних споруд і сталеві укриття.
Виклики для відновлення
З цієї причини промислова політика повинна зайняти одне з основних місць у державній економічній стратегії. Окрім наслідків війни, українські виробники також зустрічаються з новими зовнішніми викликами, такими як торгові бар'єри, екологічні вимоги Європейського Союзу, високі витрати на логістику та обмежений доступ до інвестиційних ресурсів.
Ще однією важливою проблемою є дефіцит кадрів: як заявила премְ'єр-міністерка Юлія Свириденко, нестача кваліфікованих кадрів зараз один із головних викликів на ринку праці. Це особливо актуально для секторів, критично важливих в умовах війни: будівництво, інженерія, енергетика й переробна промисловість.
В таких умовах Україні необхідно не лише відновлення виробництв, а й активне захист інтересів промислового сектору під час переговорів з міжнародними партнерами. Це важливо для збереження конкурентоспроможності експорту та запобігання подальшій деіндустріалізації держави.
Як повідомлялося, за перші п'ять місяців 2026 року Україна отримала $1,7 млрд від експорту металів, що на 7% менше, ніж за аналогічний період минулого року, та в 3,2 раза менше порівняно з таким самим періодом до початку війни.
#Економіка #Україна #Дефіцит #Товари #Енергетична галузь #Логістика #Експорт #Інфраструктура #Валовий внутрішній продукт #Стратегія #Економіка України #Ринок праці #Машинобудування #Металургія #Конкуренція (компанії) #Важка промисловість #Металообробка #Інженерія #Військові технології #Європейський Союз #Переробне виробництво #Виробництво
