Чому серпень викликає побоювання в російській економіці — коментує експерт у галузі економіки.

У давні часи мореплавці мали мудру прикмету, що свідчила про небезпеку - поведінка щурів. Коли ці гризуни залишали судно, це означало, що його доля була вирішена, і корабель чекав на загибель.

У сфері економіки цю паралель можна застосувати до фондового ринку та реакцій інвесторів. Як можна вловити справжню ситуацію в економіці, коли частина статистичних даних недоступна, а те, що доступно, часто фальсифікується Росстатом? Найкращим способом є аналіз руху цін на фондовому ринку, оскільки учасники ринку, використовуючи власні кошти, формують свою оцінку поточного стану та майбутніх тенденцій.

Інвестори на фондовому ринку Росії -- це ті ж пацюки, втеча яких свідчить про те, що економіка незабаром піде на дно. Отже, 2026 року пацюки тікали, робили це виключно масово та без перерв на обід.

Додайте до цього масовий запит на готівку, кризу в паливному секторі, бюджетний дефіцит, зниження інвестицій, обвал цін на ринку нерухомості, самозаймання логістичних складів із збитками, що досягають сотень мільярдів рублів, і ми отримаємо всі симптоми неминучого економічного колапсу.

Про цей та інші підсумки липня для економіки РФ поговоримо в сьогоднішньому огляді.

Щурячі перегони та їхні наслідки

У липні російський фондовий ринок сумував. Утім, хандрив він і в червні, і в травні, і до цього. Узагалі в липні було зафіксовано такий собі рекорд -- 18 тижнів падіння поспіль (так довго востаннє фондовий ринок РФ не падав ніколи).

Висновком цього дослідження ненадійного дна стало досягнення рівнів, які не спостерігалися з осені 2022 року (період мобілізації), або з весни того ж року (початок вторгнення та масових санкцій, що призвели до різкого економічного спаду). Це був момент, коли здавалося, що ситуація безнадійна.

Що стосується динаміки, то цього літа фондовий ринок Росії демонстрував найгірші показники з 2008 року, коли відбулася світова фінансова криза.

"Мрії здійснюються", він же національне надбання -- "Газпром" -- оновило історичні мінімуми з капіталізації в межах 26-27 млрд дол. Відносно 2021 року це падіння майже на 80%. Щоб ви могли оцінити масштаб національного приниження: капіталізація виробника ляльок Лабубу -- близько 28 млрд дол., тобто вища, ніж у "Газпрому".

Щоб передати глибину розпачу, варто згадати, що у 2008 році Міллер, глава компанії, оголосив про капіталізацію "Газпрому" на рівні 1 трильйона доларів (!). Як бачимо, до цієї цифри їм не вистачило зовсім трохи.

Дехто може стверджувати, що "Газпром" є особливим випадком, адже втратив європейський ринок, не зміг реалізувати проект "Сила Сибіру-2" і тепер відчуває серйозні труднощі через це.

Проте так вийшло, що, крім "Газпрому", історичні мінімуми обновили акції ще понад 30 російських компаній, зокрема "Алроса", "Астра", ВТБ, VK, Whoosh, "Диасофт" і багато інших, наприклад, один із найбільших девелоперів "Самолет", акції якого впали на 95% щодо позначок 2021 року.

Ну, акції впали, і це те, що спекулянти заслуговують. Проте слід пам’ятати, що фондовий ринок — це не лише гра на коливаннях цін, а перш за все про залучення інвестицій. Як ми можемо бачити, капітал зараз покидає ринок.

Злі язики кажуть, що це місцеві мільярдери почали масово виходити з російських активів, бо розуміють, що справа швах і краще взяти умовні 10 рублів замість 100, ніж не взяти взагалі нічого. Тобто тікають жирні й добре поінформовані пацюки.

Пацюки менші теж щось підозрюють. Подейкують, у липні обсяг виведених з банківської системи коштів може перевищити трильйон рублів (за перші два тижні місяця він перевищив 513 млрд, що в п'ять разів більше, ніж за аналогічний період 2025 року).

А тепер уявімо, що у федеральному бюджеті діра за підсумками половини 2026 року в 6 трлн руб. Як її закрити? Випустити борг у формі облігацій федеральної позики (ОФП) і продати ОФП інвесторам.

А якщо інвестори втікають, то кому і яким чином можна реалізувати ці ОФП? Ось у чому справа.

Отже, в останні часи в органах фінансового управління спостерігаються незвичайні події. Зокрема, Міністерство фінансів:

24 червня було скасовано аукціон з продажу облігацій внутрішньої державної позики.

1 липня було реалізовано лише 10% від запланованого обсягу.

* 8 липня скасував аукціон;

15 липня аукціон був визнаний таким, що не відбувся, оскільки не надійшло жодних заявок за прийнятними ціновими рівнями.

Міністерство фінансів Росії тривалий час витримувало цю ситуацію, але згодом розчарувалося, заплакало й оголосило, що більше не буде проводити аукціони.

Щоб усвідомити масштаби катастрофи: в третьому кварталі Міністерство фінансів планувало отримати 1,5 трлн рублів на борговому ринку, але на даний момент змогло залучити лише 8,8 млрд.

Додатково, існують чутки, що невдовзі після цього Міністерство фінансів Росії закрило доступ до інформації про залишки на казначейських рахунках. Останні відомості датуються 16 липня і свідчили про те, що на рахунках перебувало трохи більше 4 трильйонів рублів, що є значним падінням — більш ніж у три рази в порівнянні з показниками початку 2025 року. Це викликає занепокоєння.

Звісно, це ще не повний кінець. Можна, наприклад, влаштувати рекордний розпродаж золота із золотовалютних резервів (Центробанк РФ із початку року продав 44 тонни золота), але досвід Фонду національного добробуту показує, що схема ця має цілком собі фізичні межі.

Також є можливість звертатися з молитвами до Рудого Діда. Проте, як свідчить досвід, навіть за умов премії Трампа, доходи від нафтогазового сектору в період з січня по червень зменшилися на 23%, і в результаті бюджет втратив значну суму — близько трильйона.

Крім того, війна в Ірані не триватиме вічно, але найважливіше не це, а постійний звук санкцій.

Триггерные механизмы

Росстат наприкінці місяця традиційно рапортував, як зростають надої й відсоток жирів у маслі, а потім зненацька взяв і заявив, що виробництво нафтопродуктів упало майже на 22%. І це Росстат! Експерти говорять про всі 35%.

Ми ж зробимо хід конем і запитаємо, що з цього приводу думають британські науковці. Працівники Oxford Energy Institute спробували підбити проміжні підсумки впливу невідомих добрих дронів на нафтову індустрію Росії.

Ключові висновки:

У 2026 році безпілотні апарати здійснили атаки на 24 нафтопереробні заводи в Росії з 34, що призвело до знищення виробничих потужностей загалом на 5,1 мільйона барелів на добу. Це становить вражаючі 81% від усіх потужностей переробки в країні.

Станом на середину червня, приблизно третина нафтопереробних заводів Росії була зупинена.

Протягом останніх трьох років пропускна спроможність нафтопереробних заводів Росії варіювалася від 4,4 до 5,2 мільйона барелів на добу. Однак, за останні три місяці спостерігалося зниження приблизно на 0,9 мільйона барелів, з 4,6 мільйона у березні до 3,7 мільйона барелів на добу в червні, що є найнижчим показником за останні 21 рік.

Виробництво бензину зменшилось на 24% в порівнянні з червнем 2025 року, тоді як обсяги виробництва реактивного пального скоротилися на 23%, а дизельного – на 20%.

Експорт дизельного пального в червні 2026 року знизився на близько 63% у порівнянні з початковими показниками цього року.

Обсяги вантажоперевезень у балтійському порту Приморськ, який є ключовим експортним вузлом для дизельного пального в Росії, знизились на 44% у порівнянні з травнем і більш ніж на 50% у порівнянні з минулим роком.

Як розрулювати паливну кризу? Було вигадано геніальну схему: продаємо нафту в Індію з максимальним дисконтом (тобто недоодержуємо нафтогазові доходи), а потім купуємо в Індії бензин за будь-які гроші й при цьому використовуємо механізм імпортного демпфера (компенсуємо з бюджету імпортерам різницю між внутрішньою ціною бензину й тією, яку вони сплатили Індії).

Отже, не варто розраховувати на зростання нафтогазових доходів. Особливо якщо врахувати, що судноплавство в Азовському морі обнулилося менш як за два тижні, та й у Чорному танкерам і сухогрузам дедалі некомфортніше. Настільки некомфортніше, що незабаром і в Чорному морі буде досить безлюдно. Мінус 200 суден за місяць -- такі темпи вибуття не здатний компенсувати ніхто.

У цьому контексті важливо зазначити, що хоча це так, Російська Федерація отримувала доходи не лише від експорту нафти та нафтопродуктів, але й, наприклад, від експорту пшениці. Таким чином, після того як Азовське море стало менш важливим, виявилося, що з нього може зникнути значна частина, приблизно третина, експорту пшениці.

Таким чином, постраждають не тільки нафтогазові доходи бюджету. Бо у липні, крім тиру в Азовському й Чорному морях, запрацювало Wildberries-бінго.

Виявилося, що логістичні комплекси, які займають площу в сотні тисяч квадратних метрів і в яких зберігаються товари на суми від десятків до сотень мільярдів рублів, можуть згоріти всього лише за день. Саме після цього несподіваного відкриття і почалося справжнє складське бінго.

Пари тижнів липня вистачило, щоб анігілювати понад пів мільйона (!) квадратних метрів складських площ, заповнених під зав'язку товарами. Оцінки збитків у рублях відрізняються, але сумнівів у тому, що йдеться про сукупну суму, вимірювану сотнями мільярдів рублів, немає.

Щоб зрозуміти масштаби подій, варто зазначити, що удар по двом логістичним центрам Wildberries, які розташовані в Підмосков'ї та Тамбовській області, призвів до знищення 30 мільярдів рублів, витрачених на їхнє будівництво, а також до втрат товарних запасів в обсязі від 150 до 250 мільярдів рублів. Таким чином, мінімальна оцінка збитків у 180 мільярдів рублів лише за цими двома логістичними об'єктами перевищує річний бюджет середнього регіону Росії або ж річний прибуток компанії Wildberries.

Оскільки Wildberries компенсувати втрати всім не зможе, платити доведеться бізнесменам. А оскільки вони брали товари в кредит, то на них неминуче очікують масове банкрутство підприємців, неплатежі за кредитами і зростання проблемної заборгованості банків, ну й, зрозуміло, падіння економічної активності та податкових надходжень.

Якщо у вас виникає враження, що це всього лише дрібниці, або що ми перебільшуємо ситуацію, чи, можливо, ви, як і багато інших, задаєтеся питанням, чому саме Wildberries отримав роль жертви, ми готові надати детальні роз'яснення.

Отже, ринок маркетплейсів у РФ сьогодні -- це немаленькі 10 трлн руб. обороту на рік. І на ринку цьому є домінуючий альфа-самець із часткою під 50%, і це, власне, Wildberries. Тож, коли множиться на нуль бізнес цієї компанії, то автоматом ми одержуємо наслідки з більшою кількістю нулів для всіх по ланцюжку, у тому числі й для бюджету, що недоотримає податкові надходження.

Отже, у 2026 році російський бюджет не має позитивних новин. Аналогічно, бізнес, населення та банківська система також не можуть похвалитися оптимістичними новинами, оскільки ситуація з боргами залишається складною.

Борги й банківська криза

Неприємний аспект боргових зобов'язань полягає в тому, що їх потрібно погашати. А що робити, якщо коштів не вистачає? У такому випадку виникає заборгованість, що прострочена.

На кінець квітня загальна сума прострочених боргів організацій досягла небувалих 7 трильйонів рублів, що є зростанням приблизно на 20% в порівнянні з попереднім роком. Це стосується не лише боргів перед банками, але також заборгованостей перед постачальниками, працівниками та податковими службами.

Сім трильйонів — це величезна сума, що перевищує половину всіх військових витрат бюджету Російської Федерації. Як ми можемо зрозуміти, якщо підприємство не спромоглося погасити свої борги до підвищення податку на прибуток, зростання ПДВ, інфляційних коливань і паливної кризи, то в нинішніх умовах шанси на погашення боргів стають ще меншими.

Є чи вихід? Є, звісно, -- самогубство (в економіці називається банкрутством).

Громадяни, до речі, почали активно брати кредити, стаючи схожими на залежних від них. Тому банки вже не готові видавати позики таким "кредитним наркоманам". Але потреба в грошах залишається. В результаті, на арену виходять мікрофінансові організації та ломбарди з відсотковими ставками до 250% на рік. Це шлях без повернення.

Для розуміння масштабів проблеми. Тільки за минулий рік російські громадяни набрали в МФО 2,1 трлн руб. позик (порівняно з 2024 роком видачі зросли на 35%). І таких от кредитних наркоманів на Росії 13,2 мільйона.

Таким чином, виходить, що бюджет порожній, але обсяг боргів досягає трильйонів, компанії також на межі, проте їх боргові зобов'язання вражають масштабами, а у громадян бракує коштів, хоча борги у них теж трильйонні.

Чи знаєте ви, хто є головним споживачем облігацій внутрішньої позики? Хто надавав фінансові ресурси підприємствам та особам? Вірно, це банки.

Тільки за офіційними даними, у банків проблемних кредитів більш як на 11 трильйонів. Причому насправді вони не проблемні, вони безнадійні. Реальні масштаби проблемних кредитів разів у три вищі -- у районі 36 трильйонів. З такою діркою в боці судно банківської системи приречене.

Тепер уявимо громадян, які виносять гроші з банків у мішках. Це і є той самий розрив ліквідності, що може стати каталізатором банківської кризи. Якщо банки зазнають краху, вся економіка може опинитися в серйозній небезпеці.

***

Липень із погляду наслідків для економіки РФ можна назвати місяцем ідеального шторму: паливна криза, анігіляція мореплавства в Азовському морі, упевнений крок до зупинки логістики в Чорному морі, ізоляція Криму, початок кризи російських ритейлерів укупі з падінням фондового ринку створюють усі умови для системної кризи в економіці.

Кожен з цих факторів у ситуації виснаження ресурсів міг би стати запальною сірникою поряд із бочкою з порохом, а насправді виходить щось подібне до вогнемета.

Одним реченням, серпень 2026 року залишиться в пам'яті російської економіки на тривалий час, адже саме він буде навіювати їй найстрашніші кошмари. Якщо, звісно, вона зможе витримати цей серпень.