28 серпня в Полтавському державному аграрному університеті відбулися регіональні слухання, які були присвячені формуванню переговорної стратегії України з Європейським Союзом у контексті розділу 13 "Рибальство та аквакультура". Цю подію було організовано за ініціативи Міністерства економіки України у співпраці з Державним агентством рибного господарства та Офісом ефективного регулювання BRDO.
Захід став важливим етапом у ряді регіональних дискусій, метою яких є залучення бізнесменів, асоціацій, науковців та представників державних органів до вироблення єдиної позиції для держави.
З вітальними промовами до присутніх на заході виступили заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик, виконуючий обов'язки начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут, а також ректор Полтавського державного аграрного університету Олександр Галич. Усі спікери наголосили на значущості інтеграції України в європейський рибний ринок і розвитку аквакультури як сучасної та перспективної сфери.
Під час регіональних слухань, присвячених розділу 13 "Рибальство та аквакультура", свої доповіді представили представники Міністерства аграрної політики та Державного агентства рибного господарства – Дмитро Шарило та Максим Осадчий.
Серед основних аспектів:
- реалізація норм Спільної риболовецької політики Європейського Союзу.
Контроль та перевірка в області рибальства згідно з регламентами Європейського Союзу (1224/2009, 1005/2008, 1010/2009).
- впровадження супутникової системи моніторингу суден (VMS), електронних журналів вилову (ERS) та цифрових інструментів простежуваності (E-Fish);
- протидія незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству (ННН-рибальству);
- Розширення аквакультури як каталізатора внутрішнього ринку та потенційного джерела для експорту.
Особливу увагу приділено європейському досвіду контролю, який охоплює весь ланцюг -- від вилову в морі до продажу продукції на ринку. Учасники відзначили ефективність системи штрафних балів за порушення, недискримінаційність контролю та ризикоорієнтований підхід до перевірок.
Учасники обговорень виокремили три основні виклики, що постають перед Україною:
- брак ефективної цифрової системи для контролю за суднами;
- Низький ступінь узгодженості національних законів з європейськими регламентами.
- слабка інтегрованість національних систем контролю в європейську мережу обміну даними.
З іншого боку, підкреслено, що розширення аквакультури, особливо в сфері прісноводних видів, відкриває для України нові горизонти для виходу на ринки Європейського Союзу та можливість залучення фінансування з Європейського фонду морського і рибного господарства (EMFAF).
На основі результатів слухань пропозиції та коментарі учасників будуть упорядковані та інтегровані в переговорну платформу України. У вересні українська делегація планує представити цей документ під час офіційних дискусій з Європейською Комісією в Брюсселі.
Отже, Полтава підтвердила свою роль не лише аграрного, а й рибогосподарського центру діалогу, де формується спільна стратегія інтеграції України в європейський рибний простір.
#Європейський Союз #Європа #Економіка #Україна #Уряд України #Бізнес #Європейська комісія #Брюссель #Законодавство #Стратегія #Моніторинг #Ректор (академії) #Асоціація #Полтавська область #Сільське господарство #Природне середовище #Діалог #Корабель #Полтава #Риболовля #Журнал #Міністерство аграрної політики та продовольства (Україна) #Аквакультура #Рибна промисловість #Олександр Галич (письменник)
