Економічний механізм CBAM завдав удару по українському експорту сталі: В країнах Євросоюзу починають розуміти його наслідки, - повідомляє Politico.

Європейський механізм коригування вуглецевих викидів імпорту (CBAM) вже негативно впливає на українську металургійну галузь, змушуючи європейських партнерів відмовлятись від укладених угод.

Усвідомлення проблеми дійшло й до Європейського Союзу: видання Politico написало розлогий матеріал про кризу, яку спровокувало це мито для українських виробників - адже, хоч механізм декларується як кліматичний інструмент, на практиці він уже впливає на торгівлю.

"Європейські лобісти сталеливарної та цементної промисловості загалом підтримали CBAM. Вони розглядають його як інструмент, що вирівнює їхні позиції з іноземними конкурентами, які працюють в умовах слабших екологічних норм і, відповідно, можуть поставляти на ринок ЄС дешевшу та більш "брудну" продукцію. Але в Україні, яка прагне вступу до ЄС, промисловість також стикається з катастрофічними наслідками війни. Ще на початку обговорення CBAM у межах Євросоюзу як українські, так і російські виробники заявляли, що цей механізм несправедливо вдарить по їхніх галузях - ще до того, як повномасштабне вторгнення Росії в 2022 році зруйнувало ключові металургійні регіони на сході Донбасу", - зазначає видання.

У коментарі для ЗМІ генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо зазначив, що після впровадження CBAM європейські замовники почали активно анулювати свої замовлення. Це призвело до втрати компанією доступу до ринку Європейського Союзу, необхідності закриття частини виробничих потужностей, а також до скорочення штату, що торкнулося понад 3,4 тисячі співробітників.

Схожі труднощі спостерігаються і в компанії "Метінвест", яка розглядає Європейський Союз як основний ринок для своїх товарів. Вони повідомили, що нові регуляції створюють українським виробникам менш вигідні умови в порівнянні з їхніми європейськими аналогами.

"Хоча CBAM офіційно спрямований на екологічні цілі, насправді він також виконує функцію захисту європейського ринку," - повідомили в компанії.

Публікація підкреслює, що металургійна галузь є одним із основних джерел валютних надходжень для України – у 2023 році експорт металургійної продукції досягнув приблизно $4 мільярдів.

Головним ринком збуту залишається Європейський Союз, в якому значна частина експортних постачань спрямовується до Польщі.

"Одночасно українські виробники опиняються в набагато важчих умовах через війну: їхні підприємства піддаються обстрілам, стикаються з проблемами з електропостачанням, відчувають нестачу кадрів і логістичні труднощі", - зазначає видання.

У Євросоюзі, де CBAM раніше підтримували як інструмент захисту внутрішнього ринку від дешевшої продукції, дедалі більше звертають увагу на його побічні ефекти.

Зокрема, мова йде про загрози для економіки України, котра вже понесла істотні збитки внаслідок війни.

Іншим важливим сигналом стало обговорення нових торгових обмежень: Європейський Союз досяг первинної угоди про зменшення імпорту сталі та підвищення тарифного захисту свого ринку, як зазначили в Politico.

Таким чином, у європейському політичному та економічному середовищі поступово зростає розуміння, що впровадження CBAM без адаптаційних механізмів може мати негативні наслідки для України та її інтеграції до ринку ЄС.

Збитки через екологічні катастрофи.

Нагадаємо, що за прогнозами, впровадження CBAM може призвести до втрати України в 5% ВВП вже в 2026 році. Загальний прогноз для цього року передбачає зниження економіки на 4,8%, скорочення експорту до Європейського Союзу на 7,8% та спад обсягу переробної промисловості на 13,1%.

Тиск вже відчувається: експорт довгого прокату до Європейського Союзу знизився на 60%, а труб – на 44%. Наступними в списку збитків можуть стати хімічна промисловість та аграрний сектор. Це призведе до значного зменшення надходжень у валюті та падіння курсу гривні.

У зв'язку з цим, представники бізнесу звернулися до уряду з проханням активніше співпрацювати з Європейським Союзом та добитися відстрочки впровадження екологічних зобов'язань для України.

Раніше повідомлялося, що український бізнес закликав уряд визначити чітку позицію щодо механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема через втрату валютної виручки. У владі підтверджують: українські та європейські металурги працюють у нерівних умовах через різний рівень державної підтримки.

Нагадуємо, що в останньому проекті Європейської Комісії, спрямованому на зміцнення механізму CBAM, досі не включено виняток для України, незважаючи на триваючий конфлікт. Представники ЄК зазначили, що вплив цього механізму на економіку України буде "несуттєвим".

Проте, ці показники не відображають дійсності, вважає Станіслав Зінченко, директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA. Він підкреслює, що Україна залишається провідним постачальником CBAM-товарів до Європейського Союзу за обсягами. В цілому, CBAM-товари формують приблизно 2% українського валового внутрішнього продукту.

Раніше амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявив, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, ми все ще маємо повне і законне право на таке відтермінування, тож маємо активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.