Економічна ситуація в Росії характеризується зростанням бюджетного дефіциту, незважаючи на зростання цін на нафту.

Економічна ситуація в Росії не піддається поліпшенню, навіть незважаючи на зростання цін на нафту. У першому кварталі 2026 року бюджетний дефіцит країни вже перевищив заплановані показники на рік.

Вплив конфлікту на економіку Росії є настільки суттєвим, що навіть підвищення цін на нафту в період війни на Близькому Сході не змогло надати необхідної підтримки Кремлю. Хоча доходи деякий час зросли, у першому кварталі 2026 року бюджетний дефіцит перевищив заплановані показники на рік, досягнувши 4,58 трильйона рублів.

Хоча після початку повномасштабної війни економіка Росії уникла негайного краху, її ситуація продовжує погіршуватися. Згідно з інформацією, представленою The Washington Post, модель, яку реалізує Кремль, ґрунтується не на прогресі, а на жорсткому контролі, примусових заходах і ізоляції, і цей підхід поступово втрачає ефективність.

Після 2022 року в Москві були введені обмеження на виведення капіталу за межі країни, експортери отримали наказ продавати свою валюту, а тиск на бізнес значно посилився. При цьому витрати на оборону різко зросли, а підприємства були змушені контролювати ціни. Інфляція в країні становить 5,9%.

"Вся ця політика, спрямована проти зростання, дозволила економіці втриматися на плаву в середньостроковій перспективі. Але обмеження і збитки тепер стають очевидними", -- йдеться у статті.

Війна суттєво вплинула на економічну ситуацію в Російській Федерації, і бізнес відчув ці зміни на собі. Для фінансування мобілізаційних заходів уряд не раз підвищував податки, зокрема, збільшив ставку ПДВ з 20% до 22% та розширив коло платників серед підприємств малого та середнього бізнесу. Як наслідок, багато компаній опинилися під загрозою банкрутства. Крім того, ситуація ускладнюється браком кадрів, оскільки країна втрачає кваліфікованих працівників через мобілізацію та еміграцію.

The Washington Post пише, що у відповідь на погані економічні новини Кремль посилив контроль над інформацією, обмеживши публікацію ключових даних, заблокував тисячі сайтів і запровадив закон, який карає за "неправдиву інформацію". В умовах державного контролю над ЗМІ це фактично ліквідує незалежний нагляд і підзвітність.

"Урок з Росії полягає в тому, що сучасна економіка може функціонувати під тиском війни та ізоляції, але не нескінченно", -- пише The Washington Post.

Підвищення цін на нафту, яке спостерігалося в результаті конфлікту в Ірані, стало каталізатором для економічного розвитку Росії. У статті "Погрози Трампа та ринкова паніка: чи злетять ціни на нафту до $200 і що нас очікує в Україні" фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що Кремль дійсно отримує додаткові фінансові надходження, проте не слід перебільшувати значення цього ефекту.

Такої ж думки дотримується експерт у сфері енергетики Юрій Корольчук. Він зазначив, що реальний ефект від високої вартості ресурсу можна буде оцінити лише по завершенні року, оскільки ціни на нафту залишаються нестабільними і можуть знову впасти.

Водночас голова Служби військової розвідки та безпеки Швеції Томас Нільссон у коментарі Financial Times повідомив, що навіть надприбутки від енергоресурсів не здатні витягнути економіку РФ зі скрутного стану. За його словами, щоб покрити дефіцит бюджету РФ, ціна на нафту марки Urals має стабільно перевищувати 100 доларів за барель протягом тривалого періоду.

Якщо ж геополітична напруга зменшиться і ціни стабілізуються, можливості Кремля фінансувати війну різко скоротяться. У такому сценарії вплив війни на економіку РФ стане ще відчутнішим, а проблеми з бюджетом лише загостряться.

Ситуація з фінансами держави Росії все більше вказує на наявність системної кризи. Віталій Шапран, економіст і колишній член Ради НБУ, у своєму дописі на Facebook повідомив, що бюджетний дефіцит РФ у першому кварталі 2026 року досяг 4,58 трлн рублів, що вже перевищує заплановані на рік 3,7 трлн. Він пояснив, що це сталося через недоотримання податкових надходжень з цивільного сектора економіки, які склали близько 1,2 трлн рублів.

"Минулого тижня головна новина системи державних фінансів РФ залишилась поза увагою більшості ЗМІ. Так, російське Казначейство зробило дуже відверту заяву, що за їхніми оцінками дефіцит за два місяці 2026 року склав не 3,5 трлн рублів, як за версією Мінфіну, а майже 6 трлн рублів", -- повідомив економіст.

Згодом Віталій Шапран зазначив, що російське керівництво пояснило розбіжності між даними Мінфіну та Казначейства різними підходами до оцінки доходів і витрат на кінець лютого. Проте, за словами експерта, різниця в цифрах виявилася настільки великою, що її не можна пояснити лише технічними особливостями одного дня. Згодом стало відомо, що частина цих проблем пов'язана із затримкою бюджетних трансфертів до Пенсійного фонду Росії.

Проблеми у спілкуванні Міністерства фінансів виникли на фоні чуток про можливий перенос дефіциту в 3-4 трильйони рублів з 2025 року на 2026 рік російським урядом. Цю версію, в певному сенсі, підтверджує і різкий зріст тижневих угод РЕПО, проведених Центробанком РФ з банківськими установами: показник зріс з 2 трильйонів до майже 5 трильйонів рублів.

"Сховати бюджетний дефіцит Міністерства фінансів Росії стає дедалі складніше, але врешті-решт його наслідки все ж проявляться," – підкреслив аналітик.

Поки Міністерство фінансів намагається замаскувати бюджетні труднощі, Казначейство виявляє їх.

Варто підкреслити, що Європейський Союз посилив тиск на експорт російської нафти, завдаючи удару по так званому "тіньовому флоту", який Кремль використовує для ухилення від санкцій. Раніше Фокус повідомляв про нові обмеження, які можуть істотно знизити доходи Росії від нафтового сектору і ускладнити фінансування військових дій на фоні зростаючих внутрішніх економічних труднощів.