Наближення українського ринку засобів захисту рослин (ЗЗР) до вимог Європейського Союзу - це стратегічно правильний і неминучий процес. Водночас євроінтеграція має відбуватися як керована трансформація, а не як "шокова терапія" для вітчизняного агробізнесу.
Ринкові дослідження однозначно вказують на те, що українські агротехнології мають надзвичайно високу залежність від певних активних інгредієнтів (АІ), які наразі обмежені або не отримали схвалення в Європейському Союзі. Їх одночасне вилучення з обігу становить загрозу не лише для аграрного сектора, а й для всього ланцюга постачання - від виробників засобів захисту рослин до фінальних експортерів.
В Україні у Верховній Раді було подано новий законопроєкт №15362 "Про засоби захисту рослин", який має на меті кардинально змінити правила авторизації та використання таких препаратів. Актуальний стан національного законодавства в цій галузі вимагає значних змін, оскільки Україна повинна узгодити свої норми з вимогами Європейського Союзу до кінця 2028 року.
Однак українські аграрні асоціації підкреслюють, що європейські виробники адаптувалися до нових правил поступово, протягом двох десятиліть, отримуючи всебічну підтримку від інститутів. У зв'язку з цим професійні об'єднання, зокрема "Український клуб аграрного бізнесу", наполегливо просять ввести 10-річний перехідний період, що триватиме до 31 грудня 2035 року, для того щоб український ринок міг пристосуватися до нових вимог. Вітчизняні виробники висловлюють занепокоєння, що поспішна заборона на широкий спектр активних речовин при відсутності повноцінного доступу до ринку ЄС створить нерівні умови для нашого агробізнесу в порівнянні з міжнародними конкурентами.
Перехідний період, що триває до 10 років для найбільш критичних засобів захисту рослин, не є спробою затримати зміни, а є життєво важливим питанням для нашого агроекспорту, забезпечення продовольчої безпеки та стабільності економіки в умовах глобальних викликів. Це також час, необхідний українським та світовим виробникам засобів захисту рослин для розробки, тестування та реєстрації в Україні адаптованих до кліматичних умов та фінансово обґрунтованих альтернатив.
Пропонуємо огляд результатів трьох автономних досліджень.
Нещодавно провідні бізнес-асоціації України представили результати трьох значних досліджень: Smart Country (ВАР), НУБіП (ЄБА) та HFFA Research (УКАБ). Дослідники та аналітики оцінили реальні економічні наслідки регуляторного поспіху, і результати вражають:
10 мільйонів гектарів під загрозою - це приблизно 40% від загальної площі сільськогосподарських земель України, які можуть стати нерентабельними або зазнати суттєвих втрат у врожайності.
* Щорічно країна може втрачати до 14 мільйонів тонн зерна. Це пов'язано з недоліками в системі захисту рослин від шкідливих організмів та захворювань.
$4,3 мільярда збитків – це загальна сума щорічних економічних втрат аграрного сектору, яка перевищить цю вражаючу цифру.
У результаті зниження зборів врожаїв до 20% для основних експортних культур, таких як кукурудза, соняшник та зернові, виробники можуть зазнати втрат у доходах в середньому до 144 доларів за гектар.
Які ризики пов'язані із зайвим поспіхом у регулюванні?
Механічне та швидке копіювання європейських заборон без врахування українських реалій здатне завдати агросектору серйозного регуляторного шоку. Якщо для нішевих речовин на ринку існують альтернативи, то радикальне виведення стратегічно важливих ДР призведе до відчутних негативних наслідків:
* Різке підвищення витрат на виробництво - альтернативні методи захисту часто виявляються дорожчими та менш результативними, що значно підвищує витрати для виробників.
Недостатня ефективність захисту рослин та зниження врожайності - усунення певних засобів захисту може створити вакуум у контролі шкідливих організмів, що, у свою чергу, негативно вплине на обсяги та якість урожаю.
* Зменшення кількості дозволених хімічних класів змусить частіше використовувати одні й ті самі препарати, викликаючи стійкість (резистентність) у патогенів та шкідників.
* Малі та середні господарства постраждають найбільше, адже вони мають обмежений фінансовий ресурс для швидкої адаптації.
* Виникнення штучного дефіциту дієвих рішень невпинно призведе до зростання нелегальної торгівлі та розповсюдження підроблених медикаментів.
Які думки висловлюють фахівці, вчені та агрономи на практиці?
Проблематика перехідного етапу уже давно переступила межі теоретичних обговорень. У професійному середовищі виникає єдине бачення:
Думка науковців (агрохіміків та фітопатологів): "Кліматичні зони України суттєво відрізняються від більшості країн ЄС. Через вищі середньорічні температури на Півдні та Сході пресинг шкідників і хвороб у нас агресивніший. Якщо забрати діючі речовини без адаптованих біологічних або хімічних замінників, ми просто здамо поля на поталу шкідливим організмам. Нам потрібні роки польових випробувань для пошуку нових систем захисту".
Погляд агрономів на практиці: "Біологічні препарати та інтегрований захист рослин (ІЗР) – це, безумовно, ефективні рішення, проте вони не є панацеєю в критичних ситуаціях. Коли поле страждає від епіфітотії, біологічні методи не здатні впоратися з проблемою, і тут вже необхідні системні хімічні засоби. Різка заборона на застосування засобів захисту рослин може призвести до значних втрат – від 20 до 30% врожаю кукурудзи, соняшнику та зернових".
Аграрна спільнота, зокрема фахівці асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), підкреслюють, що перехідний період не слід розглядати як спробу затримати впровадження європейських стандартів. Це є механізмом для контрольованої та безпечної адаптації ринку. Продовження цього періоду надасть можливість ринку підготуватися до змін і забезпечити розвиток повноцінних та економічно вигідних хімічних і нехімічних рішень.
Заклик до українського уряду: настав час створити стабільність і надати підтримку вітчизняним виробникам.
Сьогодні український бізнес проявляє надзвичайну конструктивність. Ми відкриті до поступового усунення з ринку товарів, які мають невелику цінність. Водночас сподіваємося на аналогічну конструктивну та партнерську позицію з боку державних органів.
В даному контексті ми звертаємося до Міністерства економіки, екології та аграрної політики України, Офісу віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також до відповідного комітету Верховної Ради України з низкою пропозицій:
Розумна євроінтеграція - це баланс між екологічними стандартами майбутнього та економічною спроможністю сьогодення. Поетапний підхід із фіксованим 10-річним перехідним періодом для критично важливих діючих речовин дозволить українському агросектору уникнути регуляторного шоку, зберегти статус лідера на світовому продовольчому ринку та не допустити внутрішньої кризи. Держава і бізнес мають діяти як партнери - лише так ця трансформація буде ефективною та збалансованою.
#зерно #Врожайність #Економіка #Україна #Верховна Рада #Експорт #Законодавство #Продовольча безпека #Експортер #Хліб #тонна #Гектар #Адаптація #Терапія #Організм #Зернові #Діти #Соняшник #Захист рослин #Урожайність #Європейський Союз #Український клуб агробізнесу #Національний університет наук про життя та навколишнє середовище України #Мали
